Постанова № 8773613, 10.03.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2010 р.                                                                       справа № 2а-1089/10/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Масло І.В.

при секретарі                                                  Грішаєві Є.Є.

за участю представників позивача                               Беспалової О.В., Гавриленка І.Ю.,

представника відповідача                                                  Карамишева Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у місті Харцизьку Донецької області до комунального підприємства «Зугрескомуналсервіс» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 139710,95 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у місті Харцизьку Донецької області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства «Зугрескомуналсервіс» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 139710,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач є платником податку на додану вартість. Станом на 22.01.2010 року відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 139710,95 грн., з яких: 138668,98 грн. – основний платіж; 1041,97 грн. - пеня. У встановлений законом строк заборгованість сплачена не була, у зв’язку з чим позивачем було направлено на адресу відповідача податкові вимоги. Зазначені податкові вимоги оскаржені відповідачем не були. Також, податковим органом було прийнято рішення № 17 від 29.10.2008. Вжиті контролюючим органом заходи до сплати податкового боргу не призвели.

Таким чином, позивач просив стягнути з комунального підприємства «Зугрескомуналсервіс» податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 139710,95 грн.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав, про що надав суду відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 156 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що відповідач – комунальне підприємство «Зугрескомуналсервіс» є юридичною особою та зареєстроване 31.10.2001 року Виконавчим комітетом Харцизької міської ради Донецької області, що підтверджується Довідкою про включення до ЄДРПОУ (а. с. 4).

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується поясненнями представників сторін, комунальне підприємство «Зугрескомуналсервіс» взяте на облік в якості платника податків до ДПІ у м. Харцизьку Донецької області.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач Державна податкова інспекція у місті Харцизьку Донецької області є суб`єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Станом на 22.01.2010 у відповідача існує податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 139710,95 грн., що підтверджується повідомленням про наявність заборгованості з податків і зборів (а.с. 8), податковими деклараціями з податку на додану вартість (а.с. 14-41), податковим повідомленням-рішенням від 14.11.2008 № 0001861520/0 (а.с. 42), податковим повідомленням-рішенням від 17.09.2008 № 0001451520/0 (а.с. 43), податковим повідомленням-рішенням від 17.04.2009 № 0000871520/0 (а.с. 44), зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с. 60-74).

Представником відповідача зазначена сума податкового боргу визнається, що підтверджується його заявою наданою у судовому засіданні.

У відповідності до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Таким чином, оскільки сума заборгованості відповідачем визнається, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КАС України вважає ці обставини доведеними як такі, що визнаються сторонами.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”

податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобов’язання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

Щодо податку на додану вартість, то таким законом є Закон України „Про податок на додану вартість”, згідно з п. 1.6 ст. 1 якого податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” від 18.02.1997 року № 77/97 податок на додану вартість є загальнодержавним податком.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Наявність податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 139710,95 грн. підтверджується повідомленням про наявність заборгованості з податків і зборів (а.с. 8), податковими деклараціями з податку на додану вартість (а.с. 14-41), податковим повідомленням-рішенням від 14.11.2008 № 0001861520/0 (а.с. 42), податковим повідомленням-рішенням від 17.09.2008 № 0001451520/0 (а.с. 43), податковим повідомленням-рішенням від 17.04.2009 № 0000871520/0 (а.с. 44), зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с. 60-74).

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується сторонами, податкові повідомлення-рішення були вручені уповноваженій особі відповідача та не оскаржувались.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 того ж Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання платника податку, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли такі рішення оскаржені у апеляційному або судовому порядку.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується сторонами, податкові повідомлення-рішення були вручені уповноваженій особі відповідача та не оскаржувались.

Згідно п. п. 5.4.1 п. 5.1. ст. 5 Закону України № 2181 узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків в строки, встановлені ст. 5 Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, з урахуванням приведених норм діючого законодавства податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 139710,95 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Позивачем були здійснені заходи, передбачені ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме – відповідачеві були направлені дві податкові вимоги (а.с. 13) та прийняте рішення № 17 від 29.10.2008 про стягнення коштів та продаж інших активі платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с. 11), але такі заходи до сплати податкового боргу не призвели.

Таким чином, оскільки відповідач не сплатив узгоджену суму податкового боргу, суд задовольняє позовні вимоги Державної податкової інспекції у місті Харцизьку Донецької області до комунального підприємства «Зугрескомуналсервіс» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 139710,95 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 121, 158-164, 167 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у місті Харцизьку Донецької області до комунального підприємства «Зугрескомуналсервіс» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 139710,95 грн. задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства «Зугрескомуналсервіс» (код 31741406; 86783, Донецька область, м. Зугрес, вул. Советська, 2; р/р 35445005004787 в ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016) на користь Державного бюджету України (р/р 31116029700088, банк отримувач – Державний бюджет, ОКПО 34686480 в УДК у м. Харцизьку в установі банку ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 139710 (сто тридцять дев’ять тисяч сімсот десять) грн. 95 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 10 березня 2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Масло І.В.