Ухвала суду № 87737148, 21.02.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1100/20

Провадження № 1-кс/204/176/20

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Сокол К.А.,

за участю прокурора Медведовського О.Ю.,

за участю підозрюваного ОСОБА_1 ,

за участю захисника адвоката Логойда О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро клопотання старшого слідчого СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта Покаленко М.С., погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Медведовським О.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Солоне Дніпропетровської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, останній раз:

-26.11.2015 Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст.70 КК України покарання поглинене за вироком від 20.05.2015, до відбуття покарання 4 роки позбавлення волі. 13.03.2018 звільнений по відбуттю строку покарання,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2020 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта Покаленко М.С., погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Медведовським О.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 , 18.02.2020, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, маючи умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення, вступив у попередню змову із раніше йому знайомим ОСОБА_2 , розподіливши між собою ролі. Після чого, ОСОБА_1 , разом із співучасником злочину ОСОБА_2 19.02.2020 приблизно о 00:10 годин прибули на територію прилеглу до КЗ освіти «Дошкільний навчальний заклад №221 комбінованого типу» ДМР, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, 62-А. Потім ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення, діючи повторно, згідно відведеної йому ролі, невстановленим під час досудового слідства, заздалегідь підготовленим предметом, шляхом віджиму відчинив металопластикове вікно на першому поверсі, та через відкрите вікно проник до середини приміщення вищевказаного дошкільного навчального закладу. В цей час ОСОБА_2 , діючи повторно, згідно відведеної йому ролі у скоєнні кримінального правопорушення, знаходився у безпосередній близькості зі співучасником злочину ОСОБА_1 і слідкував за навколишньою обстановкою, з метою попередження співучасника про появу сторонніх осіб або працівників правоохоронних органів, які б могли запобігти їх злочинній діяльності, слідуючи за ОСОБА_1 через відкрите вікно проник до середини приміщення вищевказаного дошкільного навчального закладу. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 , разом із співучасником злочину ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, діючи умисно, впевнившись, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, з корисливих спонукань та з метою наживи, почали переміщатись по дитячим групам та іншим приміщенням Дошкільного навчального заклад №221 та знаходячись на другому поверсі закладу у групі для дітей із порушенням мовлення №2 «Чомусики», розташованого на другому поверсі за вищевказаною адресою, побачили майно, що належить потерпілому ОСОБА_3 , який цього вечора охороняв приміщення закладу, яке визначили як об`єкт свого злочинного посягання. Таким чином, діючи умисно, за попередньою змовою, ОСОБА_2 , разом зі ОСОБА_1 заволоділи майном ОСОБА_3 , а саме: шкіряний гаманець чорного кольору «Anil» вартістю приблизною 500,00 гривень, всередині якого знаходилися: грошові кошти у розмірі 390 гривень; картка «Приватбанк» № НОМЕР_1 помаранчевого кольору на ім`я ОСОБА_3 , яка матеріальної цінності для потерпілого не має; пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , яке матеріальної цінності для потерпілого не має; довідка ветерана праці НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_3 , яка матеріальної цінності для потерпілого не має; зв`язка ключів, які матеріальної цінності для потерпілого не мають; мобільний телефон марки «Nokia 220 DUAL RM-969» чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_3 ; ІМЕІ2: НОМЕР_4 приблизною вартістю 500,00 гривень, з сім-карткою «Київстар» № НОМЕР_5 , яка матеріальної цінності для потерпілого не має; чохол для телефону чорного кольору, який матеріальної цінності для потерпілого не має, а всього майна на загальну суму 1390,00 гривень.

У момент вчинення злочинних дій, які ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вважали необхідними для доведення злочину до кінця, їх дії були помічені потерпілим ОСОБА_3 який виявив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 здійснюють крадіжку, поєднану

з проникненням у інше приміщення, та намагаючись припинити злочині дії останніх почав кричати їм, щоб вони припинили свої злочинні дії. Однак ОСОБА_1 , розуміючи, що його дії перестали носити таємний характер та переросли у відкрите викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у інше приміщення, так як його дії стали очевидними для потерпілого ОСОБА_3 , з метою подолання волі останнього до опору, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, обома руками штовхнув ОСОБА_3 та утримуючи при собі викрадене майно разом із співучасником злочину ОСОБА_2 з місця вчинення злочину втекли, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

19.02.2020 року слідчим відділенням Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженню відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040680000340, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Причетність ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19.02.2020 року; протоколом огляду місця події від 19.02.2020 року, під час якого виявлено та вилучено гаманець з грошовими коштами та документами на ім`я потерпілого ОСОБА_3 , а також ключі від квартири за місцем мешкання ОСОБА_3 ; протоколом огляду місця події від 19.02.2020 року, під час якого виявлено та вилучено 5 слідів пальців рук; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 19.02.2020 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фото потерпілому ОСОБА_3 від 19.02.2020 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фото потерпілому ОСОБА_3 від 19.02.2020 року; протоколом затримання ОСОБА_1 у порядку ст.208 КПК України від 19.02.2020 року; повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 19.02.2020 року; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 20.02.2020 року; іншими доказами у кримінальному провадженні за їх сукупності;

19.02.2020 року о 12:20 годин (дата та час фактичного затримання 04.10 година 19.02.2020 року), за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3

ст. 186 КК України в порядку ст. 208 КПК України, затриманий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

19.02.2020 року по вказаному кримінальному провадженню ОСОБА_1 , в порядку ст. ст. 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020040680000340 виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики того, що він може вчинити дії передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше судимий, останній раз: 26.11.2015 Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки; на підставі ст.70 КК України покарання поглинене за вироком від 20.05.2015, до відбуття покарання 4 роки позбавлення волі. 13.03.2018 звільнений по відбуттю строку покарання, а отже, має не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість.

14.01.2020 ОСОБА_1 оголошено у розшук Шевченківським ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області по кримінальному провадженню №12018040640001017 від 17.04.2018 за ч.4 ст.358 КК України у зв`язку з переховуванням від органів досудового розслідування та суду. Також ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність законного достатнього джерела доходу, який здатен забезпечити рівень життя підозрюваного, у зв`язку з чим є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 усвідомлюючи невідворотність покарання, за яке законом передбачене виключне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, з метою уникнення відповідальності за вчинене може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Також, ОСОБА_1 відомі анкетні дані та місце мешкання потерпілого ОСОБА_3 , що не виключає можливості того, що підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого з метою зміни показань останнього; останній схильний до вчинення кримінальних правопорушень, оскільки є раніше неодноразово судимим, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, та є всі підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, може вчинити інші, в тому числі корисливі, кримінальні правопорушення.

Враховуючи сукупність вищевикладених обставин, а саме: наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні умисного, тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, за вчинення якого КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років; особу підозрюваного, застосування до ОСОБА_1 іншого, більш м`якого запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні під час розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання.

Захисник - адвокат Логойда О.В. не погодився із клопотанням прокурора.

Прокурор Медведовський О.Ю. в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.

В силу ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно з вимогами ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з наданих матеріалів, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки при розгляді клопотання, слідчий суддя з`ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме існує ризик того, що ОСОБА_1 будучи офіційно не працевлаштованим, раніше судимим, усвідомлюючи невідворотність покарання та його наслідки, з метою уникнення відповідальності за вчинене, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Крім того, існує обґрунтований ризик, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Також наявний ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого з метою зміни показань останнього.

Таким чином, приходжу до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , що узгоджується з положеннями ст.178 КПК України.

Обраний запобіжний захід відносно підозрюваного узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

З огляду на викладене, клопотання слідчого підлягає задоволенню, а до підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, а також не зможуть запобігти ризику, передбаченому п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням викладеного слідчий суддя вважає, що такою сумою застави необхідно визначити 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму - 168160 гривень, що буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_1 повинні бути покладені обов`язки, передбачені п. п. 2, 3, 4 ч.5 ст.194 КПК України на строк не більше 2 (двох) місяців. У разі невиконання цих обов`язків підозрюваним відносно нього можуть наступити наслідки, передбачені КПК України.

Таким чином, при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 врахована також правова позиція, викладена у рішенні ЄСПЛ у справі "Харченко проти України", та розглянута можливість застосування щодо підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, розмір якої визначено з урахуванням дійсних обставин вчиненого правопорушення та положень ч. 4 ст. 182 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194, 196-197, 205, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта Покаленко М.С., погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Медведовським О.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 18 квітня 2020 року 04 год. 10 хв.

Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні у розмірі 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області,

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26239738

МФО: 820172

Рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442 В ГУДКСУ в м. Київ.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до Чечелівського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області та до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалу направити до Чечелівського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області - для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя Н.В. Токар