Ухвала суду № 87718914, 03.02.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 03.02.2020

Справа № 320/1290/17-ц

Провадження № 4-с/937/7/20

2020 рік

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Дараган Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Данчук К.В.

учасники справи:

стягувач – управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради,

представник стягувача – Мальцева Оксана Миколаївна,

боржник – ОСОБА_1 ,

представник боржника – Гречко Сергій Володимирович,

державний виконавець, дії та рішення якого оскаржується, – державний виконавець Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Капасюк Олена Володимирівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області.

В скарзі зазначено, що в провадженні державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Капасюк О.В. знаходиться зведене виконавче провадження № 60519355, відкрите на підставі виконавчого листа № 320/1290/17-ц від 25 жовтня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради надмірно виплаченої грошової допомоги в розмірі 5817 гривень 29 копійок та на підставі виконавчого листа № 320/1290/17-ц від 25 жовтня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради судових витрат в розмірі 1921 гривня 00 копійок. 06 листопада 2019 року державним виконавцем було винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. 07 листопада 2019 року державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Заявниця вважає, що дії державного виконавця із видання зазначених постанов є протиправними і не відповідають законодавству, оскільки державний виконавець, визначивши номер зведеного виконавчого провадження № 60519355, почала стягнення за іншим провадженням, створюючи підстави для подвійного стягнення грошей. Також заявниця зазначає, що витрати виконавчого провадження на 2019 рік встановлені у розмірі 200 гривень 00 копійок, а державний виконавець у постанові вказала подвійний розмір – 400 гривень 00 копійок, що є порушенням нормативних документів. Заявниця просить суд визнати дії державного виконавця у виданні постанов про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 06 листопада 2019 року та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 07 листопада 2019 року протиправними і такими, що не відповідають законодавству; зобов`язати скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 07 листопада 2019 року як таку, що видана помилково; та зобов`язати надіслати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження з розрахунком цих самих витрат.

В судовому засіданні представник заявниці заявлені вимоги підтримав, посилаючись на те, що вони законні й обґрунтовані, та просив суд їх задовольнити. Також уточнив, що постанову про розмір мінімальних витрат з розрахунком цих самих витрат він отримав 30 січня 20120 року, але вважає, що це не постанова про мінімальні витрати, вона не відповідає законодавству, постанови про стягнення витрат виконавчого провадження в розмірі 400 гривень 00 копійок не існує, а є дві постанови про стягнення витрат виконавчого провадження в розмірі 200 гривень 00 копійок. Зведеного виконавчого провадження не існує, заявниця не може його знайти в реєстрі виконавчих проваджень. Постанова від 07 листопада 2019 року є незаконною, оскільки в ній номер провадження зазначений не зведеного провадження, а інший.

В судове засідання державний виконавець, дії та рішення якого оскаржується, – державний виконавець Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Капасюк О.В. не з`явилася, від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в задоволенні скарги просить відмовити в повному обсязі. Також, в попередніх судових засіданнях державний виконавець заявлені в скарзі вимоги не визнала та просила суд відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на те, що дії державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець діяла в межах своїх повноважень, жодних прав чи інтересів боржника під час здійснення виконавчого провадження не було порушено.

В судовому засіданні представник стягувача заявлені в скарзі вимоги не визнала та просила суд відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на те, що вимоги заявниці безпідставні і необґрунтовані, дії та рішення державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку про неможливість задоволення скарги з таких підстав.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується: 1) об`єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями; 2) надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження; 3) виготовлення документів виконавчого провадження; 4) централізоване зберігання документів виконавчого провадження; 5) централізоване зберігання інформації про рахунки органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відкриті для цілей виконавчого провадження; 6) підготовка статистичних даних; 7) реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження; 8) передача документів виконавчого провадження до електронного архіву; 9) формування Єдиного реєстру боржників. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника – за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (до реорганізації – відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області) Капасюк О.В. знаходиться зведене виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа № 320/1290/17-ц, виданого 25 жовтня 2019 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради надмірно виплаченої грошової допомоги в розмірі 5817 гривень 29 копійок (залишок суми – 4312 гривень 93 копійок) та на підставі виконавчого листа № 320/1290/17-ц, виданого 25 жовтня 2019 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради судових витрат в розмірі 1921 гривня 00 копійок.

Так, постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Капасюк О.В. ВП № 60444022 від 29 жовтня 2019 року було відкрито виконавче провадження з виконання вказаного вище виконавчого листа № 320/1290/17-ц від 25 жовтня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради надмірно виплаченої грошової допомоги в розмірі 5817 гривень 29 копійок (залишок суми – 4312 гривень 93 копійок), копія якої була направлена сторонам виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Капасюк О.В. ВП № 60444022 від 29 жовтня 2019 року було стягнуто з боржника ОСОБА_1 витрати на проведення виконавчих дій в розмірі 200 гривень 00 копійок.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Капасюк О.В. ВП № 60507745 від 06 листопада 2019 року було відкрито виконавче провадження з виконання вказаного вище виконавчого листа № 320/1290/17-ц від 25 жовтня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради судових витрат в розмірі 1921 гривня 00 копійок, копія якої була направлена сторонам виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Капасюк О.В. ВП № 60507745 від 06 листопада 2019 року було стягнуто з боржника ОСОБА_1 витрати на проведення виконавчих дій в розмірі 200 гривень 00 копійок.

Також, постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Капасюк О.В. від 06 листопада 2019 року було об`єднано виконавчі провадження № 60444022 та № 60507745 у зведене виконавче провадження № 60519355, копія якої була направлена сторонам виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Капасюк О.В. ВП № 60444022 від 07 листопада 2019 року було звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , яка отримує дохід у Мелітопольському управлінні Пенсійного фонду України, у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу в розмірі 7257 гривень 32 копійок (заборгованість – 6233 гривні 93 копійок, виконавчий збір – 623 гривні 39 копійок, витрати виконавчого провадження – 400 гривень 00 копійок), копія якої була направлена сторонам виконавчого провадження.

Судом встановлено, що зазначені вище постанови державного виконавця виготовлені за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження, як це передбачено відповідними положеннями Закону України «Про виконавче провадження» та Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5, в зв`язку із чим номер виконавчого провадження на кожній з цих постанов зазначається автоматично відповідно до того єдиного унікального номеру виконавчого провадження, що надається автоматизованою системою автоматично під час реєстрації виконавчого провадження.

Так, виконавче провадження № 60507745 було розподілене автоматизованою системою виконавчого провадження на державного виконавця Капасюк О.В., оскільки у неї на виконанні перебувало відкрите щодо боржника ОСОБА_1 виконавче провадження № 60444022. Після отримання ще одного виконавчого провадження відносно того самого боржника державним виконавцем на підставі вимог закону та в межах її повноважень було винесено постанову про об`єднання вказаних виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 60519355, єдиний унікальний номер якого так само був сформований автоматизованою системою автоматично під час реєстрації зведеного виконавчого провадження. Подальше виконання виконавчих проваджень щодо стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження, як це і передбачено положеннями Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні представником заявниці не доведено, що діями державного виконавця були порушені будь-які права, свободи та законні інтереси заявниці, так як в поданій скарзі та наданих в судовому засіданні поясненнях представник заявниці посилається на те, що оспорювані постанови є протиправними виключно з підстав не зазначення в них номеру зведеного виконавчого провадження, однак такі посилання суд не може прийняти до уваги, оскільки вказані номери зазначаються автоматизованою системою автоматично під час їх виготовлення, відсутня технічна можливість вказати номери виконавчих проваджень якимось іншим чином, окрім як автоматично, взагалі зазначення таких номерів перебуває поза межами повноважень державного виконавця. Крім того, як не заперечував і сам представник заявниці в судовому засіданні, належні до стягнення на користь управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради грошові суми є вірними та відповідають судовому рішенню.

Посилання заявниці та її представника на те, що державний виконавець, визначивши номер провадження, почав стягнення за іншим номером провадження, можливо створюючи підстави для подвійного стягнення, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки по суті такі посилання є припущеннями, жодних доказів, на підтвердження таких своїх посилань заявницею суду не надано, а наявні документи свідчать про те, що стягнення проводиться державним виконавцем виключно на підставі двох виконавчих документів, виданих судом про стягнення надміру виплаченої грошової допомоги та судових витрат.

Крім того, посилання заявниці та її представника на те, що постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження не була надіслана заявниці, суд не приймає до уваги, оскільки як пояснив представник заявниці в судовому засіданні ці постанови були ним отримані 30 січня 2020 року. Як було встановлено, кожна із постанов про стягнення витрат виконавчого провадження в розмірі 200 гривень 00 копійок була винесена одночасно із кожною постановою про відкриття виконавчого провадження, розмір витрат на проведення виконавчих дій визначається відповідно до наказу Міністерства юстиції України і був вказаний в цих постановах в мінімальному розмірі. А незгода заявниці із постановами про стягнення витрат виконавчого провадження не є предметом розгляду даної скарги та виходить за межі заявлених вимог.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи і не було спростовано представником заявниці в судовому засіданні, заявниця знала про існування судового рішення про стягнення з неї надмірно виплаченої грошової допомоги та судових витрат, знала про те, що у відділі державної виконавчої служби знаходяться на примусовому виконанні виконавчі листи, вона не була позбавлена реальної можливості добровільно виконати судове рішення, але після відкриття виконавчих проваджень жодної відповідної дії, спрямованої на добровільне виконання рішення суду вона не вчинила, а всі її дії спрямовані на ухилення від виконання рішення суду.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів, викладених в скарзі, оскільки дії державного виконавця проводилися та відповідні рішення приймалися у відповідності із законом та в межах її повноважень, жодного доказу неправомірності дій чи рішень державного виконавця суду не надано, як не надано й жодних доказів на підтвердження того, які ж саме права заявниці порушуються.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення скарги, а за таких обставин в задоволенні скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 447 – 453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження»,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, а ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 07 лютого 2020 року.

Суддя: