Рішення № 87706268, 20.02.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року справа № 580/32/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного письмового позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

02.01.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд подано позовну заяву, підписану адвокатом Руднічук Д.В. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач), до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.131; код ЄДРПОУ 39765890) про:

визнання протиправним і скасування наказу відповідача від 13.03.2019 №95 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою;

зобов`язання відповідача надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на 49 років, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення в адмінмежах Косарської сільської ради Кам`янського р-ну Черкаської обл. за межами населеного пункту.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою за відсутності правових підстав, виключний перелік яких визначений законом. Тому просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 08.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання. Згідно з даними рекомендованих повідомлень вказану ухвалу відповідач отримав 13.01.2020, а позивач – 14.01.2020.

23.01.2020 подано суду заяву, підписану адвокатом Руднічуком Д.В. від імені позивача 22.01.2020, про зміну предмету позову, в якій просив зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку, площею 1,86 га, у власність для ведення особистого селянського господарства без проведення аукціону за рахунок земель сільськогосподарського призначення в адмінмежах Косарської сільської ради Кам`янського р-ну Черкаської області за межами населеного пункту (далі - Заява від 22.01.2020). В обгрунтування зазначено, що позивач має у власності земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,14га. Оскільки чинним законодавством України передбачено отримання у власність земельної ділянки з вищевказаним цільовим призначенням не більше 2,0га., позивач просив зобов`язати надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо власності на земельну ділянку, площею 1,86 га.

24.01.2020 відповідач надав суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що вимогами Земельного кодексу України не передбачено надання земельної ділянки громадянам для ведення особистого селянського господарства без проведення земельних торгів. Стверджує, що передача земельних ділянок без проведення земельних торгів можлива виключно особам, що брали участь в АТО, а позивач таких доказів не надав. Тому вважає, що не допустив порушень закону. Також наголошує, що передача земельних ділянок у власність є виключними дискреційними повноваженнями відповідача.

Ухвалою від 27.01.2020 суд прийняв до розгляду згадану вище Заяву позивача від 22.01.2020, вирішивши продовжити розгляд справи згідно зі зміненим предметом спору.

На Заяву позивача від 22.01.2020 відповідач 24.01.2020 подав суду відзив, в якому зазначив, що позивач із заявою про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки, площею 1,86 га, не звертався і відповідач не відмовляв йому у наданні такого дозволу. Отже, права позивача у цій частині не порушені. Тому просив відмовити у задоволенні позову.

Оскільки сторони обгрунтованих клопотань про розгляд справи з їх повідомленням (викликом у судове засідання) або заперечень на розгляд справи саме у спрощеному провадженні суду не надали, з огляду на відсутність необхідності призначити в справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив розглянути справу на піставі наявних письмових доказів у спрощеному провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що 21.09.2017 позивач звернувся до відповідача заявою (а.с.80) про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки площею 1,85га ріллі із земель резервного фонду для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Косарської сільської ради Кам`янського району за межами населеного пункту. До заяви додав: копії паспорта та РНОКПП, посвідчення УБД та інваліда 2 групи, графічні матеріалами про бажане місцерозташування земельної ділянки, копію довідки 6-зем, довідки про набуття права власності, копію рішення сільської ради щодо погодження надання дозволу, погодження орендаря.

Листом від 20.10.2017 №9386/6-17 відповідач йому повідомив, що позитивне вирішення порушеного позивачем питання неможливе, оскільки площа земельної ділянки у поданих позивачем графічних матеріалах становить 2,0га, а у заяві позивач просить 1,85га. Також зазначено, що земельна ділянка, площею 2,0000га, (кадастровий номер 7121882500:02:000:0895), яку має намір отримати у власність позивач, утворена шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки площею 40,2381 га з кадастровим номером 7121882500:02:000:0744, яка є об`єктом оренди СТОВ “Зоря” відповідно до договору оренди від 13.03.2014. Землекористувач не вніс змін до договору оренди землі в частині зміни об`єкта оренди, а саме про кількість земельних ділянок, їх площі, кадастрові номери.

22.02.2018 позивач повторно звернувся до відповідача заявою (а.с.120) про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у користування на 49 років земельної ділянки площею 2,0га ріллі (кадастровий номер 7121882500:02:000:0895) із земель резервного фонду для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Косарської сільської ради Кам`янського району за межами населеного пункту. До неї позивач, окрім документів, доданих до заяви від 21.09.2017, додав витяг з ДЗК, погодження сільської ради.

Листом від 15.03.2018 №1063/0/95-18 відповідач йому повідомив, що позитивне вирішення порушеного позивачем питання неможливе, з підстав, вказаних у листі від 20.10.2017 №9386/6-17.

23.07.2018 позивач втретє звернувся до відповідача заявою (а.с.126) про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у користування на 49 років земельної ділянки площею 2,0га ріллі (кадастровий номер 7121882500:02:000:0895) для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Косарської сільської ради Кам`янського району за межами населеного пункту. До неї додав аналогічні документи, що додані до вищевказаних заяв.

Листом від 10.08.2018 №3309/0/95-18 відповідач повідомив, що позитивне вирішення порушеного позивачем питання неможливе лише за результатами земельних торгів.

Тому позивач звернувся до суду з позовом. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 у справі №2340/3190/18, що набрало законної сили 17.01.2019, визнано протиправними дії відповідача, що пов`язані з наданням відмови ОСОБА_1 від 20.10.2017 №9386/6-17, від 15.03.2018 №1063/0/95-18, від 10.08.2018 №3309/0/95-18 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на 49 років, орієнтованою площею 2,00га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, за межами населеного пункту, в адміністративних межах Косарської сільської ради Кам`янського району Черкаської області. Зобов`язано відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_1 та вирішити питання про надання або про відмову у наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки орієнтованою площею 2,00га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Косарської сільської ради Кам`янського району Черкаської області.

У мотивувальній частині цього рішення суд з посиланням на висновки Верховного Суду у постанові від 27.02.2018 у справі № 545/808/17 вказав, що викладена у листах відповідача відмова у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою не передбачена статтею 118 Земельного кодексу України. Також суд зазначив, що за наслідками розгляду заяв позивача відповідач мав би прийняти рішення у формі наказу, а складені листи у відповідь на заяви не є рішенням суб`єкта владних повноважень.

На виконання вказаного рішення суду за наслідками розгляду заяв позивача від 21.09.2017 №18748/0/5-17-СГ, від 22.02.2018 №К1640/0/94-18-СГ та від 23.07.2018 №К-5709/0/94-18-СГ, враховуючи службову записку юридичного управління від 12.03.2019 №82/3-19-0.6, відповідач наказом від 13.03.2019 №95 відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки, площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства адміністративних межах Косарської сільської ради Кам`янського району Черкаської області.

Тому позивач звернувся в суд з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи з урахування заяви позивача про зміну предмету позову, суд, дотримуючись меж заявлених позовних вимог відповідно до ст.ст.2, 5, 9 КАС України, врахував таке.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-III (далі – ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Зазначена норма регулює правовідносини щодо несформованих земельних ділянок.

Суд врахував, що спірні обставини свідчать, що позивач не звертався до відповідача з проханням отримати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо земельної ділянки, площею 1,86га для отримання її у власність. Натомість всі його заяви стосувалися наміру отримати її в користування на 49 років. Крім того, відсутні рішення відповідача про відмову у наданні такого дозволу. Заяв щодо допущення описок у вказаній Заяві суду не надходило.

З огляду на Заяву позивача від 22.01.2020 наказ відповідача про відмову у наданні йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою для отримання в користування земельної ділянки, площею 2 га, виключений з предметів заявленого спору. Крім того, належність виконання відповідачем рішення суду у справі №2340/3190/18 може бути предметом судового контролю такого суду, з огляду на що позивач не позбавлений права звернутися до суду в порядку ст.383 КАС україни.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах, а суд не наділений повноваженням врегульовувати правовідносини, які не виникли.

Положення ст.9 КАС України вимагають судовий розгляд здійснювати в межах заявлених позовних вимог.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд врахував, що правовідносини щодо отримання особою у власність сформованої земельної ділянки регулюються іншими нормами (ст.ст.122-123, 134-139 ЗК України).

Згідно з ч.2 ст.123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Отже, для надання земельних ділянок у власність існує інший порядок.

Згідно з вимогами ч.1 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч.4 вказаної статті).

На пдіставі ч.1 ст.134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Водночас згідно з ч.3 ст.134 ЗК України земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Отже, питання дотримання процедури надання зеельних ділянок за результатом земельних торгів (аукціону) чи без дотримання такої процедури може стати предметом оцінки лише після формування земельних ділянок (з присвоєним кадастровим номером), як самостійних об`єктів цивільних прав.

Оскільки позивач не подавав відповідачу клопотання про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку, площею 1,86 га, у власність, а відповідач не розглядав таке питання і, відповідно, не приймав жодного рішення з цього приводу, спір в цій частині між сторонами не виник. Крім того, зважаючи, що позивач у заявах до відповідача не вказав кадастрового номеру земельної ділянки, яку мав намір отримати, його доводи з приводу обов`язку відповідача передати земельну ділянку без проведення земельних торгів не підлягають врахуванню судом.

Отже, позовні вимоги зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку, площею 1,86 га, у власність для ведення особистого селянського господарства без проведення аукціону за рахунок земель сільськогосподарського призначення в адмінмежах Косарської сільської ради Кам`янського р-ну Черкаської області за межами населеного пункту не є обґрунтованими, оскільки не доведено порушення відповідачем прав позивача.

Врегулювання правовідносин, які виникнуть у майбутньому, не відповідає призначенню, завданню та повноваженню адміністративного суду, що реалізовуються під час здійснення правосуддя в адміністративному судочинстві згідно зі ст.2, ч.3 ст.3, чч.1-2 ст.5, ст.ст.7, 9, 244-247 КАС України.

Тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволення позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39765890) надати йому дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку, площею 1,86 га, у власність для ведення особистого селянського господарства без проведення аукціону за рахунок земель сільськогосподарського призначення в адмінмежах Косарської сільської ради Кам`янського р-ну Черкаської області за межами населеного пункту.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 19.02.2020.