Ухвала суду № 87715571, 20.02.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1722/20

Провадження № 1-кс/201/744/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого – слідчого судді Шелестова К.О.

з секретарем судового засідання – Єременко М.В.

за участю: прокурора – Пахомової К.О.

підозрюваного – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпро, внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 12020040650000387 від 18.02.2020 року, клопотання слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Михайської П.В., погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Пахомової К.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 ..

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що ОСОБА_1 15.02.2020 року приблизно о 17 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: м. Дніпро, пр. АДРЕСА_2 , побачив складське приміщення, котре призначене для зберігання електроінструментів, котрі належать ОСОБА_2 на праві власності. Достовірно знаючи, що в складському приміщенні, доступу до котрого у нього не має, перебувають електроінструменти, ОСОБА_1 визначив майно, котре знаходиться в цьому приміщенні, об`єктом свого злочинного посягання, та в нього раптово виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до іншого приміщення, вчиненого повторно.

Далі, ОСОБА_1 перебуваючи у вказаний час та у вказаному місці, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, шляхом підбору ключа, до вхідної двері складського приміщення, проник до вказаного приміщення, де побачив на підлозі електроінструменти, а саме: 1 шуруповерт акумуляторний марки «Edon», модель QM1009S вартістю 1489,90 грн., 1 дриль ударну, марки «Дніпро М», модель hd 120, вартістю 1015,20грн. 1 перфоратор Makita HR2470 вартістю 3828,31грн., які він визначив об`єктом свого злочинного посягання. Після чого, ОСОБА_1 , піднявши з підлоги вказані електроінструменти, поклав їх до поліетиленового пакету, котрий мав при собі, та, доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_1 залишив місце скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 6332,51 грн.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням в інше приміщення, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Даний факт 18 лютого 2020 року був внесений до ЄРДР за № 12020040650000387, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

18 лютого 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, не має постійного місця проживання та близьких родичів, у зв`язку з чим, може переховуватись від органів досудового слідства та суду, може незаконно вплинути на потерпілого, свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній має непогашені судимості за аналогічні кримінальні правопорушення проти власності.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Підозрюваний у судовому засіданні розгляд даного клопотання залишив на розсуд суду.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав, які б свідчили про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує наступні обставини.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, про що свідчать наступні докази, зокрема, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 17 лютого 2020 року, у якому потерпілий ОСОБА_3 повідомив про крадіжку належного йому майна зі складського приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , у якій він підозрює ОСОБА_1 , як особу, яка працювала разом із ним у цьому місці на будівництві і неодноразово скоювала аналогічні кримінальні правопорушення; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 18 лютого 2020 року, у якому останній підтвердив викладені обставини; протоколом огляду від 18 лютого 2020 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 18 лютого 2020 року, у якому останній повністю визнав свою вину і підтвердив факт вчинення ним крадіжки майна, належного ОСОБА_3 , яке він вподальшому заклав у ломбарді з метою отримання грошових коштів; протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_3 від 19 лютого 2020 року, у якому останній вказав на місце вчинення кримінального правопорушення і розташування викрадених речей.

Також, на думку суду, доведеним є ризики, передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 не має постійного місця проживання і роботи у м. Дніпрі, а також міцних соціальних зв`язків, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене максимальне покарання у виді шести років позбавлення волі, а також підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи не погашені у нього судимості за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень проти власності.

При цьому, стороною обвинувачення не доведено належним чином наявність ризику, передбаченого пунктом 3 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо можливості незаконного впливу на потерпілого, свідків або експерта у цьому кримінальному провадженні, оскільки з матеріалів кримінального провадження не вбачається будь-яких обставин, які б свідчили про можливість підозрюваного незаконно вплинути на зазначених учасників кримінального провадження.

В той же час, слідчим та прокурором доведено і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, так як підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких, що підтверджується копією пред`явленої йому підозри. При цьому підозрюваний скоїв тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до шести років, тому, перебуваючи на волі, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, може зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства.

Виходячи з вищенаведеного, а також враховуючи обставини скоєння інкримінованого кримінального правопорушення, особистість підозрюваного, який раніше судимий за аналогічний злочин, не працевлаштований, не має постійного місця проживання у м. Дніпрі і міцних соціальних зв`язків, при цьому підозрюється у скоєнні злочину, який є тяжким, на думку суду такий запобіжний захід як тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. У зв`язку з цим, а також враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 168 160,00 гривень, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Михайської П.В., погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Пахомової К.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою є 19 квітня 2020 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_1 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 168 160,00 гривень, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов`язки: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні;

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя К.О. Шелестов