Рішення № 87734856, 21.02.2020, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 лютого 2020 року Справа № 913/25/20

м. Харків Провадження №17/913/25/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши матеріали позовної заяви Фізичної особи-підприємця Нестеренка Миколи Артемовича, м. Лисичанськ Луганської області,

до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал», м. Лисичанськ Луганської області,

про стягнення 81136,59 грн,

без виклику представників сторін.

Обставини справи: Фізична особа-підприємець Нестеренко Микола Артемович (далі - позивач) звернувся з позовом б/н та б/д до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» (далі - відповідач) про стягнення 81136,59 грн за договором про надання послуг №121/79 від 28.05.2019, з яких: 67333,29 грн - основний борг, 6733,33 грн - 3 % річних, 336,67 грн - інфляційні втрати, 6733,30 грн - моральна шкода.

Ухвалою суду від 03.01.2020 відкрито провадження у справі №913/25/20, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, суд розглядає справу в порядку частини 8 статті 252 ГПК України за наявними в ній матеріалами в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.01.2020 за №1006156185 місцезнаходження юридичної особи відповідача - Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» є: вул. ім. В. Сосюри, буд. 168, м. Лисичанськ Луганської області, 93106 (а.с.25-29).

Ухвалу про відкриття провадження у справі суду від 03.01.2020, яка була направлена за вищевказаною адресою, відповідач отримав 13.01.2020, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.34).

05.02.2020 до відділу документального забезпечення суду від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 01.02.2020, в яких останній повідомив, що для врегулювання спору він вручив відповідачу 30.12.2019 претензію (відмітка відповідача за вх. №02/2136), але відповідь відповідач не надав.

Водночас, як повідомляє позивач, 30.01.2020 він отримав від відповідача акт звірення взаємних розрахунків, який підписаний сторонами без зауважень, згідно з цим актом станом на 01.11.2019 заборгованість відповідача перед позивачем складає 67333,29 грн.

Крім того, позивач зазначив, що підписання акта звірки взаємних розрахунків свідчить про визнання відповідачем боргу та є належним доказом підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем. Датою виникнення заборгованості позивач зазначив день підписання акту приймання виконаних робіт, а саме 30.09.2019.

Позивач надав копії претензії б/н від 28.12.2019, листа Лисичанського КСП «Лисичанськводоканал» від 28.11.2019 №01/3118 «Про проведення інвентаризації розрахунків станом на 01.11.2019» та акту звірення взаємних розрахунків, які долучені до матеріалів справи.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов із викладенням власної правової позиції та будь-яких заяв або клопотань до матеріалів справи не надав.

З огляду на вищевказане, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд встановив таке.

Між фізичною особою-підприємцем Нестеренком Миколаєм Артемовичем, як Виконавцем (далі - позивач у справі) та Лисичанським комунальним спеціалізованим підприємством по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал», як Замовником (далі - відповідач у справі) було укладено договір про надання послуг №121/19 від 28.05.2019 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору Виконавець зобов`язується надати послуги за ДК 021:2015-71630000-3 Послуги з технічного огляду та випробувань (Вимір опору захисного заземлення. Ізоляції кабелів, вимір повного опору мережі «Фаза-нуль - струмоприймач») (далі - Послуги), а Замовник зобов`язується прийняти надані послуги і оплатити їх на умовах даного Договору.

Вартість послуг зазначена у Договірній ціні на виконання робіт (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною даного Договору (п. 2.1 Договору).

Згідно з п. 2.2 Договору сума договору становить 70333,29 грн без урахування ПДВ.

Як встановлено п. 2.3 Договору оплата Замовником по даному Договору проводиться шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця згідно з рахунком-фактури шляхом внесення передоплати в розмірі 50 % вартості Послуг протягом 5 банківських днів з моменту отримання завдання.

У п.2.4 Договору сторони встановили, що після надання послуг Виконавець надає Замовнику Акт наданих послуг. Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів зобов`язаний підписати Акт надання послуг та повернути Виконавцю, або надати мотивовану відмову від підписання Акту.

Як визначено у п.п. 3.1.1 та 3.1.2 Договору Виконавець зобов`язаний:

- по письмовому завданню Замовника особисто надавати останньому визначені цим Договором послуги в строк не пізніше 30 днів з дня отримання завдання;

- забезпечувати якість наданих послуг у відповідності до вимог, які узгоджені Виконавцем і Замовником у Додатку №1 до цього Договору (або згідно з вимогами, яким такі послуги звичайно повинні відповідати).

Відповідно до п. 3.2.1 Договору Виконавець має право отримати оплату за надані послуги в розмірах і строки, передбачені цим Договором.

У п. 3.4.1 Договору визначено, що Замовник має право відмовитися від прийняття результатів наданих послуг, якщо вони не відповідають умовам Договору.

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного розрахунку в частині виконання зобов`язань.

Відповідно до Додатку №1 до Договору «Договірна ціна на виконання робіт по вимірюванню опору заземлення та вимірювання опору ізоляції проводів і кабелів» (а.с.8) сторонами узгоджено вартість послуг за Договором в сумі 70333,29 грн без ПДВ, зокрема:

1. Вимір опору контуру заземлення у кількості 69 шт., вартістю за одиницю без ПДВ 77,10 грн на загальну суму без ПДВ 5319,90 грн.

2. Вимірювання опору контуру грозозахисту у кількості 4 шт., вартістю за одиницю без ПДВ 25,69 грн на загальну суму без ПДВ 102,76 грн.

3. Вимірювання опору точки заземленого обладнання у кількості 1169 шт., вартістю за одиницю без ПДВ 2,12 грн на загальну суму без ПДВ 2478,28 грн.

4. Вимірювання повного опору кола «фаза-нуль» у кількості 460 шт., вартістю за одиницю без ПДВ 18,76 грн на загальну суму без ПДВ 8629,60 грн.

5. Вимірювання опору ізоляції мегомметром у кількості 3119 шт., вартістю за одиницю без ПДВ 17,25 грн на загальну суму без ПДВ 53802,75 грн.

Відповідач перерахував позивачу 3000,00 грн, про що свідчить виписка з особового рахунку за 11.10.2019 (а.с.10).

30.09.2019 між сторонами за Договором підписаний без зауважень та заперечень щодо кількості, ціни та якості робіт/послуг Акт прийому-передачі виконаних робіт/послуг по вимірюванню опору заземлення та вимірювання опору ізоляції проводів і кабелів на загальну вартість без ПДВ 70333,29 грн (а.с.9).

Відповідач у порушення умов Договору за надані послуги не розрахувався, враховуючи внесення передплати 11.09.2019 в сумі 3000,00 грн, заборгованість за надані послуги за актом від 30.09.2019 склала 67333,29 грн, яка на теперішній час не погашена, за стягненням якої позивач звернувся до суду.

Як зазначив позивач, що 30.12.2019 ним було вручено відповідачу претензію №б/н від 28.12.2019 щодо погашення заборгованості в сумі 67333,29 грн за Договором (а.с.12).

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму заборгованості не перерахував.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у сумі 6733,33 грн, інфляційні нарахування у сумі 336,67 грн за періоди, згідно наданих позивачем розрахунків (зворот а.с.1).

Зокрема, за порушення терміну сплати за надані послуги за Договором на суму 67333,29 грн нараховані 3 % річних у сумі 6733,33 грн за період вересень - грудень 2019 року ((67333,29 грн х 0,3/12) х 4).

Також за порушення терміну сплати за надані послуги за Договором на суму 67333,29 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 336,67 грн за вересень - листопад 2019 року ((67333,29 грн х100,5)/100) - 67333,29 грн).

Крім того, позивач вважає, що за наслідками несплати відповідачем грошових коштів за Договором, він отримав моральну шкоду, яку останній оцінює у розмірі 10 % від суми несвоєчасного розрахунку за Договором - 6733,30 грн.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростував.

Водночас, з акту звірки взаємних розрахунків станом за період: 01.01.2019-01.11.2019 вбачається, що заборгованість Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» становить 67333,29 грн. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками (а.с.38).

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про таке.

Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Загальні положення про послуги визначені главою 63 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що вартість послуг зазначена у Договірній ціні на виконання робіт (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною даного Договору (п. 2.1 Договору).

Згідно з п. 2.2 Договору сума договору становить 70333,29 грн без урахування ПДВ, яку відповідно до п. 2.3 Договору Замовником по даному Договору повинен оплатити шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця згідно з рахунком-фактури шляхом внесення передоплати в розмірі 50 % вартості Послуг протягом 5 банківських днів з моменту отримання завдання.

На підтвердження надання послуг відповідачу, позивачем надано акт приймання - передачі виконаних робіт/послуг по вимірюванню опору заземлення та вимірювання опору ізоляції проводів і кабелів від 30.09.2019 на загальну вартість без ПДВ 70333,29 грн, який між сторонами за Договором підписаний без зауважень та заперечень щодо кількості, ціни та якості робіт/послуг (а.с.9).

З огляду на виконання позивачем умов договору щодо надання послуг без отримання передплати в установленому Договором розмірі, наведене дає підстави вважати, що сторонами не встановлений строк виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати послуг, які ним виконані, та прийняті відповідачем.

В силу ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вручив відповідачу претензію №б/н від 28.12.2019 з вимогою оплатити надані послуги, яку останній отримав 30.12.2019 за вх. №02/2136. Отже кінцевий строк виконання зобов`язання з оплати був 06.01.2020, відповідно прострочка виконання грошового зобов`язання існує з 07.01.2020.

Разом з тим, позивач звернувся до суду 31.12.2019, про що свідчить дата оформлення експрес накладної УДППЗ «Укрпошта» за №9310600743920, тобто до моменту коли його право було порушено. Однак, під час розгляду справи вже існувало прострочення виконання зобов`язання з боку відповідача, оскільки ним не було здійснено оплату до 07.01.2020.

В матеріалах справи міститься Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 по 01.11.2019, відповідно до якого станом на 01.11.2019 у Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» перед фізичною особою-підприємцем Нестеренко М.А. існує заборгованість в розмірі 67333,29 грн. Вказаний акт підписаний з обох сторін їх повноважними представниками та скріплений печатками (а.с.38).

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач станом на час звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи перерахував позивачу заборгованість в сумі 67333,29 грн.

Отже, відповідач свої зобов`язання щодо повної оплати за надані позивачем послуги не виконав, у зв`язку з чим в нього утворилась заборгованість у сумі 67333,29 грн, яка підтверджується належними доказами, є обґрунтованою, такою, що не спростована відповідачем, а тому підлягає стягненню в повному обсязі.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу вказаної норми вбачається, що дії боржника, які полягають в порушенні зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати вартості послуг, є порушенням умов Договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Водночас, суд звертає увагу, що позивачем здійснено нарахування вказаних вище сум 3% річних та втрат від інфляції за період вересень-грудень 2019 року, тобто до початку порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг. Отже, з огляду на відсутність порушеного грошового зобов`язання, підстави для застосування ст.625 ЦК України до спірних правовідносин відсутні, а тому в стягненні 3 % річних за період вересень - грудень 2019 року в сумі 6733,33 грн та інфляційних втрат за період вересень - листопад 2019 року в сумі 336,67 грн слід відмовити.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 6733,30 грн моральної шкоди також не підлягає до задоволення виходячи з такого.

Позивач обґрунтовує стягнення моральної шкоди тим, що за наслідками несплати відповідачем грошових коштів за Договором, він отримав моральну шкоду, яка позивачем оцінена в розмірі 10 % від суми несвоєчасного розрахунку за Договором. Моральна шкода виразилась в принижені ділової репутації позивача за наслідками того, що він вимушений постійно звертатись до відповідача задля отримання коштів за Договором, а також дії відповідача спрямовані на зниження довіри позивача щодо відповідача. Як вказує позивач, він здійснює свою підприємницьку діяльність задля забезпечення свого лікування та підтримання здоров`я, оскільки є хворою людиною і постійно потребує лікування.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати (ч. 1 ст. 94 Цивільного кодексу України).

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, суди захищають порушені права та охоронювані законом інтереси лише при встановленні факту порушення таких прав.

Звертаючись з вимогою про відшкодування моральної шкоди позивач не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів, які б свідчили про приниження ділової репутації позивача внаслідок дій/бездіяльності відповідача.

Крім того, суд звертає увагу, що прострочення виконання зобов`язання з оплати наданих послуг відбулось вже після подання позову до суду, на момент розгляду справи, оскільки прострочення відбулось з 07.01.2020, а позов позивачем подано 31.12.2019.

З огляду на вказане, жодних страждань, пов`язаних саме з неправомірною поведінкою відповідача, позивач не зазнав, оскільки такої поведінки на момент звернення з позовом до суду не відбувалось.

Необізнаність у дії правових норм щодо строків виконання зобов`язань та спотворене у зв`язку з цим особисте сприйняття описаної позивачем ситуації, що спричинила вимогу про стягнення моральної шкоди, не дають підстав суду для задоволення вказаної вимоги, а тому у стягненні моральної шкоди у сумі 6733,30 грн слід відмовити.

У зв`язку з зазначеним, позов підлягає задоволенню частково з віднесенням судових витрат на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача.

Керуючись п.2 ч.1 ст.129, ст.ст.232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал», вул. ім. В. Сосюри, буд. 168, м. Лисичанськ Луганської області, 93106, ідентифікаційний код 03339851, на користь фізичної особи-підприємця Нестеренка Миколи Артемовича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер № НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , борг в сумі 67333,29 грн, судовий збір у сумі 1594,19 грн.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2020.

Суддя О.С. Фонова