Ухвала суду № 87738216, 21.02.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 293/1094/17

1-кп/296/25/20

У Х В А Л А

Іменем України

21 лютого 2020 року Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді: Скрипка О.В.,

при секретарі: Ласкажевська О.О.

за участю прокурора: Колосовського В.Я.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

захисника: Поліщук Р.М.,

потерпілий: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у дистанційному режимі відеоконференції між Корольовським районним судом м. Житомира та Київським СІЗО №13 матеріали кримінального провадження №12017060310000363 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Стройка Плавського району Тульської області, Російська Федерація, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч.2, 3 ст. 185 КК України,

встановив:

В провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває кримінальне провадження №12017060310000363 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який перебуває в умовах утримання Київського СІЗО №13 в зв`язку з проведенням Київським міським центром судово-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_1 .

В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів, оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 24 лютого 2020 року та на переконання прокурора, підстави для застосування до обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, а отже наявні визначені ст. 177 КПК України ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вказаної статті.

Потерпілий клопотання прокурора підтримав.

Обвинувачений проти клопотання прокурора не заперечував.

Захисник обвинуваченого заперечував проти клопотання прокурора та прохав обрати ОСОБА_1 більш м`який вид запобіжного заходу, посилаючись на те, що підстав для задоволення клопотання прокурора не має, оскільки відсутні ризики визначені кримінально-процесуальним законом.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді триманні під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 до двох місяців, суд бере до уваги особу обвинуваченого, який не має постійного місце проживання, немає місця роботи, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі, стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, характер злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_1 дає підстави вважати, що по справі існують обґрунтовані ризики щодо негативної поведінки обвинуваченого у суспільстві, його можливість вплинути на встановлення істини по справі та в подальшому перешкодити виконанню процесуальних рішень по справі, тому обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачений, з огляду на його моральні якості, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали, а також на даний час недопитані потерпілі, свідки та обвинувачений, докази в судовому засіданні не перевірені в повному обсязі, а відповідно, суд вважає за необхідне доцільним тримання обвинуваченого під вартою, оскільки на думку суду більш м`яка міра запобіжного заходу не може забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків, що випливають із ст. 177 КПК України та його належної поведінки.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належною поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України та рішенням Конституційного Суду України №4-р/2019 від 13 червня 2019 року,

постановив:

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО №13 відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України, строком на 60 днів, а саме по 20 квітня 2020 року включно.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження та Київське СІЗО №13.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження термінів тримання під вартою до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.

Головуючий суддя: О. В. Скрипка