Ухвала суду № 87706115, 20.02.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

20 лютого 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/407/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши у порядку письмового провадження питання щодо застосування заходів процесуального примусу в адміністративній справі за позовом заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,

встановив:

10.02.2020 року заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 6800 грн. фінансових санкцій згідно рішення про застосування фінансових санкцій № 000076/21-22-40-2627201896 від 27.06.2019 за порушення вимог ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових вироби та пального" в дохід бюджету.

Ухвалою суду від 14.02.2020 року позовну заяву було повернуто позивачу на підставі п. 7 ч. 4 ст. 169 КАС України.

В ухвалі від 14.02.2020 року суддею Пекним А.С. встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави у даному випадку. Також зазначено, що звернувшись до суду без передбачених законом підстав, прокурор перебрав на себе функції іншого державного органу - ГУ ДПС, що є неприпустимим.

Не зважаючи до ухвалу суду від 14.02.2020 року та не враховуючи позицію Верховного Суду щодо звернення прокурору до суду з інтересах держави, 17.02.2020 року заступником керівника Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області до суду подано аналогічний позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з приписами ч. 1-2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Ігноруючи ухвалу суду від 14.02.2020 року, 17.02.2020 року заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області подає до суду аналогічну позовну заяву з тим самим предметом і з тих самих підстав.

Таким чином, заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області зловживає своїми процесуальними правами.

Статтею 144 КАС України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.

Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 145 КАС України заходами процесуального примусу є штраф.

До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення (ч. 2 ст. 145 КАС України).

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 145 КАС України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Згідно ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн.

З метою запобігання можливості подальшого зловживання процесуальними правами та добросовісного виконання процесуальних обов`язків, суд вважає за необхідне застосувати до заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області Чемерис Ігоря ОСОБА_2 захід процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 6306,00 грн.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (частина п`ята статті 149 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Керуючись ст. 45, 144-145, 149, 243, 248, 256, 293-295 КАС України,

ухвалив:

Накласти на заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області Чемерис Ігоря ОСОБА_2 штраф у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 6306 (шість тисяч триста шість) гривень.

Суму штрафу стягнути до Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України (отримувач коштів УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100; код за ЄДРПОУ 38004897; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача 31116106026007; код класифікації доходів бюджету 21081100).

Роз`яснити, що відповідно до ч. 3 ст. 145 Кодексу адміністративного судочинства України, застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом

Ухвалу надіслати до Державної судової адміністрації України.

Строк пред`явлення ухвали суду до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (підписання) суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя С.О. Варняк