Рішення № 87719266, 20.02.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

20.02.2020 ЄУН №337/5673/19

Провадження № 2/337/532/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.02.2019 року Хортицький районний суд г. Запоріжжя

в складі: головуючого судді - Салтан Л.Г.

за участю секретаря - Шаповалової А.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , що мешкає : АДРЕСА_1 до Територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (ідентифікаційний код 04053915, м.Запоріжжя, пр..Соборний 206), про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

24.12.2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про встановлення факту прийняття ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщини, що відкрилась після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 , в т.ч. на 1/3 частку в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , та на 1/6 частку в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою суду від 05.11.2019 року відкрито провадження по справі, справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 03.12.2019 року.

Ухвалою суду від 05.02.2020 року справу призначено до розгляду.

У підготовче судове засідання позивач не з`явилася. Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутністю, заявлені вимоги підтримав, просить позов задовольнити.

Від представника відповідача надійшла заява, в якій він просить розглядати справу за його відсутності, з відзивом на позов до суду не звертався, заперечень за позовом не надав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, без фіксації судового процесу.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 була приватизована на підставі розпорядження голови Ленінської районної Ради народних депутатів м. Запоріжжя НОМЕР_12-П від 27.01.1994 р., про що було видано свідоцтво НОМЕР_12 про право власності на житло від 27.01.1994 р.

Згідно зі свідоцтвом про право власності квартира перейшла у спільну сумісну власність трьох осіб:

- ОСОБА_3 ;

- ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 доводяться позивачу дідом та бабою, а ОСОБА_4 - батьком.

Факт родинних стосунків ОСОБА_1 з ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , виданим Відділом запису актів громадянського стану Виконавчого комітету Жовтневої районної Ради народних депутатів м. Запоріжжя Запорізької області 06.06.1984 р.; свідоцтвом про шлюб НОМЕР_2 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Хортицького районного управління юстиції м.Запоріжжя 04.06.2005 р.

Факт родинних стосунків із дідом і бабою - ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , виданим Тучівською сільською Радою депутатів трудящих села Тучеве Овініщенського району Калінінської області РРФСР 03.08.1955 р.; свідоцтвом про шлюб, виданим Бюро запису актів громадянського стану Виконавчого комітету Краснохолмської районної Ради депутатів трудящих Калінінської області РРФСР 11.03.1974 р.

Право спільної сумісної власності, що виникло на підставі зазначеного свідоцтва про право власності, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №189102173, №189101630 та №189100822 від 18.11.2019 р.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 , виданим Березайською сільською адміністрацією Бологовського району Тверської області РФ 12.08.1997 р.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) НОМЕР_13 від 15.07.2019 р.

Спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , відповідно до п. 1 частини першої ст. 549 ЦК УРСР (шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном) у рівних частках прийняли ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які постійно мешкали разом зі спадкодавцем і були співвласниками квартири АДРЕСА_2 , що належала їм на праві спільної сумісної власності. Проте свої права на спадщину за життя не оформили.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 , виданим Запорізьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану Запорізького обласного управління юстиції 14.10.2003 р.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) НОМЕР_14 від 15.07.2019 р.

Спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , відповідно до п. 1 частини першої ст. 549 ЦК УРСР (шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном) прийняв ОСОБА_4 , який постійно мешкав разом зі спадкодавицею і був співвласником квартири АДРЕСА_2 , що належала їм на праві спільної власності. Проте свої права на спадщину, за життя не оформив.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 , виданим Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області 26.02.2010 р.

Заповіту ОСОБА_4 не залишив, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №56861061 від 15.07.2019 р.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 за місцем його проживання і реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , разом з ним мешкали: його дочка - позивач ОСОБА_1 , донька позивача : ОСОБА_6 , мати позивача ОСОБА_5 та сестра - ОСОБА_7 .

Наведене підтверджується довідкою Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 19.07.2019 р. №04-07/3/12742.

Таким чином, до першої черги спадкоємців за законом після смерті батька належали: його дружина ОСОБА_5 , а також діти: позивач та її сестра ОСОБА_7 .

Спадщину, що відкрилась після батька ОСОБА_4 , відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України (внаслідок постійного проживання разом зі спадкоємцем на час відкриття спадщини) прийняли у рівних частках усі його спадкоємці першої черги за законом. Заяв про прийняття спадщини нотаріусу жоден зі спадкоємців не подавав, ніхто з його спадкоємців прав на спадщину, що відкрилась після ОСОБА_4 не оформив.

Спорідненість сестри та шлюб батьків на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_7 , виданим Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції 16.02.2010 р.; свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_6 , виданим Будинком одружень Бюро запису актів громадянського стану Виконавчого комітету Запорізької міської Ради депутатів трудящих Запорізької області 04.03.1976 р.; свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_7 , виданим Відділом запису актів громадянського стану Виконавчого комітету Жовтневої районної Ради народних депутатів Запорізької області 06.03.1986 р.; свідоцтвом батьків про одруження НОМЕР_8 , виданим Відділу реєстрації актів громадянського стану Хортицької районної адміністрації м. Запоріжжя 22.03.1996 р.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивача - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_9 , виданим Хортицьким відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції 08.04.2010 р.

На час відкриття спадщини після матері ОСОБА_5 за місцем її проживання і реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , разом з нею мешкали 3 особи: позивач ОСОБА_1 , її дочка ОСОБА_6 , та сестра ОСОБА_7 .

Наведене підтверджується довідкою Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 19.07.2019 р. №04-07/3/12743.

Таким чином, до першої черги спадкоємців за законом після смерті матері ОСОБА_5 належали її діти : позивач ОСОБА_1 та її сестра ОСОБА_7 .

Спадщину, що відкрилась після матері ОСОБА_7 , відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України (внаслідок постійного проживання разом зі спадкоємцем на час відкриття спадщини) прийняли у рівних частках спадкоємці першої черги за законом, тобто позивач та ії сестра ОСОБА_7 . Заяв про прийняття спадщини нотаріусу жоден зі спадкоємців не подавав, прав на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_7 ніхто не оформив.

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_10 , виданим Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції 05.08.2015 р.

На час відкриття спадщини після смерті сестри ОСОБА_7 за місцем її проживання і реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , разом з нею мешкали дві особи: позивач ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_6 .

Заповіту ОСОБА_7 не залишила. Упродовж життя вона у шлюбі не перебувала, дітей не мала, отже після смерті ОСОБА_7 спадкоємців першої черги за законом немає.

Спадщину, що відкрилась після сестри ОСОБА_7 , відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України (внаслідок постійного проживання разом зі спадкоємцем на час відкриття спадщини) прийняла позивач, її рідна сестра, єдиний спадкоємець другої черги за законом. Заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 нотаріусу не подавала, право на спадщину, що відкрилась, не оформила.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_7 була заведена за вимогою її кредитора Другою Запорізькою державною нотаріальною конторою.

15.07.2019 р. позивач звернулась до нотаріуса ОСОБА_8 . з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 , на підставі якої було відкрито спадкову справу №59/2019 та заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5 , на підставі якої відкрито спадкову справу №60/2019.

Постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Кукурудз Т.Ю. від 09.12.2019р. відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом з підстав відсутності документа на підтвердження факту прийняття спадщини після смерті діда - ОСОБА_3 його спадкоємцями та факту прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті його матері ОСОБА_2 , відомості про останнє місце реєстрації якої відсутні.

Згідно з п. п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Оскільки ОСОБА_3 помер у 1997 р., а ОСОБА_2 - у 2003 р., до відносин спадкування після кожного з них застосовуються положення ЦК УРСР 1963 р.

Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини. Місцем проживання визнається те місце, де громадянин постійно або переважно проживає (ст. 17 ЦК УРСР).

Як зазначалося вище, заяв про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини ні після смерті діда, ні після смерті баби не подавав жоден з їхніх спадкоємців, спадкові справи після них не заводились, проте всі спадкоємці першої черги за законом були співвласниками спірної квартири і постійно мешкали в ній, отже негайно вступали у володіння та управління спадковим майном, що свідчить про прийняття ними спадщини відповідно до п. 1 частини першої ст. 549 ЦК УРСР.

ОСОБА_3 був зареєстрований у спірній квартирі з 16.04.1975 р. по 05.04.1994 р., а ОСОБА_2 - з 28.01.1986 р. по 05.04.1994 р., що підтверджується довідками Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 09.12.2019 р., відповідно, №04-07/3/22823 та №04-07/3/22822. Після приватизації квартири й отримання свідоцтва про право власності у січні 1994 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 знялися з реєстрації місця проживання, проте фактично постійно мешкали у квартирі аж по день смерті кожного з них.

Згідно зі ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини. Місцем проживання визнається те місце, де громадянин постійно або переважно проживає (ст. 17 ЦК УРСР).

В умовах, коли ОСОБА_2 знялася з реєстрації місця проживання за адресою спірної квартири ІНФОРМАЦІЯ_7 , а померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не будучи в цей період ніде зареєстрованою, місце відкриття спадщини після неї відповідно до ст. 526 ЦК УРСР визначається вказівкою закону: якщо останнє постійне місце проживання (на день смерті) спадкодавця невідоме, - місцем відкриття спадщини визнається місцезнаходження майна або його основної частини.

Місцезнаходженням майна ОСОБА_2 є спірна квартира, таким чином, місцем відкриття спадщини визнається адреса: АДРЕСА_3 .

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 єдиним спадкоємцем за законом першої черги, який прийняв спадщину після неї, був її син, ОСОБА_4 , який мешкав і був зареєстрований у спірній квартирі в період з 12.03.1986 р. по дату смерті - 25.02.2010 р. (довідка Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 19.07.2019 р. №04-07/3/12742), тобто вступив у володіння спадковим майном відповідно до ст. 549 ЦК УРСР.

Виходячи з викладених обставин, від моменту приватизації спірної квартири (27.01.1994 р.) відбувалися такі зміни у праві власності на неї:

Від моменту приватизації квартира належала на праві спільної сумісної власності трьом особам: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (у редакції, що діяла на момент приватизації квартири) передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Згідно із Законом України «Про власність» (у редакції, що діяла на момент приватизації квартири) майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними (ч. 1 ст. 17).

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995 р. №20 (у редакції, що діяла на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 ) частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. Розмір часток у спільній сумісній власності подружжя визначається за нормами Кодекса про шлюб та сім`ю. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Таким чином, на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 умовні частки усіх співвласників спірної квартири вважаються рівними, отже, його ідеальна частка дорівнює 1/3 у праві власності на квартиру.

Згідно зі ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Тобто належна ОСОБА_3 ідеальна 1/3 частка у праві власності на квартиру підлягала поділу між двома його спадкоємцями за законом: дружиною померлого ОСОБА_2 і сином ОСОБА_4 , в рівних частках (по 1/6), після чого ідеальні частки кожного з них у праві власності на квартиру стали дорівнювати 1/2 (1/3+1/6).

Після смерті ОСОБА_2 спадщину після неї прийняв єдиний спадкоємець - ОСОБА_4 , якому в порядку спадкування перейшла належна померлій 1/2 частка у праві власності на квартиру, після чого йому стала належати квартира в цілому (1/1).

Після смерті ОСОБА_4 , спадщина була прийнята трьома його спадкоємцями за законом: дружиною - ОСОБА_5 , дочкою - ОСОБА_7 та дочкою ОСОБА_1 у рівних частках (по 1/3).

Після смерті ОСОБА_5 , спадщина була прийнята двома її спадкоємцями за законом: дочкою ОСОБА_7 та дочкою ОСОБА_1 у рівних частках (по 1/6), після чого кожній з них стала належати ідеальна частка у праві власності на квартиру в розмірі 1/2 частини (1/3+1/6).

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 успадкувала майно після смерті батьків, які за життя не отримали правовстановлюючий документів на спадкове майно, і з цих підстав нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд вважає за можливе задовольнити вимогу про визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом.

Керуючись ст.ст. 263-265, 267, 268 ЦПК України, ст.ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 11, 16, 328, 1216, 1262, 1268, 1269 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщини, що відкрилась після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , що народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Запоріжжя, ідентифікаційний номер: НОМЕР_11 , право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , в тому числі на 1/3 частку в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , та на 1/6 частку в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Повний текст рішення виготовлено 20.02.2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Суддя: