Ухвала суду № 87734804, 10.02.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" лютого 2020 р. м. Київ Справа № Б8/129-11

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянувши у судовому засіданні

заяву ГУ ДФС у Київській області про визнання кредиторських вимог та про заміну сторони у справі

про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Іванківрибсільгосп» (07200, Київська обл., Іванківський р-н, смт Іванків, вул. Рибокомбінат, буд. 1, ідентифікаційний код 00476671)

У судовому засіданні брали участь:

ініціюючий кредитор: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 від 16.01.1998); Крилов А.В. (свідоцтво №7727/10 від 19.04.2019, ордер серії КС №610990 від 04.11.2019); Роскошинська О.С. (свідоцтво серії ВН №000376 від 20.12.2018, договір №1/2019 від 02.01.2019);

представники ТОВ «Сонар ЛТД»: Соколов М.М. (свідоцтво №4280 від 04.04.2012, довіреність б/н від 21.08.2019);

представник ПП «Кона»: не з`явився;

представник ВАТ «Іванківрибсільгосп»: не з`явився;

розпорядник майна: Реверук П.К. (свідоцтво №783 від 08.04.2013);

від ГУ ДПС у Київській області: Якимчук О.П. (довіреність №12487/9/10-36-08-10 від 10.12.2019)

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області (далі - суд) перебуває справа №Б8/129-11 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Іванківрибсільгосп» (далі - боржник, ВАТ «Іванківрибсільгосп»), провадження в якій порушено ухвалою суду від 14.09.2011 за заявою ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 01.07.2013 введено процедуру розпорядження майном ВАТ «Іванківрибсільгосп» та призначено розпорядником майна боржника Тарасенка Т.П. (свідоцтво №786 від 27.05.2013).

Ухвалою суду від 17.05.2017, з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019, зокрема, затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ «Іванківрибсільгосп», до якого включено вимоги: ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонар ЛТД» (далі - ТОВ «Сонар ЛТД») та Приватного підприємства «Кона» (далі - ПП «Кона») та вирішено інші процедурні питання по справі.

Постановою суду від 11.04.2018, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна; визнано ВАТ «Іванківрибсільгосп» банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ВАТ «Іванківрибсільгосп» арбітражного керуючого Тарасенка Т.П. (свідоцтво №786 від 27.05.2013) та вирішено інші процедурні питання по справі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 скасовано постанову суду від 11.04.2018, а справу №Б8/129-11 постановлено передати до суду на стадію розпорядження майном боржника.

Водночас, під час перебування зазначеної справи у суді апеляційної інстанції, через канцелярію суду Головним управлінням ДФС у Київській області було подано заяву (вх. №15933/18 від 15.08.2018) про визнання кредиторських вимог до ВАТ «Іванківрибсільгосп» у розмірі 1 636 891,43грн та включення їх до реєстру вимог кредиторів. В обґрунтування поданої заяви зазначає, що вказана заборгованість виникла на підставі акту перевірки №0001341500 від 22.03.2011 (податкове повідомлення рішення (форма «Р») - 1 157 047,63грн та згідно акту перевірки №0002291500 від 01.11.2012 (податкове повідомлення-рішення (форма «Р») - 535 592,11грн.

17.10.2019 зазначену справу отримано судом, що підтверджується вхідним штампом останнього, який міститься на супровідному листі суду апеляційної інстанції №09.1-04.2/6550/19. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2019 справу №Б8/129-11 передано до розгляду судді Янюк О.С., яка прийняла вказану справу до свого провадження та призначила її до розгляду у судове засідання на 18.11.2019 (ухвала суду від 23.10.2019).

За результатами судового засідання 18.11.2019 судом постановлено ухвалу, якою, зокрема, відсторонено арбітражного керуючого Тарасенка Т.П. (свідоцтво №786 від 27.05.2013) від виконання повноважень розпорядника майна ВАТ «Іванківрибсільгосп» за заявою останнього; оголошено перерву до 02.12.2019 для визначення кандидатури арбітражного керуючого у справі №Б8/129-11 відповідно до ч. 1 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс).

18.11.2019 судом здійснено запити автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за результатами чого, визначено арбітражних керуючих: Реверука П.К. (свідоцтво №783 від 08.04.2013), згідно довідки від 19.11.2019, сформованої об 12:22:02год.; Кучака Ю.Ф. (свідоцтво №149 від 18.02.2013), згідно довідки від 19.11.2019, сформованої об 12:22:02год.; Підлісного Ю.С. (свідоцтво №1858 від 01.02.2018) згідно довідки від 19.11.2019, сформованої об 12:22:03год.

Ухвалою суду від 16.12.2019, зокрема, призначено розпорядником майна ВАТ «Іванківрибсільгосп» арбітражного керуючого Реверука П.К., а розгляд заяви Головного управління ДФС у Київській області (вх. №15933/18 від 15.08.2018) про визнання кредиторських вимог до ВАТ «Іванківрибсільгосп» призначено на 20.01.2020.

Ухвалою суду від 20.01.2020 оголошено перерву у розгляді заяви ГУ ДФС у Київській області до 10.02.2020.

24.01.2020 через канцелярію суду розпорядником майна подано пояснення по справі (вх. №1701/20), у яких останній, зокрема, зазначив, що за результатами розгляду заяви ГУ ДФС у Київській області та доданих матеріалів, ним повністю відхилено кредиторській вимоги, оскільки на момент подання заяви до суду, податковий борг набув статусу безнадійного та підлягає списанню. Відповідне повідомлення про результати розгляду грошових вимог було направлено на адресу ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується відповідним описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 09.01.2020.

06.02.2020 через канцелярію суду від ТОВ «Сонар ЛТД» надійшов відзив на заяву ГУ ДФС у Київській області, у яких кредитор зазначив, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, що заявлена сума кредиторських вимог стягувалась у примусовому порядку з часу формування та отримання боржником податкових повідомлень-рішень. Як наслідок, на момент пред`явлення грошових вимог до боржника (травень 2018 року), зазначені податкові зобов`язання були припиненими в силу ст.ст. 101, 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а тому грошові вимоги у розмірі 1 636 891,43грн не підлягають визнанню в межах справи про банкрутство. Дана заборгованість є безнадійною та такою, що підлягає списанню. За таких обставин, просить суд в задоволенні заяви відмовити повністю.

10.02.2020 до початку судового засідання через канцелярію суду ГУ ДПС у Київській області подано до суду додаткові пояснення (вх. №3198/20), у яких заявник зазначає, що якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. На підтвердження зазначеного надав суду постанови Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2013 у справі №810/536/13-а та від 14.12.2012 у справі №2а-573/12/1070 про стягнення податкового боргу з ВАТ «Іванківрибсільгосп».

З приводу зазначених пояснень та доданих до них документів суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 6, 8 ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі-Кодекс), заява кредитора має містити виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; перелік документів, що додаються до заяви (аналогічне положення містилось у абз. 6, 8 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі-Закон).

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Частиною 5 ст.165 ГПК України встановлено, що копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Проаналізувавши зміст пояснень заявника, суд дійшов висновку, що за своїм змістом останні є запереченнями на повідомлення розпорядника майна про результат розгляду його кредиторських вимог, а тому до останніх повинні застосовуватися правила, встановлені, зокрема, ч.5 ст. 165 ГПК України.

Проте, зазначеного заявником здійснено не було, у зв`язку з чим письмові пояснення з доданими до неї документами від ГУ ДПС у Київській області судом до розгляду не приймаються.

Під час судового засідання представник ГУ ДПС у Київській області підтримав подану заяву та просив суд її задовольнити. Представники ТОВ «Сонар ЛТД» та ОСОБА_1 заперечували проти визнання відповідних вимог до боржника.

У судове засідання 10.02.2020 представники ВАТ «Іванківрибсільгосп» та ПП «Кона» не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно, явка обов`язковою судом не визнавалась, а тому ураховуючи положення ч. 1 ст. 2 Кодексу та ст. 42 ГПК України, суд визнав за можливе продовжити судове засідання без їх участі.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначалось вище, ГУ ДФС у Київській області звернулось до суду із відповідною заявою 15.08.2018, тобто, у період дії положень Закону.

21.10.2019 набирав чинності Кодекс №2597-VIII від 18.10.2018, відповідно до п.4 Перехідних положень якого, установлено що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

З дня введення в дію цього Кодексу визнається таким, що втратив чинність Закон (абз. 2 п. 2 Перехідних положень Кодексу).

Як зазначалось вище, постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 вирішено, зокрема, справу №Б8/129-11 передати до суду на стадію розпорядження майном боржника, а тому провадження у даній справі здійснюється відповідно до Кодексу.

Таким чином, відповідна заява ГУ ДФС у Київській області підлягає розгляду судом у порядку визначеному Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Кодексу грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Пунктом 14.1.39 ст.14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.157 ст.14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Із матеріалів заяви вбачається, що податкова заборгованість у розмірі 1 636 891,43грн встановлена податковим органом під час документальних невиїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати за землю ВАТ «Іванківрибсільгосп», за результатами яких складені:

акт від 09.03.2011 №207/15/00476671, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.03.2011 №0001341500 на загальну суму 1 157 047,63грн з якої 925 638,10грн - за основним платежем, 231 409,53грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.11 а.с. 190-193);

акт від 24.10.2012 №542/15/00476671, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.11.2012 №0002291500 на загальну суму 535 592,11грн з якої 476 080,99грн - за основним платежем, 59 511,12грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.11 а.с. 185-188).

Отже, у податковому повідомлені-рішенні заявником зазначена сума нарахованого грошового зобов`язання (донараховане податкове зобов`язання та штраф), яке боржник повинен сплатити до бюджету.

Водночас, судом береться до уваги те, що п. 1.3 ст.1 ПК України визначено, що останній не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, зокрема, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та те, що 21.10.2019 набирав чинності Кодекс.

Отже, порядок та строки нарахування податкових зобов`язань здійснюються відповідно до положень ПК України, а питання їх погашення та стягнення - відповідно до положень Кодексу.

Так, відповідно до ст.1 Кодексу, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до ПК України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

Водночас, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. Аналогічне визначення містилось у ст.1 Закону у редакціях 2011 та 2013 роках.

З нормативного підходу до розуміння зазначених норм права випливає, що критерієм поділу кредиторів на конкурсних та поточних є час виникнення вимоги щодо грошового зобов`язання боржника відносно рішення суду про відкриття (порушення) провадження у справі про банкрутства. Якщо вимоги до боржника виникли до відкриття (порушення) провадження у справі про банкрутство та їх вимога не забезпечена заставою майна боржника, такий кредитор набуває статусу конкурсного, якщо після - поточного.

Як зазначалось вище, ухвалою суду від 14.09.2011 порушено провадження у справі №Б8/129-11 про банкрутство ВАТ «Іванківрибсільгосп». Ураховуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 справа №Б8/129-11 перебуває на стадії розпорядження майном боржника. У свою чергу, обов`язок боржника сплатити суму грошового зобов`язання, яке було нараховане податковим органом, виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 22.03.2011 №0001341500 на загальну суму 1 157 047,63грн та від 01.11.2012 №0002291500 на загальну суму 535 592,11грн.

Отже, зобов`язання боржника за податковим повідомленням-рішенням від 01.11.2012 №0002291500 на загальну суму 535 592,11грн виникло після порушення справи про банкрутства боржника, а тому, є поточними, та відповідно до ч.14 ст.39 та ст. 60 Кодексу повинні заявлятися кредитором та розглядатись судом у ліквідаційні процедурі.

Щодо зобов`язання боржника за податковим повідомленням-рішенням від 22.03.2011 №0001341500 на загальну суму 1 157 047,63грн, то суд зазначає, що останні виникли до відкриття (порушення) провадження у справі про банкрутства боржника, а тому, з урахуванням ч.4 ст.45 Кодексу, є конкурсними та підлягають розгляду.

Як зазначалось вище, розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судом з урахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами ПК України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 № 925/1242/15).

При розгляді грошових вимог податкової інспекції до боржника, як платника податків, заявлених на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення податкових перевірок боржника, господарському суду належить перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який п.102.4 ст.102 ПК України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним (аналогічна правова позиція викладена, зокрема , у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 923/1092/16, від 17.04.2019 № 43/75-15/7-б ).

Так, відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Із наявних матеріалів справи та відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що на підставі положень ПК України податковим повідомленням-рішенням від 22.03.2011 №0001341500 боржнику було донараховане податкове зобов`язання орендної плати за землю за 2009, 2010 роки та постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2012 у справі №2а-5739/12/1070 було стягнуто з ВАТ «Іванківрибсільгосп» у судовому порядку.

Отже, строки стягнення відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України встановлюються до повного погашення відповідного боргу або визнання його безнадійним.

Під терміном «безнадійний» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (п.101.2 ст.101 ПК України).

Пункт 101.1 ст.101 ПК України передбачає, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що ПК України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів, по закінченню яких контролюючий орган уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу ст.101 ПК України, а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку.

Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Водночас, суд зазначає, що чинним законодавством не ототожнюється поняття «звернення контролюючого органу з позовом про стягнення податкового органу» та «стягнення податкового боргу», оскільки за своєю правовою природою звернення контролюючого органу з позовом про стягнення є однією зі стадій процедури стягнення відповідного боргу.

Отже, строк у 1095 календарних днів, який встановлений у п. 102.1 ст.102 ПК України - це строк, протягом якого мають бути реалізовані всі стадії процедури стягнення податкового боргу. Розгляд адміністративної справи та набуття рішенням законної сили - це є лише однією із стадій процедури стягнення, після якої відбувається видача судом, який виніс рішення, виконавчого листа та саме стягнення податкового боргу у встановленому законом порядку.

Проте, ураховуючи те, що відносно боржника відкрито провадження у справі про банкрутство, то відповідне стягнення здійснюється відповідно до положень Кодексу.

Так, відповідно до ч.14 ст.39 Кодексу з моменту відкриття провадження у справі, зокрема, пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі про банкрутство. Аналогічна положення містилось в ч.15 ст.16 Закону у редакції 2013 року.

Згідно з ч.1 ст. 23 Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Аналогічний за своїм змістом визначений порядок і у ст.45 Кодексу.

Із матеріалів справи вбачається, що публікація оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ «Іванківрибсільгосп» здійснена в газеті «Голос України» № 130 (5630) від 17 липня 2013 року.

Отже, з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство заявник мав можливість звернутися із відповідною заявою до суду з метою стягнення наявної заборгованості ВАТ «Іванківрибсільгосп».

Проте, із заявою Головне управління ДФС у Київській області звернулось до суду 14.08.2018, тобто майже через 5 років, що в свою чергу, значно перевищує строк, встановлений ст. 102.4 ст. 102 ПК України.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що сплив 1095-денного строку стягнення зазначеного боргу, має наслідком визнання цього боргу безнадійним та списання в обов`язковому порядку та виключає можливість визнання таких вимог у процедурі банкрутства як грошових вимог кредитора (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 № 925/1242/15).

Керуючись ст. 45 Кодексу, ст.ст. 42, 52, 234-235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ГУ ДФС у Київській області про визнання кредиторських вимог, яка надійшла до суду 15.08.2018 за вх. №15933/18 залишити без задоволення.

2. Повністю відхилити кредиторські вимоги ГУ ДФС у Київській області у розмірі 1 636 891,43грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набрала законної сили 10.02.2020 та згідно ст. 255 ГПК України може бути оскаржена протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст.ст. 256-257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 21.02.2020.