Рішення № 87719955, 14.02.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6004/19

пр.№ 2/464/19/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2020 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,

секретар судового засідання - Кравс С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, -

встановив:

Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБ України) звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 21 749 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 07.06.2016 сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «Фольксваген», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, та автомобіля марки «Пежо», р.н. НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортний засіб останньої отримав механічні пошкодження. Відповідно до звіту про оцінку автомобіля №1295/16 від 29.06.2016, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Пежо», р.н. НОМЕР_2 , становить 21 119 грн. Оскільки на момент настання ДТП відповідач не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, позивач на підставі заяви про виплату страхового відшкодування, здійснив виплату потерпілому в сумі 21 119 грн. Відтак позивач, відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», після виплати страхового відшкодування набув право вимоги до відповідача в порядку регресу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві представник позивача Приступа Л.Л. просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі та просив суд такий задовольнити

Відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання , причин неявки не повідомив та не подав відзиву, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 08.02.2017 відповідача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до такої постанови ОСОБА_1 07.06.2016 о 09.00 год. на перехресті вул. Зелена - вул. Навроцького у м. Львові, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , на регульованому перехресті не надав перевагу в русі автомобілю марки «Peugeot 308», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , яка завершувала маневр, а саме на зелене світло світлофора здійснювала поворот з вул. Зелена на вул. Навроцького у м.Львові, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Peugeot 308», р.н. НОМЕР_2 , завдавши транспортним засобам технічних пошкоджень, чим порушив вимоги пунктів 2.3 б, 16.5 ПДР.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, факт винуватості відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 07.06.2016, є встановленим та не підлягає доказуванню.

Встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, відповідач ОСОБА_1 не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля №1295/16 від 09.06.2016, складеного СПДФО ОСОБА_3 , який є суб`єктом оціночної діяльності Сертифікат НОМЕР_4, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Peugeоt 308», р.н. НОМЕР_2 , з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ, становить - 21 119 грн.

Згідно з платіжним дорученням №1295рв від 29.08.2016 за проведення дослідження транспортного засобу, позивачем на користь ОСОБА_3 сплачено кошти у сумі 630 грн.

Так, 26.09.2017 ОСОБА_2 звернулася до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування, до якої надала копію полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/9360040.

На підставі поданої заяви МТСБУ сплатило на користь потерпілої ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 21 119 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1261818 від 20.11.2017.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини щодо відшкодування винною особою шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно з ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом ( ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

Відповідно до п.п. а п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Враховуючи те, що за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 07.06.2016 з вини відповідача, позивачем МТСБУ здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 21 119 грн. потерпілій, а також понесено витрати на проведення звіту про оцінку автомобіля у розмірі 630 грн., а тому вищевказані суми коштів необхідно стягнути з відповідача на користь позивача в порядку регресу.

Окрім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 921 грн.

Керуючись статями 12, 81, 89, 142, 247, 263-265, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (п/р НОМЕР_3 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, ідентифікаційний код 21647131, місцезнаходження: м. Київ, вул. Русанівський бульвар, 8) страхове відшкодування в розмірі 21 749 грн. та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 921 грн., а всього 23 670 (двадцять три тисячі шістсот сімдесят) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Дулебко Н.І.