Рішення № 87705040, 19.02.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 лютого 2020 року Справа № 280/5876/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі – відповідач), в якому просить суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.08.2019 №0019231305, №0019241305 винесені відповідачем.

Ухвалою судді від 03.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу викладені в Акті перевірки від 10.06.2019 №426/08-01-13-05/ НОМЕР_1 про безпідставне включення до складу валових витрат відсотків по кредитному договору у 2017 році на суму 405 921,60 грн. та у 2018 році на суму 306007,86 грн.; сум нарахованої амортизації у 2017 році на суму 488 649,60 грн.; з придбання запчастин на суму 312 518,07 грн.; від придбання послуг по обслуговуванню наданого робочого одягу у 2017 році на суму 42741,76 грн. та у 2018 році на суму 48700,68 грн. є безпідставними. Вважає, що єдиною вимогою для включення їх до витрат є пов`язаність з господарською діяльністю підприємця. Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача заперечує проти позову з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх. №452016 від 10.122019), відповідно до якого зазначає, що відповідачем було законно та обґрунтовано прийняті спірні рішення, так як позивачем порушено вимоги Податкового кодексу України. Відповідач вказує, що в ході проведеної перевірки встановлено заниження позивачем чистого доходу у 2017 році всього на суму 1118489,08 грн. та у 2018 році у сумі 644581,50 грн. В результаті допущених порушень податкового законодавства, а саме включення до складу валових витрат сум придбаного товару(запчастин), які не пов`язані при наданні послуг по діагностиці та ремонту паливної системи транспортних засобів та документально не підтверджені, сум за надані послуги по обслуговуванню робочого одягу в значній кількості, що не відповідає чисельності використання найманої праці, сум по сплаті за відсотків по кредитному договору, які не включаються до складу валових витрат та сум по амортизаційним нарахуванням по основним засобам, які введені в експлуатацію 31.12.2016, тобто раніше ніж норми пп. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України набули законної сили. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, в період з 14.05.2019 по 27.05.2019 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2018.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 10.06.2019 року №426/08-01-13-05/ НОМЕР_1 , згідно якого документальною плановою виїзною перевіркою встановлені серед іншого наступні порушення:

- п. 177.2, п. 177.4, ст.177 Податкового України занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 317352,70 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 201328,03 грн., за 2018 рік на суму 116024,67 грн.

-вимог пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а саме заниження суми утриманого військового збору з суми чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 26446,06 грн., в т.ч. за 2017 рік в сумі 16777,34 грн., в т.ч. за 2018 рік в сумі 9668,72 грн.

Листом ГУ ДФС у Запорізькій області від 05.08.2019 (т.1 а.с. 88-135) висновки акту перевірки від 10.06.2019 року №426/08-01-13-05/ НОМЕР_1 залишено без змін, а заперечення ФОП ОСОБА_1 без задоволення.

08 серпня 2019 року на підставі акту перевірки від 10.06.2019 року №426/08-01-13-05/ НОМЕР_1 Головним управлянням ДФС у Запорізькій області були прийняті зокрема:

- податкове повідомлення – рішення № 0019241305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в тому числі 317352,70 гривень за податковими зобов`язаннями та 158676,35 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення – рішення № 0019231305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, в тому числі 26446 гривень за податковими зобов`язаннями та 13223,03 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями;

Не погодившись з вказаними рішеннями суб`єкта владних повноважень позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Як встановлено судом, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований, як суб`єкт підприємницької діяльності 28.05.2002, основними видами діяльності позивача є: технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів КВЕД 45.20, роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів КВЕД 45.32.

1.Встановлено, що позивач у січні 2017 року уклав з АТ «УКРЕКСІМБАНК» кредитний договір №75617К2 на загальну суму кредиту 2346976,10 грн. за ставкою відсотків 21,30% з обов`язковим щомісячним платежем.

Вищевказане підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Зміст акту перевірки свідчить про те, що згідно банківських виписок за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 загальна сума сплачених відсотків по кредитному договору склала 405120,00 грн., а за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 сума сплачених відсотків склала 306031,86 грн.

Вказані суми віднесено позивачем до складу витрат.

2. Також позивачем до складу валових витрат віднесено витрати по амортизаційним відрахуванням:

-перевіркою встановлено, що сума амортизаційних нарахувань по основним засобам (Зарядно пусковий пристрій Dynamic 620, Принтер SAMSYNG SСХ-4650N, Cистема відеоспостереження, насосна станція Karcher НОМЕ, мікроскоп цифровий, ультрозвукова мийка, система пожаротушіння, стенд перевірки CR 0 683 708 020, комплект STEP 3 CRIN 0 986610 710, ультрозвукова ванна Codson РS - 100А, Прилад пров.форсун. ERS100, Набір перевірки CRI-PIEZO, Комплект СР4 для EPS 708, набір інструментів, спец інструмент, комплект установлювальний, адаптер перевірочний, набір інструментів, набір інструментів, набір інструментів, комплект вимірювальний, набір інструментів, підсобне приміщення № 1, підсобне приміщення № 2, Ноутбук ASUS 1, Ноутбук ASUS 2, м`які меблі, діагностика для VOLVO, Компресор Циклон 206-24, Насосна станція Karcher НОМЕ) з датою введення в експлуатацію 31/12.2016 становить 332 845,00 грн.

cума амортизаційних нарахувань по основним засобам (cтенд для перевірки ТНВД, вимірювальна система Д/ТН ВД КМА, система змащування, теплообмінник, комплект перевірки, верстак 31 ЗМСБ уп, датчик зусилля, обладнення БОШ, плата перевірочна, форсунка перевірочна, приладдя монтажне, навігатор діагностичний пристрій, навігатор діагностичний пристрій ТХТ, Стенд для перевірки насосо форсунок, комплект підключення до інтернету, спецінструмент ручний, ноутбук Леново, Верстак 31 ЗМСБ Ф уп, К-т для ремонту UI-Р 0986610825, Прес гідравлічний) становить 806 186,40грн.

Отже, ФОП ОСОБА_1 відобразив в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік № 9298427788 в колонці 8 «амортизаційні відрахування» в суму у розмірі 1 294 836грн.

В свою чергу за 2018 рік ФОП ОСОБА_1 відобразив в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан та доходи № НОМЕР_2 в колонці 8 «амортизаційні відрахування» в суму у розмірі 1 294 836грн., а саме:

-перевіркою встановлено, що сума амортизаційних нарахувань по основним засобам (Зарядно пусковий пристрій Dynamic 620, Gринтер SAMSYNG SСХ НОМЕР_3 , Cистема відеоспостереження, насосна станція Karcher НОМЕ, мікроскоп цифровий, ультрозвукова мийка, система пожаротушіння, стенд перевірки CR 0 683 708 020, комплект STEP 3 CRIN 0 986610 710, ультрозвукова ванна Codson РS - 100А, Прилад пров.форсун. ERS100, Набір перевірки CRI-PIEZO, Комплект СР4 для EPS 708, набір інструментів, спец інструмент, комплект установлювальний, адаптер перевірочний, набір інструментів, набір інструментів, набір інструментів, комплект вимірювальний, набір інструментів, підсобне приміщення № 1, підсобне приміщення № 2, Ноутбук ASUS 1, Ноутбук ASUS 2, м`які меблі, діагностика для VOLVO, Компресор Циклон 206-24, Насосна станція Karcher НОМЕ) з датою введення в експлуатацію 31.12.2016 становить 277 086,84 грн.

-cума амортизаційних нарахувань по основним засобам (cтенд для перевірки ТНВД, вимірювальна система Д/ТН ВД КМА, система змащування, теплообмінник, комплект перевірки, верстак 31 ЗМСБ уп, датчик зусилля, обладнення БОШ, плата перевірочна, форсунка перевірочна, приладдя монтажне, навігатор діагностичний пристрій, навігатор діагностичний пристрій ТХТ, Стенд для перевірки насосо форсунок, комплект підключення до інтернету, спецінструмент ручний, ноутбук Леново, Верстак 31 ЗМСБ Ф уп, К-т для ремонту UI-Р 0986610825, Прес гідравлічний) становить 1 120 499,39 грн.

3. Крім того, ФОП ОСОБА_1 включив до складу валових витрат за 2017 рік суму у розмірі 312 518,07 грн. та за 2018 рік суму у розмірі 312 518,07 грн. за придбання запчастин: Гільза поршень палець п/к 74030-1000128-КМЗ, Гільза поршень палець п/к 74051-1000128, Гільза поршень палець п/к у/к 740-1000128, Гільза поршень палець п/к у/к ММЗ Д65-1000108-С5-КМЗ, Гільза поршень палець п/к у/к ММЗ Д65-1000108-С-КМЗ, Гільза циліндра КАМАЗ 74030-1002021-К(Євро-0,1,2), Гільза циліндра КАМАЗ 74030-1002021-КМЗ (Євро-0,1,2), які як стверджує позивач він використовував при наданні послуг по діагностиці та ремонту паливної апаратури.

4. Також ФОП ОСОБА_2 протягом перевіряємого періоду придбано від ТОВ «Ліндстрем» послугу по обслуговуванню наданого робочого одягу – Куртка чоловіча та обслуговування наданого робочого одягу - напівкомбінезон чол.

Згідно наданих до перевірки та до матеріалів справи податкових накладних та виписок позивачем включено до валових витрат за отриманими послугами за 2017 рік – 42741,76 грн. та за 2018 рік – 48700,68 грн.

За твердженням відповідача включення позивачем вказаних вище витрат до складу валових витрат призвело до заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 317352,70 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 201328,03 грн., за 2018 рік на суму 116024,67 грн.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Особливості оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлені статтею 177 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 177.1 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

За пунктом 177.2 статті 177 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування доходів, отриманих фізичною особою підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи підприємця.

Пунктом 177.4 ПК України (в редакції, яка діяла в 2014 році) до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Зокрема в пункті 138.1 статті 138 ПК України зазначено, що однією зі складових витрат, які враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є витрати операційної діяльності, які включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

При цьому, відповідно до пункту 138.8 статті 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну)

Підпунктом 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 ПК України визначено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаних робіт, наданої послуги.

Відповідно до підпунктів 177.4.1-177.4.4 пункту 177.4 статті 177 ПК України визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отримання доходів, належать витрати,

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Підпунктом 177.4.5 пункту 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат підприємця:

витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;

витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;

документально не підтверджені витрати.

Враховуючи положення зазначених норм права, чистий оподатковуваний дохід, який є об`єктом оподаткування для фізичних осіб підприємців від провадження господарської діяльності, визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг).

Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем те, що під час перевірки позивач надавав відповідачу всі первинні документи щодо власної господарської діяльності: договори, податкові накладні, платіжні документи. Недоліків у складанні вказаних первинних документів відповідачем під час перевірки не виявлено. Також ГУ ДФС у Запорізькій області не оспорюється реальність провадження господарської діяльності позивачем.

Отже, встановивши зазначені обставини справи, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем правомірно та обґрунтовано віднесено до витрат при визначенні чистого оподатковуваного доходу, який є об`єктом оподаткування для фізичних осіб підприємців від провадження господарської діяльності, суми грошових коштів: відсотків по кредитному договору у 2017 році на суму 405 921,60 грн. та у 2018 році на суму 306007,86 грн.; сум нарахованої амортизації у 2017 році на суму 488 649,60 грн.; з придбання запчастин на суму 312 518,07 грн.; від придбання послуг по обслуговуванню наданого робочого одягу у 2017 році на суму 42741,76 грн. та у 2018 році на суму 48700,68 грн, які документально підтверджені та пов`язані з господарською діяльністю позивача, а також у зв`язку з наступним.

Стосовно включення позивачем до складу валових витрат сум відсотків по кредитам. Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» надання банками кредитів кваліфікується як надання фінансових банківських послуг. Тому отримання від банку кредиту та оплата відповідних відсотків за кредитами підпадає під «інші витрати», про які йдеться у пп. 177.4.4 ПКУ.

При цьому у пп. 177.4.5 п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України зазначений виключний перелік витрат, які не включаються до витрат підприємця, а саме: не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані і провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених ці сю статтею; документально не підтверджені витрати.

Під жодне з цих виключень сплата відсотків по кредитам не підпадає.

Верховним судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду 18 грудня 2018 року по справі № 806/77/17 та 12 липня 2019 року по справі № 804/888/16 прийняті постанови на користь фізичних осіб-підприємців, якими задоволені їх вимоги. У постановах зазначено, що витрати ФОПів на сплату процентів за користування кредитними коштами є платою банку за надану послугу, а згідно з пп. 177.4.4 ПКУ до складу витрат включаються вартість придбаних послуг, що пов`язані з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг. Це також підтверджується вимогами П(С)БО 16 «Витрати».

Щодо твердження відповідача про завищення позивачем витрат у зв`язку з включенням до складу валових витрат сум нарахованої амортизації.

Згідно з нормами пп.177.4.6 п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, які набули чинності з 01.01.2017, фізичні особи -підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів. Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об`єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі;

Як свідчить зміст індивідуальної податкової консультації від 29.06.2017 року N 894/0/99- 99-13-01-02-14/ІПК ДФС України зазначила, що фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування, починаючи з 01.01.2017 має право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування, з вартості придбаних основних засобів та нематеріальних активів або самостійно виготовлених основних засобів, за наявності підтверджуючих на здійснення таких витрат документів. Жодних умов щодо терміну придбання або спорудження основних засобів не висувається.

До того ж у жодному підпункті ст. 177 ПКУ немає умови, що амортизації підлягають лише ті основні засоби, які були придбані або споруджені саме після 01.01.2017 року. Таких умов норми Податкового кодексу України, зокрема, пп. 177.4.6 - 177.4.9, якими встановлені правила нарахування амортизації та включення її до витрат, не містять. Те, що амортизація з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року не включалась до витрат ФОПів (відповідно, по основних засобах, що були введені в експлуатацію у той період) ще не означає, що по тим самим основним засобам це неможливе і після 01.01.2017 року.

Також, у пп. 177.4.6 ПКУ містяться лише наступні обмеження на амортизацію: не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об`єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі. Інших обмежень для амортизації ФОПами на загальній системі оподаткування у ст. 177 ПКУ немає.

Аналогічна правова позиція викладена в ході розгляду судом апеляційної інстанції справи №0440/6093/18.

Докази нараховування позивачем амортизації по об`єктах основних засобів подвійного призначення відсутні. Тому висновки про завищення витрат у зв`язку з включенням сум амортизації ФОП ОСОБА_1 є такими що не відповідають дійсності.

Щодо включення ФОП ОСОБА_1 до складу валових витрат витрати за придбання запчастин, суд не може погодитися у зв`язку з наступним.

В акті перевірки йде посилання на те, що запчастини є складовою двигуна внутрішнього згорання транспортного засобу і процес їх заміни полягає в капітальному ремонті двигуна та потребує використання додаткових запчастин та комплектуючих певного виду (... ),обладнання та значного людського ресурсу, яке відсутнє у ФОП ОСОБА_1 .

Проте, суд погоджується з позивачем, що таке твердження є лише припущенням перевіряючих, не підтверджено належними засобами доказування, тому безпідставними є висновки відповідача про завищення позивачем витрат. При перевірці були надані усі первинні документи на підтвердження реальності цих витрат та їх пов`язаності з господарською діяльністю. Іншого відповідачем не доведено.

Стосовно тверджень відповідача щодо завищення позивачем витрат за рахунок придбання послуг по обслуговуванню наданого робочого одягу, суд вважає їх хибними.

Так відповідач зазначає, що перевіркою не встановлено необхідність придбання протягом 2017 та 2018 року послуг у такий кількості. Цей висновок, у свою чергу, грунтується на тому, що кількість найманих осіб у ФОП ОСОБА_1 складає 8 чоловік (без урахування самого ФОП ОСОБА_1 ), а кількість послуг (у штуках) протягом року складає біля 6400.

Проте, вказане є лише припущенням перевіряючого та це припущення не відповідає суті договірних відносин ФОП ОСОБА_1 з постачальником послуг. Зокрема, договором та додатковими угодами до нього передбачено надання декількох (3-4 штуки) видів робочого одягу кожному працівнику. Таким чином, помилковим є ототожнювання у акті перевірки кількості працівників та кількості наданих послуг. Тому висновки про завищення витрат є необгрунтованими.

Згідно пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПК України);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПК України);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Отже, за наслідками розгляду цієї справи не було встановлено обставин, які б свідчили про заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу, що вказує на необґрунтованість донарахування відповідачем позивачу податку на доходи фізичних осіб, та військового збору.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач, як підставу своїх правомірних дій, не знайшли своє обґрунтування в ході судового розгляду та частково підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно – правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень – рішень від 08.08.2019 № 0019241305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в тому числі 317352,70 гривень за податковими зобов`язаннями та 158676,35 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями та від 08.08.2019 № 0019231305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, в тому числі 26446 гривень за податковими зобов`язаннями та 13223,03 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями;

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень вказані вище винесені неправомірно, підлягають скасуванню, а позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки при поданні цього позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі більшому ніж встановлено нормами Закону України «Про судовий збір», а саме замість 1% від ціни позову (515 698,14 грн.) у розмірі 5156,98 грн., позивач сплатив 1,5 відсотка – 7735,47 грн., то присудженню на користь позивача з відповідача підлягає сума сплаченого судового збору у розмірі 5156,98 грн., решта надмірно сплаченого позивачем судового збору за відповідним клопотанням позивача відповідно до п.1 ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» може бути повернута позивачеві судом.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті 08 серпня 2019 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення № 0019231305 та № 0019241305.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39396146) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 5156,98 грн. (п`ять тисяч сто п`ятдесят шість гривень 98 коп.)

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова