Рішення № 87704938, 27.01.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 січня 2020 року Справа № 280/4339/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69107, код ЄДРПОУ 39396146)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом (з урахуванням уточненого) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.02.2019 року № 0000003-5007-0828 та від 28.02.2019 року № 0000004-5007-0828.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що 08 квітня 2019 року отримала оскаржуванні податкові повідомлення-рішення, не погоджуючись з вказаними рішеннями та вважаючи їх такими, що підлягають скасуванню вирішила оскаржити вказані ППР в адміністративному порядку, що передбачено ст 56 ПКУ. У червні 2019 року позивач отримала рішення про результати розгляду скарги, яким у задоволенні скарги було відмовлено, а податкові повідомлення-рішення залишено без змін. Позивач вказує, що ставка податку має обраховуватись з урахуванням того, що автомобіль коштує більше ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати, що на 2018 рік складає 1 396 125 гривень, на 2019 рік - 1 546 125 гривень. Проте, зауважує, що розрахунок середньоринкової вартості її автомобіля, який розраховувався з офіційного сайту Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, приймати до розрахунку не можна у зв`язку з тим, що її автомобіль було куплено та привезено із США, що підтверджується відповідним договором купівлі-продажу та Інвойсом від 20.07.2017 року. Згідно вказаного документу вартість автомобіля та його доставка склала разом суму 17 700 доларів США. Після того, як автомобіль прибув до України, позивач у відповідності до чинного законодавства України здійснила митне оформлення зі сплатою відповідних митних платежів. Для підтвердження вартості колісного транспортного засобу, який було ввезено на митну територію України, позивач замовила судовий висновок. 27 вересня 2017 року судовим експертом ОСОБА_2 Павловичем було зроблено висновок № 15-09-17Т. Відповідно до зазначеного висновку ринкова вартість транспортного засобу складає 474 046,48 гривень. Отже, з урахуванням наведеного зазначає, що фактично вартість автомобіля Jaguar F-Pace, VIN SADCK2BV0HA886875 складає 474 046,48 гривень, що не може бути підставою для нарахування транспортного податку для позивача.

Ухвалою суду від 07.10.2019 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.11.2019.

24.10.2019 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№44264) в якому зазначено, що згідно даних АІС «Податковий блок» ОСОБА_1 з 29.12.2017р. є власником автомобіля марки JAGUAR F-PACE, 2017 року випуску, об`ємом двигуна 3,0 куб. см., тип пального - бензин, державний номер - НОМЕР_2 . Податковим кодексом України визначено, що транспортний податок є місцевим податком. Рішенням Запорізької міської ради №8 від 15.01.2015р. було встановлено на території м. Запоріжжя податок на майно (в частині транспортного податку) та затверджено Положення про податок на майно (в частині транспортного податку). Рішеннями ЗМР №31 від 21.02.2016р., №50 від 21.12.2016, №52 від 26.04.2017 були внесені зміни до Положення відповідно до змін Податкового кодексу України. Згідно переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 року, розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку автомобіль марки JAGUAR F- РАСЕ, 2017 року випуску, об`ємом двигуна 3,0 куб. см., тип пального - бензин оподатковується віком до 3-х років та згідно з переліком легкових автомобілів станом на 1 січня 2019 року даний транспортний засіб оподатковується до 2 років. Відповідно до наведеного були визначені податкові зобов`язання з транспортного податку за 2018 та 1 місяць 2019 року, сформовані податкові повідомлення-рішення від 28.02.2019 № 0000004-5007-0828 на суму 25000,00 грн. та № 0000003-5007-0828 від 27.02.2019 на суму 2083,33 грн. Сформовані податкові повідомлення-рішення щодо нарахування зобов`язань з транспортного податку, надіслано листом з рекомендованим повідомленням про вручення засобами поштового зв`язку 21.03.2019 за адресою реєстрації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) та повернуто поштовою службою з відміткою «вручено особисто» 05.04.2019. Враховуючи викладене, винесені податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 28.02.2019 № 0000004-5007-0828 на суму 25000,00 грн. та від 27.02.2019 № 0000003-5007-0828 на суму 2083,33 грн. сформовані на підставі ст. 267 Податкового кодексу України, з дотриманням вимог статті 58 Податкового кодексу України та не суперечить Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» від 28.12.2015 N 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за N 124/28254, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.05.2016 N 498. На підставі зазначеного просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

04.11.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №45568), в якій позивач підтримує свою позицію викладену у позовній заяві та просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.02.2019 року № 0000003-5007-0828 та від 28.02.2019 року № 0000004-5007-0828.

Ухвалою суду від 04.11.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 26.12.2019.

Ухвалою суду від 26.12.2019 закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи по суті на 17.01.2020.

17.01.2020 у судовому засіданні, за клопотанням представників сторін, судом ухвалено завершити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства Україн (далі - КАС України), при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 КАС України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Частиною 5 статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У відповідності до приписів ч. 4 с. 243 КАС України, судове рішення складене у повному обсязі до закінчення встановлених цим Кодексом строку розгляду відповідної справи.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , з 29.12.2017 року є власником автомобілю марки Jaguar, модель F-Pace, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , тип кузова універсал- НОМЕР_4 , тип пального – В (бензин), рік випуску 2017, об`єм двигуна 2995 куб.см., державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

На адресу позивача 08.04.2019 року надійшли податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 27.02.2019 року № 0000003-5007-0828 та від 28.02.2019 року № 0000004-5007-0828.

Податковим повідомленням-рішенням від 27.02.2019 року № 0000003-5007-0828 , позивачу визначено податкове зобов`язання, за платежем - транспортний податок з фізичних осіб, за податковий період - 2019 рік, в сумі 2083,33 грн., податковим повідомленням-рішенням від 28.02.2019 року № 0000004-5007-0828, позивачу визначено податкове зобов`язання, за платежем - транспортний податок з фізичних осіб, за податковий період - 2018 рік, в сумі 25000,00 грн.

Не погоджуючись зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України №4689/К/99-99-11-05-01-25 від 14.6.2019 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 27.02.2019 року № 0000003-5007-0828 та від 28.02.2019 року № 0000004-5007-0828 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким статтю 267 ПК України було викладено в новій редакції та введено в Україні новий місцевий податок на майно - транспортний податок.

Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який набрав чинності з 1 січня 2017 року, до абзацу першого підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України внесено зміни, якими, зокрема визначено, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

З приписів наведеної норми чітко слідує, що законодавцем запроваджено дві умови, за одночасної наявності яких у особи, як потенційного платника податку на майно (транспортного податку), і виникає податковий обов`язок стосовно конкретного належного йому на праві приватної власності легкового автомобіля, а саме: 1) вік автомобіля - п`ять років від року випуску автомобіля, 2) перевищення показником середньоринкової вартості автомобіля межі у 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного податкового року.

21.12.2016 прийнято Закон України № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 1 січня 2017 року та яким до абзацу другого підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України внесено зміни та визначено, що середньоринкова вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального.

Згідно з абзацом 3 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно з підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

У пункті 267.4 статті 267 ПК України встановлено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Як передбачено підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України встановлено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Законом України від 07.12.2017 №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2018 року встановлено у розмірі 3723 грн.

Законом України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2019 року встановлено у розмірі 4173 грн.

Таким чином, власники транспортних засобів, які з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року є платниками транспортного податку. Середньоринкова вартість транспортних засобів, які є об`єктом оподаткування транспортним податком в розумінні підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України в 2018 році починається з розміру 1 396 125 грн. (375 х 3723 = 1 396 125 грн.), в 2019 році - 1 564 875 грн. (375 х 4173 = 1 564 875 грн.).

Постановою Кабінету Міністрів України за №66 від 18.02.2016 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком (далі - Методика).

Згідно пункту 2 Методики, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. №403, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (пункт 3 Методики).

Пунктом 4 Методики передбачено, що інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку.

Згідно із пунктом 11 Методики коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від строку експлуатації визначається як середнє значення співвідношення ціни автомобілів, що були у використанні, до ціни аналогічних нових автомобілів.

Відповідно до пункту 12 Методики коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів. У разі, коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Із позовної заяви встановлено, що середньо ринкова вартість автомобіля марки Jaguar, модель F-Pace, рік випуску 2017, складає 1431738,00 грн., тобто більше 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01.01.2018 року та менше 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01.01.2019 року.

З метою повного з`ясування всіх обставин справи, судом було досліджено Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 та 2019 роках, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Перелік автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01.01.2018 року, містить легковий автомобіль марки Jaguar, модель F-Pace, рік випуску - до 3 років; об`єм циліндрів двигуна - 3,0; тип пального – бензин.

Також, Перелік автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01.01.2019 року, містить легковий автомобіль марки Jaguar, модель F-Pace, рік випуску - до 2 років; об`єм циліндрів двигуна - 3,0; тип пального – бензин.

При цьому, суд звертає увагу, що технічні характеристики автомобіля, зазначеного у вказаному переліку не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача, позаяк відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач є власником автомобіля марки Jaguar, модель F-Pace, 2017 року випуску, з об`ємом двигуна 2995 куб.см., тобто менше 3000 куб.см. (3.0. літрів), отже вказаний автомобіль не входить до переліку автомобілів з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року.

Суд зауважує, що згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №15-09-17Т від 27.09.2017 року, складеного судовим експертом ОСОБА_3 (свідоцтво №864, дійсне до 07.10.2019) на підтвердження вартості автомобіля марки Jaguar, модель F-Pace, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , рік випуску 2017, для митного оформлення, ринкова (дійсна) вартість вказаного автомобіля становить 474046,48 грн.

Суд зазначає, що положення статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов`язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України).

Проте, відповідач не вказав на наявність норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, з якого б вбачалася можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку.

У справі "Новік проти України" (18.12.2008), Суд зробив висновок, що "надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога "якості закону" у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля".

У справі "Щокін проти України" суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, по-перше, в зв`язку з тим, що відповідне національне законодавство не було чітким і узгодженим, та, відповідно, не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не була дотримана вимога законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

В даному випадку, суд вважає, що у відповідача були відсутні будь-які підстави для додаткового трактування критеріїв необхідних для визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, оскільки щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщує Перелік автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який містить такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Тобто, податковий орган, отримавши від законодавця вичерпний перелік технічних характеристик, необхідних для надання автомобілю статусу об`єкта оподаткування, був позбавлений необхідності в більш ширшому його тлумаченні. В даному випадку, здійснивши округлення об`єму двигуна автомобіля позивача до більшого показника, податковий орган допустив фактично свавільне втручання у майнові права позивача.

Суд зазначає, що автомобіль позивача не відповідає всім характеристикам, визначеним ст. 267 ПК України, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), наявність, встановлення та підтвердження яких є безумовною законодавчо визначеною підставою для виконання контролюючим органом свого обов`язку щодо обчислення суми транспортного податку за звітний податковий період та винесення відповідного податкового повідомлення - рішення у встановлені строки.

Оскільки фактична вартість зареєстрованого 29.12.2017 року автомобіля позивача, що належить йому на праві власності, не перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати та складає 474046,48 грн., рік його випуску - 2017, з якого минуло не більше п`яти років (включно) та вказаний автомобіль не зазначено у переліку автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01.01.2018 року, тому транспортний засіб позивача (марки Jaguar, модель F-Pace з об`ємом циліндрів двигуна 2995 куб.см літра, бензин, 2017 року випуску), який за ним зареєстрований, не є об`єктом оподаткування, що спростовує твердження відповідача.

Відповідачем до суду не надано, а судом під час розгляду справи не добуто належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказів.

Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на сукупність зібраних доказів та системного аналізу положень чинного законодавства України, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 143, 242 - 246, 247, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69107, код ЄДРПОУ 39396146) про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області від 27.02.2019 року № 0000003-5007-0828, яким ОСОБА_1 було податкове зобов`язання, за платежем - транспортний податок з фізичних осіб, за податковий період - 2019 рік, в сумі 2083,33 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області від 28.02.2019 року № 0000004-5007-0828, яким ОСОБА_1 було визначено податкове зобов`язання, за платежем - транспортний податок з фізичних осіб, за податковий період - 2018 рік, в сумі 25000,00 гривень.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69107, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 768,40 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 27.01.2020.

Суддя А.В. Сіпака