Постанова № 87736177, 20.02.2020, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/273/20

Провадження № 3/163/282/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,

за участі представника Волинської митниці Держмитслужби – Кондратюка І.П.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею Держмитслужби матеріали справи за протоколом № 0083/20500/20 про притягнення до відповідальності за ч.6 ст.481 МК України

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Польща, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , водія фірми «LPG Palonia» (вул.Сакаловська 9/24, м. АДРЕСА_2 ), РНОКПП НОМЕР_1 , закордонний паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 16.10.2017 року, органом ОСОБА_3 /1/, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), який 20.11.2018 року через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ввіз на територію України автомобіль марки "Ford Fiesta", польський номерний знак НОМЕР_3 , кузов номер НОМЕР_4 , в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 20.11.2019 року включно, перевищив строк тимчасового ввезення цього транспортного засобу особистого користування більше ніж на 30 діб, що виявлено 19.01.2020 року на митному посту "Ягодин" Волинської митниці ДМСУ, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.6 ст.481 МК України.

30.01.2020 року ОСОБА_5 в канцелярію суду подав письмові пояснення, у яких просив закрити провадження в справі за відсутністю в його діях складу передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення з причин наявності обставин, які не залежали від його волі. Таку позицію обґрунтував перебуванням автомобіля на станції технічного обслуговування та недоцільністю ремонту, у зв`язку із надто вартісними деталями для його ремонту, неможливістю руху автомобіля власним ходом. Крім цього, посилаючись на положення ст.58 Конституції України, вказав, що не може відповідати за діяння, які на час вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

20.02.2020 року ОСОБА_5 в канцелярію суду подав заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності, при вирішення справи накласти стягнення у вигляді конфіскації автомобіля марки "Ford Fiesta", вилучений автомобіль марки "Kia Sorento" йому повернути, а попередньо поданні письмові пояснення до уваги не приймати.

Представник Волинської митниці ДМСУ під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_6 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти на останнього стягнення в межах санкції ч.6 ст.481 МК України, стягнути судовий збір.

Винуватість ОСОБА_6 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, витягом з модуля "Диспетчер зони митного контролю та Пасажирського пункту пропуску" програмного комплексу АСМО "Інспектор", службовою запискою інспектора митниці.

Згідно із ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до ч.1 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Відповідно до ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, … не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Згідно матеріалів справи від дачі письмових пояснень ОСОБА_5 відмовився.

Сам по собі факт перебування автомобіля в ремонті на станції технічного обслуговування (місто Черкаси, вулиця Молодшого Сержанта Каравайського, 20), згідно довідки директора СТО – ФОП ОСОБА_7 , і неможливість його пересування власним ходом не є підставою для звільнення ОСОБА_6 від відповідальності, у тому числі й з огляду на те, що з даного приводу він не звертався в органи доходів і зборів.

У зв`язку із цим суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення і відсутність підстав для звільнення його від відповідальності.

Щодо застосування в цій справі положень Закону України від 08.11.2018 року № 2612-VIII в редакції Закону України від 16.05.2019 р. N 2725-VIII вбачаються підстави для такого висновку.

Закон від 08.11.2018 року № 2612-VIII опублікований в газеті "Голос України" 24.11.2018 року і набрав чинності з наступного дня. При цьому зміни до ст.481 МК України вступали в дію через 180 днів з дня, наступного за днем опублікування.

Законом від 16.05.2019 р. N 2725-VIII строк набрання чинності таких змін збільшено до 270 днів, тому редакція ч.6 ст.481 МК України є чинною з 22.08.2019 року.

Строк зворотного вивезення транспортного засобу за обставинами цієї справи збіг 20.11.2019 року. З 21.11.2019 року почалась бездіяльність ОСОБА_6 щодо виконання обов`язку вивезення автомобіля за межі митної території України, яка тим самим утворює триваюче правопорушення.

Моментом закінчення триваючого правопорушення є його припинення винною особою або виявлення компетентним органом.

На момент початку протиправної бездіяльності порушника уже набула чинності ч.6 ст.481 МК України у редакції вищевказаного Закону.

Отже, вчинене ОСОБА_8 правопорушення слід кваліфікувати за ч.6 ст.481 МК України.

З огляду на дату виявлення правопорушення, підстави для застосування п.95 Прикінцевих положень МК України при визначенні адміністративного стягнення по справі відсутні.

Таким чином, враховуючи доведеність вини порушника, передбачену законом санкцію та встановлені у справі фактичні причини не вивезення автомобіля, стягнення на ОСОБА_6 слід накласти у вигляді конфіскації цього транспортного засобу.

Згідно із ч.1 ст.542 МК України постанова органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил на осіб, які проживають або перебувають за межами України, виконується за рахунок майна цих осіб, що знаходиться на території України.

Оскільки стягнення на порушника накладається суддею, а не органом доходів і зборів, суддя не вправі звернути стягнення на вилучений в порядку ст.511 МК України автомобіль марки "Kia Sorento", який підлягає поверненню власнику.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді конфіскації в дохід держави автомобіля марки "Ford Fiesta", польський номерний знак НОМЕР_3 , кузов номер НОМЕР_4 , вартістю 105 000,00 гривень.

Вилучений за цим протоколом автомобіль марки "Kia Sorento", реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , кузов номер НОМЕР_6 , що зберігається на Волинській митниці Держмитслужби, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , яке зберігається в матеріалах справи, повернути власнику ОСОБА_9 ( ОСОБА_2 ).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в користь держави 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору на рахунок UA698999980313101206000003262 в Казначействі України (ЕАП) (МФО 899998, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код ЄДРПОУ 38031501, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір у справах про адміністративні правопорушення").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області А.Л. Гайдук