Ухвала суду № 87719194, 19.02.2020, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 2/325/94/2020

Справа № 325/130/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Пантилус О.П., за участю секретаря Орманджи Ф.К., розглянувши клопотання ОСОБА_1 та фермерського господарства «Діоби О.С.» про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , фермерського господарства «Діоби О.С.», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2020 року фізична особа – підприємець (ФОП) ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою, в якій з підстав, передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.33 Закону України «Про оренду землі», просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 25,29 га, кадастровий номер 2324583600:02:001:0054, укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Діоби О.С.». В обґрунтування позову зазначала, що спірний договір оренди укладений відповідачами на ту ж земельну ділянку, яку вона орендує у ОСОБА_1 на підставі договору від 12.12.2007.

Разом з позовною заявою ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам використовувати спірну земельну ділянку, яка судом задоволена (ухвала від 29.01.2020). Відповідно до положень ст.153 ЦПК України, розгляд заяви проведений судом без виклику учасників справи.

Представник відповідачів ОСОБА_1 і фермерського господарства «Діоби О.С.» - адвокат Ковальов Д.В. 10.02.2020 звернувся із клопотаннями про зустрічне забезпечення, шляхом зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок суду сум: 18955,35 гривень – в інтересах ОСОБА_1 та 286794,16 гривень в інтересах фермерського господарства.

В обґрунтування клопотання в інтересах ОСОБА_1 зазначено, що ухвала суду від 29.01.2020 про забезпечення позову ОСОБА_2 відповідачем оскаржується, так як ОСОБА_1 обмежена в отриманні від належного орендаря орендної плати у зв`язку з розглядом справи та забороною використовувати земельну ділянку. Разом із тим, за умовами договору, укладеного між нею та позивачем, строк якого закінчився, сума річної орендної плати складала 1832,53 гривень, тоді як за умовами чинного договору оренди, належне укладеного між нею та фермерським господарством «Діоби О.С.» розмір річної орендної плати складає 18955,35 гривень, яку вона не може отримати при затягуванні розгляду справи та забороні для фермерського господарства обробляти земельну ділянку. Вважає, що судом повинні бути захищені не тільки «примарні» права позивача, але і її права як власника земельної ділянки на отримання орендної плати за використання належної їй ділянки незалежно від строку та результату розгляду цивільної справи. Тому, відповідно до ч.4 ст.154 ЦПК України, просить застосувати зустрічне забезпечення.

В обґрунтування клопотання в інтересах фермерського господарства «Діоби О.С.», зазначено, що у зв`язку з постановленням судом ухвали про забезпечення позову шляхом заборони цьому відповідачу використовувати земельну ділянку, фермерське господарство, як належний користувач земельної ділянки, обмежений в отриманні від використання земельної ділянки запланованого у 2020 році прибутку в розмірі 286794,16 гривень. Вважає, що судом повинні бути захищені не тільки «примарні» права позивача, але і права фермерського господарства як належного користувача (орендаря) земельної ділянки на отримання запланованого прибутку від використання земельної ділянки незалежно від строку та результату розгляду цивільної справи. Тому, відповідно до ч.4 ст.154 ЦПК України просить застосувати зустрічне забезпечення. До клопотання доданий лист фермерського господарства із розрахунком очікуваного прибутку від оренди землі. Докази на підтвердження наведених в листі даних відсутні.

Згідно ч.6 ст. 154 ЦПК України, питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Враховуючи те, що клопотання про зустрічне забезпечення подані відповідачами після застосування судом заходів забезпечення позову, вони розглядаються в порядку та строки визначені ч.6 ст.154 ЦПК України без виклику сторін.

Вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно ухвали суду від 29 січня 2020 року постановленій у цій справі, заборонено ОСОБА_1 та фермерському господарству « ОСОБА_3 » використовувати земельну ділянку площею 25,29 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Добрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області, кадастровий номер 2324583600:02:001:0054.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Перелік випадків, у яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений частиною третьою статті 154 ЦПК України та є вичерпним. Так, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за відсутності обставин, які є обов`язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов`язком суду. Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Із матеріалів справи судом встановлено, а іншою стороною не заперечується, що позивач ОСОБА_2 має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання (перебування) на території України, а саме: АДРЕСА_1 .

Доказів щодо неналежного майнового стану позивачки відповідачі не надали.

Таким чином, відсутні підстави вважати майновий стан позивача, яка має зареєстроване місце проживання, згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_1 є фізичною особою-підприємцем, таким, який ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідачам, в разі їх спричинення забезпеченням позову чи у випадку відмови у позові.

Відповідно до частини 4 статті 154 ЦПК України, зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову (частина п`ята статті 154 ЦПК України).

Таким чином, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів за заявою позивача.

Представник відповідачів обґрунтовує вимоги щодо зустрічного забезпечення можливою втратою ОСОБА_1 орендної плати, а фермерським господарством – неотриманням запланованого доходу від оренди земельної ділянки. Між тим, вказані можливі збитки жодним доказом не підтверджені.

Враховуючи предмет та захід забезпечення позову, відсутність доказів на підтвердження того, що відповідачі зазнали чи можуть зазнати збитків саме, у зв`язку із вжитими заходами по забезпеченню позову, наявність у позивача зареєстрованого місця проживання (перебування), відсутність підстав вважати майновий стан позивача таким, який ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідачам, в разі їх спричинення забезпеченням позову чи у випадку відмови у позові, суд не вбачає підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення.

За таких обставин обидва клопотання задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 154, 285-261, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити взадоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Ковальова Дмитра Валерійовича про застосування зустрічного забезпечення.

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача фермерського господарства «Діоби О.С.» – адвоката Ковальова Дмитра Валерійовича про застосування зустрічного забезпечення.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому ухвали суду.

Ухвала складена та підписана 19 лютого 2020 року.

Суддя О.П. Пантилус