Ухвала суду № 87726900, 14.02.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.02.2020 Справа №607/2862/20

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., з участю секретаря судового засідання Грабської Ю.І., розглянувши у залі суду в м. Тернополі клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Оріховської Т.В., яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Напастюком Ю.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України, уродженця с. Соснів, Теребовлянського району, Тернопільської області, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не депутата, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, -

- за участю: прокурора Напастюка Ю.В., захисника-адвоката Янковича І.Є., слідчої Оріховської Т.В., підозрюваного ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

Слідча СУ ГУНП в Тернопільській області Оріховська Т.В. в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019210010001365 від 08.05.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.307 КК України звернулася із клопотанням, погодженим прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Напастюком Ю.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 яке мотивується наступним.

СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12019210010001365 від 08.05.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.307 КК України.

Так, у травні 2019 року, точної дати досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вступили в злочинну змову направлену на придбання, зберігання з метою збуту та збуту наркотичних засобів та психотропних речовин безконтактним методом, шляхом так званих «закладок» особам схильним до їх вживання, з метою отримання незаконних доходів на постійній основі.

Незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин безконтактним методом полягав у використанні мережі Інтернет, мессенджера «Telegram», псевдонімів у ньому («ІНФОРМАЦІЯ_6» - під ніком - «ІНФОРМАЦІЯ_7), « ІНФОРМАЦІЯ_8», та сайті - « ІНФОРМАЦІЯ_4 », та залишенні їх в певному місці шляхом так званих «закладок». Обмін інформацією між учасниками групи, а також із замовником наркотичного засобу чи психотропної речовини, здійснювався за допомогою мережі Інтернет та мессенджера «Telegram», та сайту - «ІНФОРМАЦІЯ_9» у виді текстових повідомлень та графічних файлів. Зокрема, особам, які виявили бажання придбати наркотичний засіб чи психотропну речовину у мессенджері «Telegram» чи на сайті - «ІНФОРМАЦІЯ_9» надсилались текстові повідомлення, у яких містилась інформація про те, що для придбання наркотичного засобу чи психотропних речовин необхідно відправити грошові кошти на заздалегідь вказані номера системи прийому платежів «EasyPay» та надавався пароль для входу після оплати. Після цього, споживачі наркотичних засобів та психотропних речовин оплативши вартість наркотичного засобу чи психотропної речовини, вводили пароль у мессенджері «Telegram» користувачам під псевдонімом («ІНФОРМАЦІЯ_6» - під ніком - «ІНФОРМАЦІЯ_7), « ІНФОРМАЦІЯ_8», чи на сайті - «ІНФОРМАЦІЯ_9» і після цього, споживачам наркотичного засобу чи психотропної речовини, від користувачів мессенджеру «Telegram» під псевдонімами («ІНФОРМАЦІЯ_6» - під ніком - «ІНФОРМАЦІЯ_7), « ІНФОРМАЦІЯ_8», чи на сайті - «ІНФОРМАЦІЯ_9» надсилалась інформація у вигляді фотографії із місцем, де можна отримати наркотичний засіб чи психотропну речовину у вигляді «закладки» розміщались у паперовому згортку або в поліетиленовому пакеті із застібкою, обмотувалась клейкою стрічкою.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , усвідомлюючи те, що свій злочинний намір, направлений на придбання, зберігання з метою збуту та збуту наркотичних засобів та психотропних речовин безконтактним методом, шляхом так званих «закладок» самостійно реалізувати не в змозі, а також з метою не викриття їх правоохоронними органами, вирішили залучити до даної злочинної діяльності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Внаслідок цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, запропонували ОСОБА_3 доставляти із регіонів України у м.Тернопіль незаконно придбані ними наркотичні засоби та психотропні речовини з метою подальшого їх збуту, за що отримувати грошову винагороду, на що останній погодився.

Так, 10 лютого 2020 року, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , всупереч Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" № 60/95-ВР від 15.02.1995, в редакції від 28.12.2015, порушуючи вимоги Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.06.2009 та Наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за №512/4733 в редакції від 19.06.2015 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», за грошові кошти у сумі 5200 доларів США, які перечислили за допомогою електронних грошових переказів невстановленій досудовим розслідуванням особі у м.Київ, незаконно придбали з метою подальшого збуту психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP - (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 350,0137 грама, про що повідомили через месенджер «Telegram» ОСОБА_3 , зокрема те, що останній вказану психотропну речовину повинен доставити у м.Тернопіль 12 лютого 2020 року.

12 лютого 2020 року ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці у м.Київ, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, незаконно отримав придбану останніми психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP -

(1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 350,0137 грама, яку почав на автомобілі «Renault Megane» р.н.з. НОМЕР_1 перевозити в м.Тернопіль.

Однак, 12 лютого 2020 року, в період з 21:54 год. по 22:10 год. під час проведення огляду за адресою АДРЕСА_3 із рюкзака ОСОБА_3 було вилучено психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP - (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 350,0137 грама , що згідно Таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 1 серпня 2000 року, являється особливо великим розміром, яку останній за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 незаконно придбав, зберігав та перевозив з метаю збуту у м.Тернопіль.

Згідно ст.2, 7 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 15.02.1995 року та Списку № 2 Таблиці №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 р., PVP - (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

13.02.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, а саме- незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, психотропних речовин в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

У клопотанні слідчий зазначає та підтримується прокурором в судовому засіданні, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 12.02.2020;

- протоколом огляду мобільного телефону від 12.02.2020;

- висновком експерта №2/1-224/20 від 13.02.2020;

- протоколом обшуку за адресою АДРЕСА_4 від 12.02.2020;

- проміжним протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - обстеження публічно недоступного місця, з метою виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для досудового розслідування, виготовлення їх копій чи зразків речей і документів від 11.02.2020;

- проміжним протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - обстеження публічно недоступного місця, з метою встановлення технічних засобів аудіо-, відео контролю особи від 11.02.2020.

Слідчий у клопотанні зазначає і підтримується в судовому засіданні прокурором, що підставою для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 згідно ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вказує на його підвищену суспільну небезпеку, як особи, а тому перебуваючи на волі, зважаючи на санкцію статті інкримінованого йому кримінального правопорушення та відповідно усвідомлюючи покарання, яке йому може бути призначене судом в разі визнання його винним у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, не з`являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду.

На даний час органом досудового розслідування проведено тільки ряд першочергових слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню. Наявні дані кримінального провадження вказує на те, що злочинна діяльність ОСОБА_1 , є багатоепізодною, до якої причетні інші не встановленні особи. У зв`язку із цим органом досудового розслідування проводяться слідчо-розшукові заходи, спрямовані на встановлення місце знаходження та вилучення речових доказів, насамперед місцезнаходження наркотичних засобів, мобільних телефонів, комп`ютерної техніки за допомогою яких через мережу Інтернет здійснювався незаконний збут наркотичних засобів, обставин їх купівлі та доставки у м. Тернопіль, місця зберігання та обставин її збуту, обставин одержання грошових коштів від збуту наркотичних засобів та місць їх зберігання тощо. Однак, підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, насамперед не відшукані на даний час наркотичні засоби, комп`ютерну техніку, мобільні телефони, грошові кошти, одержані від їх реалізації, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, у тому числі унеможливить виконання завдань визначених ст.2 КПК України.

Ризиком того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що на даний час досудовим розслідування не встановлено усіх свідків та очевидців даного злочину, вказані особи не допитані. Водночас, деякі з них можуть бути відомі ОСОБА_1 , а від так останній як особисто, так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати.

Також, ОСОБА_1 особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь.

Окрім цього, необхідно провести комплекс слідчо-розшукових дій, спрямованих на отримання доказів вчинення ОСОБА_1 , спільно із іншими особами інших злочинів, встановлення цих осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальність за вчиненні діяння. Про те, ОСОБА_1 , знаючи осіб, які причетні до його злочинної діяльності, може вживати будь-яких заходів, спрямованих на унеможливлення встановлення їх органом досудового розслідування, впливати на них з метою ухилення ними від органу досудового розслідування та суду, ненадання ними показів чи надання показів в його користь тощо.

Підозрюваний ОСОБА_1 , не працює, немає постійного законного заробітку, на утриманні особи не перебувають, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його проживання. Вищевказане в цілому свідчить про те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, з метою уникнення відповідальності може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також продовжувати вчиняти інші злочини.

Вказані обставини в цілому свідчать про наявність вищезазначених ризиків та неможливість застосування щодо ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних із триманням під вартою.

Досудовим розслідуванням не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася можливість запобігти зазначеним ризикам будь-яким іншим із передбачених у КПК України запобіжних заходів, ніж обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, слідчий зазначає і підтримується прокурором у судовому засіданні, що приймаючи до уваги вищенаведені ризики, тяжкість злочину, конкретні обставини його вчинення, дані про особу підозрюваного, його соціальний та майновий стан, просить клопотання задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 1 051000 гривень. Вказаний розмір застави обґрунтовується значним обсягом виявленої та вилученої наркотичної речовини, вартість здійснення одноразової закупки якої становить 5200 доларів США, а також тривалим періодом здійснення злочинної діяльності.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Янкович І.Є. думку і заперечення якого підтримав підозрюваний ОСОБА_1 просить в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити, посилаючись на те, що у клопотанні не зазначено обставин, визначених ст. 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу, існування вказаних у клопотанні ризиків є необґрунтованим та належним чином не підтверджене, підозрюваний ОСОБА_1 не визнає себе винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та за станом здоров`я не може утримуватись під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні просить у задоволенні клопотання слідчого відмовити у повному обсязі. Вказав, що він не визнає себе винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та повідомив, що під час затримання 13 лютого 2020 року працівниками поліції щодо нього було застосовано фізичне та психологічне насильство, йому погрожували зброєю та вбивством.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини, утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин". Існування "обґрунтованої підозри" розглядається як необхідна, а при первісному обранні - навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього. При цьому, повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості, що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.

Обґрунтованість повідомлення про підозру означає, що кожне положення, сформульоване в ній, ґрунтується на зібраних доказах.

Так, під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, яке є тяжким особливо тяжким злочином, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_1 вказаного злочинів підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності, які в даному випадку є достатніми при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, виходячи із системного аналізу зібраних доказів.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він не одружений, не працює, не має постійного законного заробітку, на утриманні у нього непрацездатні особи не перебувають, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його проживання, раніше не судимий.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи ОСОБА_1 та його поведінки, обставин вчинення злочину, у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, про який просять підозрюваний та його захисник, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи на санкцію кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, з метою уникнення кримінальної відповідальності, з огляду на те, що він не одружений, ніде не працює та не має постійного заробітку, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, а застосування менш суворого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

За встановлених обставин при розгляді клопотання слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Оріховської Т.В., яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Напастюком Ю.В. є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Доказів, які б свідчили про негативний стан здоров`я підозрюваного, який би унеможливлював перебування ОСОБА_1 під вартою, слідчим суддею під час розгляду клопотання не встановлено і стороною захисту не надано.

Крім цього, згідно ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, розміру майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до п.3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи підозрюваної або обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину,-від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи вимоги національного та міжнародного законодавства, обставини кримінального правопорушення, значний обсяг виявленої та вилученої наркотичної речовини, вартість здійснення одноразової закупки якої становить 5200 доларів США, тривалий період здійснення злочинної діяльності, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, його вік, стан здоров`я, сімейний та майновий стан, слідчий суддя приходить до переконання, що застава у розмірі передбаченому КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, а тому її слід визначити у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме - у розмірі 450 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Статтею 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено правила позбавлення особи свободи, згідно з якими ніхто не може бути позбавлений свободи інакше, як відповідно до процедури, встановленої законом. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, фіксація точних даних про затримання, як і підстави затримання, є необхідною умовою законності затримання для цілей, передбачених ст..5 Європейської конвенції.

Відповідно до ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Згідно п. 2 ч. 6 даної статті КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.

Враховуючи те, що в ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваним ОСОБА_1 повідомлено про те, що в ході затримання підозрюваного 13.02.2020 року до нього застосовувалось фізичне та психологічне насильство працівниками Національної поліції, слідчий суддя, у відповідності до ст.206 КПК України, вважає за необхідне доручити прокуратурі Тернопільської області провести дослідження фактів щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 насильства під час його затримання 13.02.2020 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196, 205, 206, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Оріховської Т.В., яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Напастюком Ю.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно під варту із зали суду.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави в сумі 945900 (Дев`ятсот сорок п`ять тисяч дев`ятсот) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу - застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №12019210010001365 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2020 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

У задоволені решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Оріховську Т.В.

Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 12 квітня 2020 року.

Доручити прокуратурі Тернопільської області провести дослідження фактів щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 насильства під час його затримання 13.02.2020 року.

Копію ухвали направити до прокуратури Тернопільської області для виконання в частині проведення дослідження фактів застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 насильства під час його затримання.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області В. Л. Дзюбич