Рішення № 87735560, 18.02.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4296/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ, до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Азалія 2013", м.Харків, про стягнення 6456,33 грн, за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ, 26.12.2019 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Азалія 2013", м.Харків, про стягнення боргу в загальній сумі 6456,33 грн, у тому числі: пені в сумі 4176,22 грн, 3% річних у сумі 479,07 грн, інфляційних втрат у сумі 1801,04 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення п. 6.1 Договору про постачання природного газу № 2073/16-ТЕ-32 від 21.12.2015 та приписів чинного законодавства, здійснював несвоєчасно оплату за переданий позивачем газ.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2019 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/4296/19; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання, яке відбулося 18.02.2020, представники сторін не з`явились; про причину неявки суд не повідомили.

Представник позивача був повідомлений про час та місце судового засідання під розписку у попередньому судовому засіданні.

Копії ухвал про порушення провадження у справі від 27.12.2019 та про відкладення розгляду справи від 30.01.2020, надіслані на адресу відповідача: 61036, м. Харків, вул. Ковтуна, буд. 42-А, літера "А-3" (згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), були повернути до суду без вручення адресатові у зв`язку з його відсутністю.

При цьому, копію ухвали про порушення провадження у справі, в якій відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, було повторно направлено на адресу відповідача разом з ухвалою про відкладення розгляду справи від 30.01.2020.

Отже, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позов та не звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 202 ГПК України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

21.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Азалія 2013" (відповідач) було укладено Договір №2073/16-ТЕ-32 купівлі-продажу природного газу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 226 "Деякі питання акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" змінено тип Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з публічного на приватне та перейменовано його в Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". При цьому, зміна типу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не є його реорганізацією (перетворенням, злиттям, приєднанням) у розумінні ст.104, 106-109 Цивільного кодексу України та не передбачає правонаступництва.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, позивач, як постачальник, передав у власність відповідача, як споживача, природний газ на загальну суму 22609,06 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016, 29.02.2016, 31.03.2016.

Відповідно до пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Проте, оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно, з порушенням умов оплати, визначених пунктом 6.1 Договору, про що свідчать відомості щодо операцій по Договору № 2073/16-КП-32 за період з 31.01.2016 по 21.11.2016.

Згідно п. 12 Договору, сторони визначити строк дії Договору в частині реалізації газу з 01.01.2016 по 31.03.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, а у продавця виникає зобов`язання передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов`язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно тю вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, а у продавця виникає зобов`язання передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов`язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений

строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1,2 ст. 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 8.2 Договору визначено, що у разі невиконання відповідачем п. 6.1 Договору, відповідач сплачує позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", згідно якого платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу за Договором, розмір нарахованої позивачем пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору становить 4176,22 грн.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Отже, оскільки відповідачем не виконані належним чином умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, він зобов`язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми.

За розрахунком позивача, загальний розмір 3% річних від суми основного боргу складає 479,07 грн; сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, складає 1801,04 грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 4176,22 грн пені; 479,07 грн - 3% річних та 1801,04 грн інфляційних втрат законними та обґрунтованими.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 6456,33 грн, у тому числі: 4176,22 грн пені; 479,07 грн - 3% річних та 1801,04 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є обґрунтованими, такими, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 11, 12, 509, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 624, 625, 627, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 42, 44, 173, 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Азалія 2013" (61036, м. Харків, вул. Ковтуна, буд. 42, літера "А-3"; код ЄДРПОУ: 38879050) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6; код ЄДРПОУ: 20077720) - борг у загальній сумі 6456,33 грн (у тому числі: пеню в сумі 4176,22 грн; три проценти річних у сумі 479,07грн; інфляційні втрати в сумі 1801,04 грн), а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "20" лютого 2020 р.

Суддя Н.М. Кухар