Ухвала суду № 87737218, 21.02.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

21.02.2020 Єдиний унікальний номер 205/3498/19

Єдиний унікальний номер № 205/3498/19

Провадження № 2-ві/205/2/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді - Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання - Піменової М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шавули В.С. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дніпровської міської ради, ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевич Євген Володимирович, про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Шавули В.С. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дніпровської міської ради, ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевич Євген Володимирович, про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію.

11 липня 2019 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Шавули В.С.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді відмовлено.

12 лютого 2020 року до суду від ОСОБА_1 повторно надійшла заява про відвід судді Шавули В.С.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шавули В.С. - визнано необґрунтованою та передано до канцелярії Ленінського районного суду м. Дніпропетровська для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першою ст. 33 ЦПК України.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначено ст. 40 ЦПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2020 року заява про відвід прийнята до провадження та на підставі ч. 8 ст. 40 ЦПК України ухвалено розглянути заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шавули В.С. без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 36 ЦПК України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у п. 43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема, у п. 66 зазначено, що згідно з усталеною практикою Європейського суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюються особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, про це вказано у рішеннях ЄСПЛ у справах «Фей проти Австрії» та «Ветштайн проти Швейцарії»).

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки головуючого у справі судді, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44); та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07 серпня 1996 року, п. 58).

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді, щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З вказаної заяви про відвід вбачається, що відвід судді Шавули В.С. пов`язується з наявністю обставин, які на думку позивача, викликають сумніви в неупередженості судді, а саме: позивач зазначає, що суддею Шавулою В.С. надавались поради представнику Дніпровської міської ради стосовно доказів, які необхідно надати суду задля того, щоб відхилити позов.

Проте будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості чи об`єктивності при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, оскільки передбачені ст. ст. 36, 37 ЦПК України підстави для відводу судді відсутні, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36-40, 260-261 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шавули В.С. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дніпровської міської ради, ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевич Євген Володимирович, про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Басова

.