Рішення № 87704290, 20.02.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 лютого 2020 р. Справа № 120/4207/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі – відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що на його запит про інформування з певних питань вчинення виконавчих дій ним отримано відповідь, зміст якої підтверджує, що виконавча служба не переймається якістю і обсягом виконавчих дій щодо арештованого державним виконавцем майна КС "Злагода", всіляко ухиляється від визначення його фактичної вартості по бухгалтерському звіту і вправляється у зведені нанівець, а також від з`ясування оплати за зберігання, місцеперебування в теперішній час, що вказує на порушення вимог Закону України "Про інформацію".

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 20.01.2020 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст. 263 КАС України). Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначає, що позивачем направлялись до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області звернення 04.11.2019 та від 05.11.2019, які відповідно до компетенції були розглянуті в строки та порядку, що визначені Законом України "Про звернення громадян". При цьому, відповідач зазначає, що на всі поставлені у зверненнях питання надані повні та обґрунтовані відповіді.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 04.11.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати інформацію про наступне:

"1)коли саме;

2) конкретно ким;

3) куди саме і скільки разів переміщалось арештоване державним виконавцем майно Кредитної спілки «Злагода», після звільнення 25.12.2015 останніх чотирьох штатних працівників разом з бувшим головою правління ОСОБА_2 ;

4) де саме в теперішній час перебуває зазначене майно;

5) хто конкретно, з якого періоду, яким коштом оплачувався час зберігання майна в орендодавця по вул. Хмельницьке шосе, АДРЕСА_1 , з пред`явленням копій платіжних документів;

6) коли врешті-решт арештоване майно передадуть КС «Злагода», яка неодноразово обіцялось, обов`язково з участю представників центрального відділу ДВС м. Вінниці, управління ДВС, незалежних працівників спілки з числа вкладників;

7) час вибуття спілки «Злагода» з бувшої адреси по АДРЕСА_2 шосе, 82, к. 610, її теперішня адреса, адже виконавча служба за своїм службовим обов`язком повинна це чітко відслідковувати;

8) статусу ОСОБА_3 :

а) на час дії виданої 22.01.2015 ОСОБА_4 довіреності, що за формою і змістом не відповідає вимогам чинного законодавства, отже не надавала права представлятися стягувачем;

б) на час дії виданої 02.03.2019 довіреності представляти інтереси спілки, підписаної нелегітимним головою правління з використанням підробленої адреси іншої юридичної адреси і посиланням на договір доручення, на підставі якого видно зазначену довіреність, який ретельно приховується як від вкладників, так і державного виконавця;

9) чому опис майна є неповним, що видає його приховування, і мають пояснити державний виконавець разом з Бабошиним А.С., а також повідомити про трудову діяльність його на час опису майна, оскільки ширяться відомості, що працював у виконавчій службі."

За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 , відповідач в строки та порядку, що визначені Законом України "Про звернення громадян", надав відповідь від 03.12.2019 за №Л-431/2.2/3, у якій із зазначенням порядкового номеру кожного заданого позивачем питання, повідомив наступне:

- на питання позивача під номером 1-4: "державним виконавцем Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області було описано та арештовано 106 одиниць рухомого майна, яке згідно акту опису та арешту від 14.07.2015 передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 та зберігалось за адресою: АДРЕСА_3 . В подальшому описане майно, відповідно до ч. 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 13 розділу 8 Інструкції з організації примусового виконання рішення, передано ОСОБА_3 . Про зміну місця зберігання майна зберігач відділ не повідомляв. Інформація про те, де на даний час перебуває майно та кількість разів його переміщення у відділі відсутня;"

- на питання позивача під номером 5: "оплата послуг за зберігання майна КС "Злагода", описаного 14.07.2015, Відділом не проводилась";

- на питання позивача під номером 6: "оскільки майно, яке арештоване згідно акту опису та арешту від 14.07.2015 перебуває на зберіганні у законного представника КС "Злагода", здійснювати передачу даного майна боржнику немає необхідності";

- на питання позивача під номером 7: "згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб КС «Злагода» зареєстрована за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, будинок, 82, офіс 610. Державним виконавцем здійснено вихід за вищезазначеною адресою та встановлено, що боржник відсутній, про що складено акт державного виконавця від 05.06.2019. Повідомлень про час вибуття КС "Злагода" з адреси: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 82/610 у Відділ не надходило";

- на питання позивача під номером 8: "сторони можуть реалізовувати свої права і обов`язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Згідно матеріалів виконавчого провадження Бабошин А.С. відповідно до доручення від 22.01.2015 представляв інтереси ОСОБА_4 , та відповідно до доручення від 02.03.2019 є представником КС «Злагода». Разом з тим, повідомляємо, що документи які б скасовували чи припиняли дію вищезазначених доручень до Відділу не надходили";

- на питання позивача під номером 9: "державним виконавцем Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, відповідно до акту опису та арешту від 14.07.2015, описано та накладено арешт на 106 одиниць рухомого майна, належного КС «Злагода». У визначені законом строки даний акт опису та арешту не оскаржено. Разом з цим, підстав вважати, що опис та арешт був неповний, немає.

Щодо трудової діяльності ОСОБА_5 відповідач повідомив, що згідно інформації, наданої управлінням персоналу Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Бабошин А.С. працював у органах державної виконавчої служби Вінницької області та звільнений у березні 2007 року".

Крім того, встановлено, що 05.11.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати відповідь на наступні питання:

"1) чому адреса довіреної особи вказана по АДРЕСА_4 , тоді як в довіреності від 02.03.2019 зазначено іншу;

2) чому в акті опису й арешту майна КС «Злагода» від 14.07.2015:

а) ОСОБА_3 зазначено стягувачем, тоді як міг бути лише представником стягувача?;

б) дописано прізвище ОСОБА_3 , тоді як у вступній частині акту його не зазначено?;

в) на якій правовій підставі ОСОБА_3 долучено до акту, тоді як за довіреністю був обмежений пред`явленням майбутнього виконавчого листа до виконання, судове рішення на користь ОСОБА_4 ухвалено в середині листопада 2015, тобто виконавчий лист міг бути виписаний не раніше грудня 2015, з чого однозначно випливає, що ОСОБА_3 не мав права фігурувати в даному акті, діяв у змові з державним виконавцем наперед, без правових підстав і видає підроблення акту?;

г) чому опис майна неповний, куди ділася решта, чому всі підписанти з цим погодились?;

д) чому не залучено представника КС «Злагода»?;

3) чому відсутній дозвіл старшого слідчого ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 на зірвання пломби з опечатаного ним приміщення офісу КС «Злагода», про що зазначено в акті державного виконавця від 22.04.2016?;

4) на якій правовій підставі арештоване майно передано ОСОБА_3 і чому відсутній акт прийому?;

5) чому в постанові державного виконавця ВП №51159102 від 25.09.2018, де стягувачем вказано ОСОБА_7 і арештоване майно мало йому відійти, передано на зберігання ОСОБА_3 з адресою приживання по АДРЕСА_5 ?;

6) чому ДВС упродовж 15 місяців не може розібратися з протиріччями з місцезнаходженням боржника КС «Злагода», водночас встановивши актом головного державного виконавця Бондар Н.С. від 26.06.2018, що за адресою по АДРЕСА_6 , не перебуває, спроб розшукати не докладаються, хоча залюбки приймає до уваги підроблену довіреність спілки, виданої 02.03.2019 ОСОБА_3 із зазначенням все тієї ж неіснуючої адреси, що видає кругову поруку і всупереч службовим обов`язкам ухилення від з`ясування адреси віртуальної спілки з віртуальним місцезнаходженням, обмежуючись відсиджуванням та відписуванням?;

7) окрім того, оскільки ДВС підтримує тісні контакт як з ОСОБА_3 , так і керівника КС «Злагода», обов`язковому витребуванню підлягає договір доручення укладений в письмовій формі, про що зазначено в фальшивій довіреності від 02.03.2019, для дослідження його змісту вкладниками, а також скільки оригіналів довіреності і кому видано."

За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 , відповідач в строки та порядку, що визначені Законом України "Про звернення громадян", надав відповідь від 03.12.2019 за №Л-431/2.2/4, у якій із зазначенням порядкового номеру кожного заданого позивачем питання, повідомив наступне:

- на питання позивача під номером 1: "перевірка адреси довіреної особи, яка зазначається в дорученні, не входить до компетенції Відділу";

- на питання позивача під номером 2: "акт опису та арешту майна від 14.07.2015 є процесуальним документом, який має окремий спосіб свого оскарження та згідно матеріалів виконавчого провадження не оскаржувався. Відібрати пояснення у державного виконавця щодо змісту акту опису та арешту, зокрема, чому прізвище ОСОБА_3 не зазначено в вступній частині акту, чому ОСОБА_3 зазначено як стягувана, чому опис майна є неповним не вбачається можливим у зв`язку з звільненням державного виконавця з займаної посади.

Надати відповідь чи прокоментувати інформацію зазначену, у Вашому зверненні щодо рішення суду, яке ухвалено в середині листопада 2015 на користь ОСОБА_4 не вбачається можливим у зв`язку з відсутністю у Вашому зверненні відомостей щодо дати, номеру рішення та найменування суду, який виніс відповідне рішення. Разом з цим, повідомляємо, що виконавчі дії можуть проводитись без участі боржника та його представника";

- на питання позивача під номером 3: "з опечатаного слідчим ГУНП у Вінницькій області приміщення, зірвано пломби за його згодою, що витікає зі змісту акту державного виконавця від 22.04.2016";

- на питання позивача під номером 4: "відповідно до вимог п. 13 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, факт передачі майна новому зберігачу засвідчується актом державного виконавця або актом приймання-передавання майна, який долучається до постанови. Майно, описане 14.07.2015, передане на зберігання ОСОБА_8 Андрію ОСОБА_9 на підставі постанови про передачу майна на зберігання іншому зберігачу від 25.09.2018 та акту державного виконавця від 25.09.2018";

- на питання позивача під номером 5: "постанова від 25.09.2018 по виконавчому провадженню №51159102 в межах зведеного виконавчого провадження не виносилась, оскільки виконавче провадження №51159102 до складу зведеного виконавчого провадження №49999202 не входило. Державним виконавцем 25.09.2018 винесено постанову про передачу майна іншому зберігачу, а саме ОСОБА_3 у порядку, встановленому статтею 58 Закону України "Про виконавче провадження";"

- на питання позивача під номером 6: "державним виконавцем, відповідно до вимог до п. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», здійснюються заходи щодо розшуку боржника - юридичної особи шляхом подання запитів до відповідних органів, установ. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб КС «Злагода» зареєстрована за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, будинок, 82, офіс 610. Державним виконавцем здійснено вихід за вищезазначеною адресою та встановлено, що боржник відсутній, про що складено акт державного виконавця від 05.06.2019";

- на питання позивача під номером 7: "перевірка укладених договорів та виданих доручень на представлення інтересів не входить до компетенції Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області. Разом з тим, повідомляємо, що документи, які б скасовували або відміняли дію доручення від 02.03.2019 в якому і Вас уповноважено представляти інтереси КС Злагода» до Відділу не надходили".

Як зазначає позивач у позовній заяві, зміст отриманих ним відповідей підтверджує, що виконавча служба не переймається якістю і обсягом виконавчих дій щодо арештованого державним виконавцем майна КС "Злагода", всіляко ухиляється від визначення його фактичної вартості по бухгалтерському звіту і вправляється у зведені нанівець, а також від з`ясування оплати за зберігання, місцеперебування в теперішній час, що вказує на порушення вимог Закону України "Про інформацію". Зокрема, відірваність від реальних обставин посвідчується тим, що ДВС дотепер не встановлено навіть точного місцезнаходження боржника КС «Злагода», а розмитість і не конкретність відповідей на запитуване видає втягнення посадових осіб виконавчої служби до зловживання службовими обов`язками, приховування об`єктивної дійсності, що вміщує ознаки кримінального карних дій.

Позивач також зазначає, що як стягувача з КС «Злагода» зазначене ставлення працівників ДВС порушує право на безперешкодне отримання запитуваної інформації, що набуло гостроти за тривалого часу непогашення боргу саме за їх вини внаслідок ухилення від реалізації арештованого майна, що могло в певній мірі погасити борг, але не виправдано зволікається.

З огляду на вище викладені обставини, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" вказано, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно до ст. 5 Закону, звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про звернення громадян" скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Статтею 18 Закону визначені права громадянина при розгляді заяви чи скарги. Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

- ознайомитися з матеріалами перевірки;

- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

- бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

- висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Згідно ст. 19 Закону, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

- об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів (ст. 20 Закону України "Про звернення громадян").

Так, як уже було встановлено судом вище, 04.11.2019, а також 05.11.2019 позивач звернувся до відповідача із запитами, в яких навів чіткий перелік питань на які просив надати інформацію. Відповідні звернення отримані відповідача 04.11.2019 та 05.11.2019 відповідно.

За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 , відповідач в строки та порядку, що визначені Законом України "Про звернення громадян", надав відповіді від 03.12.2019 за №Л-431/2.2/4 та №Л-431/2.2/3.

При цьому, порівнявши зміст звернень позивача із змістом наданих відповідачем відповідей від 03.12.2019 за №Л-431/2.2/4 та №Л-431/2.2/3, судом встановлено, що останні містять пояснення по суті кожного із поставлених позивачем питань, із зазначенням порядкового номеру кожного питання, відповідь на яке надається.

Більше того, наданні відповідачем відповіді від 03.12.2019 за №Л-431/2.2/4 та №Л-431/2.2/3, на думку суду, є повними та обґрунтованими в межах кожного із питань, відповідь на які просив надати позивач.

Крім того, суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що не зазначення позивачем у позовній заяві відомостей про те, яку саме запитувану ним інформацію не було надано відповідачем у відповідях №Л-431/2.2/3/01-23 та №Л-431/2.2/4/01-23 від 03.12.2019, слугувало підставою для залишення його позовної заяви без руху ухвалою від 18.12.2019 та надання йому часу для усунення недоліків позовної заяви, в тому числі, шляхом надання належного обґрунтування порушення прав, на захист яких подано даний адміністративний позов (зазначення якої саме запитуваної інформації не було надано відповідачем у відповідях №Л-431/2.2/3/01-23 та №Л-431/2.2/4/01-23 від 03.12.2019).

На виконання вимог даної ухвали, позивач конкретизував, що вина відповідача полягає в умисному і свідомому наданні неповної, перекрученої, спотвореної інформації та її приховуванні проти запитуваного, ухиленні від контролю за правильністю здійснення виконавчих дій і бездіяльності з виправлення такого стану, чим порушено права та інтереси позивача як у виконавчому провадженні, так і в отриманні достовірної та вичерпної інформації, що видає порушення вимог Законів України «Про інформацію», «Про виконавче провадження» та інших, і вимагає судового захисту.

Таким чином, зміст заявленого позивачем позову, а також аналіз надісланих ним на адресу відповідача запитів від 04.11.2019 та від 05.11.2019, свідчить про його незгоду не із повнотою наданої йому інформації, а із самою наданою інформацією, яка, на його думку, лише підтверджує факт протиправності дій чи/або бездіяльності органів ДВС в межах виконавчого провадження, в тому числі щодо акту опису майна, не реалізації арештованого майна, не встановлення точного місцезнаходження КС «Злагода» тощо, що в сукупності порушує його право як стягувача на погашення боргу.

Разом із тим, в межах даного адміністративного позову щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію, суд позбавлений можливості надавати оцінку таким діям чи/або бездіяльності органів ДВС, вчинених в межах конкретного виконавчого провадження, адже це не є предметом оскарження в даній справі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання змісту листа неправомірною дією, а також зобов`язання відповідача упродовж п`яти днів надати позивачу вичерпну інформацію по суті запиту, задоволенню не підлягають.

Не підлягають задоволенню також вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди в сумі 798625,76 грн., а також моральної шкоди в сумі 5000 грн., адже, як встановлено в ході судового розгляду даної справи, жодної неправомірної дії щодо розгляду звернень позивача від 04.11.2019 року та 05.11.2019 року, відповідачем допущено не було.

За наведених вище обставин, відсутні також підстави для постановлення окремої ухвали.

За приписами вимог пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 34939304).

Повний текст рішення складено 20.02.2020.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна