Постанова № 8773679, 29.03.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2010 р.                                                                       справа № 2а-2102/10/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Головіної К.І.

при секретарі                                                  Потапенко О.М.

за участю представника позивача                                                  Скрипник Т.В.,          

          представника відповідача                                                            Врублевської Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Славполімер» до Слов’янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002962341/0 та № 0002972341/0 від 15.12.2009 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Славполімер» звернулось до суду з адміністративним позовом до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002962341/0 від 15.12.2009 року про донарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток в сумі 32377,80 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0002972341/0 від 15.12.2009 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 41253,00 грн.

В обґрунтування позову зазначили, що в грудні 2009 року Слов’янською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року, за наслідками якої 15.12.2009 року було прийняте податкове повідомлення – рішення № 0002962341/0 про донарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток в сумі 32377,80 грн., з яких: 23127,00 грн. – основний платіж, 9250 грн. – штрафні санкції, а також податкове повідомлення – рішення № 0002972341/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 41253,00 грн., з яких: 27502 грн. – основний платіж, 13751, 00 грн. – штрафні санкції

Позивач вважає вказані повідомлення – рішення неправомірними, оскільки відповідач помилково зробив висновок, що продаж товару (ячменю) за ціною нижчою, ніж собівартість його придбання є порушенням вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 7.1, пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, Слов’янська ОДПІ вважає, що визнання валовими витрат, понесених на придбання товару, який реалізовано за ціною нижче ціни придбання, є неправомірним, оскільки вказана діяльність не направлена на отримання прибутку та здійснена не для використання товарів у власній господарській діяльності. Також у позивача відсутнє право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених постачальникам при придбанні товару, якщо договірна ціна продажу цього товару відрізняється від звичайної ціни на такі товари та є нижче ціни придбання цього товару і при цьому різниця між ціною придбання та ціною продажу складає більш ніж 20%.

У результаті цього відповідачем донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 32377,80 грн., в тому числі: основний платіж - 23122,00 грн. і штрафні (фінансові) санкції - 9250,80 грн. та з податку на додану вартість у сумі 27753, 00 грн., в тому числі: основний платіж - 18502,00 грн. та фінансові санкції - 9251,00 грн.

Такий висновок відповідача суперечить пп. 1.20 ст. 1, ст. ст. 3, 5, 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, зазначили, що дії податкового органу по донарахуванню податкових зобов’язань з податку на додану вартість на підставі пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у сумі 13500 грн. є упередженим, оскільки підприємство у складі податкового кредиту правильно врахувало податкову декларацію за вересень 2008 року у сумі 9000,00 грн., що підтверджена податковою накладною постачальника ТОВ «Гранд Полімер груп» № 03-09, яка була надана перевіряючим в ході перевірки. Однак, вказану накладну відповідач не прийняв до уваги, в результаті чого товариству донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 9000,00грн. та фінансові санкції - 4500,00 грн.

Позивач, посилаючись на пп. 1.20 ст. 1, ст. ст. 3, 5, 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», просить скасувати податкові повідомлення-рішення Слов’янською ОДПІ № 0002962341/0 та № 0002972341/0 від 15.12.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала, зазначила, що на підставі ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Слов’янською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Славполімер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки встановлено, що в порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» операції з купівлі-продажу ячменю, вчинені позивачем, не відповідають вимогам законодавства та вони не можуть вважатися господарською діяльністю, оскільки призвели до отримання збитків підприємством. Включення до складу валових витрат сум понесених витрат, пов'язаних з реалізацією товару за ціною, нижчою ціни придбання, є неправомірним, оскільки вказана діяльність не направлена на одержання прибутку, та є здійсненою не для використання товарів у власній господарській діяльності, а тому у ТОВ «Славполімер» права на валові витрати за такою угодою, не виникає.

Крім того, зазначили, що в результаті того, що ТОВ «Славполімер» в грудні 2008 року реалізувало ячмінь за ціною нижче ціни придбання та загальний фінансовий результат від проведеної операції купівлі-продажу ячменю був збитковим, права на податковий кредит з податку на додану вартість у підприємства не виникло.

Також перевіркою встановлено, що позивачем у вересні 2008 року до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 9000 грн. без підтвердження податковою накладною, яка відображена у реєстрі отриманих податкових накладних за вересень 2008 року. При цьому на момент перевірки податкова накладна з ПДВ ТОВ «Гранд Полімер груп» на загальну суму, включаючи ПДВ 54000 грн. (сума ПДВ - 9000 грн.), про яку вказує позивач, була відсутня.

Просили відмовити в задоволенні позову.

          Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи наступного.

          Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Славполімер» є юридичною особою, що зареєстроване виконкомом Слов’янської міської ради 02.08.2001 року, перебуває на податковому обліку в Слов’янській об’єднаній державній податковій інспекції Донецької області (а.с. 119-133).

          Відповідач - Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція у Донецькій області є суб’єктом владних повноважень та здійснює у даних правовідносинах повноваження, визначені ст. ст. 10-11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

У період з 09.11.2009 року по 27.11.2009 року Слов’янською ОДПІ була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Славполімер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року, за результатами якої був складений акт № 9383/23-3-31477327 від 02.12.2009 року (а.с. 14-79).

          Перевіркою було встановлено, що позивачем порушено:

-          п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у 4 кварталі 2008 року на суму 23127 грн.;

-          пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 7.1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у вересні 2008 року на суму 9000 грн., у грудні 2008 року на суму 18502 грн., а всього на загальну суму 27502 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення – рішення № 0002962341/0 про донарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток в сумі 32377,80 грн., з яких: 23127,00 грн. – основний платіж, 9250 грн. – штрафні санкції, а також податкове повідомлення – рішення № 0002972341/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 41253,00 грн., з яких: 27502 грн. – основний платіж, 13751, 00 грн. – штрафні санкції (а.с. 81).

Вищевказані фактичні обставини у справі сторонами визнаються та не оспорюються.

          Предметом даного спору є правомірність нарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість та, як наслідок, прийняття ним спірних повідомлень-рішень № 0002962341/0 та № 0002972341/0 від 15.12.2009 року.

Судом встановлено, що у 2008 році товариством «Славполімер» укладено такі договори купівлі-продажу сільськогосподарської продукції із постачальниками:

-          № 18.07 від 18.07.2008 року з Поповим В.А.;

-          № 01/08/01 від 01.08.2008 року з Крайником С.К.;

-          № ВР-270-08 від 11.12.2008 року з підприємством з іноземними інвестиціями «Серна» та № 34 від 24.07.2008 року з ДП ГАК «Хліб України» Легендарненський елеватор (а.с. ).

Станом на 01.07.2008 року згідно оборотно-сальдових відомостей по рахунку 28 «Товари» у ТОВ «Славполімер» рахувались залишки ячменю в кількості 150 130 кг на загальну суму 122 127,56 грн. Сума витрат на придбання ячменю, який рахувався в залишках на початок перевіреного періоду, була включена ТОВ «Славполімер» до складу валових витрат у попередніх періодах.

У 3 кварталі 2008 року позивач придбав ячмінь в кількості 480000 кг на суму 369333,34 грн. без ПДВ та реалізував його в кількості 330 000 кг на загальну суму 252500,00 грн. без ПДВ.

Станом на 01.10.2008 року згідно оборотно-сальдових відомостей по рахунку 28 «Товари» у ТОВ «Славполімер» рахувались залишки ячменю в кількості 300130 кг на загальну суму 240877,56 (в т.ч. по придбаному ячменю в 3 кварталі 2008 року в кількості 150000 кг на суму 118750 грн.)

У 4 кварталі 2008 року позивач придбав ячмінь в кількості 96481 кг на суму 46632,48 грн. без ПДВ та реалізував його в кількості 396611 кг на загальну суму 195001,73 грн. без ПДВ.

Станом на 31.12.2008 року згідно оборотно-сальдових відомостей у ТОВ «Славполімер» залишків ячменю не було.

Витрати на придбання ячменю, реалізованого в 4 кварталі 2008 року, склали 287510,04 грн. (без врахування ПДВ). Дохід від реалізації ячменю в 4 кварталі 2008 року склав 195001,7 грн. (без врахування ПДВ), що становить на 92508,31 грн. менше, ніж витрати на придбання. В результаті ТОВ «Славполімер» в 4 кварталі 2008 року реалізувало ячмінь за ціною нижче, ніж ціни придбання, тобто загальний фінансовий результат від проведеної операції купівлі-продажу ячменю є збитковим.

Згідно з п. 1.43 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, а також національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування у частині визначення термінів.

Відповідно до п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246, первісною вартістю запасів, є собівартість запасів, яка складається, в тому числі, з інших витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях. До таких витрат відносяться прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

При цьому, необхідною умовою для віднесення витрат до валових, є використання придбаних за рахунок цих витрат товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності платника, понесені підприємством витрати повинні бути спрямовані на отримання прибутку.

Згідно з пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність – це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою, Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь іншої особи.

Згідно ст. 42 Господарського Кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Діяльність підприємства є господарською діяльністю за умови, якщо така діяльність здійснюється регулярно та постійно та спрямована на досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

Судом встановлено, що купівля ячменю позивачем по вищевказаним договорам здійснювалась без наміру використовувати його у власній господарській діяльності, що свідчить про те, що господарська операція з купівлі та продажу товару не направлена на отримання прибутку, тобто не для використання його у власній господарській діяльності.

Таким чином, відповідач правомірно визнав зазначені операції ТОВ «Славполімер» такими, що не відповідають вимогам законодавства, оскільки вони призвели до отримання збитків. Включення до складу валових витрат сум понесених витрат, пов'язаних з реалізацією товару за ціною нижче ціни придбання, суд вважає неправомірним, оскільки вказана діяльність не направлена на одержання прибутку, та здійснена не для використання товарів у власній господарській діяльності. З огляду на викладене права у ТОВ «Славполімер» на валові витрати за такою угодою, не виникає.

Відповідно до п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

ТОВ «Славполімер» при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів застосувало метод ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів оцінки убутку запасів (запаси, які не замінюють один одного).

У зв'язку з тим, що витрати на придбання ячменю в сумі 92508 грн. не призначені для використання в господарській діяльності, дані витрати включаються до запасів, що використані не в господарській діяльності (додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток), чим зменшується убуток балансової вартості запасів у 4 кварталі 2008 року на 92508 грн.

Стосовно донарахування податку на додану вартість в сумі 41253, 00 грн. суд встановив, що податковим повідомленням-рішенням № 0002972341/0 від 15.12.2009 року ТОВ «Славполімер» визначено до сплати основного платежу - 27502,00 грн. та фінансові санкції (в розмірі не більше 50%) - 13751,00 грн.

У частині нарахування ПДВ за порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 7.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суд зазначає, що ТОВ «Славполімер» включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в сумі 18502 грн. по ячменю, який було реалізовано в грудні 2008 року, та який не призначався для використання в господарській діяльності підприємства.

Податковий кредит з податку на додану вартість по витратам на придбання ячменю, реалізованого в грудні 2008 року, у позивача склав 57502,01 грн. Податкові зобов'язання з податку на додану вартість від реалізації ячменю в грудні 2008 року склали 39000,35 грн., що на 18501,66 грн. менше, ніж ПДВ, сплачений постачальникам.

Як вже зазначалось судом, в грудні 2008 року ТОВ «Славполімер» реалізувало ячмінь за ціною нижче ціни придбання (різниця складає більш, ніж 20 відсотків), тобто загальний фінансовий результат від проведеної операції купівлі-продажу ячменю є збитковим.

Позивач при купівлі ячменю по вищевказаним договорам не мав наміру використовувати його у власній господарській діяльності, що свідчить про те, що господарська операція з купівлі та продажу товару не направлена на отримання прибутку, тобто не для використання його у власній господарській діяльності.

Згідно п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Оскільки операції ТОВ «Славполімер» не відповідають вимогам законодавства щодо визнання його діяльності господарською та призвели до отримання збитків, включення до складу валових витрат сум понесених витрат, пов'язаних з реалізацією товару за ціною нижче ціни придбання неправомірним.

Враховуючи викладене, права у ТОВ «Славполімер» на податковий кредит з податку на додану вартість за такою угодою, не виникло.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що Слов’янська ОДПІ правомірно нарахувала позивачу зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 41253,00 грн., з яких: основного платежу - 27502,00 грн. та фінансові санкції (в розмірі не більше 50%) - 13751,00 грн.

Щодо порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними нарахування податку на додану вартість, суд встановив таке.

У ході перевірки було виявлено, що підприємством у вересні 2008 року до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 9000 грн. без підтвердження податковою накладною, яка відображена у реєстрі отриманих податкових накладних за вересень 2008 року за № 4.

Відповідач стверджує, що на момент перевірки податкова накладна з податку на додану вартість ТОВ «Гранд Полімер груп» № 03-09 на загальну суму, включаючи ПДВ, 54000 грн., була відсутня

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У судовому засіданні представником позивача була надана накладна з податку на додану вартість ТОВ «Гранд Полімер груп» (ІПН 326103004618) № 03-09 на загальну суму 54000 грн., із врахуванням суми ПДВ (9000 грн.) Наявність вказаної накладної на час перевірки також підтверджується реєстром отриманих податкових накладних з вересень 2008 року.

Таким чином, факт завищення податкового кредиту по ПДВ у вересні 2008 року на 9000 грн. у судовому засіданні не підтвердився.

          У зв’язку з викладеним податкове повідомлення-рішенням № 0002972341/0 від 15.12.2009 року в частині донарахування ТОВ «Славполімер» податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 9000 грн. та штрафних санкцій (в розмірі 50%) на суму 4500 грн., а всього в сумі - 13500 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі вищевказаного, керуючись ст. ст. 2-9, 69-71, 160-163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Славполімер» до Слов’янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002962341/0 та № 0002972341/0 від 15.12.2009 року задовольнити частково.

          Скасувати податкове повідомлення-рішення Слов’янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області № 0002972341/0 від 15.12.2009 року в частині донарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Славполімер» податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 9000 грн. та штрафних санкцій на суму 4500 грн. в загальній сумі 13500 грн.

          В іншій частині позовних вимог відмовити.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Славполімер» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

          Вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 29 березня 2010 року в присутності представників позивача та відповідача. Постанова в повному обсязі виготовлена 02 квітня 2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Головіна К.І.