Ухвала суду № 87732714, 14.02.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/2351/20

Провадження №: 1-кс/755/867/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Галиги І.О.,

секретаря Ляшинської А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Чеберяка О.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040001107 від 12.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.2 ст.342 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Боярського П.В.,

захисника Гащака Б.В.,

перекладача Бакурадзе З.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

встановив

Слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Чеберяк О.М. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Боярським П.В. звернулися до слідчого судді з зазначеним клопотанням відносно підозрюваного враховуючи наявність у провадженні обставин передбачених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено наступне: ОСОБА_1 , 12.02.2020 року, достовірно знаючи, що у салоні його автомобіля «Рендж Ровер Спорт», чорного кольору, з грузинською реєстрацією д.н.з. НОМЕР_1 , яким останній керує та володіє на підставі свідоцтва про реєстрацію вище вказаного транспортного засобу, знаходиться пістолет марки «ТТ» № НОМЕР_2 , оснащений набоями 7,62 х25 мм. у кількості 8 штук, який, у свою чергу, був попередньо незаконно придбаний (знайдений) ОСОБА_1 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 , 12.02.2020, близько 19 год. 30 хв., зберігаючи незаконно придбаний ним пістолет марки «ТТ» № НОМЕР_2 , оснащений набоями 7,62 х 25 мм. у кількості 8 штук, не маючи передбаченого законом дозволу, рухався по Броварському проспекті, у напрямку мосту «Метро» на автомобіля «Рендж Ровер Спорт», чорного кольору, з грузинською реєстрацією д.н.з. НОМЕР_1 , та на в`їзді на міст «Метро», був зупинений та затриманий співробітниками поліції. Таким чином ОСОБА_1 вчинив незаконне придбання, зберігання, носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

У подальшому, 12.02.2020 року, у проміжку часу з 21 год. 28 хв. по 22 год. 24 хв. у присутності двох понятих, під час проведення невідкладного обшуку у салоні автомобіля «Рендж Ровер Спорт», чорного кольору, з грузинською реєстрацією д.н.з. НОМЕР_1 , було виявлено та в подальшому вилучено пістолет марки «ТТ» № НОМЕР_2 , оснащений набоями 7,62х25 мм. у кількості 8 штук, який він незаконно придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Згідно висновку експерта від 13.02.2020 року № 8-2/159:

1) Схожий на пістолет предмет, вилучений 12.02.2020 при обшуку автомобіля марки «Range Rover Sport» номерний знак НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, Броварський проспект, є бойовою нарізною вогнепальною зброєю - виготовленим промисловим способом пістолетом моделі «ТТ» зразку 1933 року, серія номер НОМЕР_5 , калібру 7,62х25.

2) Пістолет моделі «ТТ» зразку 1933 року, серія номер НОМЕР_5 , калібру 7,62х25, вилучений 12.02.2020 при обшуку автомобіля «Range Rover Sport» номерний знак НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, Броварський проспект, виготовлений промисловим способом, до проведення пострілів придатний.

3) Один схожий на патрон предмет, вилучений 12.02.2020 при обшуку автомобіля марки «Range Rover Sport» номерний знак НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, Броварський проспект, є виготовленим промисловим способом 7,62х25 пістолетним патроном до пістолетів моделі «ТТ» зразку 1930-1933 років.

4) Один патрон, вилучений 12.02.2020 при обшуку автомобіля марки «Range Rover Sport» номерний знак НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, Броварський проспект, є боєприпасом до бойової нарізної вогнепальної зброї - 7,62х25 пістолетним патроном до пістолетів моделі «ТТ» зразку 1930-1933 років. Патрон виготовлений промисловим способом.

Крім того, 12.02.2020 року, близько 19 год. 30 хв., поліцейські ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , перебували на службі по виконанню ними службових обов`язків по охороні громадського порядку на території Дніпровського р-ну, м. Києва, у складі групи швидкого реагування «Резус 108».

В цей момент, вище зазначеним патрулем, був помічений автомобіль «Рендж Ровер Спорт», чорного кольору, з грузинською реєстрацією д.н.з. НОМЕР_1 , який порушив правила дорожнього руху, а саме порушив рядність та провів маневр, без ввімкнення сигналів повороту. Тому, на підставі ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», із застосуванням відповідних сигналів проблискових маячків та подачі звукового сигналу, працівниками поліції було зупинено вище зазначений автомобіль «Рендж Ровер Спорт», під керуванням ОСОБА_1 , у зв`язку з порушенням останнім правил дорожнього руху. Після цього, в ході виконання працівниками поліції своїх службових обов`язків, у відповідності до ст.ст. 32, 34, 35 ЗУ «Про Національну поліцію», було проведено візуальний огляд автомобіля «Рендж Ровер Спорт», чорного кольору, з грузинською реєстрацією д.н.з. НОМЕР_1 , в ході чого, поліцейським ОСОБА_2 в салоні даного автомобіля, під кришкою люку, було помічено предмет ззовні схожий на пістолет, та в голос повідомив про це поліцейських вище зазначеного патруля.

В цей момент, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на вчинення опору працівнику правоохоронного органу, під час виконання ним службових обов`язків, у зв`язку з підозрою ОСОБА_1 у незаконному зберіганні зброї.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 почав намагатися схопити виявлену зброю, однак працівник поліції ОСОБА_2 побачив дані дії ОСОБА_1 , перехилився більшою частиною тіла в салон даного автомобіля та перекинув вищевказану зброю на заднє сидіння авто.

Після чого, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що він своїми умисними діями протидіє саме працівнику правоохоронного органу виконувати ним свої службові обов`язки, діючи умисно, вчинив опір у формі активної фізичної протидії законним вимогам працівника поліції поліцейського ППОП №1 ГУНП у м. Києві ОСОБА_2 під час виконання ним службових обов`язків, почав рух за кермом вищевказаного автомобіля.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1 усвідомлюючи, що працівник поліції ОСОБА_2 перебуває у салоні його автомобіля та намагається його затримати, продовжуючи рух на автомобілі у напрямку мосту «Метро», при цьому порушуючи правила дорожнього руху та здійснюючи опір працівнику поліції під час виконання ним службових обов`язків, що виразився у хватанні та смиканні за формений одяг, штовханні працівника поліції та висловлюванні погрози застосування насильства.

Після чого, автомобіль «Рендж Ровер Спорт», чорного кольору, з грузинською реєстрацією д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції біля виїзду на міст «Метро».

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 342 КК України, тобто у незаконному носінні, зберіганні та придбанні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу та у вчиненні опору працівнику правоохоронного органу, під час виконання ним службових обов`язків щодо охорони громадського порядку.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом працівників поліції; протоколом допиту потерпілого; протоколами допитів свідків; протоколами огляду місця події; протоколом обшуку; висновком експерта; іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним, зокрема тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до 7 років, а також ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: будучи обізнаним з покаранням за вчинений ним злочин - переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні з метою примушування їх до зміни своїх показів, що може негативно вплинути на результати досудового розслідування, його повноту та подальший судовий розгляд; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з`являтися за викликами до слідчого чи прокурора з метою затягування часу проведення досудового розслідування, що в свою чергу може повпливати на строки проведення досудового розслідування, а також, уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований злочин, оскільки не має постійного місця проживання у м. Києві; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки намагається задовольнити свої життєві потреби злочинним шляхом та неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за умисні злочини.

Враховуючи викладене, менш суворі запобіжні заходи будуть недостатніми для забезпечення належної кримінально-процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та запобігання зазначеним ризикам, заявник просить застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соціальний статус.

Сторона захисту просила відмовити у задоволенні даного клопотання посилаючись на те, що підозра є необґрунтованою, а слідчий, прокурор не довели, що встановлені під час розгляду цього клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризикам та обрати більш м`який запобіжний захід відносно підозрюваного.

Також сторона захисту під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу заявила клопотання про забезпечення безпеки щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку ст.42 КПК, а саме у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, помістити підозрюваного до ізолятора тимчасового тримання, яке умотивував тим, що останній є колишнім працівником поліції Республіки Грузія та перебуваючи в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України існує загроза життю та здоров`ю ОСОБА_1 .

За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження та клопотання сторони захисту про забезпечення безпеки щодо ОСОБА_1 , за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження є: 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).

При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

В цьому випадку, вимоги ч.ч. 1, 2, 6 ст. 132 КПК України, заявником дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинувачення, як передумовою, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п.1-п.3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Як вбачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрюваний об`єктивно підозрюється, у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинені діяння може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.

Разом з тим, в ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.2 ст.342 КК України за обставин викладених у підозрі.

За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, у ході якого 12.02.2020 року о 23:40 год. підозрюваного було затримано у порядку ст. 208 КПК України, 13.02.2020 року о 18 год. 58 хв. повідомлено про підозру у вчинені злочинів та 14.02.2020 року подано до слідчого судді дане клопотання про обрання запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує таке.

На час розгляду порушеного у клопотанні питання про підозрюваного встановлено такі відомості:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Батумі, Грузія, грузин, громадянин Грузії, з повною вищою освітою, офіційно не працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (зі слів), проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, але у листопаді місяці 2019 року скеровано обвинувальний акт до Деснянського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України, кінцеве рішення по справі не прийнято; у січні 2020 року скеровано обвинувальний акт до Броварського міськрайонного суду Київської обл. за ч. 2 ст. 185 КК України, кінцеве рішення по справі не прийнято.

Підозрюваний, на час вирішення даного питання, за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи його віку та статусу.

А тому, слідчий суддя аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.

Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Поряд з цим, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутація; майновий стан; розмір майнової шкоди, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України, свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі перевіряти докази з точки зору їх належності та допустимості, а лише встановлює наскільки їх сукупність є достатньою вважати про ймовірну причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень.

Дані визначені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними так, як було встановлено наявність передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 того ж Кодексу, а тому слідчий суддя не сприймає, як об`єктивні доводи сторони захисту про можливість запобігання наявним ризикам шляхом застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, у цей період.

Таке обмеження права ОСОБА_1 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані сторонами докази у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на встановленість факту наявності у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що клопотання заявника підлягає задоволенню, як обґрунтоване.

Також, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, відповідно до яких слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 ч. 5 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Крім того, відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При цьому, враховуючи тяжкість злочинів, зокрема кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, обставини кримінальних правопорушень, майновий та сімейний стан особи, так само слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, вважає за належне призначити заставу у розмірі, відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі, який становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 630600 грн., яка в достатній мірі гарантує виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

При цьому, при визначенні розміру застави, слідчий суддя зважує не лише на обсяг повідомленої підозри та можливість настання тяжких наслідків для конкретної особи, однак і виходить з тих позицій Європейського Суду, відповідно до яких визначення суми коштів, яку повинна надати особа, виходячи лише з можливих розмірів збитків, не відповідає статті 5 § 3 Європейської Конвенції. Застава повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, іншими ознаками, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися.

Щодо клопотання сторони захисту з приводу забезпечення безпеки щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку ст.42 КПК, слідчий суддя приходить до наступного.

Дійсно, п.12 ч.3 ст.42 КПК України, передбачено право підозрюваного за наявності відповідних підстав на забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім`ї, близьких родичів, майна, житла тощо.

Отже, як вбачається, вищевказана норма є бланкетною, тобто такою, яка відсилає до конкретного нормативно-правового акту, який розкриває суть підстав, за яких підозрюваний буде мати відповідне право на забезпечення безпеки.

Так, згідно п. (в) ч.1 ст.2 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", визначено, що право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, зазначених у статтях 1 і 7 цього Закону, за наявності відповідних підстав мають: підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники.

Ч.1 ст.20 та ч.1 ст.22 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", встановлено, що підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки осіб, зазначених у статті 2 цього Закону, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров`ю, житлу і майну.

За даних обставин, стороною захисту не наведено жодних реальних та об`єктивних даних, які б могли свідчити про наявність реальної загрози життю, здоров`ю, житлу чи майну ОСОБА_1 .

Як вбачається з пояснень сторони захисту, все зводиться до тієї обставини, що ОСОБА_1 є колишнім працівником поліції Республіки Грузія, а тому з цієї причини не може бути поміщений до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Зазначена обставина стороною захисту ніяким чином документально не підтверджена, а тому слідчий суддя вважає вказане клопотання необґрунтованим.

Враховуючи вище викладене та керуючись вимогами ст.ст. 1-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,

постановив

Клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Чеберяка О.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040001107 від 12.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.2 ст.342 КК України - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, у межах шістдесяти діб, а саме до 10.04.2020 року, включно.

У задоволенні клопотання сторони захисту про забезпечення безпеки щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку ст.42 КПК - відмовити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630600 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до слідчого за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

? прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;

? не відлучатися із населеного пункту місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

? повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

? здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 12:00 год. 18.02.2020 року.

Слідчий суддя: