Ухвала суду № 87715666, 19.02.2020, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/425/20

Номер провадження 1-кс/213/170/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року Слідчий суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Нестеренко О.М., секретар судового засідання - Шрам В.А., за участю слідчого Гайдука К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання слідчого СВ Інгулецького ВП ГУНП в Дніпропетровській області Гайдука К.М. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040740000025 від 09.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

18.02.2020 до суду надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий посилається на те, що 08.01.2020 близько 18:45 години невідома особа, перебуваючи неподалік магазину «Варує» по пр. Південному, 35 в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, на ривок, відкрито викрала у ОСОБА_1 жіночу сумку з особистими речами, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зникла, чим спричинила останній матеріального збитку.

09.01.2020 дану інформацію було внесено до ЄРДР № 12020040740000025 і розпочато кримінальне провадження за ч.1 ст.186 КК України.

Слідчий зазначає, що допитом потерпілої встановлено, що невідома особа відкрито заволоділа її жіночою сумкою, в якій знаходилась банківська картка АТ КБ «Приватбанк» за № НОМЕР_1 , оформлена на ім`я ОСОБА_1 , з якої в подальшому були зняті грошові коїти у сумі 350 гривень, які належать потерпілій, а також поповнений сторонній номер мобільною телефону НОМЕР_2 на суму 35 гривень, які також належать потерпілій ОСОБА_1

13.02.2020 потерпіла ОСОБА_1 звернулась до СВ з письмовою заявою про приєднання до матеріалів кримінального провадження в якості документу чеку ТS202934 про оплату мобільного зв`язку на суму 35 гривень з її карткового рахунку № НОМЕР_1 на сторонній номер мобільною телефону за № НОМЕР_2 . Зазначений чек приєднаний до матеріалів даного кримінального провадження в якості документу постановою слідчого Гайдук К.М. від 13.02.2020.

Слідчий зазначає, що в ході подальшого досудового розслідування встановлено, що СІМ-карта мобільною оператору «Київстар» за № НОМЕР_2 належить гр. ОСОБА_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , та отримано відомості, що свідчать про причетність останнього до вчинення даного кримінального правопорушення. Слідчий вказує, що накладення арешту на сім-карту, яка належить ОСОБА_2 , з метою забезпечення збереження речових доказів, по суті є формою забезпечення доказів у даному кримінальному провадженні та є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти негативним наслідкам при розслідуванні даного злочину.

17.02.2020 на підставі заяви ОСОБА_2 він добровільно надав для огляду свій мобільний телефон «NОКІА» ІМTIНОМЕР_3, який було оглянуто і виявлено в ньому СІМ - карту мобільного оператора «Київстар» за № НОМЕР_2 , яка постановою слідчого від 17.02.2020 визнана і приєднана до матеріалів даного кримінального провадження в якості речового доказу, у зв`язку з чим виникла необхідність її арешту.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначив, що оскільки сім-картка є речовим доказом по кримінальному провадженню і в подальшому дасть змогу встановити обставини вчинення кримінального правопорушення, та встановити осіб, які причетні до скоєння злочину, тому зникнення, знищення чи псування вказаної сім-картки може призвести до неможливості прийняття об`єктивного рішення у даному кримінальному провадженні, тому вважає, що на це майно слід накласти арешт.

Особа, якій належить сім-картка, про дату та час розгляду клопотання повідомлялася, але в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд клопотання слідчого без його участі, зазначив, що проти задоволення клопотання не заперечує. Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України неявка цієї особи не перешкоджає розгляду клопотання.

Перевіривши доводи клопотання, дослідивши надані суду матеріали, вислухавши думку слідчого, прокурора, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.4 ст.170 КПК України заборона використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Слідчий суддя вважає, що слідчим доведено, що СІМ - карта мобільного оператора «Київстар» за № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та матиме доказове значення у справі.

При цьому слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену в п.55 рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", про те, що факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, адже це є завданням наступних етапів кримінального провадження.

Згідно з правовою позицією ЄСПЛ, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Зокрема, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар» для особи.

Слідчий суддя вважає, що накладення арешту на вказану сім-карту, принаймні на початковій стадії досудового розслідування, не становитиме "особистий надмірний тягар" для її власника, таке втручання в його право володіння є законним та не є свавільним, оскільки слідчим доведено, що зазначеною сім-картою користується особа, яка може бути причетною до вчинення даного кримінального правопорушення, а самі речі матимуть значення для кримінального провадження.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області Гайдука К.М. про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040740000025 від 09.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, задовольнити.

Накласти арешт з забороною використання, розпорядження, та користування на СІМ-картку мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_2 , яка належать ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , яку було виявлено та вилучено в ході проведення огляду речі 17.02.2020 за адресою: м. Кривий Ріг. вул. Салтиківська, 9 б .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя О.М. Нестеренко