Рішення № 87738008, 21.02.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/7297/19 Провадження № 2/0274/745/20

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.20 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі – Суд), за участю секретаря судового засідання Гуменюк О.В.,

розглянувши цивільну справу за позовомОСОБА_1 доРайгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області, представником якої є ОСОБА_2 ,провизнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2019 р. ОСОБА_1 звернулась з вказаним позовом, у якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що вона є спадкоємцем, яка прийняла спадщину, попереднього власника зазначеного будинку – ОСОБА_3 , проте у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності на цей будинок, не може отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності.

Зі змісту заяви від 02.12.2019 р. Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області випливає, що вона позов визнає.

Судом з`ясовано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 02.12.2013р. (а. с. 6).

Відповідно до заповіту від 11.02.2005 р. ОСОБА_3 все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 (а. с. 7).

Таким чином, зважаючи на зміст статей 1216 – 1218, 1222 та 1223 Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3 за заповітом.

ОСОБА_1 прийняла спадщину ОСОБА_3 , що підтверджується листом від 21.11.2019 р. Бердичівської державної нотаріальної контори (а. с. 20).

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином до ОСОБА_1 перейшли права та обов`язки (спадщина) ОСОБА_3 .

Між тим, ОСОБА_1 постановою від 17.10.2019 р. № 2662/02-31 державного нотаріуса Бердичівської державної нотаріальної контори Денисенко Г.А. про відмову у вчиненні нотаріальної дії було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності ОСОБА_3 на цей будинок (а. с. 8).

З довідки від 01.10.2019 р. № 1377, виданої Комунальним підприємством "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації", випливає, що станом на 31.12.2012 р. на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , право власності не зареєстровано (а. с. 11).

Як свідчить технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений станом на 04.09.2019 р., цей будинок, господарські будівлі та споруди до нього було побудовано у 1970 р., 1973 р. та 1976 р. (а. с. 12 – 14).

З довідки від 27.08.2019 р. № 545 Виконавчого комітету Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області вбачається, що за даними погосподарських книг померла 01.12.2013 р. ОСОБА_3 була головою двору за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 9).

Наведене у попередніх трьох абзацах свідчить про те, що ОСОБА_3 до дня своєї смерті була власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проте правовстановлюючого документа на нього не оформила (права власності не зареєструвала).

Як вказувалось вище, у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності ОСОБА_3 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , будучи єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 за заповітом, який прийняв спадщину, не може отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності на цей будинок.

Частиною першою статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 набула як спадкоємець за заповітом, який прийняв спадщину, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , тобто наявні законні підстави для задоволення її позову.

Частиною четвертою статті 206 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Виходячи з наведеного та зважаючи, що визнання Райгородоцькою сільською радою Бердичівського району Житомирської області позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, Суд задовольняє позов.

Керуючись статтями 201, 206, 258, 259, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити до Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області (Житомирська область, Бердичівський район, с. Райокродок, вул. Соборна, 11, код ЄДРПОУ 04345569) задовольнити частково.

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення у письмовій формі до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут