Ухвала суду № 87738621, 18.02.2020, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№347/571/18

Провадження № 2/938/82/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення частки із майна, що є у спільній частковій власності, -

в с т а н о в и в :

у березні 2018 року представник позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_1 діючи на підставі довіреності від 22.08.2015 серії НАО №817583, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про виділення частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Матеріали цивільної справи згідно з розпорядженням голови Косівського районного суду Івано-Франківської області Гордія В.І. від 17.01.2020 направлено до Верховинського районного суду як найбільш територіально наближеного.

Ухвалою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 28.01.2020 прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділення частки із майна, що є у спільній частковій власності, розгляд справи визначено за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.

В підготовче засідання з`явився позивач ОСОБА_1 , який суду пояснив, що враховуючи пункт 16-1 Перехідних положень Конституції України та те, що даний спір є малозначним, він в інтересах ОСОБА_2 , яку представляє на підставі довіреності, звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд постановляє ухвалу про наступне.

Частинами 1,2 статті 60 ЦПК України ( редакція ЦПК України прийнятого Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017 та дійсною на час подання позову до суду) встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Статтею 59 ЦПК України визначено осіб, що можуть бути законними представниками. Так, права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.

Згідно ст.62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч.1 ст.64 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2018 ОСОБА_1 , діючи на підставі довіреності від 22.08.2015, серії НАО №817583 зареєстрованої в реєстрі за №691 (а.с.48 том 2), звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_3 про виділення частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Однак до позовної заяви не долучено документів, які б свідчили що представник ОСОБА_1 являється адвокатом, чи в розумінні ст. 59 ЦПК України є законним представником.

Посилання ОСОБА_1 на пункт 16-1 Перехідних положень Конституції України згідно якого визначено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року, суд також не бере до уваги, оскільки Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017, ЦПК України викладено в новій редакції, яка набула чинності 15.12.2017, тобто до дня звернення ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 з позовом до суду.

Аргументи ОСОБА_1 щодо малозначності спору також не заслуговують на увагу, оскільки з врахуванням вимог ст.19 ЦПК України та характеру спірних правовідносин, даний спір підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 на час подання позову до суду 28.03.2018, згідно вимог діючої на час подання позовної заяви редакції ЦПК України, не мав повноважень на підписання та подання від імені ОСОБА_2 позовної заяви.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Оскільки судом встановлено, що позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, а тому позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення частки із майна, що є у спільній частковій власності, слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 18, 257, 258-260, 268, 315, 354 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення частки із майна, що є у спільній частковій власності, залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, однак може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 21 лютого 2020 року.

Суддя: Бучинський А.Б.