Рішення № 87715063, 13.02.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3212/19

Провадження № 2/307/271/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., за участю секретаря с/з Ваш Е.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Нересницька сільська рада Тячівського району Закарпатської області про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Нересницька сільська рада Тячівського району Закарпатської області про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20 лютого 2012 року та витягу про державну реєстрацію прав №33480554, виданного Тячівським районним підприємством технічної інвентаризації від 15 березня 2012 року. Однак, в належному їй будинку залишається зареєстрованою відповідачка по справі, яка є колишноью дружиною її сина ОСОБА_2 , 1987 року народження, хоча фактично в будинку не проживає більше шести місяців та її особисті речі в будику відсутні. Шлюб між її сином та відповідачкою розірвано 10 квітня 2019 року, згідно свідоцтва про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_1 від 10 квітня 2019 року. На даний час реєстрація місця проживання відповідачки у належному їй будинку перешкоджає їй вільно володіти, розпоряджатися та користуватися ним в повному обсязі або відчужити його та отримувати субсидії на житлово-комунальні послуи. Просить визнати відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Матіко Р.І. в судове засідання не з`явилися, позаяк представник позивача - адвокат Матіко Р.І. подав до суду заяву про розгляд справи в їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, викладених в позовній заяві, та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася повторно з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у її відсутності на підставі письмових доказів, що є у матеріалах справи.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області в судове засідання не з`явився, позаяк подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника сільської ради, а тому, суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у відсутності представника на підставі письмових доказів, що є у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 являється власником житлового будинку АДРЕСА_1 , який їй належить на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20 лютого 2012 року та згідно витягу про державну реєстрацію прав №33480554, виданного Тячівським районним підприємством технічної інвентаризації від 15 березня 2012 року (а.с. 5, 6).

Згідно довідки Нересницької сільської ради №1840 від 20 вересня 2019 року до складу сім`ї позивача ОСОБА_1 , 1950 року народження, мешканки АДРЕСА_1 , входить її син ОСОБА_3 , 1974 року народження (а.с.7)

Відповідач ОСОБА_2 , 1987 року народження, також зареєстрована у вказаному будинку, проте фактично не проживає там з січня 2019 року, що також підтверджено актом обстеження матеріально-побутових умов та довідкою Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 20 вересня 2019 року за № 344 (а.с. 8,10).

Відповідно до Свідоцтва про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_1 , виданного Тячівським РВ ДРАЦСу ГТУЮ у Закарпатській області від 10 квітня 2019 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.9).

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ч.1 ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 p., Першого протоколу та протоколів N 2, N 4, N 7 та N 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316,317,319,321 ЦК).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з січня 2019 року не проживає у належному позивачу на праві власності будинку АДРЕСА_1 .

За таких обставин, відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України відповідач ОСОБА_2 є такию, що втратила право користування вказаним житловим будинком.

Враховуючи викладене та той факт, що відповідач не проживають у спірному будинку понад встановлений законом строк, збереження права користування ним, поважних причин не проживання чи перешкод їй у користуванні таким, суду не надала і втратила право на користування житловим будинком, то суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати у сумі 768,40 гривень.

Керуючись ст. ст. 223, 247, 258, 259, 263-265, ЦПК України, ст. ст. 71, 72, 150, 156, 162, 167 ЖК України, ст. 317, 319, 321,405 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 768, 40 (Сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Нересницька сільська рада Тячівського району Закарпатської області, адреса розташування: с.Нересниця, вул. Грушевського, 25, Тячівського району, Закарпатської області, ЄДРПОУ 04351720.

Повний текст рішення складено 13 лютого 2020 року.

Головуюча суддя : М. М. Сойма