Рішення № 87707633, 18.02.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3529/18

Категорія 26

2/295/270/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Заочне

18.02.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Козакевич І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №ZRXRRX07290108 від 29.08.2007 року, який укладено з ОСОБА_2 з терміном повернення 29.08.2009 року, в розмірі 169551,78 грн. та витрати по сплаті судового збору. В обгрунтування вимог вказано, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено зазначений кредитний договір. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла. Спадкоємцем, який постійно проживав з позичальником є ОСОБА_1

12.05.2017 року позивачем була направлена претензія кредитора до Другої державної нотаріальної контори після чого отримали відповідь, що спадкоємці ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини та із заявами про відмову від прийняття спадщини не звертались. Позивач вважає, що відповідача ОСОБА_1 прийняла спадщину, до якої входять і кредитні зобов`язання позичальника, а тому саме ОСОБА_1 має сплатити заборгованість.

В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про проведення розгляду справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечувала (а.с. 29).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, судові повістки, направлені відповідачу повернулись на адресу суду не врученою адресату, з відміткою пошти «За закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.08.2007 року ОСОБА_2 підписала Анкету позичальника, згідно якої отримала кредит у розмірі 9120,00 грн. з з терміном повернення 29.08.2009 року (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, згідно свідоцтва серії НОМЕР_1 (а.с. 14).

Щодо обґрунтованості вимог щодо розміру заборгованості, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 29.08.2007 року ОСОБА_2 підписала Анкету позичальника, згідно якої отримала кредит у розмірі 9120,00 грн. строком на 2 роки, а саме з 29.08.2007 року по 29.08.2009 року, з відсотковою ставкою – 1% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту (а.с. 7 на звороті).

До позову банк додав Умови надання споживчого кредиту фізичним особам (а.с. 8-11), однак останні не містять підпису позичальника – ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно розрахунку наданого позивачем заборгованість за кредитним договором № ZRXRRX07290108 від 29.08.2007 року, станом на 30.11.2017 року становить 169551,78 грн, що складається з 6094,87 грн – тіло кредиту, 65033,58 – заборгованість за процентами, 2626,56 грн – заборгованість за комісією, 95799,77 грн – заборгованість за пенею (а.с. 5-6).

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, після 29.08.2009 року банк не мав права нараховувати відсотки з огляду на закінчення строку кредитного договору за процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 12,0 % на рік, тому суд приходить до висновку, що заборгованість зі сплати відсотків має становити 1462,06 грн (6091,87 грн. - заборгованість по тілу кредиту, х 12,0 % - відсоткова ставка за кредитом, : 365 х 730 днів - кількість прострочених днів за період з 29.08.2007 року по 29.08.2009 року).

03.07.2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в аналогічній справі за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа №342/180/17). У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети.

Оскільки анкета позичальника не містить порядку нарахування комісії та пені, Умови надання споживчого кредиту позичальником не підписано, суд дійшов висновку, що підстави для стягнення комісії та пені відсутні.

В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що за відсутності належних та допустимих доказів погодження умов договору, АТ «КБ «Приватбанк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

До укладання кредитного договору та оформлення операції надання кредиту позичальник, який бажає отримати кредит, звертається в банк із заявою про надання кредиту та надає інші документи для розгляду банком можливості надання такого кредиту. І лише після розгляду заяви (звернення) від позичальника, вивчення та аналізу наданих документів, банк приймає рішення щодо можливості (чи неможливості) надання кредиту. Лише у разі позитивного рішення, банк укладає з позичальником кредитний договір.

Анкета-заява відповідача, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розрахунок заборгованості за договором не є доказом та підтвердженням самого факту надання чи отримання кредитних коштів.

Інші письмові докази (ордер, квитанції, платіжні доручення), що підтверджують факт надання банком та отримання ОСОБА_2 кредитних коштів, в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що підстави стягнення заборгованості за кредитом відсутні, а тому позовні вимоги є необґрунтованим та до задоволення не підлягають.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13 на звороті).

Згідно довідки ПП «ВЖРЕП №15» ЖКК від 07.05.2019 року №643 ОСОБА_1 з 29.07.2000 року зареєстрована також за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 64).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини та не припинилися з його смертю. Обов`язок відшкодувати борги померлого переходить до спадкоємців.

Статтями 1268, 1269 ЦК України передбачено порядок прийняття спадщини.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Правила частини четвертої статті 1281 ЦК України( в редакція яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) вказують, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відтак, визначені статтею 1281 ЦК України строки пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін.

Одразу після того, як кредитор дізнався, що його боржник помер, він зобов`язаний звернутись з претензією кредитора до нотаріуса, у якого відкрита спадкова справа. Якщо спадкова справа у жодного нотаріуса на момент звернення не відкрита, кредитор вправі звернутись до будь-якого нотаріуса за місцем відкриття спадщини, тобто до нотаріуса нотаріального округу за останнім місцем проживання померлого. В такому випадку нотаріус відкриває спадщину за заявою кредитора, адже Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» визначено, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви спадкоємця про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини, претензії кредитора та ін.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину позбавляється права вимоги.

Зі змісту листа завідувача Житомирського обласного державного нотаріального архіву від 26.12.2019 року №3272, до майна померлої ОСОБА_2 заведено спадкову справу на підставі претензії кредитора – ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с. 79-99).

З матеріалів спадкової справи встановлено, що з претензією в порядку ст. 1281 ЦК України ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Другої Житомирської державної нотаріальної контори 06.09.2016 року, тобто в межах шестимісячного терміну.

Слід зауважити, що в матеріалах спадкової справи відсутні заяви ОСОБА_1 як про прийняття спадщини так і про відмову від прийняття спадщини за ОСОБА_2 , згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 26.12.2019 року заповіту ОСОБА_2 складено не було (а.с. 80).

В той же час, відповідно до ст. 1282 ЦК України задоволення вимог кредитора спадкоємцями повинно відбуватись в межах вартості спадкового майна.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Позивачем не доведено, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , відсутні докази про те, що за позичальником ОСОБА_2 , на день відкриття спадщини, було зареєстровано у встановленому законом порядку право власності на будь-яке майно( позивачем не заявлялось клопотання про витребовування вказаних відомостей в зв"язку з неможливістю отримати вказані відомості), за рахунок та в межах вартості якого можливо задовольнити вимоги позивача як кредитора померлого позичальника.

АТ КБ «Приватбанк» посилається на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 проте, докази того, що право власності на вказану квартиру або на її частину, було зареєстровано за ОСОБА_2 на день відкриття спадщини в матеріалах справи відсутні.

Частиною першою ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

При цьому, позивачем не вказано про те, до якої черги спадкоємців після смерті позичальника ОСОБА_2 відноситься відповідач ОСОБА_1 .

Враховуючи те, що позивачем не доведено отримання коштів за кредитним договором позичальником ОСОБА_2 , враховуючи, що позивачем не доведено спадкування ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , враховуючи, що спадкоємець відповідає по боргам спадкодавця у розмірі отриманої спадщини, проте позивачем в установленому процесуальним законодавством порядку не доведено обсяг спадкового майна та коло спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , враховуючи, що проживання відповідача за однією адресою з померлим на день відкриття спадщини не є підставою для стягнення заборгованості суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, підтав для стягнення судового збору на користь позивача не має.

Керуючись ст.ст.12,77, 81, 141, 280, 259, 263-268, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 527, 551, 1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором №ZRXRRX07290108 від 29.08.2007 року – відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код: 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: не відомо.

Суддя Л.М. Чішман