Рішення № 87705074, 14.02.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 лютого 2020 року м. Ужгород№ 302/1143/16-а Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання – Костелей І.Ф.,

за участю сторін:

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Кривка П.П.,

представника відповідача – Олефір Х.В.,

третя особа – не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, ЄДРПОУ 20453063), третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Селена» (вул. Лісова, буд. 1-А, с. Дрозди, Білоцерківський район, Київська область, 09130) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 лютого 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 19 лютого 2020 року.

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до Міжгірського районного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до Міжгірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі – відповідач), третя особа - Товариство з додатковою відповідальністю «Селена» (далі – третя особа), в якому просить: 1) визнати протиправною відмову Міжгірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; 2) зобов`язати Міжгірське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього закону на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи з моменту звернення позивача за призначенням пенсії з 15.09.2016 року.

Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 08.02.2017 року у справі № 302/1143/16-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Міжгірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання протиправною відмову у призначенні пенсії по віку на пільгових умовах та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року апеляційну скаргу Міжгірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області задоволено. Постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 08 лютого 2017 року у справі № 302/1143/16-а скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі № 302/1143/16-а касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 08 лютого 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року у справі № 302/1143/16-а скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02.07.2019 року справу № 302/1143/16-а за позовом ОСОБА_1 до Міжгірського об`єднаного Управління пенсійного Фонду України Закарпатської області про визнання протиправною відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах передано на розгляд Закарпатському окружному адміністративному суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року дану адміністративну справу прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 05 серпня 2019 року замінено відповідача – Міжгірське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на його правонаступника – Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

Ухвалою суду від 08 листопада 2019 року витребувано у Товариства з додатковою відповідальністю «Селена» матеріали особової справи ОСОБА_1 .

Однак вимоги ухвали суду від 08 листопада 2019 року виконанні не були, оскільки вказана ухвала суду неодноразово поверталась на адресу суду з відміткою органу поштового зв`язку "з інших причин".

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 1983 року по 2000 рік безперервно працювала на Міжгірському заводі «Селена» (на даний час Товариство з додатковою відповідальністю «Селена»). Посада лудильника у період її роботи входила до Списку №1 (всіх трьох редакціях Списку) виробництв, робіт, професій посад і показників, зайнятість в яких дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, стаж роботи на посаді лудильника гарячим способом за період з 07 лютого 1984 року по 01 січня 1990 року складав близько 5 років 11 місяців. Тому вважає, що має право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно пункту «а» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

У відзиві на позов відповідач вказав, що як вбачається із записів трудової книжки позивач працювала на таких посадах: «штамповщиця», «облудчица», «слюсарь-сборщик», «намотчик котушок». Із зазначених вище посад відповідно до Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджених Кабінетом Міністрів України для призначення пільгової пенсії передбачена лише посада «лудильщик» з 01.09.1989 року по 31.12.1989 року (3 місяці). Зазначає, що інші посади на яких працювала ОСОБА_1 в тому числі і посада «облудчица» Списками № 1 та Списками № 2 всіх редакцій не передбачена. Звертає увагу, що первинні документи на підставі яких повинно бути внесено записи до трудової книжки містять суперечності, а саме карточка форми Т-2, книга реєстрації прийнятих осіб, книга наказів по кадрам, книга наказів на звільнення – ідентичні відомостям, що внесені до трудової книжки, тобто передбачають посади «облудчица» та 3 місяці «лудильника» з 01.09.1989 року по 31.12.1989 року. Бухгалтерські документи – особові рахунки та книги особових рахунків суперечать кадровим документам та передбачають посади штамповщика та намотчика. Таким чином, Міжгірським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Закарпатської області прийнято рішення (протокол) № 37 від 29.11.2016 року про відмову в призначенні пенсії за віком по Списку № 1, у зв`язку із відсутністю довідки про пільговий характер роботи. Посада «облудчица» не передбачена Списком № 1 та № 2 що дають право на пільгову пенсію.

Позивач та її представник в судовому засідання позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що з 1983 року по 2000 рік позивач працювала на Міжгірському заводі «Селена» (на даний час Товариство з додатковою відповідальністю «Селена»). В трудовій книжці ОСОБА_1 зроблено запис від 07 лютого 1984 року про те, що остання переведена учнем «облудчицы» цеху № 2 заводу «Селена» та 05 березня 1984 року їй присвоєно другий розряд «облудчицы».

26 жовтня 2016 року Міжгірським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснено зустрічну перевірку стажу роботи ОСОБА_1 на ТзДВ «Селена». Цією перевіркою встановлено, що позивач працювала згідно кадрових документів: карточки форми Т-2, книги реєстрації прийнятих осіб, книги наказів по кадрам, книги наказів на звільнення: з 19 липня 1983 року - штамповщиця, розряд учень; з 03 жовтня 1983 року - штамповщиця цеху № 3, розряд № 2; з 07 лютого 1984 року - російською мовою значиться як «облудиица», розряд учень, цех № 2; з 05 березня 1984 року - «облудчица», розряд № 2; з 01 вересня 1989 року - лудильщик деталей і приладів горячим способом; з 02 січня 1990 року - «слесарь-сборщик радиоелектронной апаратури и приборов цеха № 4», розряд - учень; з 30 березня 1990 року - «слесарь-сборщик радиоелектронной апаратури и приборов цеха № 4», розряд 2; з 16 липня 1990 року - намотчик котушок цеху № 2, з 03 травня 2000 року - звільнена з роботи за власним бажанням. Згідно бухгалтерських документів: особових рахунків та книги особових рахунків: за 1983 рік по 1988 рік включно професія вказана як «штамповщик»; за 1989 рік по 1992 рік включно - записи професії відсутні; за 1993 рік по 1995 рік включно «намотчик».

Направляючи дану адміністративну справу на новий розгляд Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 травня 2019 року вказав, що судами попередніх інстанцій не встановлено та відповідно не дано оцінку змісту та характеру виконуваної позивачем роботи в цеху № 2 заводу «Селена» за професією лудильника, що безпосередньо впливає на віднесення професії, за якою працювала позивач, до Списку № 1.

Крім того, зазначив, що судами взагалі не перевірено і не дано оцінку доводам позивача, що цілий ряд колишніх працівників заводу «Селена», які виконували ті ж роботи і працювали з нею на заводі в один і той же період, в судовому порядку підтвердили своє право на пільгову пенсію.

Також зауважив, що в постанові Міжгірського районного суду Закарпатської області від 08 лютого 2017 року і постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року третя особа - ТзДВ «Селена» взагалі не зазначається та жодним чином не повідомлялась судами про час і місце розгляду справи та про ухвалені судами рішення, що безумовно свідчить про порушення прав цієї особи і порушення процесуальних норм.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, жінкам на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 20 цього Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до п. 3 наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 р., яким затверджено «Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (далі - Порядок № 383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 р.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 07 лютого 1984 року по 01 січня 1990 року працювала спочатку на посаді учня – російською мовою значиться як «облудчицы» цеху № 2 заводу «Селена», де з 05 березня 1984 року їй було присвоєно другий розряд «облудчицы» та з 01 вересня 1989 року посада зазначається як лудильщик деталей і приладів горячим способом. Після чого позивач працювала слюсарем збірником радіоелектронної апаратури та приборів, а пізніше намотчиком катушок до 03 травня 2000 року.

Суд вважає, що помилково зазначений термін посади «облудчица» замість «лудильника» не може бути підставою у не зарахуванні відповідного періоду до пільгового стажу.

Так, відповідно до Списку № 1 «Виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року - робота на посаді лудильника гарячим способом, монтажника дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вказані посади відносилися також до Списку № 1 «Виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого постановами Кабінету Міністрів України № 10 від 26 січня 1991 року, № 162 від 11 березня 1994 року та № 36 від 16 січня 2003 року.

Статтею 100 цього Закону передбачено, що особам, які на день введення в дію цього Закону мають стаж на роботах із шкідливими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, мають право на пенсію на пільгових умовах, яка призначається відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно роз`яснення Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС від 02.04.1976 р. № 5/8 порядок застосування Списків № 1 та № 2 передбачає в тих випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені працівники, які виконують певні роботи, то правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються всі працівники, постійно зайняті на цих роботах, незалежно від найменування їх професії.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність посад на яких працювала ОСОБА_1 у Списку № 1 (в редакціях чинних на період роботи позивача).

Судом встановлено, що на час звернення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 позивачка досягла 45 років, загальний трудовий стаж перевищував 15 років, пільговий стаж становив не менше 5 років 10 місяців, що підтверджується записами в трудовій книжці та матеріалами справи.

При цьому суд враховує, що працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, жінкам на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Також судом встановлено, що ряд колишніх працівників заводу «Селена», які виконували ті ж роботи і працювали з позивачем на заводі в один і той же період, в судовому порядку підтвердили своє право на пільгову пенсію, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рішень на користь працівників цеху № 2 Міжгірського заводу «Селена» про підтвердження права на пільгову пенсію, а саме постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2013 року № 61452/12/9104, постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05.09.2016 року № 302/716/16-а.

Крім того, відповідно до наявних в матеріалах справи заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчених приватним нотаріусом, останні підтвердили, що працювали в одному цеху на заводі "Селена" разом з ОСОБА_1 на посаді лудильщик.

Конституційний суд України в Рішенні за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII зазначив наступне.

Згідно зі статтею 13, частиною другою статті 14, пунктами «б»-«г» статті 54 Закону № 1788 у редакції до внесення змін Законом № 213 у осіб, які належать до категорій працівників, вказаних у цих нормах, виникли легітимні очікування щодо реалізації права виходу на пенсію. Однак оспорюваними положеннями Закону № 213 змінено нормативне регулювання призначення пенсій таким особам.

Конституційний Суд України, дослідивши правовідносини, пов`язані зі змінами підстав реалізації права на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років, зазначив, що ці зміни вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Отже, особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об`єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов`язані саме з положеннями Закону № 1788 у редакції до внесення змін Законом № 213. Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Таким чином, Конституційний Суд України вирішив, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213 V-III для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

Враховуючи вищевикладене, провівши аналіз обставин справи крізь призму законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про протиправність відмови Міжгірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи.

Таким чином, з метою ефективного захисту порушеного права суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (як правонаступника Міжгірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області) призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього закону на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи з моменту звернення позивача за призначенням пенсії з 15.09.2016 року.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, ЄДРПОУ 20453063), третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Селена» (вул. Лісова, буд. 1-А, с. Дрозди, Білоцерківський район, Київська область, 09130) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Міжгірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього закону на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи з моменту звернення позивача за призначенням пенсії з 15.09.2016 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець