Рішення № 87706378, 14.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 вересня 2018 року № 826/11723/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. при секретарі судового засідання Артеменко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 )доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, вул. Л.Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) проскасування постанови №3-1407/2 , за участі представників сторін:

від позивача - Новиков А.С., Церковний С.М.

від відповідача - Мартиненко Д.Ю.

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 вересня 2018 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз`яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови №3-1407/2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2016 відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

В порядку встановленому статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України та Положенням про автоматизовану систему суду, затвердженого рішенням ради суддів України № 30 від 26.11.2010 року у зв`язку з припиненням повноважень судді, в провадженні якого перебувала адміністративна справа 826/11723/16, справу було розподілено між суддями повторно.

Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2017 року справу прийнято до провадження суддею Клименчук Н.М. та призначено справу до розгляду в судовому засіданні .

В судових засіданнях представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Представником відповідача щодо задоволення позову заперечно з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 29.06.2016 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ФОП ОСОБА_1 при здійсненні реконструкції кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою - АДРЕСА_2 .

За результатом перевірки складено Акт від 29.06.2016 року, яким встановлено, наступні порушення:

- проектна документація передбачає реконструкцію будівлі із зміною її геометричних розмірів в плані. Згідно пояснювальної записки проектної документації 28-15-АР.ПЗ розділ 4 «об`ємно-планувальні рішення» збільшується площа забудови та розміри будівлі, разом з терасою становитимуть 23,22x18,73м.;

- проектна документація розроблена та передана Замовнику без отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, з відхиленнями від завдання на проектування та не в повному обсязі, а саме, завдання на проектування розроблено з порушенням вимог державних будівельних норм, а саме: відсутні дані про інженерні вишукування та інструментальне обстеження конструкцій. Відсутні вимоги щодо благоустрою, інженерного захисту території, ОВНС, енергозбереження. Замовником не отримано Технічні умови, а тому завдання на проектування розроблено без урахування технічних умов. Завдання на проектування не затверджено Замовником, чим порушено п.9,10 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

-відсутнє інструментальне обстеження існуючої будівлі кафе, яке підлягає реконструкції, чим порушено вимоги п. 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»;

- відсутній генеральний план на топографічній основі у масштабі 1:500 або 1:1000, відсутні принципові рішення з вертикального планування, благоустрою та озеленення, відсутня схема транспортно-пішохідних в`язків. Відсутні плани трас внутрішньомайданчикових мереж і споруд до них, відсутній розрахунок категорії складності об`єкту, відсутній розділ проекту Організації будівництва та не розроблено проект Організації будівництва (ПОБ), чим порушено вимоги ДБН А.2.2-3-2014 «Склад па зміст проектної документації на будівництво»;

- в проектній документації відсутні рішення із забезпечення доступності території об`єкту для мало мобільних груп населення, чим порушено вимоги ДБН В.2.2-17:2006 «Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення»;

- в проектній документації відсутня прив`язка реконструйованої будівлі до червоних ліній вулиць; не забезпечено достатню кількість місць для зберігання автотранспорту чим порушено вимоги п. 7.43 табл.7.4а ДБН 360-92** «Склад та зміст проектної документації на будівництво»;

- особою, яка здійснює авторський нагляд, ФОП ОСОБА_2 , не ведеться журнал авторського нагляду, чим порушено вимоги постанови №903 KM та cm 11 Закону України «Про архітектурну діяльність»;

- замовником будівництва наведено недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт від 24.12.2015р за № КС083153581930, а саме: не зазначено відомості щодо отримання Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, проектна документація затверджена Замовником не належним чином (відсутні основні ТЕП в наказі на затвердження проектної документації, відсутній акт прийому-передачі). Чим порушено вимоги cm. 23 Закону України «Про архітектурну діяльність», cm. 29, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того, за результатом проведеної перевірки складено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1-Л-З-2906/1, та Приписи про усунення порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 29.06.2016 року № С-2906/1 з вимогою усунути допущені порушення законодавства до 29.08.2016 року та № С-2906/2 з вимогою зупинити експлуатацію об`єкта реконструкції з 30.06.2016 року.

За результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідачем винесено Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № З-1407/2 від 14.07.2016 року. Позивача визнано винною у вчиненні правопорушення, передбачене абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 130 500,00грн.

Позивач вважає Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № З-1407/2 від 14.07.2016 року протиправною, а тому звернулась до суду з даним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірна постанова є протиправною, оскільки проведення реконструкції не потребує містобудівних умов, а проведеною реконструкцію зовнішні межі будівлі не змінювались. Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивачем вказується на допущення відповідачем порядку проведення перевірки та винесення спірного рішення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі також - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2011 № 553 (далі також - Порядок № 553), Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі також - Порядок № 466), Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (у редакціях на момент їх виникнення).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV (далі - Закон №687-XIV) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Пунктом 2 частини першої статті 34, частиною першою, другою статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VІ встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації.

Статтею 10 Закону №687-XIV визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Зокрема, згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3038-VІ до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Нормами частин першої-третьої статті 41 Закону № 3038-VІ визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме у відповідності до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

Також орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає, відповідно до закону, справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пунктів 2, 3 і 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, в тому числі за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Підставами для проведення позапланової перевірки, які визначені пунктом 7 цього Порядку, є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва та посадові особи інспекції під час його здійснення зобов`язані, зокрема, ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Згідно пунктів 16-19 Порядку № 533 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Відповідно до частини сьомої статті 36 Закону №3038-VІ декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому, замовник, відповідно до закону, несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації (частина 8 статті 36 Закону №3038-VІ).

Згідно з частиною другою статті 39-1 Закону №3038-VІ, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Отже, достовірність даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, може бути перевірена після реєстрації такої декларації у порядку здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

З аналізу наведених норм вбачається, що відповідач є органом архітектурно-будівельного контролю, уповноваженим на проведення перевірки достовірності даних зазначених суб`єктами містобудівної діяльності у декларації про початок виконання будівельних робіт. Акт перевірки є носієм інформації щодо виявлених про проведенні перевірки порушень у сфері містобудівної діяльності та відповідно, може слугувати підставою для притягнення суб`єкта містобудівної діяльності до відповідальності.

Судом встановлено, що 24.12.2015 року ОСОБА_1 зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою - АДРЕСА_2 . В подальшому, 11.04.2016 року позивачем зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до ІІІ категорії складності.

Відповідачем проведено 29.06.2016 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при здійсненні реконструкції зазначеного об`єкта нерухомості.

Позивачем зазначено, що про проведення позапланової перевірки відповідачем не повідомлено позивача.

Крім того, позивача не запрошено для складання протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесення Постанови про накладення штрафу.

Щодо тверджень позивача з приводу порушення порядку проведення позапланової перевірки, суд зазначає наступне.

Як зазначено судом вище, здійснення архітектурно-будівельного контролю здійснюється у присутності суб`єктів містобудування, при цьому, обов`язку про завчасне повідомлення суб`єкта господарювання про здійснення призначення проведення позапланової перевірки не передбачено.

Також безпідставними є доводи позивача з приводу складання протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у відсутності позивача.

Як вбачається із змісту Протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.06.2016 року, такий складено за місцем проведення перевірки у присутності представника замовника за дорученням - Кримської О.Ю. (а.с. 71-72).

Відповідно до змісту Проколу, Приписів, а також, акту перевірки, представник позивача відмовилась від отримання копії зазначених документів, у зв`язку із чим, їх направлено засобами поштового зв`язку, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового направлення (а.с. 75).

З приводу правомірності Постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № З-1407/2 від 14.07.2016 року, суд зазначає наступне.

Постановою від 14.07.2016 року № З-1407/2 позивача визнано винною у вчиненні порушень містобудівного законодавства у зв`язку із чим накладено штрафні санкції у розмірі 130 500,00грн.

Так із змісту Постанови вбачається, що позивачем у Декларації про початок будівельних робіт наведено недостовірну інформацію, а реконструкцію приміщення здійснено із порушенням містобудівного законодавства.

Як вбачається із змісту заявленого позову, позивачем заперечено щодо висновків відповідача, з приводу не зазначення у декларації містобудівних умов.

Зокрема, на переконання позивача, містобудівні умови, у даному випадку, не надаються, відповідно до п.25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109, про що зазначено у Декларації про початок будівельних робіт.

Відповідно до змісту вказаного положення, не потребує отримання містобудівних умов - улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення, без змін цільового та функціонального призначення, за умови їх відповідності архітектурно- планувальним вимогам, що визначаються органом містобудування та архітектури.

При цьому, проведеною перевірко встановлено та не спростовано позивачем, що проектною документацією передбачено реконструкцію будівлі - приміщення кафе, із зміною його геометричних розмірів, також встановлено численні порушення проектної документації.

Позивачем допущення встановлених перевіркою порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не спростовано, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Н.М. Клименчук