Рішення № 87706340, 17.02.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2020 року м. Чернігів Справа № 620/161/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Шевченко А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Скобєлєвої В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Менської міської ради Менського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Менської міської ради Менського району Чернігівської області та просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Менської міської ради Менського району Чернігівської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 7423088500:07:000:0176 для ведення особистого селянського господарства, за межами с. Стольне на території Менської міської ради за рахунок земель сільськогосподарського призначення.

2. Зобов`язати Менську міську раду Чернігівської області (15600, Чернігівська, область, вул. Титаренка Сергія, 7, м. Мена, код ЄДРПОУ 04061777) затвердити поданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 7423088500:07:000:0176 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за межами с. Стольне на території Менської міської ради та передати зазначену земельну ділянку безоплатно у власність ОСОБА_1 .

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Менської міської ради Менського району Чернігівської області (15600, Чернігівська область, вул. Титаренка Сергія, 7, м. Мена, код ЄДРПОУ 04061777) на користь ОСОБА_1 (Реєстраційний номер облікової картки платника податків з ДРФО НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцяти тисяч) гривень.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що в порушення вимог земельного законодавства, відповідач подовжений час, протиправно не приймає рішення про затвердження поданого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 7423088500:07:000:0176 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за межами с. Стольне на території Менської міської ради та передати зазначену земельну ділянку безоплатно у власність позивача. Чим порушує його права та охоронювані законом інтереси.

Необхідність стягнення моральної шкоди та її розміру, обгрунтував настання негативних наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань та порушення його звичайного способу життя, негативними змінами у відношеннях зі знайомими, рідними та близькими, негативному впливі на його майновий стан, які виникли в наслідок протиправної бездіяльності відповідача.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. До суду надійшли письмові пояснення, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

18 січня 2019 року позивач звернувся до Менської міської ради Менського району Чернігівської області (надалі по тексту - Менська міська рада) із заявою від 17.01.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Стольненської сільської ради (за межами населених пунктів). До заяви додав графічний матеріал, на якому зазначив бажане місце розташування земельної ділянки.

Протягом місячного терміну, визначеного статтею 118 Земельного кодексу України (надалі по тексту - ЗК України) Менська міська рада не надала позивачу ні дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ні мотивованої відмови у його наданні.

15.03.2019, керуючись приписами частини 7 статті 118 ЗК України, позивач замовив розроблення відповідного проекту землеустрою у землевпорядній організації ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується Договором № 15/03-19, про що повідомив Менську міську раду листом від 15.03.2019.

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки був погоджений висновком Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 06 травня 2019 року №4571/82-19, в якому зазначено, що проект землеустрою відповідає вимогам чинного законодавства України та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. Строк дії висновку необмежений.

На виконання вимог Закону України "Про державний земельний кадастр" земельну ділянку було зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера 7423088500:07:000:0176, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7412284092019 від 21.05.2019.

Позивач неодноразово подавав до Менської міської ради заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з необхідним пакетом документів, проте відповідач рішення про затвердження проекту не прийняв.

Так, 3 червня 2019 року позивач подав до Менської міської ради заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 7423088500:07:000:0176 для ведення особистого селянського господарства та передачу зазначеної земельної ділянки у власність. До вказаної заяви було додано проект землеустрою, затверджений Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області, та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

14 червня 2019 року Менська міська рада прийняла рішення № 254 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за межами с. Стольне» (далі - Рішення № 254), згідно якого було вирішено розглянути поданий позивачем проект землеустрою, з-поміж інших, після усунення недоліків в технічній документації а саме: погодження меж земельних ділянок, провести топозйомку, встановити межові знак.

29 липня 2019 року позивач, разом з іншими заявниками, яким Рішенням № 254 не були Менською міською радою затвердженні проекти землеустрою, звернулися з колективним зверненням, до якого було додано пояснення землевпорядної організації - розробника проектів землеустрою про те, що дані вимоги відповідача були безпідставні та не обгрунтовані. Проте ні відповіді на звернення, ні будь-яких дій від Менської міської ради не послідувало.

16 жовтня 2019 року Чернігівським окружним адміністративним судом було прийнято рішення (справа № 620/2408/19) за позовом одного із заявників ( ОСОБА_3 ), щодо якого було винесене Рішення № 254, яким позовні вимоги до Менської міської ради були задоволені в повному обсязі, а саме Рішення № 254 було визнано протиправним та скасоване.

Після набрання рішенням Чернігівським окружним адміністративним судом по справі № 620/2408/19 законної сили, представники Менської міської ради звернулися до позивача з проханням повторно подати заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, для її повторного розгляду на сесії. Таке звернення було подане позивачем 25 листопада 2019 року.

26 листопада 2019 року, на пленарному засіданні тридцять п`ятої сесії Менської міської ради, розглядалось питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за зверненням позивача.

Проте, рішення по суті його заяви винесено не було через недостатню кількість голосів для його ухвалення. За результатами голосування по даному питанню порядку денного: голосували «За» - 17 депутатів, «Проти» - 0, «Утрималось» - 10, що підтверджується матеріалами поіменного голосування (проект рішення та результати поіменного голосування «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за межами с. Стольне» від 26.11.2019).

29 листопада 2019 року позивач повторно подав заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, з метою чергового її розгляду на сесії.

04 грудня 2019 року на пленарне засідання тридцять шостої сесії Менської міської ради повторно було винесено проект рішення «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за межами с. Стольне», в ході якого розглядалась і заява позивача. За результатами голосування по даному питанню: голосували «За» - 14 депутатів, «Проти» - 4, «Утрималось» - 1, що підтверджується матеріалами поіменного голосування, рішення по суті його заяви знову не було винесено.

Не погодившись з таким рішенням позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (надалі по тексту - Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 12,118,122,123 ЗК України, статтями 26, 33 Закону № 280/97-ВР .

Відповідно до пункту б частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в ч. 3 ст. 116 ЗК України).

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектарів.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 34 пункту 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних та міських рад вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України. Відповідно до положень частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача ... забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган місцевого самоврядування не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно із частиною сьомою статті 188 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до частин восьмої-дев`ятої статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частина 9 ст. 118 ЗК України встановлює в імперативній формі обов`язок для уповноваженого органу прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність при наявності проекту, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України.

Системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання клопотання до органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) укладення угоди на розроблення проекту землеустрою на підставі дозволу органу місцевого самоврядування або за принципом мовчазної згоди;

3) погодження розробленого проекту землеустрою з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) державна реєстрація сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання погодженого проекту землеустрою до органу місцевого самоврядування;

6) прийняття рішення органом місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність;

При цьому з вищенаведених норм ЗК України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України.

Відповідно до статті 41 Регламенту роботи Менської міської ради 7 скликання, затвердженого рішенням 2 сесії 7 скликання Менської міської ради від 23 червня 2017 року "Про затвердження Регламенту Менської міської ради" (надалі - Регламенту), пленарне засідання ради відкривається і проводиться, якщо в ньому бере участь більше половини депутатів від загального складу ради. Менська міська рада складається із 35 депутатських мандатів.

Згідно статті 61 Регламенту, рішення ради приймаються на її пленарному засіданні більшістю депутатів від загального складу ради, тобто мінімальна кількість депутатів, яка потрібна для прийняття рішення е 18 голосів.

З поданих суду доказів вбачається, що Менська міська рада протягом семи місяців не прийняла рішення по поданому позивачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 7423088500:07:000:0176, яке повинна прийняти відповідно до повноважень протягом двотижневого строку з моменту прийняття заяви.

Згідно вимог, визначених частиною 9 статті 118 ЗК України, по заявам позивача про затвердження проекту відповідач зобов`язаний був прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою, або відмовити в такому затвердженні.

При цьому, єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою могло бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України.

Суд звертає увагу, що проект землеустрою погоджено Головним управління Держгеокадастру у Київській області від 06 травня 2019 року N 4571/82-19, в якому зазначено, що проект землеустрою відповідає вимогам чинного законодавства України та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

Проте, в червні місяці Менська міська рада неправомірно відкладає прийняття рішення, в тому числі за заявою позивача, а потім в листопаді та грудні місяці двічі ухиляється від прийняття рішення по його заявам.

Тобто вчиняє протиправну бездіяльність, шляхом ухилення від виконання своїх обов`язків.

Зважаючи на наведене судом встановлено, що Менська міська рада Менського району Чернігівської області не приймаючи рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 7423088500:07:000:0176 для ведення особистого селянського господарства, за межами с. Стольне на території Менської міської ради за рахунок земель сільськогосподарського призначення, діяла не у спосіб, що передбачений Конституцією та Земельним кодексом України, в результаті чого допустила протиправну бездіяльність, чим порушила його право позивача на безоплатне одержання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності.

За таких підстав, позов, в частині визнання протиправною бездіяльність Менської міської ради Менського району Чернігівської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 7423088500:07:000:0176 для ведення особистого селянського господарства, за межами с. Стольне на території Менської міської ради за рахунок земель сільськогосподарського призначення, а також зобов`язання Менську міську раду Чернігівської області затвердити поданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 7423088500:07:000:0176 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за межами с. Стольне на території Менської міської ради та передати зазначену земельну ділянку безоплатно у власність ОСОБА_1 , необхідно задовольнити.

Стосовно відшкодування позивачу моральної шкоди, завданої внаслідок бездіяльності органу місцевого самоврядування, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Неналежне виконання органами державної влади чи місцевого самоврядування своїх повноважень, що призвело до порушення прав людини, свідчить про невиконання державою в особі відповідного органу її головного обов`язку перед людиною - утверджувати та забезпечувати її права.

Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України); приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1- 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Позивач не представив суду жодних доказів настання негативних наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань чи порушення його звичайного способу життя, негативних змін у відношеннях зі знайомими, рідними та близькими, або його майнового стану, які б виникли в наслідок протиправної бездіяльності відповідача.

За таких підстав, у задоволенні позову, в частині стягнення моральної шкоди, необхідно відмовити.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Менської міської ради Менського району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Менської міської ради Менського району Чернігівської області (вул.Титаренка Сергія, буд.7, м.Мена, Менський район, Чернігівська область,15600, код ЄДРПОУ 04061777) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Менської міської ради Менського району Чернігівської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 7423088500:07:000:0176 для ведення особистого селянського господарства, за межами с. Стольне на території Менської міської ради за рахунок земель сільськогосподарського призначення.

Зобов`язати Менську міську раду Чернігівської області (15600, Чернігівська, область, вул. Титаренка Сергія, 7, м. Мена, код ЄДРПОУ 04061777) затвердити поданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 7423088500:07:000:0176 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за межами с. Стольне на території Менської міської ради та передати зазначену земельну ділянку безоплатно у власність ОСОБА_1 .

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Менської міської ради Менського району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 20 лютого 2020 року.

Суддя С.Л. Клопот