Рішення № 87707712, 29.01.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/2010/19

2/296/664/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" січня 2020 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі

головуючого судді Сингаївського О.П.,

за участі секретаря судового засідання Чертвертухи О.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Шпонарського Є.В.,

представника третьої особи Горобородого Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, за участі третьої особи Головного управління Національної поліції в Житомирській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органу досудового розслідування, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України у Житомирській області, третя особа: Головне управління національної поліції в Житомирській області про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 07.03.2019 у справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

В обґрунтування позову зазначив, що у провадженні слідчого відділу Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12016060020000190 від 10.01.2016 за ч.1 ст.121 КК України, у якому ОСОБА_1 визнано потерпілим.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, з метою призначення слідчим судово-медичної експертизи для визначення ступеню тяжкості нанесених йому тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 19.02.2018 року надав слідчому оригінали медичних документів, які отримав в результаті лікування протягом 2016 - 2017 років та медичні документи, які мав до цього, а саме :

- комп`ютерну томографію голови за 2016 рік;

- два рентгенівські знімки черепа голови;

- один рентгенівський знімок органу грудної клітини від 09.01.2016;

- один рентгенівський знімок грудної клітини від 13.02.2016;

- два знімки МРТ голови за 2013 рік ;

- два рентгенівських знімки органу грудної клітини за 2017 рік;

- два рентгенівські знімки черепа голови за 2017 рік.

Після проведення судово-медичних експертиз позивач звернувся до слідчого із проханням повернути належні йому медичні документи, проте документи йому повернуті не були через втрату.

Позивач вказує, що він є інвалідом ІІ групи, у зв`язку з чим періодично проходить лікарняну перекомісію, де від нього вимагають наявність медичних документів, які були втрачені слідчим. Позивач остерігається, що лікарі, не маючи достатніх даних для визначення стану його здоров`я, не продовжать йому групу інвалідності та він втратить пільги, передбачені для інвалідів законом.

Просить стягнути із відповідача на свою користь 4320 грн. витрат за відновлення медичної документації та 3500 грн. витрат на правничу допомогу, а також 20 000 грн. на відшкодування

моральної шкоди, яка завдана йому незаконними діями та бездіяльністю працівників СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали повністю та просили його задовольнити з тих же підстав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю, оскільки позов заявлено лише до Головного управління, хоча будь-які неправомірні дії чи бездіяльність з боку Головного управління (а, отже, і вина) відсутні.

Представник третьої особи, ОСОБА_2 , позов не визнав і просив повністю відмовити у його задоволенні. Пояснив, що дійсно по кримінальному провадженню, у якому ОСОБА_1 має статус потерпілого, призначалися основна та додаткова судово-медичні експертизи, в тому числі і з використанням наданих позивачем медичних документів. Після проведення цих експертиз вказані документи були передані до кабінету слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , однак, подальша доля цих медичних документів невідома. У зв`язку із втратою речових доказів було проведено службове розслідування, за результатами якого слідчих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, про результати проведеного службового розслідування повідомлено позивача. Вказаними слідчими вживалися заходи для відновлення втрачених рентгенівських знімків, надсилалися запити до медичних установ, які ці знімки видавали, однак отримати їх дублікати не вдалося у зв`язку із перебігом строків їх зберігання. Крім того, під час оперативної наради, на якій була присутня мати позивача – ОСОБА_6 , слідчі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пропонували їй грошові кошти у розмірі 4500 грн. в якості відшкодування витрат на виготовлення нових знімків, проте мати відмовилася, мотивуючи тим, що вартість відновлення знімків – понад 15 000 грн. Особисто ОСОБА_2 на цій оперативній нараді не був присутній. Вважає, що оскільки до цього часу позивач не здійснив жодних дій на отримання запропонованої компенсації, то йому не завдано будь-якої шкоди і таким чином він намагається безпідставно збагатитися за рахунок Державного бюджету.

ОСОБА_6 , допитана в судовому засіданні в якості свідка, пояснила, що на прохання слідчої ОСОБА_7 , з метою проведення судово – медичних експертиз, вона надала медичні документи сина. Згодом їм стало відомо, що ці знімки втрачено, а оскільки вони для них дуже важливі (її син є інвалідом ІІ групи та потребує повторного проходження медкомісії для підтвердження групи інвалідності), вони зверталися до керівників поліції усіх рівнів. Вона особисто була присутня на нараді у Богаткова, крім неї були присутні начальник Сорока та слідчий Моравський, але ніяких грошей на відшкодування шкоди їй ніхто не пропонував. Їй вдалося відновити лише один знімок МРТ за 2017 рік.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він перебуває на посаді старшого слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області, в його провадженні перебували матеріали досудового розслідування, в якому потерпілим був позивач. З невідомих йому причин медичні документи ОСОБА_1 , які надавалися його матірю для проведення судово-медичних експертиз, після їх проведення дійсно зникли. Особисто він ОСОБА_1 не знає, знайомий із його матір"ю. Підтвердив, що дійсно була оперативна нарада, на якій була присутня ОСОБА_6 , та на цій нараді їй пропонували відшкодувати 4 000 – 4500 грн., але вона не погодилася і сказала, що втрачені знімки коштували дорожче. Також вказав, що ним особисто вживалися заходи для відновлення втрачених знімків, але безрезультатно.

Суд заслухав пояснення учасників судового процесу та свідків, дослідив матеріали справи та встановив що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу

особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12016060020000190 від 10.01.2016 за ч.1 ст.121 КК України, у якому ОСОБА_1 визнано потерпілим.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, з метою призначення слідчим судово-медичних експертиз для визначення ступеню тяжкості нанесених йому тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 19.02.2018 року надав слідчому оригінали медичних документів, які отримав в результаті лікування протягом 2016 - 2017 років та медичні документи, які мав до цього, а саме :

- комп`ютерну томографію голови за 2016 рік;

- два рентгенівські знімки черепа голови;

- один рентгенівський знімок органу грудної клітини від 09.01.2016;

- один рентгенівський знімок грудної клітини від 13.02.2016;

- два знімки МРТ голови за 2013 рік ;

- два рентгенівських знімки органу грудної клітини за 2017 рік;

- два рентгенівські знімки черепа голови за 2017 рік.

Факт передачі вказаних медичних документів підтверджено копією письмової заяви (а.с. 13).

Після проведення судово-медичних експертиз позивач звернувся до слідчого із проханням повернути належні йому медичні документи, проте документи йому повернуті не були. На підставі численних скарг та звернень як самого потерпілого, так і його матері, ОСОБА_6 , СУ ГУНП в Житомирській області ініційовано службову перевірку, за результатами якої листом від 02.08.2018 повідомлено ОСОБА_6 про зобов`язання слідчих, у провадженні яких перебувало кримінальне провадження, у місячний термін повернути ОСОБА_1 відсутні медичні документи або відшкодувати витрати, пов`язані з їх виготовленням (а.с.14, 15).

Також факт втрати медичних документів (речових доказів) визнано керівництвом СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області, що підтверджується листом за підписом начальника слідчого відділу Рудницького С.В. від 06.09.2018 №13989/201/02/2018 (а.с.16).

Проте, позивачеві не було повернуто втрачених медичних документів та не відшкодовано вартість їх відновлення.

Встановлено, що правоохоронними органами було втрачено два знімки МРТ та один знімок комп`ютерної томографії, загальна вартість яких становить 4320 грн (а.с. 18,19).

Разом з тим, відповідно до листа КУ «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» від 14.02.2019 №01/326 не встановлено вартість медичних послуг «рентгенівський знімок черепа голови», «рентгенівський знімок органу грудної клітки», «рентгенівський знімок грудної клітки» (а.с. 17).

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до чч.1, 4 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.

У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй документа вона зобов`язана відшкодувати володільцю витрати, пов`язані з втратою чи знищенням документа та виготовленням його дубліката.

Відповідно до ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу , що здійснює оперативно – розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Відповідно до статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Таким чином суд приходить до висновку про обгрунтованість вимоги про стягнення з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України, спеціально визначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, на користь ОСОБА_1 завданої матеріальної шкоди в розмірі 4 320 грн.

Встановлено, що незаконними діями та бездіяльністю працівників СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області, які полягають у втраті речових доказів, позивачеві завдано моральних страждань, зумовлених постійним стресом і страхом не пройти перекомісію та не отримати групу інвалідності, внаслідок чого істотно погіршився його психічний стан, адже він постійно був знервований та напружений. Крім того, позивач вимушений був неодноразово звертатися до керівників поліції усіх рівнів для відновлення свого порушеного права, що призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків. Розмір моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, позивач оцінює в 20 000,00 грн.

Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне -за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Моральна шкода, завдана органами Національної поліції України є підставою для покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, а тому підлягають стягненню кошти на відшкодування моральної шкоди з Державного бюджету України через

Державну казначейську службу України на підставі статей 1174, 1176 ЦК України.

Відповідний правовий висновок щодо застосування статей 1166, 1167, 1176, 1173, 1174 ЦК України викладено у правовому висновку Верховного Суду України у постанові від 22 червня 2017 року у справі №6-501цс17.

Аналізуючи зібрані докази, суд визнає факт заподіяння позивачу моральної шкоди діями органів Національної поліції України, які полягають у втраті речових доказів під час досудового розслідування по кримінальному провадженню.

Проте, враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн. є завищеними, їх розмір не знайшов свого об`єктивного підтвердження в ході розгляду справи.

Так, позивачу були спричинені моральні страждання, що безумовно змінило його нормальний життєвий ритм, проте інших доказів на підтвердження немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, істотності змін в житті, тощо) до суду не надано, а тому керуючись засадами справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу моральну шкоду в розмірі 1000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Оскільки позивачем належним чином підтверджено понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 3500 грн. (а.с. 22), суд також задовольняє позов в частині відшкодування цих витрат на користь позивача.

Керуючись ст.ст.10, 11, 12, 81, 258, 263, 265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання в безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України, спеціально визначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, на користь ОСОБА_1 - 4 320 (чотири тисячі триста двадцять) гривень матеріальної шкоди, 1 000 (одну тисячу) гривень на відшкодування моральної шкоди, 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень витрат на правничу допомогу, а всього на суму 8 820 (вісім тисяч вісімсот двадцять).

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольвський районний суд м.Житомира на протязі місяця з дня його проголошення.

Cуддя О. П. Сингаївський

Повний текст рішення суду виготовлено 05.02.2020