Постанова № 87720500, 20.02.2020, Білопільський районний суд Сумської області

Справа №573/247/20

Номер провадження 1-кс/573/77/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

слідчої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

слідчого: Федосенко А.С.,

прокурора: Свинаренко В.Ю.,

захисника : Гулакова А.І.,

розглянувши в залі суду в м. Білопілля клопотання старшого слідчого Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області Пашкової І.М., погоджене прокурором Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури Свинаренком В.Ю., про арешт майна у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12020200130000083 від 03.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч.1 ст.357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2020 року старший слідчий СВ Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області Пашкова І.М. звернулась до суду з клопотанням, погодженим прокурором Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури Свинаренком В.Ю., про арешт майна.

Клопотання мотивоване тим, що Слідчим відділенням Білопільського відділення поліції Головного управління Національної поліції України в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12020200130000083 від 03.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357, ч.2 ст.185 КК України.

При проведенні досудового розслідування було встановлено, що 03 лютого 2020 року близько 15:30 години ОСОБА_1 з дозволу ОСОБА_2 , 1963 року народження, зайшов погрітися до приміщення для вартових колишнього Білопільського молокозаводу, розташованого за адресою: м . Білопілля, вул. Сумська, 26, Сумської області. Через невстановлений в ході досудового слідства час ОСОБА_2 вийшов з вищевказаного приміщення для вартових, а ОСОБА_1 побачив, що в полиці столу лежить банківська картка «Альфа-Банку» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , 1973 року народження та грошові кошти в сумі 280 грн., що належать ОСОБА_2 . В цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на незаконне, таємне, повторне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, маючи намір на таємне викрадання чужого майна, скориставшись тим що ОСОБА_2 покинув приміщення для вартових, впевнившись, що його дії є непомітними для сторонніх осіб викрав з полиці столу банківську картку «Альфа-Банку» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 та грошові кошти в сумі 280 грн., що належать ОСОБА_2 , купюрами 3 шт. номіналом по 50 грн., 1 купюру номіналом 100 грн., 2 купюри номіналом по 10 грн., дві купюри номіналом по 5 грн. Після цього, ОСОБА_1 тримаючи викрадене майно в руках вийшов зі сторожки та у подальшому розпорядився викраденими грошима та банківською карткою на власний розсуд.

Крім того, 04 лютого 2020 року близько 10:00 години ОСОБА_1 перебував з дозволу господарки ОСОБА_4 , 1981 року народження, в будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де побачив на трельяжній тумбі грошові кошти в сумі 500 грн. однією купюрою, що належать ОСОБА_4 і в цей момент у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне викрадення чужого майна. В цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на незаконне, таємне, повторне викрадення чужого майна.Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, маючи намір на таємне викрадання чужого майна, скориставшись тим що ОСОБА_4 вийшла з будинку, впевнившись, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, взяв з трельяжної тумби грошові кошти в сумі 500 грн. однією купюрою, що належать ОСОБА_4 . Після цього, ОСОБА_1 утримуючи при собі викрадені грошові кошти вийшов з будинку ОСОБА_4 та у подальшому розпорядився викраденими грошима на власний розсуд.

06 лютого 2020 року слідчим СВ Білопільського відділення поліції Сумського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357, ч.2 ст.185 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 20-24).

Будучи допитаний 06 лютого 2020 року в якості підозрюваного ОСОБА_1 пояснив, що на початку лютого місяця 2020 року він приїхав до м. Білопілля та вийшов на зупинці неподалік від автовокзалу, після чого направився в напрямку с. Річки. Коли він майже вийшов з м. Білопілля та рухався по правому боці автодороги, біля розвалених будівель побачив сторожку білого кольору, до дверей якої постукав і з неї вийшов чоловік на вигляд близько п`ятдесяти років. В останнього він попросив погрітися, так як замерз. Чоловік не відмовив і вони разом зайшли до приміщення сторожки, де розпили горілку разом. Після цього, вищевказаний чоловік вийшов на вулицю, а він сам залишився в сторожкі. В полиці стола де вони випивали, він побачив банківську картку жовтого кольору та грошові кошти. Скориставшись відсутністю чоловіка він швидко взяв банківську картку та вище зазначені грошові кошти та направився пішки в напрямку с. Річки. По дорозі він дістав грошові кошти, які викрав у сторожкі, порахував їх і як виявилося їх було 280 купюрами номіналом одна купюра 100 грн., три купюри у кількості 50 грн., дві купюри номіналом 10 грн., дві купюри номіналом 5 грн. По дорозі він зупиняв попутній транспорт - вантажний автомобіль, здається «хлібна машина». Невідомий водій довіз його до с. Барило, де він дав грошові кошти за проїзд в сумі 30 (тридцять) гривень якими саме купюрами не пам`ятає та відразу зателефонував своїй знайомій на ім`я ОСОБА_6 по номеру телефону НОМЕР_2 , яка мешкала в с. Річки. З с. Барили він пішки прийшов до с. Річки, де на зупинці його зустріла ОСОБА_6 і вони пішли до неї додому. Вранці, наступного дня вони прокинулися, випили кави, після чого ОСОБА_6 вийшла з будинку по воду. В цей час на дзеркалі, він побачив грошові кошти в сумі 500 (гривень) однією купюрою, які взяв та вийшов на вулицю, та пішов в напрямку магазинів в с. Річки. В центрі села він зайшов до одного з магазинів, підійшов до продавчині, запитав чи наявний термінал для розрахування банківською карткою, остання відповіла «так», він дістав викрадену банківську картку та попросив пляшку пива «Арсенал» об`ємом 1л за ціною 37 грн. Продавчиня провела карткою та при цьому пін-код картки не вимагався, він забрав картку та пиво після чого дістав грошові кошти в сумі 500 грн., які викрав у ОСОБА_6 та попросив у продавчині продати пачку сигарети «Київ», що коштувала 38 (тридцять вісім гривень) забрав здачу в розмірі 462 (чотириста шістдесят дві) грн. купюрами номіналом двісті гривень, дві по сто гривень, три купюри по двадцять та одна купюра номіналом дві гривні, після чого вийшов з магазину та пішов пішки в напрямку с. Барило. По дорозі до с. Барило, біля місцевої лікарні поряд з автобусною зупинкою в с. Річки його зупинили працівники поліції, які проїздили повз мене, відразу запитали наявність документів, але так як документів не було, запитали анкетні дані, а також сказали, що невідомий чоловік у схожому одязі скоїв крадіжку грошових коштів в с. Річки. Після цього, в присутності понятих йому запропонували показати вміст кишень і він добровільно дістав грошові кошти в сумі близько 712 грн., які в нього залишилися після двох крадіжок, банківську картку, які були описані та вилучені до Білопільського ВП. Надалі 04 лютого 2020 року вказані грошові кошти були йому повернуті.

18 лютого 2020 року до Білопільського ВП надійшла заява від підозрюваного ОСОБА_1 , в якій останній добровільно видає грошові кошти в сумі 712 грн., які залишились від грошей, які він викрав у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Проведеним оглядом грошових коштів, які видав підозрюваний Буравльов встановлено: грошові кошти в сумі 712 грн., купюрами номіналом: 1 купюра номіналом 2 грн. серії ЕЧ 8304561, 3 купюри номіналом по 20 грн. серії: ТЕ 4805711, ЧЕ 8065293, ТИ 4020900 , 3 купюри номіналом по 50 грн. серії : ФВ 4712043, УР 1310749, СК 8075866, 3 купюри номіналом по 100 грн. серії УМ 8308937, СГ 8757889, АВ 5956136 та 1 купюра номіналом 200 грн. серії ТГ 5673885, які в подальшому було запаковано в спеціалізований пакет експертної служби МВС України № 0952175.

Вищезазначені грошові кошти в сумі 712 грн. відповідають критеріям віднесення майна до речових доказів, визначених ст.98 КПК України. На підставі вищевикладеного, зазначені грошові кошти в сумі 712 грн. визнані речовим доказам за постановою слідчого Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області Ільїнського М.В. від 04 лютого 2020 року.

Таким чином, слідчий Пашкова І.М. з метою забезпечення проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування та запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження зазначеного майна, яке відповідає критеріям речових доказів, у кримінальному провадженні, звернулася до суду із клопотанням про арешт майно, тобто тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та користування цим майном з метою його збереження.

В судовому засіданні слідчий Федосенко А.С. та прокурор Свинаренко В.Ю. клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Володілець майна ОСОБА_1 , надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, проти накладення арешту не заперечує (а. с. 36).

Його захисник Гулаков А.І. у судовому засіданні проти накладення арешту на видані грошові кошти не заперечував.

Заслухавши учасників судового провадження, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до загальних положень Кримінального процесуального кодексу України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, що знайшло також свій розвиток і у положеннях КПК, які регламентують порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Частиною першою статті 170 КПК України поняття арешту майна визначено як тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна, а також можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

В силу п. 1 ч. 2, ч. 3, ч. 10 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В такому разі арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Судом встановлено, що слідчим відділенням Білопільського відділення поліції Сумського РВП Головного управління Національної поліції України в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12020200130000083 від 11.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч.1 ст.357 КК України.

З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що 03 лютого 2020 року близько 15.30 години ОСОБА_1 з дозволу ОСОБА_2 , 1963 року народження, зайшов погрітися до приміщення для вартових колишнього Білопільського молокозаводу, розташованого за адресою: м . Білопілля , вул. Сумська, 26, Сумської області. Через невстановлений в ході досудового слідства час ОСОБА_2 вийшов з вищевказаного приміщення для вартових, а ОСОБА_1 побачив, що в полиці столу лежить банківська картка «Альфа- Банку» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , 1973 року народження та грошові кошти в сумі 280 грн., що належать ОСОБА_2 . Після цього, ОСОБА_1 взяв із полиці столу вказане майно та тримаючи його в руках вийшов зі сторожки та у подальшому розпорядився викраденими грошима та банківською карткою на власний розсуд.

Крім того, 04 лютого 2020 року близько 10:00 години ОСОБА_1 перебував з дозволу господарки ОСОБА_4 , 1981 року народження, в будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де побачив на трельяжній тумбі грошові кошти в сумі 500 грн. однією купюрою, що належать ОСОБА_4 і в цей момент у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, маючи намір на таємне викрадання чужого майна, скориставшись тим що ОСОБА_4 вийшла з будинку, впевнившись, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, взяв з трельяжної тумби грошові кошти в сумі 500 грн. однією купюрою, що належать ОСОБА_4 , Після цього, ОСОБА_1 утримуючи при собі викрадені грошові кошти вийшов з будинку ОСОБА_4 та у подальшому розпорядився викраденими грошима на власний розсуд.

Відомості про дане кримінальне правопорушення внесенні до ЄРДР за №12020200130000083 від 03.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357, ч.2 ст.185 КК України (а. с. 3-5).

06 лютого 2020 року слідчим СВ Білопільського відділення поліції Сумського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357, ч.2 ст.185 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 20-24).

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 9 ст.100 КПК України вилучене під час огляду місця події вище вказане майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а тому з боку слідчого необхідне вжиття заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на зазначене майно.

Наведене вище свідчить про існування розумних підозр вважати, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбаченим ст. 98 КПК України.

На підставі вищевикладеного, зазначене майно, а саме грошові кошти в сумі 712 грн. визнані речовими доказам за постановами слідчого Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області Ільїнського М.В. від 04 лютого 2020 року (а. с. 29-30).

Таким чином, в клопотанні слідчим обґрунтовано зазначено, що зібрані матеріали досудового розслідування вказують на те, що вказане вище майно - грошові кошти в сумі 712 грн., які видав підозрюваний ОСОБА_1 може мати доказове значення по кримінальному провадженню за №12020200130000083 від 03 лютого 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357, ч.2 ст.185 КК України.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

На даному етапі суд вважає використання вказаного майна як доказу в кримінальному провадженні цілком можливим, у зв`язку з наявністю обґрунтованих підстав вважати, що вказане вище майно може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також забезпечення проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування та запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження зазначеного майна, яке відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, а тому необхідне накладення арешту на це майно, тобто тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та користування цим майном з метою його збереження.

Враховуючи принцип розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання слідчого про арешт майна з метою збереження речових доказів з підстав, зазначених у клопотанні, відповідає вимогам процесуального закону, є розумним та співмірним, а відтак, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170-173, КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області Пашкової І.М., погоджене прокурором Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури Свинаренком В.Ю., про арешт майна у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12020200130000083 від 03 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч.1 ст.357 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, які 18 лютого 2020 року видав підозрюваний ОСОБА_1 в сумі 712 грн. купюрами номіналом: 1 купюра номіналом 2 грн. серії ЕЧ 8304561, 3 купюри номіналом по 20 грн. серії: ТЕ 4805711, ЧЕ 8065293, ТИ 4020900 , 3 купюри номіналом по 50 грн. серії : ФВ 4712043, УР 1310749, СК 8075866, 3 купюри номіналом по 100 грн. серії УМ 8308937, СГ 8757889, АВ 5956136 та 1 купюра номіналом 200 грн. серії ТГ 5673885, шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.

Визначити місцем зберігання арештованого майна до скасування арешту у встановленому КПК України порядку - банківську ячейку АТ КБ «Приват Банку».

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, яким необхідно вручити її копію.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого Білопільського ВП ГУНП в Сумській області Пашкову І.М.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: