
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2020 року Провадження №2-а/425/46/20
Справа№425/269/20
місто Рубіжне, Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого - судді Москаленко В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Окрошко О.О.,
позивача- ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області лейтенанта поліції Шопіна Олександра Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення,
встановив:
28.01.2020 позивач звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 20.01.2020 відповідачем було складено постанову серії ЕАК № 2001114 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень.
В постанові зазначено, що 20.01.2020 о 16 год. 18 хв. в місті Рубіжне на перехресті вулиць Миру та Переможців, водій керуючи транспортним засобом, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, чим порушив п. 18.1 ПДР України.
Вважає, що постанова про адміністративне правопорушення не відповідає обставинам, оскільки в зазначений день він дійсно рухався на автомобілі LANOS, номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Миру в м. Рубіжне за напрямком від вулиці Володимирська до Визволителів. Перед перехрестям з вул. Переможців його автомобіль рухався по крайній лівій смузі руху. Коли він наблизився до перехрестя він бачив, що на пішохідному переході знаходились дві людини, які при наближенні його автомобіля до перехрестя, зробили перший крок на пішохідний перехід: один з лівої частини, другий з правої частини за напрямком його руху. Ще два пішохода зліва та справа закінчили перехід і вийшли на тротуар. Оскільки він рухався на автомобілі в середній частині дороги, ширина проїзної частини є достатньою, тому рух його автомобіля не завдавав перешкод для руху пішохода, вони не зупинились і спокійно продовжили рухатися в своєму напрямку. На вулиці Визволителів його зупинив поліцейський, який йому повідомив, що причиною зупинки є порушення ним Правил дорожнього руху, а саме: він не пропустив пішоходів, які переходили проїзну частину дороги. Позивач не погодився з цим правопорушенням, про що повідомив поліцейського. Працівник поліції не звернув уваги на пояснення позивача та склав постанову про адміністративне правопорушення.
Просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2001114 від 20.01.2020, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 13.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав суду аналогічні пояснення по суті позову, пояснив суду, що він зменшив швидкість перед пішохідним переходом і не створював перешкод для пішоходів.
Відповідач у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав, надіслав заяву про розгляд справи без його участі та відеозапис з місця події від 20.01.2020 (а.с. 23,25).
Суд, заслухавши позивача, розглянувши адміністративну справу в межах заявлених позовних вимог, об`єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов наступного.
Судом встановлено, що 20.01.2020 інспектором роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області лейтенантом поліції Шопіним О.С. було винесено постанову серії ЕАК № 2001114 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень (копія постанови - а.с. 16,24).
З метою всебічного та об`єктивного дослідження обставин у справі судом переглянуто відеозапис подій, зроблений 20.01.2020 за допомогою службової нагрудної відеокамери на одязі поліцейських, який знаходиться в матеріалах адміністративної справи і записаний на dvd-диску (а.с. 25).
За результатами перегляду відеозапису з нагрудних відеокамер на одязі поліцейських судом встановлено, що відеозапис зроблений 20.01.2020 та на ньому зафіксовано, що транспортний засіб Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_1 , проїхав пішохідний перехід у той час коли пішоходи почали рух по пішохідному переходу з протилежної сторони та зі сторони проїзної частини руху напрямку позивача, який наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.10 ПДР України визначає поняття:
дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість;
пішохідний перехід - ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.35.1-5.37.2, дорожньою розміткою 1.14.1-1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів чи узбіч;
проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.
Відповідно до п. 4.16. (а) ПДР України пішохід має право на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора.
Згідно з п. 18.1 ПДР України, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Встановлено, що доказом в справі згідно ст. 251 КУпАП є відеозапис порушення з відео-реєстратора службового автомобіля.
Так, з дослідженого у судовому засіданні відеозапису, який надано відповідачем та додано до матеріалів справи, вбачається, що в момент переїзду пішохідного переходу транспортний засіб, під керуванням позивача, не пропустив пішоходів, які переходили проїзну частину дороги по пішохідному переходу.
Таким чином, позивачем не було доведено своєї невинуватості у вчиненні правопорушення, в той час як відповідачем було надано вичерпні докази на користь винуватості позивача у вчиненні даного правопорушення.
За таких обставин, приймаючи до уваги, те що дотримання ПДР України є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, суд дійшов висновку, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому вважає за необхідне залишити оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Враховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати, у разі прийняття судом рішення про залишення позову без задоволення, розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 5, 139, 194, 229, 257-263, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області лейтенанта поліції Шопіна Олександра Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення - відмовити, а постанову серії ЕАК № 2001114 від 20.01.2020 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 255,00 гривень - залишити без змін.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення апеляційною інстанцією.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: інспектор роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області лейтенант поліції Шопін Олександр Сергійович, адреса місцезнаходження: 93100, вулиця Штейгерська, 8, місто Лисичанськ, Луганської області, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя В.В. Москаленко
Судове рішення № 87721884, Рубіжанський міський суд Луганської області було прийнято 20.02.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 425/269/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: