Ухвала суду № 87722169, 20.02.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/2655/20

н/п 1-кс/953/1621/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Садовського К.С.,

за участю секретаря - Ворончук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області капітана поліції Волочай Р.Р. по кримінальному провадженню № 12018220490000111 від 09.01.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2020 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання слідчого, погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури № 2 Бойчуком О.В., в якому він просить накласти арешт на вилучений в ході обшуку у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса мешкання: АДРЕСА_1 ) мобільний телефон Iphene 7+ IMEI: НОМЕР_1 із сім-картою оператору мобільного зв`язку НОМЕР_2 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що в провадженні Київського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220490000111 від 09 січня 2018 року за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перебуваючи на податковому обліку як фізична особа-підприємець та не будучи зареєстрованим як керівник, засновник юридичних осіб, являючись особою не працюючою та такою, що не має офіційних джерел прибутку, переслідуючи мотиви незаконного збагачення, за рахунок заволодіння чужим майном, діючи за попередньою змовою та у групі з раніше знайомими ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та іншими, невстановленими на даний час в ході досудового розслідування особами, маючи єдину мету спрямовану на зайняття злочинною діяльністю корисливого спрямування по заволодінню коштами громадян, здійснюючи незаконну діяльність під виглядом надання послуг агентства нерухомості з використанням реквізитів ФО-П « ОСОБА_4 », при цьому не маючи юридичного відношення до останнього суб`єкта підприємницької діяльності, за допомогою співучасників винайняли офісні приміщення, розташовані за адресами: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_3 , та розмістили завідомо неправдиві оголошення на Інтернет сайті «ОЛХ», де за привабливими умовами та за цінами нижче ринкових йшлося про надання в оренду квартир в різних районах м. Харкова, розташованих біля станцій метрополітену.

В подальшому, реалізовуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 . ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інші невстановлені на даний час особи, розподілили між собою ролі, відповідно до яких одні відповідали на телефонні дзвінки, представляючись власниками житлових квартир, а другі представляючись посередниками, менеджерами агентства нерухомості, після чого повідомляли клієнтам про необхідність оплати за перший та останній місяць орендованого періоду, а після згоди клієнта запрошували до офісного приміщення. Перебуваючи у приміщенні офісу, коли клієнт діставав грошові кошти з метою здійснення оплати за перший та останній місяць орендованого періоду, виривали їх та покидали приміщення офісу, після чого особисто та за участі невстановлених осіб, які виступали в якості охоронців здійснювали подавлення опору з боку невдоволених потерпілих, шляхом погрози застосування насильства та в деяких випадках застосовуючи таке.

Після запрошення до офісних приміщень розташованих за адресами: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інші невстановлені на даний час особи, виробивши модель поведінки з клієнтом, манеру ведення спілкування, запевнення в тому, що вони є менеджерами агентства нерухомості, надавали клієнтам договори про надання інформаційних послуг, заповнені від імені сторони - виконавця ФО-П « ОСОБА_4 », маскуючи це як формальну умову і вказуючи, що вказані договори є основними договорами з оренди житла. У ході розмови з клієнтом, з метою зняття з себе будь-яких підозр щодо ведення незаконної діяльності, ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інші невстановлені на даний час особи, домовлялись по телефону про зустріч з квартиронаймачем, якого запрошували до приміщення офісу. В подальшому ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інші невстановлені на даний час особи прохали клієнтів дістати грошові кошти в сумі оплати за два місяці та покласти їх біля себе на стіл, маскуючи це під заздалегідь розроблений спосіб відкритого викрадення чужого майна, пояснюючи клієнтам, що гроші, будуть повернуті на першу вимогу клієнта та позиціонуючи цю дію як необхідну звітність перед директором, після чого, або ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 або інші невстановлені на даний час особи власноручно проставляли в договорі про надання інформаційних послуг, у п. 4.1. договору «Вартість інформаційних послуг встановлена Сторонами у розмірі» заміть 0 грн. 0 коп. - суму грошей, переданих потерпілими. В цей час, одна із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 або ОСОБА_3 здійснювала дії направлені на відволікання клієнта від особистого ознайомлення з умовами договору, а друга відкрито, всупереч волі клієнта виривала гроші зі столу або рук та передавала їх іншій особі, яка утримуючи гроші при собі покидала приміщення офісу. Після того, як одна із осіб покинула приміщення офісу з грошовими коштами, відразу, з метою подавити опір потерпілих, до приміщення заходили інші, невстановлені на даний час особи, які представлялись охоронцями та які у супроводі нецензурних виразів, погроз застосування насильства та у разі непідкорення, застосовуючи таке, спільно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 або ОСОБА_3 супроводжували потерпілих із приміщення, проявляючи зухвалість та запевняючи, що гроші передані клієнтами повернуті не будуть, так як умови договору виконані. Хоча, потерпілі не були належно ознайомлені з умовами договору та грошові кошти у них відкрито забрали всупереч їх волі.

Укриття злочинної діяльності забезпечувалося членами групи шляхом укладання фіктивних договорів інформаційного обслуговування, усному запевненні потерпілих у швидкому вирішенні спірних питань та поверненні грошових коштів в найкоротші терміни.

Злочини скоювали з прямим умислом, тобто учасники групи усвідомлювали суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачали його суспільно-небезпечні наслідки та бажали їх настання, переслідуючи корисливі мотиви та мету власного збагачення за рахунок чужого майна.

16.02.2020 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04.02.2020 в ході обшуку за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , у останньої було вилучено мобільний телефон Iphene 7+ IMEI: НОМЕР_1 із сім-картою оператору мобільного зв`язку НОМЕР_2 .

Як зазначено слідчим, вилучений в ході обшуку мобільний телефон Iphene 7+ IMEI: НОМЕР_1 із сім-картою оператору мобільного зв`язку НОМЕР_2 містить інформацію щодо спілкування підозрюваної із іншими співучасниками кримінальних правопорушень та інформацію щодо причетності до вчинення до інкримінованих злочинів, у зв`язку з чим має по даному кримінальному провадженню значення речових доказів і відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

З метою повного, об`єктивного та всебічного розслідування всіх обставин скоєного кримінального правопорушення, а також враховуючи, що всі вилучені предмети зберегли сліди кримінального правопорушення та інші дані, що мають значення для кримінального провадження, орган досудового розслідування просить накласти арешт на майно вилучене у ОСОБА_1 в ході проведеного обшуку за місцем її реєстрації та мешкання.

У судове засідання слідчий, прокурор не з`явились. Слідчий Волочай Р.Р. надав суду заяву про розгляд поданого клопотання без його участі, повністю його підтримуючи. Неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Підозрювана ОСОБА_1 , власниця майна, та її захисник – адвокат Солдатов О.О. надали суду заяву про розгляд клопотання про арешт вилученого під час проведеного обшуку майна без їх участі, заперечуючи проти його задоволення з підстав необгрунтованості.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що слідчим відділом Київського ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018220490000111 від 09 січня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, запідозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, а саме: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до п 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та згідно з ч. 3 даної статті накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання, оскільки слідчий довів наявність вважати, що було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, 16.02.2020 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а тому з метою забезпечення збереження доказової інформації на вилученому в період часу з 13 год. 55 хв. до 14 год. 28 хв. 16.02.2020 р. в ході проведення обшуку за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_1 мобільному телефоні Iphene 7+ IMEI: НОМЕР_1 із сім-картою оператору мобільного зв`язку НОМЕР_2 , належному останній, який може містити відомості про факти чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та який може бути речовим доказом, - на це майно слід накласти арешт.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 107, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області капітана поліції Волочай Р.Р. по кримінальному провадженню № 12018220490000111 від 09 січня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, про арешт майна – задовольнити.

Накласти арешт на вилучений в ході обшуку у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса мешкання: АДРЕСА_1 ) мобільний телефон Iphene 7+ IMEI: НОМЕР_1 із сім-картою оператору мобільного зв`язку НОМЕР_2 .

Місцем зберігання арештованого майна визначити камеру схову речових доказів Київського ВП ГУ НП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя - К.С.Садовський