Рішення № 87713625, 17.02.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

17.02.2020 227/4972/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 лютого 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Хандуріна В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Сухіної О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження та заочного розгляду в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 на свою користь заборгованості в розмірі 14190,44 грн. та понесених позивачем судових витрат в розмірі 1921,00 гривень, яку уточнив заявою від 10.12.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 29.05.2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді 2300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, в той час як відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 31 серпня 2019 року виникла заборгованість в загальному розмірі 14190,44 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом – 165,73 гривень; заборгованості по відсоткам за користування кредитом – 11294,62 гривень; заборгованості за пенею та комісією – 1816,26 гривень; штраф (фіксована складова) – 250,00 гривень; штраф (процентна складова) – 663,83 гривень. Враховуючи викладене представник позивача просить стягнути з відповідача вищезазначену заборгованість та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 гривні.

Представник позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» у судове засідання не з`явився, в клопотанні просив розглянути справу без його участі, позов підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації, доказів поважності своєї неявки, відзиву на позовну заяву або заяви про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надходило.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, враховуючи заяву представника позивача, який не заперечував проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів і ухвалити заочне рішення, направивши за місцем мешкання відповідача копію рішення суду для відома.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява АТ КБ «Приватбанк» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 29.05.2008 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 29.05.2008 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 2300 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

На підставі вказаної заяви АТ КБ "ПриватБанк" зобов`язався надати відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом, а останній підтвердив той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти клієнта ОСОБА_1 вбачається, що 26.04.2008 року здійснена операція старт карткового рахунку – SAMDN51000021332019, НОМЕР_1 , GRPL, Універсальна 55 днів, 29 травня 2008 року, відповідачу було збільшено кредитний ліміт до 2000,00 грн., 25 грудня 2008 року позивачем кредитний ліміт було збільшено до 2300,00 грн., 11 січня 2009 року, 27 січня 2009 року кредитний ліміт змінено до 1990,00 грн.; 23 листопада 2009 року – в розмірі 810,00 грн.; 26 січня 2010 року – в розмірі 690,00 грн.; 22 лютого 2010 року знижено кредитний ліміт до 690,00 грн.; 27 травня 2010 року знижено кредитний ліміт до 620,00 грн.; 29 червня 2010 року знижено кредитний ліміт до 560,00 грн.; 14 вересня 2010 року знижено кредитний ліміт до 470,00 грн.; 15 листопада 2010 року знижено кредитний ліміт до 420,00грн.; 22 грудня 2010 року знижено кредитний ліміт до 380,00 грн.; 25 січня 2011 року зменшено кредитний ліміт до 360,00 грн.; 22 жовтня 2011 року, 28 жовтня 2011 року зниження кредитного ліміту до 170,00 грн.; 30 жовтня 2019 року зниження кредитного ліміту до 0,00 грн. (а.с.8).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 29.05.2008 року, укладеного між сторонами, станом на 31.08.2019 року, заборгованість становить 14190,44 гривень, що складається з заборгованості за кредитом – 165,73 гривень; заборгованості по відсоткам за користування кредитом – 11294,62 гривень; заборгованості за пенею та комісією – 1816,26 гривень; штраф (фіксована складова) – 250,00 гривень; штраф (процентна складова) – 663,83 гривень (а.с.5-7).

Згідно із статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з нормою ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а відповідно до вимог частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню заборгованість за кредитом в сумі 165,73гривень.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає наступне:

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 29.05.2008 року проценти за користування грошовими коштами банк нараховував за ставкою 22,8% в період з 29.04.2008 року по 31.12.2012 року, за ставкою 30,00% в період з 01.01.2013 року по 01.06.2016 року, за ставкою 0% в період з 24.06.2016 по 11.10.2017 року, а також з 03.01.2018 року по 31.07.2019 року за ставкою 43,2%.

Підвищення з 01.01.2013 року по 31.07.2019 року процентної ставки до 30,00%, а потім до 43,2% річних суд вважає неправомірним, оскільки це виходить за межі узгодженого сторонами договору розміру процентів за користування грошовими коштами.

Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.

Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Враховуючи, що базова процентна ставка складає 1,9% на місяць, тобто 22,8% на рік, з розрахунку 360 днів у році, що передбачено у договорі, щоденний процент становить 0,063 %, тому заборгованість за процентами за період з 01 січня 2013 року (часу збільшення процентної ставки) до 31 серпня 2019 року (дата, станом на яку пред`явлено позовні вимоги) є добутком 165,73 грн (заборгованість за тілом кредиту), 2433 дні (з 1 січня 2013 року до 31 серпня 2019 року включно) та 0,063% і становить 254,03 грн.

З огляду на викладене, заборгованість за процентами за весь період користування кредитом дорівнює 324,87 грн (сума 70,84 грн. до 01 січня 2013 року та 254,03 грн. після 01 січня 2013 року).

В той же час, відповідно ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р та від 02 грудня 2015 року №1275-р, м. Білицьке Донецької області віднесено до вказаного переліку.

Також Національний банк України своїми листами від 13 жовтня 2014 року № 47-411/58939 та від 05 листопада 2014 року № 18-112/64483 наголошував банкам України про неухильне дотримання вимог Закону України №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р., щодо не нарахування пені та штрафів за договорами кредиту під час антитерористичної операції.

Таким чином, враховуючи, що кредитний договір було укладено між сторонами 29 травня 2008 року, а також зважаючи на те, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тому на підставі вказаного Закону має бути звільнений від сплати штрафів в розмірі 250,00 грн. та 663,83 грн., які нараховані після 14 квітня 2014 року.

Встановлено, що у розрахунку заборгованості в графі «сума комісії та пені», «сума комісії та пені (накопичувальним підсумком)» зазначено розмір заборгованості, яка, зважаючи на спосіб нарахування, відображений у розрахунку, є пенею. Відповідно до розрахунку заборгованості позивачем зроблений розрахунок пені станом на 01.04.2014 року в розмірі 1111,49 грн., станом на 31.08.2019 року – 1816,26 грн.

З урахуванням того, що від сплати пені, нарахованої після 14 квітня 2014 року, відповідач на підставі ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» має бути звільнений, а станом на 01.04.2014 року розмір нарахованої пені складав – 1111,49 грн., тому пеня підлягає стягненню в зазначеному розмірі, пеня в розмірі 704,77 грн. не підлягає стягненню з відповідача, оскільки її було нараховано після 14 квітня 2014 року.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги частково в загальному розмірі 1602,09 грн., що складається з: 165,73 грн. – заборгованість за кредитом; 324,87 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1111,49 грн. – заборгованість за пенею та комісією.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тобто, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 216,88 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 81, 141, 263, 273, 280-284, 288 Цивільно – процесуального кодексу України, ст. ст. 509, 526-527, 530, 610, 612, 624 - 625,1048 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Добропільським МРВ ГУМВС України в Донецькій області. РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, рахунок № НОМЕР_4 ) заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.05.2008 року у загальному розмірі 1602,09 грн., яка складається з: 165,73 грн. – заборгованості за кредитом; 324,87 грн. – заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 1111,49 грн. – заборгованості за пенею та комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Добропільським МРВ ГУМВС України в Донецькій області. РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», (код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, рахунок № UA083052990000029092829003111), витрати по сплаті судового збору у розмірі 216,88 гривень.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Направити відповідачу копію заочного рішення суду в порядку, передбаченому ст. 272 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя В.В. Хандурін

17.02.2020