Ухвала суду № 87711239, 20.02.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.02.2020Справа № 910/2494/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Затон»

про визнання недійсним Договору поставки від 08.12.2016

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Затон» про визнання недійсним Договору поставки від 08.12.2016.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» від 05.03.2009 № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Таким чином, належним доказом відправлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення у поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

При цьому, нормами п. 1 ч. 1 ст. 164 та ч. 1 ст. 172 ГПК України на позивача покладено обов`язок надіслати відповідачу всі додані до позовної заяви додатки.

Однак з наданих доказів про відправлення відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів (описів вкладення у цінний лист), вбачається, що позивачем направлено позовну заяву з додатками, разом з тим позивачем не вказано перелік таких додатків.

Таким чином, суд не може дійти достовірного висновку про те, що позивачем було направлено відповідачам всі додатки до позовної заяви.

Відтак, позивачем не додано належних доказів на підтвердження направлення копії позовної заяви із доданими до неї документами на адресу відповідачів.

Також, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 102 грн. 00 коп.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на положення Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання позивачем до господарського суду міста Києва вказаної позовної заяви становить 2 102 грн.

На підтвердження сплати судового збору, позивачем долучено до позовної заяви квитанцію 89 від 18.02.2020 на суму 2 102 грн.

Водночас, відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

При цьому, суд враховує, що у Листі Державної судової адміністрації № 11-135/20 від 02.01.2020 зазначено, що при отриманні від платників документів, які підтверджують сплату судового збору за подання заяв, скарг до суду, суди мають перевіряти зазначені в них реквізити рахунків задля уникнення втрат бюджету.

В свою чергу, з метою забезпечення виконання вимог цього Закону між Державною судовою адміністрацією України та Державною казначейською службою України (далі - ДКСУ) укладено угоду від 26 серпня 2015 року про інформаційне співробітництво. Відповідно до цієї угоди Державним підприємством «Інформаційні судові системи» оновлено програмне забезпечення автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3»та КП «ДСС» (далі - АСДС), яке здійснює:

1) централізоване отримання виписок з ДКСУ в електронному вигляді;

2) їх розподіл по судах;

3) автоматичне приєднання відомостей про сплачений судовий збір при реєстрації платіжного документа в суді за наявності виписки з ДКСУ;

4) автоматичне приєднання таких відомостей при надходженні відомостей від ДКСУ про зарахування судового збору, що надійшли після реєстрації платіжного документа в АСДС.

Однак, в автоматизованій системі документообігу суду відсутні відомості від ДКСУ про зарахування судового збору сплаченого згідно квитанції 89 від 18.02.2020 на суму 2 102 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд також враховує, що надана квитанція про сплату судового № 89 від 18.02.2020 на суму 2 102 грн. не містить відмітки про зарахування суми сплачено судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

За наведених обставин, суд позбавлений можливості перед порушенням провадження у справі перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, тобто перевірити додержанням позивачем вимог закону щодо порядку та розміру сплати судового збору за подачу даної позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

Також, частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що позовна заява повинна містити 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, зазначення самого розміру витрат на правничу допомогу, не є розрахунком такої суми, а отже позивачем не наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

При цьому, суд зазначає, що доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 .

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання доказів сплати судового збору в розмірі 2 102 грн. або доказів зарахування судового збору, сплаченого згідно квитанції № 89 від 18.02.2020 на суму 2 102 грн. до Державного бюджету України;

- подання доказів, які підтверджують відправлення відповідачам копії позовної заяви поданої до суду і доданих до неї документів;

- подання заяви із виконанням п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України;

4. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

Ухвала набирає чинності 20.02.2020 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Грєхова