Рішення № 87714686, 20.02.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/772/2020

Номер справи 243/54/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року м.Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мінаєва І.М.,

за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного провадженняцивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства “Українська залізниця”

вимоги позивача: про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпустки та компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати,

учасники справи: не з?явились,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача.

1. 27 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до АТ “Українська залізниця” про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпустки та компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що він працював на посаді начальника станції Постникове з ремонту рухомого складу 4 розряду у виробничому підрозділі “Станція Іловайськ” структурного підрозділу “Донецька дирекція залізничних перевезень” регіональної філії “Донецька залізниця” ПАТ “Укрзалізниця”.

08 червня 2017 р. ОСОБА_1 був звільнений за згодою сторін, на підставі ч.1 ст. 36 КЗпП (наказ № 1493/ДН–ос) від 07.06.2017 р.).

На день звільнення відповідач мав перед ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 18269,53 грн., до складу якої входить не сплачена позивачу компенсація за невикористаний 31 день відпустки.

На день звільнення відповідач відмовився виплачувати ОСОБА_1 вищезазначену заборгованість із заробітної плати і відмовляється виплачувати кошти по теперішній час.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача АТ “Українська залізниця” на його користь невиплачену заробітну плату за період з березня по червень 2017 р., до складу якої входить компенсація за невикористані дні відпустки.

Окрім того, з урахуванням індексів споживчих цін компенсація за втрату частини заробітної плати за період невиплати заборгованості становить 3951,04 грн., яку позивач також просить стягнути з відповідача.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

2. Позивачем ОСОБА_1 подане суду клопотання про витребування доказів, а саме він просив витребувати документи у відповідача та його індивідуальні відомості про застраховану особу у Слов`янському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.

3.Представник позивача адвокат Лаврищев А.В. надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

4. Ухвалою суду від 08 січня 2020 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ “Українська залізниця” про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та компенсації втрати частини заробітної плати, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, по справі призначено судове засідання (а.с.24).

5.Судом двічі спрямовувалася на адресу відповідача ухвала про витребування доказів, яка була відповідачем отримана, що підтверджується поштовими повідомленнями, які містяться в матеріалах справи (а.с.30,37), однак станом на момент розгляду справи судом ухвала відповідачем не виконана. З огляду на наведене, враховуючи необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження та згідно положень ст.275 ЦПК України має бути розглянута протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі, враховуючи, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, яким зобов`язаний керуватися суд та яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, суд приходить до переконання про необхідність розгляду справи з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів.

6.Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (стаття 128 ЦПК), в судове засідання не з?явився без поважних причин, а позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

7.Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв?язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

8. ОСОБА_1 відповідно наказу №153-ос від 04.09.2014 р. працював на посаді начальника станції Постникове ДП “Донецька залізниця”, 08.06.2017 р. звільнений за згодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України (наказ № 1493/ДН-ос від 07.06.2017 р.), що вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої на ім?я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6-10). За відомостями цієї ж трудової книжки з 18.07.2016 р. державне підприємство “Донецька залізниця” реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію “Донецька залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, а станція Іловайськ державного підприємства “Донецька залізниця” реорганізоване у виробничий підрозділ “Станція Іловайськ” структурного підрозділу “Донецька дирекція залізничних перевезень” регіональної філії “Донецька залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (а.с.6-10).

9.Наказом в.о. начальника структурного підрозділу “Донецька дирекція залізничних перевезень” регіональної філії “Донецька залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” № 1493/Дн-ос від 07.06.2017 р. ОСОБА_1 звільнено 08 червня 2017 року на підставі п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін з компенсацією за 31 день відпустки (а.с.11). Аналогічні відомості щодо дати та підстави звільнення внесені у трудову книжку ОСОБА_1

10. Відповідно до розрахунків заробітної плати відділу перевезень ВП ДС Іловайськ ДН Донецьк РФ “Дон. Зал.” ПАТ (ідентифікаційний код 40150216), ОСОБА_1 нараховані наступні суми:

- лютий 2017 р. - 4691,28 грн. (оплата почасовиків 3785,90 грн., надбавка за вислугу 757,18 грн., індексація 58,48 грн., мат. доп. систем. хар. 85,74 грн.), з яких сума до виплати становить 1497,26 грн. (аванс - 2230,00 грн., податок з доходів -843,71 грн., профспілковий внесок - 46,02 грн., інше - 70,31 грн.);

- березень 2017 р. – 4316,86 грн. (оплата почасовиків 2259,02 грн., надбавка за вислугу 451,60 грн., оплата простоїв 1527,07 грн., мат. доп. систем. хар. 78,97 грн.), з яких сума до виплати становить 3432,70 грн. (утримано податок з доходів 777,03 грн., профспілковий внесок 42,38 грн., інше 64,75 грн.;

- квітень 2017 р. - 3780,79 грн. (оплата простоїв 3711,63 грн., мат. доп. систем. хар. 69,16 грн.), з яких сума до виплати становить 3006,42 грн. (утримано податок з доходів 680,54 грн., профспілковий внесок 37,12 грн., інше 56,71 грн.);

- травень 2017 р. - 2068,73 грн. (оплата простоїв 2030,89 грн., мат. доп. систем. хар. 37,84 грн.), з яких сума до виплати становить 1645,02 грн. (утримано податок з доходів 372,37 грн., профспілковий внесок 20,31 грн., інше 31,03 грн.);

- червень 2017 р. - 8103,15 грн. (комп. за нев. відп. 7021,19 грн., оплата простоїв 933,74 грн., мат. доп. систем. хар. 148,22 грн.), з яких сума до виплати становить 6443,49 грн. (утримано податок з доходів 1458,57 грн., профспілковий внесок 79,55 грн., інше 121,54 грн. (а.с.12-14).

11.Як вбачається з відомостей персоніфікованого обліку на ім`я ОСОБА_1 (ОК-5), наданих Слов`янським об`єднаним УПФУ на виконання ухвали суду про витребування доказів, заробітна плата у регіональній філії “Донецька залізниця” АТ “Українська залізниця” (код юридичної особи 40150216) за січень 2017 р. становила 5596,94 грн., за лютий 2017 р. - 4687,30 грн., за березень 2017 р. - 4316,86 грн., за період з квітня 2017 р. по червень 2017 р. включно - 0,00 грн. (а.с.29).

V. Оцінка суду.

12. Україна як соціальна, правова держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, а також право на належні умови праці, своєчасне отримання винагороди (стаття 1, частини 1,2,4,7 ст.43 Конституції України).

Відповідно до Конституції України зазначені права захищаються судом (частина перша статті 55).

Правосуддя в Україні здійснюється з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права.

Положенням ч.1 ст.2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

13. У частині 1 статті 94 КЗпП України міститься дефініція поняття “заробітна плата”. Так, згідно законодавчого визначення заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Аналогічне визначення заробітної плати міститься у ст.1 Закону України “Про оплату праці”.

Положеннями ст.115 КЗпП України закріплено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

14.Відповідно до вимог статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов?язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, що передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред?явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Таким чином, законодавець покладає обов?язок щодо нарахування заробітної плати та надання відомостей про розмір нарахованої заробітної плати саме на роботодавця.

15.Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

16.За змістом ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності.

На підставі ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч.5,6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

17.Аналізуючи витребувані судом за клопотанням представника позивача відомості про розмір нарахованої заробітної плати позивачу за спірний період, суд приходить до висновку, що заробітна плата позивача за січень 2017 р. склала 5596,94 грн., за лютий 2017 р. - 4687,30 грн., за березень 2017 р. - 4316,86 грн., заробітна плата у період з квітня 2017 р. по червень 2017 р. позивачу не нараховувалась.

18.Сам по собі факт звільнення позивача з роботи не може бути підставою для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з заробітної плати, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах. Разом з тим, судом встановлено, що згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України (форма ОК-5) в березні 2017 року за 31 день страхового стажу АТ “Українська залізниця” позивачу нарахована заробітна плата в розмірі 4316,86 грн.

19.З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що відповідач має заборгованість перед позивачем по заробітній платі за березень 2017 р. у сумі 4316,86 грн., з яких підлягають утриманню податки та інші обов`язкові платежі.

20. Що стосується заборгованості за інший період (з квітня по червень 2017 р.), суд приходить до висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами нарахування йому заробітної плати за період з 1 квітня 2017 року по 08 червня 2017 року. Тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 1 квітня 2017 року по 08 червня 2017 року відсутні.

21.Як вбачається з наказу про звільнення, позивач ОСОБА_1 станом на день звільнення має 31 день невикористаної відпустки, компенсація за які мала бути нарахована та виплачена позивачу. Однак, як вбачається з індивідуальних відомостей про застраховану особу за червень 2017 р., така компенсація відповідачем нарахована та виплачена не була.

22.Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України “Про оплату праці” за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до п. 2 р. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв?язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов?язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

23.В матеріалах справи відсутні відомості відносно розміру нарахованої заробітної плати позивача протягом останніх дванадцяти календарних місяців перед звільненням, тому розмір компенсації за невикористані дні відпустки обчислюватиметься з урахуванням наявних у суду відомостей, а саме заробітної плати позивача за період з липня 2016 р. по березень 2017 р. включно. Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року (з подальшими змінами та доповненнями) розділ ІV пункт 7, передбачено, що нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Таким чином, сума заробітної плати, нарахованої позивачу за період з липня 2017 р. по березень 2017 р. включно становить 45105,37 грн., кількість календарних днів за винятком святкових та неробочих днів з 01.07.2016 р. по 31.03.2017 р.) - 269 календарних дні (274 календарних днів - 5 святкових та неробочих днів у відповідності до ст.73 КЗпП України, а саме: 24 серпня, 14 жовтня, 1 січня, 7 січня, 8 березня). Тобто, сума компенсації за один день відпустки становитиме 167,68 грн. (45105,37 грн. / 269 календарних дні). За наведених обставин сума компенсації за 31 день невикористаної відпустки становитиме 5198,08 грн. і має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

24.Статтею 34 Закону України “Про оплату праці” встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв?язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати”, за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами в цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.

25. Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв?язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427, компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін.

Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, та коефіцієнтом 1.

26. Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 21 травня 2014 року у справі № 6-43цс14, компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі ст. 34 Закону України “Про оплату праці”, Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати” та Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв?язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

27. Проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи, що ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на його користь компенсацію втрати частини заробітної плати у зв?язку із порушенням терміну її виплати, суд приходить до висновку, що зазначені вимоги підлягають задоволенню. При цьому, здійснюючи розрахунок компенсації, суд зазначає, що заробітна плата за березень 2017 р. у сумі 4316,86 грн. мала бути виплачена позивачу не пізніше 01.04.2017 р., тому строк затримки виплати заробітної плати обчислюється саме з цієї дати, а компенсація за невикористані дні відпустки у сумі 5198,08 грн. - не пізніше 08.06.2017 р.

28.Індекс споживчих цін у грудні 2019 р. відносно 01 квітня 2017 року становить 123,8 % (коефіцієнт приросту споживчих цін - 0,238), тому сума компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату за березень 2017 р. становитиме 827,07 грн. (4316,86 грн. - 19,5 % (податки та інші обов`язкові платежі) х 0,238).

29.Індекс споживчих цін у грудні 2019 р. відносно 01 червня 2017 року становить 120,3 % (коефіцієнт приросту споживчих цін - 0,203), тому сума компенсації за несвоєчасно виплачену компенсацію за невикористані 31 день відпустки у червні 2017 р. становитиме 849,44 грн. (5198,08 грн. - 19,5 % (податки та інші обов`язкові платежі) х 0,203).

30.Як вбачається з роз?яснень, викладених у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 р. “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці”, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов?язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов?язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

31. Проаналізувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до переконання, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню нарахована, але не виплачена сума заробітної плати за березень 2017 р. у сумі 4316,86 грн., а також компенсація за невикористаний 31 день відпустки у сумі 5198,08грн., з яких підлягають утриманню податки і обов`язкові платежі. Окрім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути компенсацію втрати частини заробітної плати (заробітна плата за березень 2017 р. та компенсація за невикористані дні відпустки у червні 2017 р.) у загальній сумі 1676,51 грн. (827,07 грн. + 849,44 грн.).

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

32. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

33. Відповідно до Закону України “Про судовий збір” за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України “Про Державний бюджет на 2019 рік” встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 1921 грн.

34. Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”, тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 44, 94, 113, 116, 117 КЗпП України, Законом України “Про оплату праці”, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпустки та компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати – задовольнити частково.

2.Стягнути з акціонерного товариства “Українська залізниця” (місцезнаходження: 03680, м.Київ, вул.Тверська, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , нараховану, але не виплачену суму заробітної плати за березень 2017 року у сумі 4316,86 грн. та компенсацію за невикористаний 31 день відпустки у сумі 5198,08 грн., а в загальній сумі – 9514 (дев`ять тисяч п`ятсот чотирнадцять) грн. 94 коп., з яких підлягають утриманню податки і обов?язкові платежі.

3. Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

4.Стягнути з акціонерного товариства “Українська залізниця” (місцезнаходження: 03680, м.Київ, вул.Тверська, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , компенсацію втрати частини заробітної плати станом на грудень 2019 року (заробітна плата за березень 2017 р. та компенсація за невикористані дні відпустки у червні 2017 р.) у загальній сумі 1676 (одна тисяча шістсот сімдесят шість) грн. 51 коп., з яких не підлягають утриманню податки та обов`язкові платежі.

5.В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

6.Стягнути з акціонерного товариства “Українська залізниця” (місцезнаходження: 03680, м.Київ, вул.Тверська, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. на користь держави на отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до /або через відповідні суди.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв