Ухвала суду № 87711281, 20.02.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" лютого 2020 р. м. Київ Справа № 911/212/20

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., перевіривши матеріали позовної заяви у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЙУКОМ" (Донецька обл., м. Краматорськ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАССІС ОЛІКС" (Київська обл., м. Ржищів) про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОЙУКОМ" (далі - позивач) подало до господарського суду позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАССІС ОЛІКС" (далі - відповідач), згідно з прохальної частини якого просить визнати недійсним договір поставки за № 25/03-19 від 25.03.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ПОСТАЧ" (код ЄДРПОУ 42431316) і Товариством з обмеженою відповідальністю "СТОЙУКОМ" (код ЄДРПОУ 40276440).

Ухвалою від 29.01.2020 Господарський суд Київської області залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЙУКОМ" від 10.01.2020 вих. № 5 без руху, у зв`язку з недотриманням на момент звернення до суду з позовною заявою вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, надав Товариству з обмеженою відповідальністю "СТОЙУКОМ" час (10 днів з дня вручення ухвали суду) на усунення недоліків позовної заявив шляхом уточнення норм права, які передбачають можливість визнання договору недійсним з підстав, зазначених позивачем у позовній заяві, подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими позивач обгрунтовує позовні вимоги, а саме відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності відповідача в період дії договору поставки за № 25/03-19 від 25.03.2019.

17.02.2020 до суду поштовим зв`язком від Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЙУКОМ" надійшло клопотання від 12.02.2020 вих. № 48 про залучення третьої особи до справи, а також клопотання від 12.02.2020 вих. № 49 про направлення до суду на виконання вимог ухвали від 29.01.2020 документів судової практики.

Оглянувши документи, що надійшли до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЙУКОМ" 17.02.2020, господарський суд встановив, що останні не свідчать про усунення позивачем недоліків поданої позовної заяви у строк, встановлений судом, з огляду на таке.

Так, суд враховує, що у позовній заяві, всупереч п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, не було зазначено позивачем правові підстави позову, які передбачають виклад позивачем у позові не лише обставин (фактична підстава), але й норм права (юридична підстава), які в сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до відповідача.

Посилання позивача у позовній заяві на ст. ст. 203 та 215 ЦК України та постанову Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" суд не визнав як правові підставу позову для визнання правочину недійсним з мотивів не відповідності правочину намірам позивача та що він ущемлює майнові права позивача і не породжує ті правові наслідки, на які позивач розраховував під час укладення договору, а також з огляду на те, що постанова Пленуму Верховного Суду України містить інтерпретаційні норми, що не є джерелами права.

Окрім того, суд в ухвалі від 29.01.2020 зазначив, що позивач в підтвердження обставин, якими обгрунтовує позовні вимоги, а саме відсутність реальності фінансово-господарської діяльності відповідача, не подав до суду відповідних доказів, що це підтверджують (висновків перевірки, проведеної податковими органами тощо) та не вказав причини неможливості їх надання.

Як вбачається з надісланих до суду документів, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОЙУКОМ" не уточнило правові підстави позову та не надало належних доказів в підтвердження факту відсутності реальної фінансово-господарської діяльності відповідача, що, як вказано позивачем у позовній заяві, вбачається із результатів перевірки податкових органів. Натомість подана Товариством з обмеженою відповідальністю "СТОЙУКОМ" до суду судова практика у інших спорах, частково з якої вбачається накладення арешту на майно відповідача, не є належним та допустимим доказом того, що відповідач не здійснює свою господарську діяльність.

Суд вказує, що Верховний Суд у своїй постанові від 27.03.2018 у справі № 816/809/17 зазначив, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами.

У іншій постанові від 16.01.2018 у справі № 820/4648/13-а Верховний Суд зазначив, що твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. У межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період поставок ТМЦ.

Враховуючи викладене, господарський суд приймає до уваги, що сам факт наявності ухвал суду про накладення арешту на майно відповідача, ухвалених в межах відкритих кримінальних проваджень, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, проведених відповідачем за участю його контрагентів, та про відсутність у відповідача реальної фінансово-господарської діяльності.

За ч. 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З огляду на викладене та беручи до уваги, що станом на 20.02.2020 позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЙУКОМ" від 10.01.2020 вих. № 5 вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою, на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

У відповідності до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 174, 234 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СТОЙУКОМ" позовну заяву від 10.01.2020 вих. № 5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАССІС ОЛІКС" про визнання договору недійсним з доданими до неї документами без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її прийняття та відповідно до ст. 256 ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

З інформацією про дане судове рішення учасники справи можуть ознайомитися на сайті: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.М. Антонова