Рішення № 87723524, 19.02.2020, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1767/18

2/703/52/20 .

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Бойко Л.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 лютого 2020 року у позовних вимогах ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» відмовлено.

Відповідач ОСОБА_1 надіслав до суду відзив в якому просив стягнути з позивача судові витрати по справі.

Суд з власної ініціативи вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення по вищевказаній справі, оскільки судом, при винесенні рішення не вирішено питання про стягнення судових витрат по справі.

В судове засідання учасники процесу не з`явилися з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності зі ст. 133 ч.3 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, повязані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно зі ст. 137 ч.2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як передбачено ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п.48 постанови Пленуму ВССУ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат, які поніс відповідач на правничу допомогу в розмірі 2000 гривень до суду надано:

- договір про надання правничої допомоги №14/19 від 18 березня 2019 року укладений між відповідачем та адвокатом – Терещенко С.І. (а.с. 69);

- договір про надання правничої допомоги №32/19 від 19 липня 2019 року укладений між відповідачем та адвокатом – Терещенко С.І. (а.с. 113);

- ордер серія ЧК № 101162 від 18 березня 2019 року (а.с.68);

- квитанцію №32/19 від 22 липня 2019 року про оплату відповідачем – адвокату Терещенко С.І. 2000 гривень за надання правничої допомоги;

- акт виконаних робіт від 22 липня 2019 року.

Статтею 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування витрат за надання правничої допомоги, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір – обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, враховуючи критерії розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, суд вважає, що витрати за надання правничої допомоги понесені позивачем підлягають відшкодуванню в заявленому відповідачем розмірі 2000 гривень. Саме така сума коштів, на думку суду, відповідає обсягу виконаних робіт адвокатом.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 260, 270 ЦПК України,-

вирішив:

Ухвалити по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, додаткове рішення.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар», юридична адреса: м. Київ, вул. Московська, 32/2, код ЄДРПОУ 38904296 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його отримання.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Головуючий О.П.Опалинська