Постанова № 87719275, 20.02.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Провадження № 3/337/247/2020

ЄУН № 337/606/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 року Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Ширіна Світлана Анатоліївна, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення Серії ГР № 288459, який надійшов з Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя , громадянки України, який офіційно не працевлаштована , адреса : АДРЕСА_1 , яку на протязі року 19.03.2019 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП,

за ч.2 ст. 173-2 КУпАП,

Роз`яснені права передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України

В С Т А Н О В И Л А :

16.12.2019 року о 15-48 годині гр. ОСОБА_1 , у відношенні якої рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2019 року видано обмежувальний припис про заборону наближатись до малолітніх дітей , прийшла за місцем мешкання останніх до кв. АДРЕСА_2 , тим самим не виконала умови обмежувального припису, при цьому образила нецензурною лайкою свою матір – ОСОБА_2 , погрожувала їй фізичною розправою , чим повторно учинила насилля в сім`ї, тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні правопорушниця ОСОБА_1 пояснила обставини вчиненого нею правопорушення в якому визнала себе винуватою та просила призначити адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт.

Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови) , що приймається в конкретній справі. В ній зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення , отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації .

Відповідно до вимог ст.245, ст.280, ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення , одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», відповідно до якого доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. Отже, докази повинні бути настільки переконливими, що сумнівів при розгляді справи не повинно бути, а якщо вони є, то повинні тлумачитись тільки на користь особи, відносно якої вирішується питання щодо притягнення до відповідальності.

Стаття 9 КУпАП передбачає винність діяння, як обов`язкову ознаку складу правопорушення.

Винність правопорушника підтверджується сукупністю даних, які є у матеріалах справи : протоколом про адміністративне правопорушення, витягом з журналу реєстрації повідомлення про вчинене правопорушення , письмовими поясненнями гр. ОСОБА_2 , з яких вбачаються повністю викладені в протоколі обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, а також поясненнями самої правопорушниці, яка розповіла суду як та при яких обставинах скоїла правопорушення в якому вину визнала.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно ст. 33 КпАП України, при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини які пом`якшують відповідальність.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані судом за ч.2 ст.173-2 КУпАП, як вчинення насильства у сім`ї особою, яку на протязі року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Суд вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення, та винуватість в ньому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у суду немає.

Об`єктивно з`ясувавши обставини справи, повно та всебічного дослідивши надані суду докази, особу правопорушниці, яка не працює, на протязі року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд вважає у ОСОБА_1 стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення ст.23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у вигляді громадських робіт.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст. ст. 33, ч.2 ст.173-2, 221 283, 284, КУпАП , ЗУ «Про судовий збір»,

постановила:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді 40(сорока) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави (Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету : 22030106) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі – 420,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хортицький районний суд м. Запоріжжя на протязі 10 днів з дня її проголошення.

Суддя

Хортицького районного суду С.А. Ширіна

м. Запоріжжя

20.02.2020