Ухвала суду № 87705126, 19.02.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

19 лютого 2020 року м. Київ № 320/1371/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправною та скасування вимогу про сплату боргу (недоїмки)

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 03.04.2019 щодо сплати ОСОБА_1 боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 409,53 грн., штрафу в розмірі 4022,87 грн., пені в розмірі 4664,69 грн., в загальному розмірі 9097,09 грн.

Разом з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №59374483 від 20.06.2019, відкритому на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.04.2019 №Ф-9485-17У, яка мотивована тим, що оскаржувану вимогу, на підставі якої з позивача здійснюється стягнення в примусовому порядку коштів, винесено контролюючим органом після сплати позивачем заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 17217,48 грн. на підставі іншої вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 23.08.2018 №Ф-9485-17, та не зважаючи на те, що з 24.02.2018 позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком, відповідно, звільнений від сплати за себе єдиного внеску, й припинив з 12.08.2019 підприємницьку діяльність.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою зазначеної статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За своїм змістом, забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд звертає увагу, що статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Зміст вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити адміністративний позов лише за наявності двох обов`язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Як убачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, Головним управлінням ДФС у Київській області винесено вимогу від 03.04.2019 №Ф-9485-17У про сплату ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , недоїмки, штрафу та пені по єдиному внеску на загальну суму 9097,09 грн.

Відповідно до приписів статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з фіскальним органом, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену в результаті оскарження суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення фіскального органу або суду), фіскальний орган протягом десяти робочих днів надсилає в порядку, встановленому Законом, до органу державної виконавчої служби вимогу про сплату боргу (недоїмки).

У заяві про забезпечення позову позивачем зазначено, що на підставі оскаржуваної вимоги відносно позивача відкрито виконавче провадження, в підтвердження чого до заяви додано копію постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.07.2019 ВП №59374483.

Наведені обставини дають підстави для висновку, що примусове виконання спірної вимоги може призвести до стягнення з позивача суми недоїмки у примусовому порядку, яку позивачем уже сплачено або яка не підлягала нарахуванню позивачу, оскільки він є пенсіонером за віком та припинив підприємницьку діяльність.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Окрім цього Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 року у справі № 826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Отже, враховуючи ту обставину, що примусове виконання спірної вимоги може призвести до стягнення з позивача суми недоїмки у примусовому порядку, яку позивачем уже сплачено або яка не підлягала нарахуванню позивачу, оскільки він є пенсіонером за віком та припинив підприємницьку діяльність, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявником наведено належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, відповідно невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся у випадку ухвалення рішення на його користь.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №59374483 від 20.06.2019, відкритому на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.04.2019 №Ф-9485-17У, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №П/320/1371/20.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 156 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, – задовольнити.

2. Зупинити виконання стягнення на користь держави з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) боргу по єдиному соціальному внеску в сумі 9097,09 грн. у виконавчому провадженні №59374483 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-9485-17У від 03.04.2019, – до набрання законної сили судовим рішенням у справі №П/320/1371/20.

3. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи та Білоцерківському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Колеснікова І.С.