Рішення № 87735026, 21.02.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/231/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2020 Справа № 908/3384/19

м. Запоріжжя

За позовом: Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, код ЄДРПОУ 20077720 (01601, м. Київ, вул.Б.Хмельницького, 6)

до відповідача: Комунального підприємства “Соцкомуненергія” Запорізької обласної ради, код ЄДРПРОУ 33256368 (70540, Запорізька область, Оріхівський район, с. Таврійське, вул.Загорянська, буд. 2-А)

про стягнення суми 3807,94 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” про стягнення з Комунального підприємства “Соцкомуненергія” Запорізької обласної ради суми 3807,94 грн., в тому числі: пені – 3283,70 грн., три проценти річних – 223,89 грн., інфляційних втрат – 300,35 грн.

Ухвалою суду від 26.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3384/19, присвоєно номер провадження справи 9/231/19, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

21.02.2020 за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.

Позовні вимоги мотивовані наступним. 21.12.2015 між позивачем та відповідачем укладено договір постачання природного газу № 4089/16-ТЕ-13. На виконання вказаного договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 71509,98 грн., проте відповідач здійснював оплату за переданий газ несвоєчасно, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 6.1. договору. У зв`язку із несвоєчасною оплатою відповідачем за отриманий природний газ, позивач нарахував відповідачу пеню за неналежне виконання умов договору у розмірі 3283,70 грн., 3% річних у розмірі 223,89 грн. та інфляційні втрати у розмірі 300,35 грн. Позов обґрунтовано ст.ст.11, 15, 16, 509, 526, 530, 549, 610-612, 655 ЦК України, ст.ст. 20, 173, 174, 175, 193, 216, 230, 231 ГК України та умовами укладеного сторонами договору постачання природного газу №4089/16-ТЕ-13 від 21.12.2015.

Відповідач відзив на позов суду не надав.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2015 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (на сьогодні - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», постачальник, позивач у справі) та Комунальним підприємством «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради (споживач, відповідач у справі) укладено договір № 4089/16-ТЕ-13 постачання природного газу, за п. 1.1. якого постачальник зобов`язався передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язався прийняти газ та оплатити цей газ, на умовах цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п.1.2. договору).

Постачальник передає споживачу з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) газ обсягом до 50 тис. куб. м., у т.ч. по місяцях (тис.куб.м.): січень – 20, лютий – 20, березень – 10 (п. 2.1. договору).

За змістом пункту 3.4. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу.

У пункті 3.5. договору, зокрема, зазначено, що не пізніше п`ятого числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, споживач зобов`язується надати постачальнику підписані та скріплені печатками споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше 8-го числа повертає споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 5.2. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2015) передбачено, що ціна за 1000 куб. м. газу за цим договором в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74 грн., крім того податок на додану вартість – 20%.

До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» - 332,00 грн., крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 398,40 грн.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу – 2102,74 грн., крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 2523,29 грн.

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 5.4.).

Згідно з п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими кошами, шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до статті 12 договору, останній набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 до 31.03.2016, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

В подальшому, за додатковою угодою № 3 від 31.03.2016, стаття 12 договору викладена в наступній редакції: «Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 до 30.04.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені, 3% річних та інфляційних витрат, позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати отриманого природного газу, що стало підставою для нарахування позивачем суми 3283,70 грн. - пені, суми 223,89 грн. - 3% річних та суми 300,35 грн. - інфляційних втрат.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов вказаного договору, позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму у розмірі 71509,98 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016, від 29.02.2016 та від 31.03.2016, які підписані представниками сторін та скріплені печатками обох підприємств, копії яких містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив оплату за отриманий у січні, лютому та березні 2016 року природний газ у розмірі 71509,97 грн., однак з порушенням строку встановленого у п. 6.1. договору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У зв`язку із порушенням відповідачем строків оплати отриманого природного газу, позивачем на підставі п. 8.2. договору нараховано пеню за загальний період з 16.02.2016 21.04.2016 в розмірі 3283,70 грн. (пеню нараховано на суми по актам приймання-передачі природного газу за січень та лютий 2016).

Із змісту п. 8.2. договору слідує, що у разі невиконання споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Факт порушення грошових зобов`язань відповідачем є доведеним, період та розмір заявленої до стягнення пені визначний позивачем вірно, а тому вимога про стягнення з відповідача суми 3283,70 грн. пені підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 223,89 грн. за загальний період з 16.02.2016 по 21.04.2016 (3% річних нараховано на суми по актам приймання-передачі природного газу за січень та лютий 2016) та інфляційні втрати в сумі 300,35 грн., нараховані за березень 2016 (на суму по акту приймання-передачі природного газу за січень 2016).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунки 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що вони є вірними, і тому 3% річних в розмірі 223,89 грн. та інфляційні втрати в розмірі 300,35 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства “Соцкомуненергія” Запорізької обласної ради, код ЄДРПРОУ 33256368 (70540, Запорізька область, Оріхівський район, с. Таврійське, вул.Загорянська, буд. 2-А) на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, код ЄДРПОУ 20077720 (01601, м. Київ, вул.Б.Хмельницького, 6) суму 3283 (три тисячі двісті вісімдесят три) грн. 70 коп. - пені, суму 223 (двісті двадцять три) грн. 89 коп. – 3 % річних, суму 300 (триста) грн. 35 коп. – втрат від інфляції та суму 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 21.02.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва