Рішення № 87734711, 17.02.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.02.2020Справа № 910/597/18

За позовом Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Лайт Груп"

про розірвання договору оренди земельної ділянки

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники:

від позивача: Перепелицін К.М. на підставі довіреності від 25.09.2019 № 225-КМР-5439

від відповідача: Юхимець О.С. на підставі ордеру серія КВ № 446617 від 18.10.2019

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Лайт Груп" (далі - відповідач, ТОВ "Омега Лайт Груп") про розірвання Договору оренди земельної ділянки площею 0,1180 га, кадастровий номер 8000000000:62:036:0069, розташованої на вул. Попудренка, 50-В у Деснянському районі міста Києва, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Омега Лайт Груп".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 позов задоволено, розірвано договір оренди земельної ділянки від 04.07.2017, укладений між Київською міською радою і ТОВ "Омега Лайт Груп".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 910/597/18 постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі № 910/597/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2019 справу № 910/597/18 передано на розгляд судді Гумезі О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 прийнято справу № 910/597/18 до провадження судді Гумеги О.В. та призначено підготовче засідання у справі на 21.10.2019 о 11:40 год.

21.10.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечив по суті пред`явленого позивачем позову та просив суд відмовити позивачу в його задоволенні.

У підготовче засідання, призначене на 21.10.2019, з`явилися представники позивача та відповідача.

У підготовчому засіданні, призначеному на 21.10.2019, суд розпочав вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Суд у підготовчому засіданні 21.10.2019 долучив до матеріалів справи відзив відповідача, поданий 21.10.2019 через відділ діловодства суду.

У підготовчому засіданні 21.10.2019 суд оголосив перерву до 18.11.2019 о 12:00 год.

04.11.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява про видачу наручно копії рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 № 910/597/18, постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 № 910/597/18 та постанови Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 910/597/18. Заява судом задоволена.

У підготовче засідання, призначене на 18.11.2019, з`явилися представники позивача та відповідача.

У підготовчому засіданні, призначеному на 18.11.2019, суд продовжив вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 18.11.2019 представник позивача подав додаткові письмові пояснення. Додаткові письмові пояснення залучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів, відкладено підготовче засідання у справі на 09.12.2019 о 12:00 год.

06.12.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист з додатком в якості якого позивач долучив копію кадастрової справи Д-6976.

09.12.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява, якою відповідач просив відкласти підготовче засідання у справі № 910/597/18.

У підготовче засідання, призначене на 09.12.2019, з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Суд розглянув та задовольнив заяву відповідача про відкладення підготовчого засідання, подану 09.12.2019 через відділ діловодства суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 № 910/597/18 постановлено відкласти підготовче засідання у справі на 21.01.2020 о 11:00 год. та витребувано докази.

17.01.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.

У підготовче засідання, призначене на 21.01.2020, з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача у підготовчому засіданні 21.01.2020 подав супровідний лист з додатками. Супровідний лист позивача з додатками долучений судом до матеріалів справи.

Суд у підготовчому засіданні 21.01.2020 долучив до матеріалів справи додаткові письмові пояснення, подані 17.01.2020 через відділ діловодства суду представником відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 03.02.2020 о 11:40 год.

31.01.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення на виконання ухвал суду від 09.12.2019, від 21.01.2020.

У підготовче засідання, призначене на 03.02.2020, з`явилися представники позивача та відповідача.

У підготовчому засіданні 03.02.2020 представники сторін зазначили, що повідомили всі обставини справи, які їм відомі, та надали всі докази, на які вони посилаються у заявах по суті спору.

У підготовчому засіданні, призначеному на 03.02.2020, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 17.02.2020 о 14:00 год.

У судове засідання, призначене на 17.02.2020, з`явився представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 17.02.2020 здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

У судовому засіданні 17.02.2020 суд заслухав вступне слово позивача та відповідача.

Стислий виклад позиції сторін.

Позивач стверджує про наявність підстав для розірвання Договору оренди земельної ділянки від 04.07.2017 за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, у зв`язку з істотним порушенням відповідачем умов цього договору у частині використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки за результатами обстеження земельної ділянки встановлено, що вона є вільною від забудови, що зафіксовано Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в акті від 26.12.2017 № 17-2110-03.

Відповідач позовні вимоги про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 04.07.2017 заперечує повністю, оскільки він належно виконує умови спірного договору, використовує орендовану земельну ділянку за її цільовим призначенням, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів використання відповідачем земельної ділянки з істотним порушенням умов спірного договору та земельного законодавства.

У судовому засіданні 17.02.2020 судом здійснювалось з`ясування обставин справи та дослідження доказів, після чого суд перейшов до судових дебатів. Представники позивача та відповідача виступили з промовою (заключним словом). З дозволу суду сторони обмінялись репліками.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 17.02.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували обставини справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, припинення правовідношення.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Київська міська рада (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Омега Лайт Груп" (відповідач) про розірвання Договору оренди земельної ділянки площею 0,1180 га, кадастровий номер 8000000000:62:036:0069, розташованої на вул. Попудренка, 50-В у Деснянському районі міста Києва, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Омега Лайт Груп".

Позовні вимоги обґрунтовані нормами ст. 32 Закону України "Про оренду землі", ст. 158 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та істотним порушенням відповідачем умов Договору оренди земельної ділянки від 04.07.2017 у частині використання відповідачем земельної ділянки, яка є об`єктом оренди за цим договором, не за цільовим призначенням, оскільки за результатами обстеження земельної ділянки встановлено, що вона є вільною від забудови, що зафіксовано Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в акті від 26.12.2017 № 17-2110-03.

Постановою Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 910/597/18 постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі № 910/597/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 04.09.2019 у справі № 910/597/18 (далі - постанова ВС) зазначив, зокрема, таке:

- суд апеляційної інстанції прийняв докази (перелік яких наведено у п. 6.15 постанови ВС) до розгляду, але не розглянув та не оцінив їх, проте дійшов висновку про відсутність у відповідача майнових прав на спірну земельну ділянку з огляду на судові рішення від 17.02.2010, від 06.11.2011 у справі № 2а-715/10, від 31.08.2010 у справі № 30/219. При цьому суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що судові рішення у цих справах датовано 2010 та 2011 роками, натомість переважна більшість документів, наданих відповідачем у якості доказів, датовано 2017-2019 роками, а предметом позову у справі № 30/219 взагалі є звільнення відповідачем земельної ділянки площею 0,06 га для розміщення торгівельних павільйонів за адресою: вул. Попудренка, навпроти будинку 50 у Деснянському районі м. Києва (п. 6.16 постанови ВС);

- суди обох інстанцій не дослідили та не з`ясували, чи охоплюється визначенням нецільового використання відповідачем земельної ділянки (у розумінні положень спірного договору оренди землі), а отже і порушення відповідачем умов договору у наведеній частині, що є суттєвим для правильного вирішення цього спору з огляду на предмет і підстави заявленого позову (п. 6.17 постанови ВС);

- суди не з`ясували, чи відповідає спосіб захисту, обраний позивачем, фактичним обставинам справи та чи може застосування такого способу забезпечити відновлення порушеного права позивача (п. 6.20 постанови ВС).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 316 ГПК України, новий розгляд справи № 910/597/18 здійснювався з урахуванням вказівок, що містяться у постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 910/597/18.

Позивач при новому розгляді справи подав додаткові письмові пояснення, в яких зазначив, що:

- цільове призначення земельної ділянки Київською міською радою було визначено саме для експлуатації та обслуговування торговельно-офісної будівлі на вул. Попудренка, 50-в у Деснянському районі м. Києва, земельна ділянка за умовами спірного договору не надавалась відповідачеві для будівництва (містобудівних потреб), але надавалась для експлуатації та обслуговування об`єкта нерухомості (в подальшому, як стверджує відповідач, демонтованому ним з господарчих міркувань), тоді як зміна цільового використання земельної ділянки належить виключно до компетенції Київської міської ради;

- відповідач самостійно, без отримання на це згоди Київської міської ради, всупереч умовам Договору вирішив використовувати земельну ділянку для здійснення будівельної діяльності, тобто діяв всупереч волевиявленню Київської міської ради та ч. 3 ст. 24 Закону України "Про врегулювання містобудівної діяльності";

- відповідач не заперечує факту знищення торговельно-офісної будівлі на вул. Попудренка, 50-в у Деснянському районі м. Києва, що дає підстави для висновку, що відповідач не є власником торговельно-офісної будівлі, отже не може набути право користування земельною ділянкою згідно з ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України;

- позивач вважає, що під час первісного розгляду справи суди першої та апеляційної інстанції врахували вид використання земельної ділянки (експлуатація та обслуговування торговельно-офісної будівлі) та відсутність об`єкта нерухомого майна, відтак вірно дійшли висновку, що відповідач у порушення умов спірного договору оренди не здійснює використання земельної ділянки за її цільовим призначенням;

- обраний позивачем спосіб захисту позивач вважає відповідним, адже відповідач у незаконний спосіб поза конкурсом (без проведення земельних торгів) намагається набути право користування земельною ділянкою територіальної громади м. Києва, застосування обраного способу захисту спрямоване на реальне відновлення порушених прав позивача.

Крім того, при новому розгляді справи позивач підтвердив, що ним не надавались відповідачеві згода на будівництво або реконструкцію торговельно-офісної будівлі на земельній ділянці, наданій відповідачу в оренду на підставі спірного договору; що відповідач не звертався та не отримував вихідні дані для здійснення будівництва. Позивач також зазначив, що матеріали кадастрової справи Д-6976 містять докази набуття відповідачем права власності на об`єкт нерухомості, що підтверджується реєстраційним посвідченням № 019557, виданим Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна на підставі постанови Деснянського районного суду м. Києва від 17.02.2010. Також у кадастровій справі Д-6976 міститься копія рішення КМР, згідно з яким відповідачеві земельна ділянка надавалась виключно для експлуатації та обслуговування споруди, що перебуває у його власності.

При новому розгляді справи позивач долучив до матеріалів справи копію Акту обстеження земельної ділянки від 07.05.2019 № 19-0335-03 та знімків до нього.

Відповідач при новому розгляді справи подав відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує заявлені Київською міською радою позовні вимоги про розірвання спірного договору оренди земельної ділянки, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів використання відповідачем земельної ділянки з істотним порушенням умов спірного договору та земельного законодавства.

Відповідач зазначив, що Акт обстеження земельної ділянки № 17-2110-03 від 26.12.2017, яким встановлено, що земельна ділянка вільна від забудови, на який позивач посилається як на єдиний доказ того, що ТОВ "Омега Лайт Груп" використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, що і стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду про розірвання спірного договору, було складено без присутності представників ТОВ "Омега Лайт Груп" та жодних доказів повідомлення про його існування та доказів його направлення відповідачу матеріали справи не містять.

Разом з цим, відповідач звернув увагу суду, що з моменту укладення спірного договору відповідачем було замовлено Проект "Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (склад оптової торгівлі) з влаштуванням антресолі за адресою: вул. Попудренка, 50-в у Деснянському районі м. Києва", архітектурно-будівельні рішення, подано Декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції торговельно-офісної будівлі, отримано Контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв`язку з встановленням тимчасової огорожі на період реконструкції нежитлових приміщень торговельно-офісної будівлі за адресою: Деснянський район, вул. Попудренка, 50-в № 18030005-Дс від 02.02.2018, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач зазначив, що сторони погодили, що земельна ділянка передається відповідачу під будівництво та обслуговування торговельно-офісної будівлі, отже позивач надав відповідачу згоду на будівництво / реконструкцію торговельно-офісної будівлі на земельній ділянці, наданій в оренду, а викладені позивачем у позовній заяві обставини стосовно того, що відповідачем не розпочато будівельних робіт з будівництва торговельно-офісної будівлі (відповідно до вищевказаного акту обстеження, складеного через 5 місяців після укладення спірного договору), що начебто є підтвердженням зміни цільового використання земельної ділянки та порушенням Договору, на думку відповідача, є хибними. Будь-яких строків або умов проведення будівництва та обслуговування торговельно-офісної будівлі спірним договором не встановлено.

Аналізуючи норми ч. 1 ст. 19, ч. 5 ст. 20, ст. 141 Земельного кодексу України, відповідач доходить висновку, що проведення реконструкції об`єкта будівництва на орендованій земельній ділянці, що була надана товариству саме під будівництво та обслуговування торговельно-офісної будівлі в межах відповідної категорії земель не є зміною її цільового призначення. При цьому, у разі надання земельної ділянки в оренду під будівництво, земельне законодавство не визначає об`єкт будівництва істотною умовою договору оренди земельної ділянки, а тому зміна об`єкта будівництва та/або його реконструкція на орендованій земельній ділянці в межах визначеної договором оренди категорії земель не є істотним порушенням умов договору та не є підставою для розірвання такого договору згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України.

При новому розгляді справи відповідач також долучив до матеріалів справи додаткові докази: Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 196324569 від 15.01.2020, відповідно до якої нежитлова будівля загальною площею 789 кв. м, яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Попудренка, буд. 50-в, зареєстрована 27.02.2019 на праві власності за ТОВ "Омега Лайт Груп"; копію Дозволу № 68 від 21.11.2019 на виконання робіт в охоронній зоні повітряної лінії електропередачі, виданого ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" ТОВ "Омега Лайт Груп"; копію Повідомлення про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (склад оптової торгівлі з влаштуванням антресолі за адресою: вул. Попудренка, 50-в у Деснянському районі м. Києва"; копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-8000488522017 від 14.03.2017.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані учасниками справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з таких підстав.

03.07.2009 року між Фізичною особою - підприємцем Суворкіним Геннадієм Володимировичем (продавець) та ТОВ "Омега Лайт Груп" (покупець) укладено Договір № 1/030709 купівлі - продажу окремої нежитлової будівлі (а.с. 96 т. 1), згідно з предметом якого продавець передає у власність, а покупець набуває у власність окрему нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 50 В, відчужувана будівля має загальну полощу 789,0 кв.м.

Актом до Договору купівлі - продажу № 1/030709 прийому - передачі окремої нежитлової будівлі від 03.07.2009 року (а.с. 97 т. 1) сторони узгодили, що продавець передав, а покупець прийняв згідно з Договором купівлі - продажу № 1/030709 від 03.07.2009 окрему нежитлову будівлю, загальною площею 789, 0 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Попудренко, 50 В.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 17.02.2010 у справі №2а-715 визнано неправомірними дії Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" щодо відмови зареєструвати за ТОВ "Омега Лайт Груп" право власності на окрему нежитлову будівлю по вул. Попудренка, 50-В; зобов`язано Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" зареєструвати право власності на окрему нежитлову будівлю по вул. Попудренка, 50-В за Договором купівлі - продажу окремої нежитлової будівлі від 03.07.2009 року.

24.03.2010 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Омега Лайт Груп" реєстраційне посвідчення № 019557 на право власності на нежитлову будівлю загальною площею 789, 1 кв. м, розташовану в м. Києві по вул . Попудренка, буд. 50в (а.с. 97 т. 1).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 року у справі № 2а -715 скасовано постанову Деснянського районного суду м. Києва від 17.02.2011 року та закрито провадження у адміністративній справі.

Разом з цим, 20.12.2016 Київська міська рада прийняла рішення № 688 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Омега Лайт Груп" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування торговельно-офісної будівлі на вул. Попудренка, 50 в у Деснянському районі м. Києва" (далі - Рішення КМР) (а.с. 91 т. 1), яким вирішила:

- затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Омега Лайт Груп" для експлуатації та обслуговування торговельно-офісної будівлі на вул. Попудренка, 50 в у Деснянському районі м. Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, справа Д-6976, заява ДЦ від 06.11.2014 № 01026-000154934-014) (пункт 1 Рішення КМР);

- передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Омега Лайт Груп", за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,1180 га (кадастровий номер 8000000000:62:036:0069, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-8000127692014) для експлуатації та обслуговування торговельно-офісної будівлі на вул. Попудренка, 50 в у Деснянському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, у зв`язку з переходом права власності на майно (договір купівлі - продажу окремої нежитлової будівлі від 03.07.2009 № 1/030709) (пункт 2 Рішення КМР).

На підставі зазначеного рішення між Київською міською радою (далі - орендодавець) і ТОВ "Омега Лайт Груп" (далі - орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки від 04.07.2017 (далі - Договір) (а.с. 8 - 10 т. 1), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим Договором, для експлуатації та обслуговування торговельно-офісної будівлі.

Згідно з п. 2.1 Договору, об`єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, рішення КМР та цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- кадастровий номер - 8000000000:62:036:0069;

- місце розташування - вул. Попудренка, 50-в у Деснянському районі м. Києва;

- цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі;

- категорія земель - землі житлової та громадської забудови;

- вид використання - для експлуатації та обслуговування торговельно-офісної будівлі;

- розмір (площа) - 0,1180 га.

Відповідно до п. 3.1 Договору його укладено на 25 років.

У пунктах 4.2, 4.8 Логовору сторони погодили, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 5 відсотків від її нормативної грошової оцінки та сплачується орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на вказаний у п. 4.8 Договору оренди рахунок.

Умови використання земельної ділянки визначені у пункті 5.1 Договору, згідно яких на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов`язана з цільовим призначенням земельної ділянки. Зміна цільового призначення земельної ділянки можлива лише в разі прийняття Київською міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки та внесення відповідних змін до Договору.

У пункті 6.2 Договору передбачено, що право на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до п. 8.1 Договору орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з цим Договором

Пунктом 8.3 Договору визначено право орендаря, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням вимог чинного законодавства та умов цього Договору; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди.

Згідно з пунктом 8.4 Договору орендар зобов`язаний, зокрема, приступити до використання земельної ділянки у строк, встановлений цим Договором після державної реєстрації права оренди даної земельної ділянки; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

За змістом пункту 11.4 Договору, цей договір може бути розірваний: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду, в порядку, встановленому законом; у разі необхідності використання земельної ділянки для суспільних потреб у порядку, встановленому законодавством; в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням; систематично (протягом півроку) не сплачує орендну плату; здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Відповідно до пункту 11.5 Договору цей договір може бути достроково розірвано у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього договору.

У пункті 12.2 Договору зазначено, що у разі невиконання орендарем умов цього договору та обов`язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.

Державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі вказаного Договору оренди земельної ділянки від 04.07.2017 було проведено 04.07.2017, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 91152455 від 04.07.2017 (а.с. 95 т. 1).

26.12.2017 посадовою особою Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено обстеження земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:62:036:0069, розташованої на вул. Попудренка, 50-в у місті Києві, за результатами якого складено Акт обстеження земельної ділянки № 17-2110-03 від 26.12.2017 (далі - Акт обстеження від 26.12.2017) (а.с. 11-12 т. 1), де зазначено, що під час проведення обстеження з виїздом на місце встановлено, що земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:62:036:0069) є вільною від забудови.

Крім того, при новому розгляді справи судом встановлено, що 07.05.2019 посадовою особою Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено обстеження земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:62:036:0069, розташованої на вул. Попудренка, 50-в у місті Києві, за результатами якого складено Акт обстеження земельної ділянки № 19-0335-03 07.05.2019 (далі - Акт обстеження від 07.05.2019) (а.с. 186-188 т. 3), де зазначено, що обстеженням встановлено, що "земельна ділянка огороджена парканом та вільна від забудови. На ділянці вирито котлован, на момент обстеження будівельні роботи не проводились".

Предметом заявленого позову є вимога Київської міської ради до ТОВ "Омега Лайт Груп" про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 04.07.2017. Підставою заявленого позову визначено істотне порушення відповідачем умов цього договору, що виявилось у використанні відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 зазначеного Закону).

Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч. 1 с. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Частиною першою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 частини першої статті 611 ЦК України).

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди. Вказаній нормі кореспондує норма пункту "а" частини першої статті 96 Земельного кодексу України, згідно з якою землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

За змістом статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється відповідно до критеріїв, що встановлені наведеною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотності порушення договору закон визнає розмір завданої внаслідок порушення шкоди, який не дає змоги потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе скористатися результатами договору.

Таким чином, законодавець визначає використання земельної ділянки за цільовим призначенням як істотну умову договору оренди земельної ділянки, порушення якої орендарем згідно з нормами частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" та частини 2 статті 651 ЦК України може бути підставою для його розірвання за рішенням суду на вимогу другої сторони договору - орендодавця.

Згідно з частиною 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення;д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частиною 5 статті 20 Земельного кодексу України встановлено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Як встановлено судом, земельна ділянка за Договором належить до категорії земель житлової та громадської забудови (п. 2.1 Договору). Сторони погодили, що на підставі Рішення Київської міської ради від 20.12.2016 № 688/1692 земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування торговельно-офісної будівлі (п. 1.1 Договору). Отже, позивач надав відповідачу згоду на експлуатацію та обслуговування торговельно-офісної будівлі на наданій відповідачу в оренду за Договором земельній ділянці, характеристики якої визначені у п. 2.1 Договору (зокрема, цільове призначення цієї земельної ділянки - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання - для експлуатації та обслуговування торговельно-офісної будівлі).

Таким чином, відповідно до визначеної умовами Договору класифікації спірна земельна ділянка за цільовим призначенням належить до земель житлової та громадської забудови і призначена для експлуатації та обслуговування торговельно-офісної будівлі.

Суд звертає увагу, що Рішенням Київської міської ради від 20.12.2016 № 688/1692 було затверджено проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки відповідачу саме для експлуатації та обслуговування торговельно-офісної будівлі та вирішено передати відповідачу спірну земельну ділянку саме для експлуатації та обслуговування торговельно-офісної будівлі.

Судом встановлено, що торговельно-офісна будівля, для експлуатації та обслуговування якої відповідачу надано в оренду спірну земельну ділянку, належить на праві власності відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами:

- Договором № 1/030709 купівлі - продажу окремої нежитлової будівлі від 03.07.2009, укладеним між Фізичною особою - підприємцем Суворкіним Геннадієм Володимировичем (продавець) та ТОВ "Омега Лайт Груп" (покупець), та реєстраційним посвідченням № 019557 на право власності на нежитлову будівлю загальною площею 789, 1 кв. м, розташовану в м. Києві по вул . Попудренка, буд. 50в , виданим ТОВ "Омега Лайт Груп" Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна. Вказані договір та реєстраційне посвідчення є чинними, недійсними у судовому порядку не визнавались, докази протилежного в матеріалах справи відсутні. Копії вказаних договору та реєстраційного посвідчення наявні також в матеріалах кадастрової справи Д-6976 (а.с. 87, 107 т. 3);

- Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 196324569 від 15.01.2020, відповідно до якої нежитлова будівля загальною площею 789 кв. м, яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Попудренка, буд. 50-в, зареєстрована 27.02.2019 на праві власності за ТОВ "Омега Лайт Груп" (а.с. 149-151 т. 3).

У пункті 8.3 Договору сторони також погодили право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням вимог чинного законодавства та умов цього Договору; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди.

Наявними в матеріалах справи Актами обстеження від 26.12.2017 та від 07.05.2019 підтверджується, що земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:62:036:0069) є вільною від забудови (Акт обстеження від 26.12.2017), що дана земельна ділянка огороджена парканом та вільна від забудови, на ділянці вирито котлован, будівельні роботи на момент обстеження не проводились (Акт обстеження від 07.05.2019).

Обставини щодо відсутності забудови на спірній земельній ділянці, встановлені вищенаведеними актами обстеження, відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано.

Водночас відповідач вказав, що задля ефективного ведення господарської діяльності на спірній земельній ділянці, ним як орендарем цієї земельної ділянки, в межах її цільового призначення, було прийняте рішення про проведення реконструкції нежитлової будівлі, площею 789 кв.м.

TOB "Омега Лайт Груп" було замовлено у ТОВ "Експреспроект" проект реконструкції приміщень нежитлової будівлі (склад оптової торгівлі) з влаштуванням антресолі за адресою: вул. Попудренко, 50-В у Деснянському районі міста Києва (а.с. 156-168 т.1)).

17.02.2017 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу КМР (КМДА) було зареєстровано за № КВ 183170480246 Декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень торговельно-офісної будівлі за адресою м. Київ, Деснянський район, вул. Попудренка, 50-В (а.с. 104-105 т. 1, а.с. 154 т. 3).

02.02.2018 Виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища було надано Контрольну картку № 1803005-Дс на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв`язку з встановленням тимчасової огорожі на період реконструкції нежитлових приміщень торговельно-офісної будівлі адресою м. Київ, Деснянський район, вул. Попудренка, 50-В на період з 02.02.2018 року по 02.02.2019. В подальшому дозвіл на порушення благоустрою продовжено до 02.02.2020 (а.с. 106 т. 1, а.с 152 т. 3).

21.11.2019 ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" видано ТОВ "Омега Лайт Груп" Дозвіл № 68 від 21.11.2019 на виконання робіт в охоронній зоні повітряної лінії електропередачі на виконання робіт з реконструкції приміщень нежитлової будівлі (склад оптової торгівлі) з влаштуванням антресолі за адресою: вул. Попудренко, 50-В у Деснянському районі міста Києва (а.с. 153 т. 3).

Разом з цим, наявні в матеріалах справи докази (листи Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації № 277 від 03.04.2018, № 1235 від 22.11.2018 на адресу ТОВ "Омега Лайт Груп" (а.с. 87-88 т. 1) свідчать про те, що Департаментом містобудування та архітектури було відмовлено ТОВ "Омега Лайт Груп" у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва торговельно-офісної будівлі (склади оптової торгівлі) на вул. Попудренка, 50-В у Деснянському районі, у зв`язку з поданням неповного пакету документів, який визначено ч. 3 ст. 29 Закону України "Про врегулювання містобудівної діяльності".

Встановлені судом обставини свідчать, що орендар вчиняє дії, необхідні для здійснення реконструкції приміщень нежитлової будівлі (склад оптової торгівлі) з влаштуванням антресолі за адресою: вул. Попудренко, 50-В у Деснянському районі міста Києва. Наведене, в свою чергу, свідчить про вчинення орендарем дій для отримання згоди орендодавця в порядку пункту 8.3 Договору, яким передбачено право орендаря за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди.

Проте, згоди на зведення в установленому законодавством порядку будівлі/споруди, передбаченої пунктом 8.3 Договору, позивач (орендодавець) відповідачу (орендарю) не надавав і таке не спростовано відповідачем належним та допустимими доказами.

Відтак, судом відхиляються як безпідставні доводи відповідача про те, що позивач надав відповідачу згоду на будівництво / реконструкцію торговельно-офісної будівлі на земельній ділянці, наданій позивачу в оренду.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначення.

Безпосередньо сам лише Акт обстеження від 26.12.2017, на який позивач посилався при зверненні з позовом до суду, та Акт обстеження від 07.05.2019, наданий позивачем при новому розгляді справи, не підтверджують використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначення

При цьому доводи відповідача про те, що Акт Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.12.2017 було складено без присутності представників ТОВ "Омега Лайт Груп", жодних доказів повідомлення про його існування та доказів його направлення відповідачу матеріали справи не містять - судом відхиляються як безпідставні, оскільки неправомірність дій посадових осіб Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) під час складання вказаного акту не входить до предмету доказування у даній справі. Крім того, вказаний акт є чинним, в судовому порядку не скасований, а дії посадових осіб Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по складанню такого акту також не оскаржувались у встановленому порядку, що не заперечувалось учасниками справи.

В свою чергу, відсутність торговельно-офісної будівлі на земельній ділянці за адресою м. Київ, вул. Попудренка, буд. 50-в виключає експлуатацію та обслуговування такої будівлі.

Натомість, не здійснення використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (для експлуатації та обслуговування торговельно-офісної будівлі) не є використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Разом з цим, як встановлено судом, і станом на час виникнення спірних правовідносин, і станом на час розгляду справи по суті, право власності на нежитлову будівлю загальною площею 789 кв. м за адресою м. Київ, вул. Попудренка, буд. 50-в зареєстровано за відповідачем, що підтверджується наявною Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 196324569 від 15.01.2020. За таких обставин, відповідачу належать майнові права на земельну ділянку з кадастровим номером: 8000000000:62:036:0069, що розташована на вул. Попудренка, 50-в у місті Києві в силу приписів ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 ЦК України. Відповідно, доводи позивача про те, що відповідач не є власником торговельно-офісної будівлі, а отже не може набути право користування земельною ділянкою згідно з ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, судом відхиляються як безпідставні.

Особливості набуття права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду визначені статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України.

Так, частиною першою статті 120 ЗК України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

За змістом пункту 11.4 Договору, цей договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця в разі, коли орендар використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням.

Як встановлено судом, спірна земельна ділянка за цільовим призначенням належить до земель житлової та громадської забудови і призначена для експлуатації та обслуговування торговельно-офісної будівлі.

Суд звертає увагу, що у разі надання земельної для в оренду для експлуатації та обслуговування торговельно-офісної будівлі, земельне законодавство та умови спірного договору оренди земельної ділянки не визначають відповідний об`єкт (торгово-офісну будівлю) як істотну умову договору оренди земельної ділянки, а тому зміна об`єкта експлуатації та обслуговування на орендованій земельній ділянці у межах визначеної договором оренди категорії земель (землі житлової та громадської забудови) не вважається істотним порушенням умов договору оренди земельної ділянки.

Отже, позивачем не доведено суду належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами (у розумінні ст. 76-79 ГПК України) використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням, а відповідно, істотність порушення відповідачем договору в розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України, згідно приписів якої істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Жодні докази завданої діями відповідача шкоди позивачу, позбавлення позивача внаслідок такої шкоди того, на що він розраховував при укладенні спірного договору, - позивачем не зазначено та до матеріалів справи не долучено.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів у порядку ст. 76-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав згідно зі статтями 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі" та частиною 2 статті 651 ЦК України для розірвання Договору, а тому заявлені позивачем позовні вимоги про розірвання Договору оренди земельної ділянки площею 0,1180 га, кадастровий номер 8000000000:62:036:0069, розташованої на вул. Попудренка, 50-В у Деснянському районі міста Києва, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Омега Лайт Груп", задоволенню не підлягають.

Щодо відповідності обраного позивачем способу захисту фактичним обставинам справи та можливості внаслідок застосування такого способу забезпечити відновлення порушеного права позивача, то на виконання вказівки Верховний Суд у постанові від 04.09.2019 у даній справі № 910/597/18 судом при новому розгляді справи з`ясовано відсутність порушеного права позивача у спірних правовідносинах, а відтак невідповідність обраного позивачем способу захисту фактичним обставинам справи.

Щодо судових рішень у справі № 30/219 (а.с. 176-181 т.), судом встановлено, що предметом позову у справі № 30/219 є звільнення відповідачем земельної ділянки площею 0,06 га для розміщення торгівельних павільйонів за адресою: вул. Попудренка, навпроти будинку 50 у Деснянському районі м. Києва, на що звернув увагу Верховний Суд у постанові від 04.09.2019 у даній справі № 910/597/18, відтак обставини, встановлені судовими рішення у справі № 30/219, не стосуються предмету спору у даній справі № 910/597/18.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

З огляду на відмову в позові повністю та наведені приписи п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 4, 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 316 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 21.02.2020

Суддя Гумега О.В.