Рішення № 87704679, 05.02.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/12326/19

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Стасюк І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в кому просить:

- визнати незаконними та скасувати накази начальника ГУНП в Житомирській області від 16.10.2019 №1314 та від 15.11.2019 № 232 о/с в частині, що стосується його звільнення з посади заступника начальника управління-начальника відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Житомирській області згідно п.3 ч.1 ст.65 Закону України "Про Національну поліцію" (на посаду нижчу, чим та на якій перебував, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення);

- поновити його на посаді заступника начальника управління-начальника відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Житомирській області у період з 15.11.2019.

- зобов`язати Головне Управління Національної поліції в Житомирській області виплатити на його користь різницю у грошовому забезпеченні за встановленими нормами у період з 15.11.2019 до часу поновлення на посаді.

В обґрунтування позову вказано, що з винесеними наказами від 16.10.2019 №1314 та від 15.11.2019 №232 о/с, в частині, що стосуються його безпосередньо, він не згоден, вважає їх незаконними та такими, що підлягають скасуванню, а його звільнення з посади неправомірним. Підстави, що наведені в наказах не відповідають дійсності, а його провина в скоєнні правопорушення іншою особою перебільшена, оскільки безпосередньо ним будь-яких порушень службової дисципліни (вимог положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського) допущено не було. Стверджує, що службові обов`язки ним виконувались відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків та наказів керівництва. За період перебування на посаді та взагалі за період служби в поліції, до нього будь-які заходи дисциплінарного впливу не застосовувались, зауважень з боку керівництва не було. При цьому, за досягнення вагомих показників в службовій діяльності позивач неодноразово заохочувався преміюванням та іншими нагородами.

Крім того зазначає, що на час затримання безпосереднього підлеглого він перебував у відпустці, поза межами області, та будь-яким чином вплинути на дії та поведінку останнього змоги не мав. В сукупності вказані обставини, на думку позивача, свідчать про безпідставність та незаконність наказу про звільнення із займаної посади.

Ухвалою від 19.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Позивач в судових засіданнях позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву зазначено, що зібрані в ході проведення службового розслідування матеріали, та встановлені обставини, що призвели до настання тяжких наслідків, що виразилися у підриві авторитету Національної поліції України та довіри населення України до поліцейських, що стали відомі під час службового розслідування, є достатніми для підтвердження правомірності висновку про наявність в діях ОСОБА_1 вчинку, який слугує підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, наказом ГУНП в Житомирській області від 28.02.2019 №28 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 переміщено на посаду заступника начальника управління-начальника відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Житомирській області (а.с.13).

Пунктом 2 наказу ГУНП в Житомирській області від 16.10.2019 №1314 "Про застосування дисциплінарних стягнень" вказано: "За порушення службової дисципліни, невиконання вимог ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" та абз.6, 7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилося у недостатньому керівному впливі на зміцнення дисципліни та законності серед особового складу управління, низькій вимогливості до них, невжитті заходів щодо вивчення підлеглими нормативно-правових актів, які регулюють діяльність Національної поліції України, недопущення вчинення підлеглими правопорушень, неналежне проведення виховної та профілактичної роботи, застосувати до заступника начальника управління - начальника відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади" (а.с.52-53).

В подальшому наказом ГУНП в Житомирській області від 15.11.219 №232 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника управління-начальника відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Житомирській області (а.с.54).

Позивач вважає, що на нього неправомірно було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади, а тому звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним наказам, суд зазначає наступне.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, із змінами і доповненнями (далі - Закон №580-VIII).

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У частині 1 статті 18 Закону №580-VIII визначені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до частини 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Частинами 1-5 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.

Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.

Керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником. Під час виконання службових обов`язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові.

Забороняється втручання в службову діяльність поліцейських особами, які не є їхніми прямими керівниками, крім випадків, визначених Конституцією та законами України.

Статтею 3 Дисциплінарного статуту визначено обов`язки керівника щодо підлеглих.

Керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний: створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського; поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій; розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського; сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об`єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Як встановлено з матеріалів справи, 05.10.2019 до керівництва ГУНП в Житомирській області звернувся начальник УПН ГУНП підполковник поліції Богун О.М. з рапортом про призначення та проведення службового розслідування за фактом затримання працівниками Територіального управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Хмельницькому начальника 1-го міжрайонного сектору управління протидії наркозлочинності ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України в рамках відкритого 25.04.2019 кримінального провадження №62019240000000344 (а.с.37).

Крім того, 07.10.2019 до керівництва ГУНП в Житомирській області звернувся начальник ЖУ ДВБ НП України з поданням для організації проведення службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР №62019240000000344 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (а.с.36).

На підставі вказаного, наказом від 07.10.2019 №1266 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" призначено службове розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР №62019240000000344 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та затримання слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань начальника 1-го міжрайонного сектору управління протидії наркозлочинності ГУНП в Житомирській області капітана поліції Шатохіна Д.М. (а.с.35).

В ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що 25.04.2019 Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Хмельницькому за матеріалами Житомирського управління ДВБ НП України, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62019240000000344 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або аналогів) КК України. За результатами проведення негласних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій у кримінальному провадженні, капітан поліції ОСОБА_2 підозрюється у налагодженні схеми по незаконному збуту наркотичних засобів (метадон, макова солома) на території Бердичівського району Житомирської області.

Так, 05.10.2019 у м.Бердичеві Житомирської області о 20.25 на перехресті вул. Раскової та Котляревського працівниками Житомирського управління ДВБ Національної поліції України спільно з слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Хмельницькому, за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 62019240000000344 від 25.04.2019, повторно задокументовано факт збуту капітаном поліції ОСОБА_2 невстановленої на час досудового розслідування речовини громадянину "Т". Зі слів капітана поліції ОСОБА_2 вказана речовина - метадон. За фактом незаконного збуту особливо-небезпечних наркотичних засобів капітана поліції ОСОБА_2 затримано у порядку статті 208 КПК України.

Повідомленням Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Хмельницькому від 06.10.2019 повідомлено ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме у незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів (а.с.41-42).

За результатами проведеного службового розслідування 15 жовтня 2019 складено висновок, пунктом 3 резолютивної частини якого вказано, що за порушення службової дисципліни, невиконання вимог ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України "Про національну поліцію" та абзаців 6,7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилося у недостатньому керівному впливі на зміцнення дисципліни та законності серед особового складу управління, низькій вимогливості до них, невжитті заходів щодо вивчення підлеглими нормативно-правових актів, які регулюють діяльність Національної поліції України, недопущення вчинення підлеглими правопорушень, неналежне проведення виховної та профілактичної роботи, застосовано до заступника начальника управління-начальника відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Житомирській області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади (а.с.46-51).

Зі змісту пояснень ОСОБА_1 , що були відібрані в ході службового розслідування за вказаним фактом встановлено, що позивач є безпосереднім керівником начальника 1-го міжрайонного сектору управління протидії наркозлочинності ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 . Під час відпустки, 06.10.2019, йому стало відомо про затримання працівниками Житомирського управління ДВБ Національної поліції України та Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому капітана поліції ОСОБА_2 , за підозрою останнього у нібито незаконному, збуті наркотичних засобів на території Бердичівського району Житомирської області. Інформацією щодо можливої причетності капітана поліції ОСОБА_2 до незаконного збуту, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, він не володів. Ознак наркотичного сп`яніння у капітана поліції ОСОБА_2 чи будь-кого з працівників управління не помічав. Разом з тим вказав, що особисто проводив заходи щодо недопущення порушень службової дисципліни підлеглим особовим складом, у тому числі і капітаном поліції ОСОБА_2 , про що складались відповідні відомості про ознайомлення та відповідні рапорти, які долучались до наглядової справи з дотримання дисципліни та законності УПН ГУНП (а.с.38).

Довідкою т.в.о. начальника УПН ГУНП в Житомирській області підполковника поліції Янушевського М.О. від 11.10.2019 підтверджено факт прямої підпорядкованості ОСОБА_2 ОСОБА_1 (а.с.44).

В подальшому, пунктом 2 наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 16.10.2019 №1314 до заступника начальника управління - начальника відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади за порушення службової дисципліни, невиконання вимог ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України "Про національну поліцію" та абзаців 6,7 ч.1 ст.3

Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилося у недостатньому керівному впливі на зміцнення дисципліни та законності серед особового складу управління, низькій вимогливості до них, невжитті заходів щодо вивчення підлеглими нормативно-правових актів, які регулюють діяльність Національної поліції України, недопущення вчинення підлеглими правопорушень, неналежне проведення виховної та профілактичної роботи (а.с.52-53).

Так, статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Частинами 1 та 2 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.

Згідно частини 3 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту).

Згідно статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У відповідності до п.3 ст.22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Як встановлено судом, службове розслідування за результатами якого ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади проведено на підставі наказу від 07.10.2019 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" призначено службове розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР №62019240000000344 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та затримання слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань начальника 1-го міжрайонного сектору управління протидії наркозлочинності ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_2 (а.с.35).

Водночас суд звертає увагу, що доказів призначення службового розслідування відносно ОСОБА_1 до матеріалів справи не надано.

У наказі про призначення службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР №62019240000000344 жодного посилання на порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку вчиненого підполковником поліції ОСОБА_1 не наведено.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).

Так, п.1 Розділу 2 Порядку №893 визначено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Пунктом 4 розділу 2 Порядку №893 визначено, що у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Пунктами 2-5 розділу 6 Порядку №893 визначено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження). У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Таким чином, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Суд вкотре звертає увагу, що службове розслідування наказом від 07.10.2019 призначено за фактом вчинення капітаном поліції ОСОБА_2 кримінального правопорушення.

Таким чином, у разі встановлення у ході проведення службового розслідування щодо ОСОБА_2 можливих фактів протиправних діянь з боку його безпосереднього керівника ОСОБА_1 , відповідачем мало бути призначено службове розслідування саме щодо останнього.

Таким чином, висновок про наявність в діях позивача вчинку, який слугував підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади був зроблений за результатами службового розслідування по факту вчинення капітаном поліції ОСОБА_2 кримінального правопорушення.

Аналіз норм чинного законодавства та встановлених обставин справи, з урахуванням відсутності у наказі від 07.10.2019 інформації з приводу проведення службового розслідування щодо ОСОБА_1 , дозволяє суду дійти обґрунтованого висновку про відсутність службового розслідування щодо позивача по справі та безпідставність застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Крім того, обґрунтовуючи позов позивач стверджує про те, що на час затримання ОСОБА_2 05.10.2019 ОСОБА_1 перебував у відпустці, поза межами області, та буд-яким чином вплинути на дії та поведінку останнього змоги не мав.

Вказані доводи підтверджуються наказом ГУНП в Житомирській області від 30.09.2019 №193 о/с, яким внесено зміни до наказу від 19.09.2019 №182 о/с про надання відпустки ОСОБА_1 . Зі змісту наказу встановлено, що позивач на підставі рапорту від 10.09.2019 перебував у відпустці в період з 26.09.2019 по 09.10.2019 (а.с.14).

Як встановлено судом і не заперечується сторонами, ОСОБА_1 був прямим (безпосереднім) керівником ОСОБА_2 .

Суд вважає за необхідне врахувати той факт, що позивач на момент затримання підлеглого ОСОБА_2 в порядку ст.208 КПК України перебував у відпустці та не мав безпосереднього впливу на дії такого підлеглого, у зв`язку з чим не несе прямої відповідальності за відсутність керівного впливу на зміцнення дисципліни та законності серед особового складу управління.

Позивач в обґрунтування підстав скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення вказує, що ним постійно здійснювалась індивідуальна профілактична робота з працівниками управління шляхом проведення особистих бесід, в тому числі і з капітаном поліції ОСОБА_2 та здійснювався контроль за дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувався її стан, проводилась профілактична робота із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, вивчення з ними вимог нормативних документів, регламентуючих роботу працівників НПУ та антикорупційного законодавства.

На підтвердження вказаних обставин позивач посилається на те, що щотижнево працівникам підрозділу, в тому числі і ОСОБА_2 , під підпис доводились вимоги норм законодавства, в тому числі антинаркотичного. Останні попереджувались про недопущення їх порушень в службовій діяльності.

Так, до матеріалів справи надано копії відомостей ознайомлення працівників УПН ГУНП в Житомирській області щодо дотримання вимог нормативно-правових актів у сфері боротьби із корупцією, зокрема Закону України "Про запобігання корупції", ст.ст. 305-324 та 364-368 КК України, заходів безпеки під час поводження з табельної вогнепальною зброєю, дотримання транспортної дисципліни, зокрема неухильного дотримання правил дорожнього руху та недопущення керування т.з. у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння від 20.05.2019, 21.06.2019, 23.07.2019, 26.07.2019, 09.08.2019, 16.08.2019, 17.09.2019 та 24.09.2019 з відповідними підписами ОСОБА_2 та рапорти керівників про здійснення відповідних бесід (а.с.69-76).

До матеріалів справи також надано протоколи нарад УПН ГУНП в Житомирській області до порядку денного яких включено питання стану дисципліни від 07.03.2019 № 8, 18.03.2019 № 9, 02.04.2019 № 10, 17.04.2019 № 13, 25.04.2019 № 14, 07.05.2019 № 16, 21.05.2019 № 18, 11.06.2019 № 20, 21.06.2019 № 21, 03.07.2019 № 22, 10.07.2019 № 23, 19.08.2019 № 28, 24.07.2019 № 25, 02.09.2019 № 29, 18.09.2019 № 32, 25.09.2019 № 33, 30.09.2019 № 34 та 07.10.2019 № 35 (а.с.78-107).

Крім того, 22.03.2019 у ОСОБА_2 взято зобов`язання про дотримання дисципліни і законності працівниками управління протидії наркозлочинності ГУНП в Житомирській області (а.с.77 зворот).

Також службовим розслідуванням встановлено, що керівництвом ГУНП до територіальних та структурних підрозділів неодноразово направлялися вказівки, доручення, службові телеграми щодо зміцнення дисципліни і законності серед особового складу. Неодноразово висувалися вимоги щодо постійного поглибленого вивчення, доведення до особового складу під підпис вимог Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Кримінального кодексу України та суворого їх дотримання. Вказувалося на неминучу кримінальну та дисциплінарну відповідальності у разі допущення порушень вимог законодавства, а також вимог діючих нормативно-правових актів. Зокрема, до відома поліцейських УПН ГУНП, у тому числі капітана поліції ОСОБА_2 доведено зміст службової телеграми від 20.01.2019 №25 еп/105/05/12-2019 щодо огляду, винесених у 2018 році, судових рішень про засудження колишніх поліцейських за вчинення кримінальних правопорушень; службової телеграми від 22.01.2019 № 26 еп/105/05/12-2019 "Огляд стану службової дисципліни та події, пов`язані з особовим складом за грудень 2018 року"; службової телеграми від 19.02.2019 №58 еп/105/05/12-2019 "Огляд стану службової дисципліни та події, пов`язані з особовим складом за січень 2019 року"; службової телеграми від 06.03.2019 № 75 еп/105/05/12-2019 "Про аналіз кримінальних правопорушень, скоєних проти особового складу, фактів поранень, загибелі та самогубств поліцейських упродовж 2018 року", службової телеграми від 20.03.2019 №91 еп/105/05/12- 2019 "Огляд стану службової дисципліни та події, пов`язані з особовим складом за лютий 2019 року"; службової телеграми від 24.04.2019 №131 еп/105/05/12-2019 "Огляд стану службової дисципліни та події, пов`язані з особовим складом за березень 2019 року", службової телеграми від 24.06.2019 № 190 еп/105/05/12-2019 "Огляд стану службової дисципліни та події, пов`язані з особовим складом за квітень-травень 2019 року", службової телеграми від 01.08.2019 № 229 еп/105/05/12-2019 "Огляд стану службової дисципліни та події, пов`язані з особовим складом за червень 2019 року", службової телеграми від 05.08.2019 № 231 еп/105/05/12-2019 "Огляд стану дотримання дисципліни і законності в органах та підрозділах Національної поліції України за І півріччя 2019 року" та службової телеграми від 14.08.2019 № 39 еп/105/05/12-2019 "Огляд стану службової дисципліни та події, пов`язані з особовим складом за липень 2019 року".

На оперативних нарадах за участі начальника УПН ГУНП постійно проводилась профілактична робота серед особового складу управління, розглядалися питання стану дисципліни й законності, протидії організованим формам наркозлочинності УПН та територіальних підрозділів ГУНП, недопущення надзвичайних подій серед особового складу управління та вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень (протоколи оперативних нарад: від 09.01.2019 № 1, від 14.01.2019 № 2, від 23.01.2019 № 3, від 05.02.2019 № 5, від 07.03.2019 № 8, від 18.03.2019 № 9, від 02.04.2019 № 10, від 17.04.2019 № 13, від 25.04.2019 № 14, від 07.05.2019 № 16, від 21.05.2019 № 18, від 11.06.2019 № 20, від 21.06.2019 № 21, від 03.07.2019 № 22, від 10.07.2019 № 23, від 17.07.2019 № 24, від 24.07.2019 № 25, від 19.08.2019 № 28, від 02.09.2019 № 29, від 18.09.2019 № 32 та від 25.09.2019 № 33).

Водночас, службовим розслідуванням установлено, що в наглядовій справі УПН ГУНП щодо зміцнення дисципліни та законності є у наявності рапорти керівництва підрозділу та відомості про ознайомлення особового складу УПН ГУНП з вимогами керівництва НПУ, ГУНП в Житомирській області щодо дотримання вимог нормативно-правових актів у сфері боротьби із корупцією, Закону України "Про запобігання корупції" ст. ст.305-324 та 364-368 КК України.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення вимог ч.2 ст.77 КАС України, не надано жодного доказу про невжиття ОСОБА_1 заходів з метою зміцнення дисципліни та законності і проведеного з цього приводу службового розслідування.

Крім того, в порушення норм Порядку №893 у висновку від 15.10.2019 не наведено обставин, за яких позивач скоїв дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування відносно нього, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим.

Водночас у вказаному висновку наведені обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , до яких віднесено: попередня бездоганна поведінка, високі показники виконання повноважень, наявність заохочень. Обставин, які відповідно частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України обтяжують відповідальність вказаних вище поліцейських не встановлено.

Згідно з с.3 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Таким чином, в порушення ч.3 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення дисциплінарною комісією не було враховано обставин, що пом`якшують відповідальність позивача, у зв`язку з чим, застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення є безпідставним.

Суд звертає увагу, що відповідачем жодним чином не обгрунтувано застосований до позивача такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з посади, оскільки як видно з Послужного списку ОСОБА_1 , останній не мав дисциплінарних стягнень під час служби в Національній поліції (а.с.56).

Як вже зазначалось, згідно ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Таким чином, якщо вина поліцейського у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку, дисциплінарне стягнення не застосується.

Крім того, ст.18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

З огляду на наведене, з урахуванням висновку суду про відсутність факту призначення щодо ОСОБА_1 службового розслідування та необґрунтованість застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, суд вважає за необхідне, визнати протиправним і скасувати наказ ГУНП в Житомирській області від 16.10.2019 №1314 "Про застосування дисциплінарних стягнень" в частині, що стосується звільнення позивача з посади.

Вимога позивача про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 15.11.2019 № 232 о/с є похідною від визнання протиправним і скасування наказу від 16.10.2019 № 1314.

Так, наказом ГУНП в Житомирській області від 15.11.219 № 232 о/с реалізовано попередній наказ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.

З огляду на наведене, з урахуванням скасування наказу від 16.10.2019 № 1314 наказ по особовому складу в частині звільнення ОСОБА_1 слід також визнати протиправним та скасувати.

Крім того, самостійною підставою для скасування наказу від 15.11.219 №232 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 є порушення відповідачем ч.4 ст.22 Дисциплінарного статуту.

Так, згідно з ч.1 ст.22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Відповідно до ч.4 ст.22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

Як видно з матеріалів справи, позивач з 10.10.2019 по 28.10.2019, з 28.10.2019 по 11.11.2019 та з 14.11.2019 по 17.11.2019 перебував на лікарняних. На підтвердження вказаних обставин, до матеріалів справи надано довідку про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України №287/1347 та листки непрацездатності Серії АДТ №356361 та № 424031 (а.с.17-19).

В порушення наведених норм, наказ відповідача по особовому складу за №232 о/с про звільнення позивача з посади було оголошено 15.11.2019, тобто у період перебування позивача на лікарняному.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Верховний суд України у своїй постанові від 16.05.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадках задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

З огляду на наведене, з метою відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління-начальника відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Житомирській області.

Позовна вимога про зобов`язання відповідача виплатити на користь позивача різницю у грошовому забезпеченні за встановленими нормами у період з 15.11.2019 до часу поновлення на посаді підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 (справа №21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100).

Закон України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.27 зазначеного Закону порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100).

Пунктом 2 Порядку № 100 встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (п.5 вказаного Порядку).

Згідно п.8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Зі змісту наказу від 15.11.2019 №232 о/с встановлено, що позивача у день звільнення з посади заступника начальника управління-начальника відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Житомирській області було прийнято на посаду начальника 1-го міжрайонного сектору управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Житомирській області з посадовим окладом 2950 грн (а.с.16).

З огляду на наведене, з урахуванням різниці у посадових окладах за вищевказаними посадами, суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині стягнення з Головного управління національної поліції в Житомирській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 15.11.2019 по 05.02.2020 включно, за виключенням суми виплаченого грошового забезпечення, отриманого ОСОБА_1 за час перебування на посаді начальника 1-го міжрайонного сектору управління протидії наркозлочинності Головного управління національної поліції в Житомирській області з 15.11.2019 по 05.02.2020 включно.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

На підставі п.2-3 ст.371 Кодексу адміністративного судочинства України рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246,371 Кодексу адміністративного судочинства України

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління національної поліції в Житомирській області (вул.Старий Бульвар,5/37, м.Житомир, 10008, ЄДРПОУ 40108625) №1314 від 16.10.2019 "Про застосування дисциплінарних стягнень" в частині застосування до заступника начальника управління - начальника відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності Головного управління національної поліції в Житомирській області підполковника поліції ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_1 ) дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління національної поліції в Житомирській області №232 о/с від 15.11.2019 "По особовому складу" в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління - начальника відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності Головного управління національної поліції в Житомирській області.

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності Головного управління національної поліції в Житомирській області з 15.11.2019.

Стягнути з Головного управління національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.11.2019 по 05.02.2020 включно, за виключенням суми виплаченого грошового забезпечення, отриманого ОСОБА_1 за час перебування на посаді начальника 1-го міжрайонного сектору управління протидії наркозлочинності Головного управління національної поліції в Житомирській області з 15.11.2019 по 05.02.2020 включно.

Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення суми середнього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Панкеєва

Повне судове рішення складене 17 лютого 2020 року