Рішення № 87705079, 20.02.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2020 р. справа № 300/2500/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання виплатити додаткову пенсію з урахуванням індексу інфляції за період з 01.01.2014 по 31.12.2018 в розмірі 14 899,77 грн. та трьох процентів річних в розмірі 433,96 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що звернувся до відповідача з заявою в якій просив видати довідку про отримання пенсії за період з 01.01.2014 по 31.12.2018 та нарахувати за даний період додаткову пенсію по інфляції, а також згідно статті 625 Цивільного кодексу України три відсотки річних від простроченої нарахованої суми індексу інфляції. Розглянувши звернення позивача, відповідач листом від 19.11.2019 №1438/А-15 повідомив, що підстав для розрахунку індексу інфляції та трьох відсотків річних немає. На думку позивача, такі дії пенсійного органу звужують його права та рівень соціальної захищеності.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.

Позивачем недоліки позовної заяви усунуто у строк, встановлений судом, тому хвалою суду від 20.01.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позов, який подано до суду 07.02.2020. Відповідач позовних вимог не визнав, просив в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” ОСОБА_1 проведено з 01.03.2019 перерахунок пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати в Україні. Нормами даної постанови не передбачена індексація пенсій за попередні роки, зокрема за 2014-2018. Зазначив, що пенсія по інвалідності ОСОБА_1 виплачується вчасно щомісяця через відділення поштового зв`язку, відповідно до вимог чинного законодавства на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 була проіндексована з 01.03.2019, а тому відсутні підставі для розрахунку індексу інфляції та трьох відсотків річних. Звернув увагу, що законодавством не передбачано інших видів пенсій тому для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 щодо виплати додаткової пенсії з урахуванням інфляції та трьох відсотків річних за період з 01.01.2014 по 31.12.2018 відсутні правові підстави. Також звернув увагу на пропуск позивачем шестимісячного строку при зверненні до суду з даним позовом.

Також 07.02.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подано клопотання про закриття провадження у даній справі, у задоволенні якого ухвалою суду від 20.02.2020 відмовлено.

17.02.2019 позивач на адресу суду надіслав заяву на відзив Головного управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якій зазначив, що твердження відповідача у відзиві є помилковими та просив відхилити відзив. Однак відповідно до частини 3 статті 263 КАС України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив. З огляду на викладене, пояснення, міркування та аргументи, викладені позивачем у заяві на відзив, при розгляді та вирішенні даної справи судом до уваги не бралися.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши і оцінивши подані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

16.12.2019 ОСОБА_1 звернувся з заявою до відповідача, в якій просив видати довідку про отримання пенсії за період з 01.01.2014 по 31.12.2018 та нарахувати за даний період додаткову пенсію по інфляції, а також згідно статті 625 Цивільного кодексу України три відсотки річних від простроченої нарахованої суми індексу інфляції.

Листом від 19.11.2019 № 1438/А-15 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило позивача, що частиною другою статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” передбачено для забезпечення індексації пенсії щороку органами Пенсійного фонду проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, при цьому показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Також відповідач у листі від 19.11.2019 № 1438/А-15 повідомив позивача про відсутність підстав для розрахунку індексу інфляції та трьох відсотків річних.

ОСОБА_1 , вважаючи відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо виплати додаткової пенсії по інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми по індексу інфляції такою, що порушує його на пенсійне забезпечення в належному розмірі, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи правову норму, яку слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ), «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.06.2003 Р. №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 р. № 1078 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №1078), Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ” у 2019 році, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст.ст. 1, 2, 4 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (до 01.01.2016) і 103 відсотка (після 01.01.2016). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін (ст. 6 Закону № 1282-XII).

Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку).

У пункті 3 Порядку № 1078 визначено перелік грошових доходів громадян, одержаних в гривнях на території України, які не мають разового характеру, проте не відносяться до об`єктів індексації. До них, зокрема, належать соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону № 1058-IV, додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму).

Відповідно до абз.1 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що якщо при здійсненні особі перерахунку пенсії за віком перерахований розмір пенсії не досягав до мінімального розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законодавством на відповідний рік, і особі було призначено доплату до прожиткового мінімуму, тобто мало місце застосування положень абз.1.ч.1 ст. 28 Закону № 1058-IV, то індексація пенсії такої особи не здійснюється, виходячи з положень п. 3 Порядку № 1078.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 02 травня 2018 року по справі № 686/23517/15-а.

Абзацом першим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (далі - Постанова), затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ” у 2019 році.

Пунктом 2 Постанови установлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведецня перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

У разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії , зазначеного в цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків.

Пунктом 3 Постанови установлено одноразову доплату до пенсії особам, які отримують пенсію призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, яків тратили працездатність, встановленого на 1 січня 2019 року та збільшеного на коефіцієнт 1,61.

Одноразова доплата до пенсії проводиться для осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону, мають страховий стаж, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону, а також для осіб, зазначених в абзаці другому пункту 4'1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону, розмір пенсій яких з урахуванням передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії (крім пенсії за особливі заслуги перед Україною, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та доплати, передбаченої абзацом третім пункту 2 цієї постанови) станом на 1 березня 2019 р. не перевищує мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною другою статті 28 Закону.

Виплата одноразової доплати до пенсії проводиться рівними частинами у березні та квітці 2019 року.

Відповідно до пункту 5 Порядку, що затверджений Постановою у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, Та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, та дата перерахунку пенсій визначаються щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України.

Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Страховий стаж становить 32 роки 9 місяців 8 днів.

З 01.03.2019 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати в Україні, що не заперечується самим позивачем.

Оскільки даною Постановою передбачено перерахунок пенсій, з 1 березня 2019 року, що і було зроблено відповідачем, проведення індексації пенсії позивача за період 2014-2018 порушувало б принцип дії норми в часі.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

З аналізу даної норми вбачається, що законодавством не передбачено інших видів пенсії, зокрема, додаткової пенсії з урахуванням інфляції та трьох відсотків річних, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 щодо виплати додаткової пенсії є безпідставними та необгрунтованими.

Також суд звертає увагу, що обґрунтовуючи свої вимоги щодо зобов`язання відповідача виплатити додаткову пенсію по інфляції та три відсотки річних, позивач керується нормами частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, проаналізувавши зміст наведеної норми, суд вважає, що передбачене нею нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, як спосіб захисту майнового права та інтересу у цивільно-правових відносинах, а тому дія частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання, не поширюється на правовідносини, які є предметом спору у даній справі.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права неодноразово висловлювався Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постановах від 12.11.2018 року у справі № 826/22868/15 та від 08.11.2019 року у справі № 826/22865/15.

Враховуючи викладене, позовні вимоги нормативно і документально не підтверджуються та не підлягають задоволенню.

Що стосується доводів представника відповідача про порушення позивачем визначеного Кодексом адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Головного управління ПФУ в області із заявою, в якій просив видати довідку про отримання пенсії за період з 01.01.2014 по 31.12.2018 та нарахувати за даний період додаткову пенсію по інфляції та три відсотки річних. Відповідь на свою заяву отримав 19.11.2019 згідно листа №1438/А-15 (а.с. 9-11).

Таким чином, ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав тільки в листопаді 2019 року, а в суд позивач звернувся 19.12.2019, тобто в межах строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач – ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ – 20551088.

Суддя Главач І.А.