Ухвала суду № 87722328, 20.02.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2198/20

Провадження № 6/638/224/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді – Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря – Куценко К.Д.,

заявника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду міста Харкова подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Юрія Дмитровича про примусове проникнення до житла боржника з метою виявлення, опису та арешту майна боржника, -

встановив:

Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрвич звернувся в порядку ст.439 ЦПК України до Дзержинського районного суду м.Харкова із поданням про примусове проникнення до житла боржника.

Подання мотивоване тим, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження №58484248 на загальну суму стягнення 8221,30 грн. з примусового виконання наказу №911/3639/17 від 12.06.2018 року, виданого Господарським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» суми боргу. Постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2019 року була направлена боржнику поштою рекомендованим листом. Приватним виконавцем з метою здійснення виконання виконавчого документа були направлені запити до Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби України, Регіонального центру МВС в Харківській області тощо. 25.02.2019 року приватним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника. Крім того, за ОСОБА_2 відсутнє зареєстроване право власності на будь-яке нерухоме майно. 26.02.2019 року приватним виконавцем була винесена постанова про арешт коштів боржника та направлена до банківських установ України до виконання, однак згідно відповідей, стало відомо, що у боржника відсутні відкриті рахунки в банківських установах на території України. Згідно відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області від 15.05.2019 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . 12.04.2019 року на адресу боржника був направлений виклик з вимогою з`явитись на прийом до приватного виконавця та надати відомості про майновий стан та його доходи, однак боржник за викликом не з`явився, пояснень не надав. 26.04.2019, 09.10.2019, 08.11.2019, 19.11.2019, 04.12.2019 та 10.12.2019 на адресу боржника були направлені повторні виклики, але вони були проігноровані. 11.03.2019, 02.04.2019 приватним виконавцем було здійснено вихід за місцем реєстрації боржника, в результаті яких були складені акти про те, що боржник за вказаною адресою був відсутній. Перевіркою Державного реєстру актів цивільного стану було з`ясовано, що ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 . Відповідно до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_3 на праві власності належить 2-кімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 . У вказаній квартирі ОСОБА_3 також значиться зареєстрованою. За вказаною адресою 06.12.2019 та 10.12.2019 приватним виконавцем були здійснені виходи, в результаті яких було встановлено, що ОСОБА_2 з дружиною проживав за вказаною адресою, але на разі відсутній. Крім того, приватного виконавця не впустили до вищевказаної квартири, мотивуючи таку відмову відсутністю відповідного судового рішення. При повторних виходах приватного виконавця за адресою: АДРЕСА_2 , 12.12.2019, 19.12.2019 та 24.12.2019 також не вдалось описати майно, оскільки двері ніхто не відчинив. На підставі викладено просить надати дозвіл на примусове проникнення до житла боржника за адресою: АДРЕСА_2 .

Приватний виконавець в судове засідання з`явився, подання підтримав та просив задовольнити.

У відповідності до ч.2 ст.439 ЦПК України сторони виконавчого провадження в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали подання та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Юрія Дмитровича перебуває виконавче провадження №№58484248 на загальну суму стягнення 8221,30 грн. з примусового виконання наказу №911/3639/17 від 12.06.2018 року, виданого Господарським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» суми боргу.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно- правовими актами.

Перелік прав та обов`язків виконавця визначений ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», частиною 1 якої передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

В ч. 8 зазначеного Закону визначено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч.8 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 5 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу

Проаналізувавши викладене, суд прийшов до висновку, що приватним виконавцем не дотримано вимог ч.8 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо періодичних перевірок у визначені Законом строки щодо виявлення рахунків боржника (не рідше ніж один раз на два тижні), щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (не рідше ніж один раз на три місяці). Згідно документів, доданих приватним виконавцем до подання відсутні належні докази, які б підтверджували здійснення ефективних, своєчасних і в повному обсязі дій, щодо перевірки наявності коштів боржника у національній та іноземній валютах, інших цінностей, у тому числі коштів на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповіді з ДФС України від 05.07.2019, 13.09.2019 стосовно того, що інформація стосовно ОСОБА_2 щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня; відповідь ПФУ від 04.07.2019 про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи; відповіді Головного управління ДМСУ в Харківській області від 13.05.2019, 03.12.2019 про те, що боржник за обліками ГУДМС України в Харківській області та системи ЄІАС УМП не значиться; відповідь з Регіонального сервісного центру в Харківській області від 07.03.2019 про наявність у боржника зареєстрованих транспортних засобів; відповіді банківських установ від 19.03.2019, 22.03.2019 про наявність у боржника відкритих поточних рахунків; витяги про реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 26.02.2019 та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 13.02.2020 не може вважатися виконанням у повному обсязі вимог ч. 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо здійснення приватним виконавцем періодичних перевірок у визначені Законом строки по виявленню майна боржника (рахунків боржника, нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника). Враховуюче вищевикладене, суд вважає, що дане подання є передчасним.

Крім того, відповідно до ст.30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Згідно ст.ст.12, 29 Загальної декларації прав людини 10.12.1948 року, ст.ст.8, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 16.12.1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Відповідно до ст.439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Між тим, виходячи зі змісту зазначеної статті, примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), можливе лише у разі, якщо боржник чи інша особа ухиляється або перешкоджає державному виконавцю у його вільному доступі до житла чи іншого володіння особи з метою провести виконавчі дії.

Копії матеріалів виконавчого провадження, якими обґрунтував приватний виконавець своє подання, і додані до подання, не містять доказів про те, що боржника було повідомлено про проведення виконавчих дій з виходом до його місця проживання, оскільки приватним виконавцем не надано жодних підтверджуючих документів з вимогою забезпечення приватному виконавцю безперешкодного доступу до квартири АДРЕСА_3 та підтвердження про їх вручення. Окрім того, приватний виконавець зазначає, що за адресою: АДРЕСА_2 перебуває майно боржника, натомість згідно актів приватного виконавця, доданих до подання вбачається, що ОСОБА_4 за зазначеною адресою не проживає.

Суд не приймає до уваги акти приватного виконавця від 11.03.2019 року та 02.04.2019 року, оскільки з актів не вбачається, яким чином було встановлено, що саме боржник ОСОБА_2 не допустив приватного виконавця до проведення виконавчих дій або перешкоджав приватному виконавцю у його вільному доступі до житла.

Враховуючи викладені обставини суд вважає, що дане подання є передчасним та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 259, 260, 261, 439 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Юрія Дмитровича про примусове проникнення до житла боржника – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк