Ухвала суду № 87735388, 21.02.2020, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

21 лютого 2020 року Справа № 913/88/20

м.Харків Провадження №33/913/88/20

Суддя Господарського суду Луганської області Драгнєвіч О.В., розглянувши в порядку наказного провадження заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (вул.Грушевського, буд.1Д, м.Київ, 01001) б/н від 27.01.2020 про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Гусейнова Рашада Імран-огли ( АДРЕСА_1 ) заборгованості в загальному розмірі 17266 грн 88 коп. та судового збору в сумі 210 грн 20 коп.,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Господарського суду Луганської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Гусейнова Рашада Імран-огли заборгованості за кредитним договором б/н від 03.12.2018 в сумі 17 266 грн 88 коп., що складається з : 15 311 грн 14 коп. -заборгованість за кредитом; 445 грн 78 коп. - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 900 грн 00 коп. - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 609 грн 96 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а також судового збору в сумі 210 грн 00 коп.

Розглянувши подану заяву на предмет наявності правових підстав для видачі судового наказу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

В ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.148 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 150 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги щодо форми та змісту заяви про видачу судового наказу.

Наразі в п. 1 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

За змістом частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до листа №2113/2019 від 26.12.2019 року Державної казначейської служби України з 03.01.2020 року вводяться в дію та є правильними наступні реквізити для перерахування судового збору в гривнях при зверненні до Господарського суду Луганської області:

- отримувач коштів: УК Київськ/мХар Київський/22030101;

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999675;

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- код банку отримувача (МФО): 899998;

- рахунок отримувача: UA378999980313181206083020004;

- код класифікації доходів бюджету: 22030101;

- призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Луганської області (назва суду, де розглядається справа).

Зазначене повідомлення для сторін про правильні реквізити для перерахування судового збору було своєчасно розміщено на сайті Господарського суду Луганської області, а також у рубриці новини ще з 02.01.2020.

Наразі судом встановлено, що в якості доказу сплати судового збору до заяви б/н від 27.01.2020 про видачу судового наказу Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» додано платіжне доручення №IHN91B1KBT від 11.01.2020 року на суму 210 грн 20 коп. (заяву з додатками направлено до суду згідно даних поштової накладної №0455500191067018 направлено 07.02.2020).

Як вбачається з платіжного доручення №IHN91B1KBT від 11.01.2020, сума 210 грн 20 коп. судового збору була сплачена за іншими реквізитами: одержувач УДКСУ у Київському районі м.Харкова Х; код 37999675; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) в м.Київ; код банку 899998; рахунок UA068999980000034317206083014 , тобто, судовий збір в сумі 210 грн 20 коп. помилково перераховано за реквізитами, які діяли до 03.01.2020 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України „Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Інформація щодо сплати судового збору та його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України міститься в програмі „Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)".

Разом з тим, інформація щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за вказаним платіжним дорученням станом на дату винесення даної ухвали в програмі „Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" відсутня.

Таким чином, оскільки заявником судовий збір перераховано за невірними платіжними реквізитами, інформація щодо зарахування даного судового збору до спеціального бюджету за правильними реквізитами Господарського суду Луганської області в програмі ДСС відсутня, а тому вказане платіжне доручення не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання заяви про видачу судового наказу.

Крім того, суд зауважує про те, що відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, заява про видачу судового наказу підписується заявником; якщо заява підписується представником заявника - до заяви додається документ, що підтверджує повноваження представника.

Згідно ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

За нормами Господарського процесуального кодексу України підписання заяви про видачу судового наказу є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.

Як вбачається з поданих матеріалів, заява про видачу наказу підписана від імені Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» представником Савіхіною Анастасією Миколаївною, повноваження якого повинні підтверджуватися відповідною довіреністю.

Наразі в додатках до заяви (в п.2) зазначено про долучення копії довіреності представника позивача. Проте, як було з`ясовано судом, до поданої заяви вказану довіреність не було долучено, що підтверджується актом №9 від 12.02.2020 про втрату або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конвертів (пакування), складеним начальником відділу організаційно-документального забезпечення роботи суду Григоровою А.А., головним спеціалістом відділу організаційно-документального забезпечення роботи суду Гур`євою А.С., спеціалістом відділу організаційно-документального забезпечення роботи суду Шевченко М.М., про те, що в заяві б/н від 27.10.2020 Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» не виявилося вказаного додатку документа, зокрема відсутня копія довіреності представника позивача.

Отже, заява не містить відповідних документів на підтвердження того, що Савіхіна Анастасія Миколаївна уповноважена діяти від імені банку та мала право на підписання заяви про видачу судового наказу.

За вказаних обставин, наразі заявником не надано належних та достатніх доказів, передбачених частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження наявності у представника Савіхіної А.М. повноважень представляти інтереси юридичної особи в суді та подавати відповідні заяви.

Також відповідно до ч.2 ст.147 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Частиною 3 ст.150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

За приписами ст. ст.76 - 78 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен дослідити всі докази, яким заявник обгрунтовує обставини, на яких грунтуються його вимоги, та перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.

Водночас п. 8 ч. 1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Як вбачається зі змісту заяви про видачу судового наказу підставою звернення Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до суду визначено порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання за кредитним договором приєднання, укладеного шляхом погодження заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ", в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 17 266 грн 88 коп., що складається з : 15 311 грн 14 коп. - заборгованість за кредитом; 445 грн 78 коп. - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 900 грн 00 коп. - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 609 грн 96 коп. - пені.

Суд встановив, що на підтвердження виникнення грошової вимоги до боржника, банком долучено до заяви про видачу судового наказу Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" від 03.12.2018 з документом "Об`єкт перевірки: Заява про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ.pdf", який підтверджує підписання боржником 03.12.2018 вищевказаної Заяви через систему інтернет-клієнт-банкінгу з використанням електронного цифрового підпису; витяг з "Умов та правил надання банківських послуг"; розрахунок заборгованості по договору б/н від 03.12.2018; виписки з рахунків за період з 03.12.2018 по 10.01.2020, з яких вбачається рух грошових коштів по рахункам боржника.

Однак, оглянувши вищевказані документи, суд встановив, що останні лише частково підтверджують суму боргу, заявлену до стягнення банком з боржника згідно з поданої до суду заяви про видачу судового наказу.

Так, серед виписок, що надані банком до суду, наразі відсутня виписка по рахунку, яка підтверджує суму заборгованості боржника по пені, яка заявлена до стягнення банком у розмірі 609 грн 96 коп.

Зокрема в ст. 152 Господарського процесуального кодексу України встановлені підстави для відмови судом у видачі судового наказу.

Пунктами 1, 2, 8 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя відмовляє у видачі наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Згідно положень ч.2 ст.152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що заяву наразі подано Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» з порушенням вимог п.п.1, 2, 4 ч.3 ст.150 Господарського процесуального кодексу України, тому у видачі судового наказу на підставі п.п.1, 2, 8 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України слід відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 147, 148, 150-153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити Акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» у видачі судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Гусейнова Рашада Імран-огли заборгованості в загальному розмірі 17266 грн 88 коп. та судового збору в сумі 210 грн 20 коп.

2. Роз`яснити заявнику, що згідно положень ч.1 ст.153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав передбачених, зокрема п.п.1, 2, 8 ч.1 ст.152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Додаток (тільки заявнику) : акт №9 від 12.02.2020 про втрату або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конвертів (пакування) на 1 арк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 21.02.2020 у відповідності до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів відповідно до ст.ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Драгнєвіч