Вирок № 87710020, 20.02.2020, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Копія

Справа № 542/319/19

Кримінальне провадження № 1-кп/542/56/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді – Стрельченко Т.Г.,

при секретарі – Коркішко А.М..,

з участю прокурора – Дашівського С.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Маслюк В.В.,

потерпілих – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника потерпілих – Балабанова Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нові Санжари, вул. Незалежності, 32, кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малий Бакай, Решетилівського району, Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою середньою освітою, одруженого, працюючого на посаді апаратника Решетилівської філії ФУД «Девелопмент», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, –

В С Т А Н О В И В :

23.09.2018 року близько о 03.00 год. по вул. Центральній в с. Нехвороща Новосанжарського району Полтавської області в напрямку від с. Соколова Балка до центру с. Нехвороща рухався автомобіль ВАЗ-21099, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який, спускаючись з мосту, на заокругленні дороги вліво, не врахувавши дорожню обстановку, не впоравшись з керуванням автомобілем, допустив його некерований стан та подальший виїзд автомобіля за межі проїзної частини дороги, де допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які рухалися в попутному напрямку по правому узбіччі.

Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_3 отримав згідно висновку судово-медичної експертизи № 165 від 19.11.2018 року тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку татравматичні субарахноідальні крововиливи з розвитком коматозного стану, заочеревинна гематома справа, забої внутрішніх органів, внутрішньочеревинна кровотеча, закритий перелом середньої третини лівого плеча зі зміщенням, гематома в області лівого плеча, закритий перелом ліктьового відростку справа без зміщення, травматичний пульмоніт, множинні садна та забої м`яких тканин голови, тулуба, кінцівок, що у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення.

Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_2 отримала згідно висновку судово-медичної експертизи № 176 від 06.12.2018 року тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, рана в області верхньої губи, відкритий перелом на межі середньої та нижньої третини обох кісток правої гомілки, рана в області правої гомілки, гематома печінки, забій правої нирки, забої м`яких тканин тулуба, що у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 2201 від 28.02.2019 року технічна можливість уникнути пригоди, тобто втрати курсової стійкості автомобіля в процесі руху, що призвело до його заносу з виїздом за межі проїзної частини та в подальшому наїзду на пішоходів, з боку водія автомобіля ВАЗ-21099, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 полягала у виконанні ним вимог п. 12.1 «Правил дорожнього руху України» (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним), для чого у нього не було перешкод технічного характеру.

В умовах місця пригоди дії водія автомобіля ВАЗ-21099, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.1 «Правил дорожнього руху України», які з технічної точки зору знаходились в причинному зв`язку з ДТП.

Будучи допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив суду , що 23.09.2018 року близько 03 години ночі керуючи автомобілем ВАЗ-21099 по вул. Центральній в с. Нехвороща Новосанжарського району Полтавської області в напрямку від с. Соколова Балка до центру с. Нехвороща, спускаючись з мосту, на заокругленні дороги вліво не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням автомобіля, виїхав за межі проїзної частини дороги, де допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які рухалися в попутному напрямку по правому узбіччі. В скоєному кається. Докази не оспорює. Цивільний позов прокурора визнає, а цивільні позови потерпілих визнає частково.

Потерпіла ОСОБА_2 показала, що 23.09.2018 року близько 03:00 години поверталася з ОСОБА_3 додому, побачила , як на великій швидкості проїхав автомобіль ВМW, а далі світло і більше нічого не бачила і не пам`ятає, отямилася в дворі, біля перевернутого автомобіля. Лікувалася 2 місяці. Цивільний позов підтримує.

Потерпілий ОСОБА_3 показав, що 23.09.2018 року близько 03:00 години повертався з ОСОБА_2 додому по узбіччі правої сторони, зустрічного автомобіля не було, почув писк автомобільної резини, обернувся і 2 місяці нічого не пам`ятав, був сильно травмований . Довго лікувався. Цивільний позов підтримав.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 , окрім його показів та показів потерпілих на думку суду, повністю доведена зібраними по справі та дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, законність, належність та достовірність яких сторонами не оспорювалася та які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12018170270000519:

- витягом з ЄДР про внесення 23.09.2018 року до ЄРДР повідомлення про скоєння ДТП 23.09.2018 року о 03:18 в с.Нехвороща, Новосанжарського району;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди вiд 23.09.2018, відповідно до якого місцем ДТП є вул.. Центральна в с.Нехвороща, Новосанжарського району, з фототаблицями;

- схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 23.09.2018 року, з фото таблицями до протоколу огляду;

- протоколом огляду транспортного засобу від 23.09.2018 року з фото таблицями до протоколу огляду ТЗ від 23.09.2018 року;

- медичною довідкою про результат токсикологічного дослідження № 2350 від 26.09.2018 року;

- постановою про визнання речовим доказом від 23.09.2019 року, де автомобіль ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом та поміщено на майданчик тимчасового збереження транспорту при Новосанжарському РВ;

- копією виписки із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 , з якої вбачається, що вона перебувала на стаціонарному лікування з 23.09.2018 року по 10.10.2018 року;

- висновком експерта № 176 від 08.11.2018 року про проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_2 ;

- висновком експерта № 165 від 18.11.2018 року про проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_3 ;

- протоколом огляду місця події від 08.10.2018 року з фото таблицями до протоколу;

- висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 486 від 30.10.2018, відповідно до якого на момент проведення огляду робоча гальмівна система, рульове керування та ходова частина досліджуваного автомобіля ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 знаходилися в працездатному стані;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.10.2018 року за участю потерпілої ОСОБА_2 ;

- схемою до протоколу проведення слідчого експерименту від 22.10.2018 року;

- висновком судової авто технічної експертизи № 526 від 20.11.2018 року, відповідно до якого:

1. В заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , вбачаються невідповідності з вимогами п.п.10.1 ПДР, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням обставин даної пригоди.

2. В заданій дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , мав технічну можливість запобігти даної дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання п.10.1 ПДР, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

- висновком судової автотехнічної експертизи № 2201 від 28.02.2019 року, згідно якого:

1. Технічна можливість уникнути пригоди, тобто втрати курсової стійкості автомобіля в процесі руху, що привело до його заносу з виїздом за межі проїзної частини та в подальшому наїзду на пішоходів, з боку водія автомобіля ВАЗ-21099 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 полягала у виконанні ним вимог п.12.1 ПДР, для чого у нього не було перешкод технічного характеру.

2. В умовах місця пригоди дії водія автомобіля ВАЗ 21099 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.12.1 ПДР, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з ДТП.

- характеристиками на ОСОБА_1 ;

Суд вважає, що всі докази по справі, досліджені в судовому засіданні є належними, допустимими, зібрані з дотриманням процесуального законодавства, надають інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування.

Суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 286 КК України, як необережні дії, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим тяжкі тілесні ушкодження .

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст.12 КК України обвинуваченим ОСОБА_1 вчинено необережний тяжкий злочин ( ч.2 ст. 286 КК України).

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України визначено, що водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

За змістом юридичної конструкції статті 286 КК України, вказаний злочин належить до злочинів із так званим матеріальним складом. Тому, ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння, є не будь-яке з порушень правил безпеки дорожнього руху, а лише ті з них, які створюють реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків, передбачених у частинах 1,2 або 3 цієї статті, і перебувають з ними у причинному зв`язку. Про необхідність з`ясування і відображення у вироку, чи є причинний зв`язок між учиненими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками, зазначено також у правових позиціях Верховного Суду України (№5-18кс14 від 20.11.2014 року) та у роз`ясненні, яке міститься у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».

Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст..65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає його щире каяття, часткове відшкодування шкоди потерпілим.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.

Суд враховує, що ОСОБА_1 раніше не судимий, на спецобліках не перебуває, має позитивну характеристику за місцем проживання.

З урахуванням наведеного, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає покарання у вигляді позбавлення волі, яке слід обрати в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

При цьому, в даному випадку, на переконання суду, досягнення мети покарання стосовно обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства, враховуючи, що ОСОБА_1 раніше не судимий, на спецобліках не перебуває, характеризується позитивно, його вік, спосіб життя, думку прокурора, тому покарання слід призначити із застосуванням вимог ст.ст. 75, 76 КК України. Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових злочинів. Також суд враховує, що ОСОБА_1 працює, одружений, що свідчить про позитивні соціальні зв`язки та невисокі ризики повторного вчинення ним злочину.

Згідно до п.п. 20, 21 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23 грудня 2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1, 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Враховуючи обставини справи, а саме те, що ОСОБА_1 вчинив злочин, в результаті якого потерпілі отримали тяжкі тілесні ушкодження, думку прокурора, потерпілих і їх представника, суд вважає що ОСОБА_1 слід позбавити права керувати транспортними засобами.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті, суд не вбачає.

Згідно досудової доповіді, підготовленої начальником Решетилівського РС філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, можливе виправлення даної особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк. (а.с. 147-149).

В підготовчому судовому засіданні потерпілі і прокурор заявили цивільні позови.

За приписом ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

При вирішенні заявлених потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовних вимог суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" №6 від 27.03.1992 року (із змінами і доповненнями), передбачено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлено позов про відшкодування їй:

- обвинуваченим ОСОБА_1 – 119784 грн. моральної шкоди та витрати на правову допомогу в сумі 8000 грн.;

-страховою компанією ПРаТ «УАСК АСКА» завдану матеріальну шкоду в розмірі 43355,99 грн. та моральну шкоду в сумі – 2168 грн.

Потерпілим ОСОБА_3 заявлено позов про відшкодування йому:

- обвинуваченим ОСОБА_1 – 115965 грн. моральної шкоди та витрати на правову допомогу в сумі 8000 грн.;

-страховою компанією ПРаТ «УАСК АСКА» завдану матеріальну шкоду в розмірі 80689,95 грн. та моральну шкоду в сумі – 4035 грн.

Представник відповідача ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» в судове засідання не з`явився, надав відзиви на позовні заяви потерпілих та клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпечуваного транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи..

Відповідно до вимог ч.1 ст.1167, ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

З урахуванням наданих доказів, суд вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню

Матеріали справи свідчать, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, була застрахована у ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», про що свідчить поліс №АМ 4004989. Приймаючи до уваги вищенаведене та враховуючи відзив ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», суд стягує з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди суму у розмірі 37396 грн. 77 коп. та моральної шкоди у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду заподіяну здоров`ю в сумі – 1869 грн. 84 коп.

Приймаючи до уваги ті обставини, що в ході досудового розслідування ОСОБА_1 частково відшкодував потерпілій спричинену моральну шкоду у розмірі 31000 гривень, що було підтверджено потерпілою в судовому засіданні, суд стягує з ОСОБА_1 на користь потерпілої в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди суму у розмірі 85000 грн.. та витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 8000 грн..

З урахуванням наданих доказів, суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню

Матеріали справи свідчать, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, була застрахована у ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», про що свідчить поліс №АМ 4004989. Приймаючи до уваги вищенаведене та враховуючи відзив ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», суд стягує з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди суму у розмірі 67692 грн. 22 коп. та моральної шкоди у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду заподіяну здоров`ю в сумі – 3384 грн. 61 коп.

Приймаючи до уваги ті обставини, що в ході досудового розслідування ОСОБА_1 частково відшкодував потерпілому спричинену моральну шкоду у розмірі 35000 гривень, що було підтверджено потерпілим в судовому засіданні, суд стягує з ОСОБА_1 на користь потерпілого в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди суму у розмірі 80000 грн.. та витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 8000 грн..

У кримінальному провадженні прокурором в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації та Фінансового управління Новосанжарської районної державної адміністрації пред`явлений цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих від злочину в розмірі 24376,85 грн.

Представники Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації та Фінансового управління Новосанжарської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явилися. Представник Фінансового управління Новосанжарської районної державної адміністрації надав заяву про розгляд справи у відсутності їх представника.

Згідно з довідкою Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім..М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» загальна вартість витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 за період з 23 вересня 2018 року по 10 жовтня 2018 року склала 11763,17 грн. (т. 1 а. с. 114-115).

Згідно з довідкою Комунального некомерційного підприємства «Новосанжарська центральна районна лікарня Новосанжарської районної ради» загальна вартість витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 за період з 23 вересня 2018 року по 26 жовтня 2018 року склала 12613,68 грн. (т. 1 а. с. 124).

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 КПК України цивільний відповідач має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього

Таким чином, оскільки обвинуваченим визнано позов в повному обсязі та розмір заявлених вимог підтверджений документально, то цивільний позов, заявлений прокурором підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України , якою врегульовані питання щодо розподілу процесуальних витрат, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на проведення експертизи.

Статтею 368 КПК України передбачено, що ухвалюючи вирок суд повинен серед іншого вирішити питання про те, на кого мають бути покладені процесуальні витрати та в якому розмірі.

Відповідно до вимог ч.4 ст.374 КПК України в резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо процесуальних витрат.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження під час розслідування даного злочину у справі було проведено судову експертизу технічного стану транспортного засобу, та дві судові автотехнічні експертизи, вартість проведення яких загалом склала 5148 грн.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обвинуваченому не обирати.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд, –

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки..

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов прокурора Новосанжарського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації та Фінансового управління Новосанжарської районної державної адміністрації – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації (м.Полтава, вул.. Соборності,45, отримувач ГУК Полтавська область/Полтавська/24060300, код за ЄДРПОУ 37959255, банк отримувача: казначейство України (ЕАП), номер рахунку 31416544016001, код бюджетної класифікації 24060300, МФО 899998) вартість витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 – 11763 ( одинадцять тисяч сімсот шістдесят три) грн.. 17 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Фінансового управління Новосанжарської районної державної адміністрації ( р/р 31410544016331, одержувач Н.Санжарське УК/Новосанжарський район, код доходів 24060300, код одержувача ЄДРПОУ 37464450, банк отримувача: казначейство України (ЕАП), МФО 899998 інші надходження) вартість витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 – 12613 ( дванадцять тисяч шістсот тринадцять) грн.. 68 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 :

-85000 (вісімдесят п`ять тисяч) грн.. в рахунок відшкодування моральної шкоди;

-8000 (вісім тисяч) грн.. – в рахунок відшкодування витрит за надання професійної правничої допомоги.

Стягнути з Страхової компанії ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» ( ЄДРПОУ 13490997) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 :

-37396 (тридцять сім тисяч триста дев`яносто шість) грн. 77 коп. – матеріальної шкоди;

-1869 (одна тисяча вісімсот шістдесят дев`ять) грн. 84 коп. – моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 :

-80000 (вісімдесят тисяч) грн.. в рахунок відшкодування моральної шкоди;

-8000 (вісім тисяч) грн.. – в рахунок відшкодування витрит за надання професійної правничої допомоги.

Стягнути з Страхової компанії ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» ( ЄДРПОУ 13490997) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 :

-67692 (шістдесят сім тисяч шістсот дев`яносто дві) грн. 22 коп. – матеріальної шкоди;

-3384 (три тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 61 коп. – моральної шкоди.

Судові витрати у справі – 5148 грн., вартість проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу, та дві судові автотехнічні експертизи - стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь держави.

Речові докази:

- автомобіль ВАЗ 21099, днз. НОМЕР_1 , який знаходяться на території Новосанжарського ВП Кобеляцького ВП ГУНП у Полтавській області - повернути ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Т.Г. Стрельченко