Рішення № 8771380, 31.03.2010, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-231

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2010 року Солом?янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Коробенка С.В.

при секретарі - Маршалюк К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка в жовтні 2009 року звернулась до суду з позовом до відповідача про поділ спільного майна подружжя і з урахуванням уточнених позовних вимог просила:

- на користь ОСОБА_2 присудити автомобіль марки «Land Rover Discovery» придбаний під час перебування у шлюбі, а на користь Позивачки стягнути з ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 100000 гривень; - на користь Позивачки стягнути з ОСОБА_2 1/2 частину прибутку яка припадає на долю ОСОБА_2 від участі в ТОВ «Ленд девелопмент груп» та ТОВ «Система М». Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка посилається на те, що з Відповідачем ОСОБА_3 вона перебувала в шлюбі з 12 січня 2005 року по 16 квітня 2009 року. Розірвання шлюбу зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві.

За час шлюбу Сторонами за спільні кошти сім'ї на ім'я Відповідача було придбано автомобіль марки «Land Rover Discovery». Автомобіль було зареєстровано на ім'я ОСОБА_2 09 жовтня 2008 року. Вказаний автомобіль був придбаний у кредит. Кредитний договір був укладений із Третьою особою - ВАТ Банк «Фінанси та кредит». Вартість автомобіля становила близько 500000 (п'ятсот тисяч) гривень. Заборгованість по вказаному кредиту на момент розірвання шлюбу була погашена лише в сумі 162752,00 грн. Тому сума, яку Відповідач повинен компенсувати Позивачу становить 81376 грн. Разом з тим, з урахуванням інтересів неповнолітньої дочки ОСОБА_4, Позивач на підставі ч.2 ст.71 СК України просить збільшити розмір компенсації до 100000 гривень.

Крім того, як зазначає Позивач, за час перебування у шлюбі ОСОБА_2 став співзасновником наступних юридичних осіб:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Ленд девелопмент груп» (код ЄДРПОУ 35141393, юридична адреса: м. Київ, вул. Драгоманова, 10/10), в статутному фонді якого ОСОБА_2 належить частка в розмірі 17 %;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Система М» (код ЄДРПОУ 35529944, юридична адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 7), в статутному фонді якого ОСОБА_2 належить частка в розмірі 50%.

Зважаючи на це, Позивач просить поділити в рівних частках між нею та Відповідачем частки прибутку, яка припадає на долю ОСОБА_2 від участі в ТОВ «Ленд девелопмент груп» та ТОВ «Система М».

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, а також уточнив, що у позовних вимогах про стягнення з Відповідача половини його прибутку від участі в ТОВ «Ленд девелопмент груп» та ТОВ «Система М» йдеться про ті прибутки, які були одержані ним за час перебування у шлюбі.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, наполягаючи на тому, що автомобіль марки «Land Rover Discovery» був придбаний Відповідачем за власні кошти, які були в нього ще до укладення шлюбу з Позивачем, про що надав виписки по Договорах банківських вкладів, укладених в 2004 році, на загальну суму 57000 гривень .

Щодо позовних вимог про поділ прибутку, одержаного Відповідачем від участі в ТОВ «Ленд девелопмент груп» та ТОВ «Система М», його представник зазначив, що ніякого прибутку зазначені компанії не приносили, господарською діяльністю не займались. Крім того представник Відповідача звернув увагу суду на те, що Позивачем не надано доказів наявності таких прибутків, а також доказів витрачання таких прибутків Відповідачем всупереч інтересам сім'ї.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов частково обґрунтованим, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у відповідності до копії свідоцтва про розірвання шлюбу від 02.07.2009 року шлюб між сторонами було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний запис 16.04.2009р. (а.с.7)

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановлено, що під час перебування Сторін у шлюбі ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №66СР-048 від 02.12.2006р., укладеного з ТОВ «Віннер Автомотів» придбав автомобіль «Land Rover Discovery», вартістю 428690,00 грн, який був зареєстрований на його прізвище з номером НОМЕР_1. (а.с.8, 42)

Згідно статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Суд критично оцінює заперечення Відповідача, згідно яких він вказує, що кошти на придбання автомобіля були його особистими коштами, оскільки Відповідачем цей факт не доведено. Надані ним копії виписок про наявність у нього коштів на депозитних рахунках в банку в розмірі 57000 гривень ще у 2004 році, тобто до укладення шлюбу, не підтверджують достовірності спрямування саме цих коштів на придбання у 2006 році автомобіля «Land Rover Discovery», вартістю 428690,00 грн.

Таким чином, придбаний автомобіль НОМЕР_1, суд вважає спільною сумісною власністю подружжя.

Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що кошти на придбання зазначеного автомобіля були отримані Відповідачем в кредит на підставі Кредитного договору №140/06-ФЛ від 18.12.2006р., укладеного з ТОВ «Банк «Фінанси та кредит».

Згідно довідки №2-62/5959 від 08.12.2009р. АТ «Банк «Фінанси та кредит», заборгованість за вказаним договором станом на 08.12.2009р. повністю не погашена, проте Позичальник дотримується графіку її погашення, і простроченої заборгованості за договором немає. (а.с.37)

Встановлено, що шлюб між сторонами був розірваний рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 06.04.2009р., а чинності рішення набрало 16.04.2009р.

Відповідно до ч.2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Тобто шлюб між сторонами був припинений 16.04.2009р.

Згідно зазначеного графіку погашення заборгованості (додаток №1 до Кредитного договору №140/06-ФЛ від 18.12.2006р. а.с.41) станом на день розірвання шлюбу між сторонами залишок заборгованості по основному боргу становив 268049,00 грн.

З огляду на таке, загальна сума погашеної заборгованості за кредитом на день розірвання шлюбу становила 155572,00 гривень. Подальше погашення заборгованості за кредитом Відповідач продовжував здійснювати вже не перебуваючи у шлюбі.

Беручи до уваги викладені істотні обставини та керуючись положеннями ч.2 ст. 70 СК України, вирішуючи питання про поділ спільного майна подружжя автомобіля НОМЕР_1, суд вважає можливим відступити від засади рівності часток подружжя у праві власності на зазначений автомобіль, і визначити вартість частки ОСОБА_1 на нього в розмірі половини суми, сплаченої в порядку погашення банківського кредиту в період перебування сторін у шлюбі, тобто в розмірі 77 786,00 гривень, що становить 18/100 часток у праві спільної власності на зазначений автомобіль.

При цьому суд звертає увагу сторін на те, що при вирішенні спору про вартість часток сторін у праві власності на автомобіль НОМЕР_1, суд виходить з його вартості, визначеної договором купівлі-продажу №66СР-048 від 02.12.2006р., оскільки така його вартість ніким із сторін не заперечується, клопотань про призначення по справі автотоварознавчої експертизи Сторонами заявлено не було.

Відповідно до ч.2 ст.183 ЦК України, неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення, а отже автомобіль є неподільною річчю.

Частина 2 ст.71 Сімейного кодексу України встановлює, що неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч.2 ст.364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

З огляду на викладене, позовна вимога в частині поділу спільної власності подружжя є частково обґрунтованою, і підлягає відповідному задоволенню, зокрема, право власності на автомобіль слід визнати за Відповідачем, а Позивачу в порядку захисту її права на отримання компенсації за її частку у праві спільної власності суд вважає можливим присудити з Відповідача суму в розмірі 77 786,00 гривень.

При цьому Позивач не довела суду наявність обставин, передбачених ч.3 ст.70 СК України, за яких рішенням суду частка майна дружини могла б бути збільшена до 100000 гривень, зокрема, тієї обставини, що розмір аліментів, які вона одержує, недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дитини ОСОБА_4

Що стосується вимог Позивача про стягнення з Відповідача половини прибутків, одержаних ним від участі в ТОВ «Ленд девелопмент груп» та ТОВ «Система М», то суд звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 засновником (учасником) наступних господарських товариств:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Ленд девелопмент груп» (код ЄДРПОУ 35141393, юридична адреса: м. Київ, вул. Драгоманова, 10/10), в статутному фонді якого ОСОБА_2 належить частка в розмірі 17 %;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Система М» (код ЄДРПОУ 35529944, юридична адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 7), в статутному фонді якого ОСОБА_2 належить частка в розмірі 50%.

Статтею 12 Закону України від 19 вересня 1991 р. N 1576-XII "Про господарські товариства" встановлено, що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство. Вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Виходячи зі змісту частин 2, 3 ст. 61 СК, якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів.

У разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч ст. 65 СК інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених, ст.61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано суду будь-яких доказів про те, що Відповідачем у період перебування у шлюбі були отримані будь-які доходи від участі у вказаних господарських товариствах, або доказів про те, що у випадку отримання ним доходів, вони витрачались усупереч інтересів сім'ї та без годи на те Позивача.

За таких обставин суд вважає позов у цій частині необґрунтованим, і таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі статей 82, 88 ЦПК України, стягненню з Відповідача на користь держави підлягає державне мито в розмірі 777, 86 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 93,60 гривень.

З Позивача на користь держави підлягає стягненню сума державного мита в розмірі 222,14 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 26,40 гривень.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 65, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст.ст. 183, 364 Цивільного кодексу України, статей 4, 10, 11, 57-60, 209, 213-215, 223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Поділити спільне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступним чином:

- визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на автомобіль НОМЕР_1;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в якості компенсації за її частку у праві спільної власності на автомобіль НОМЕР_1, суму в розмірі 77786, 00 грн (сімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят шість гривень 00 коп.)

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 222,14 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 26,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 777,86 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 93,60 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: