
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/3626/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Любомльського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Любомльського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Волинській області про визнання протиправними постанови від 23.10.2019 №0308/210/210/6 “Про продовження раніше призначеної страхової виплати”, постанови від 23.10.2019 №0308/2100210 “Про повернення зайво виплаченої суми страхової виплати”, зобов`язати відповідача повернути позивачу суму стягнутої страхової виплати та продовжити виплату страхової виплати в попередньому розмірі.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Любомльським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області винесено постанови від 25.10.2019 №0308/210/210/6 про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому ОСОБА_1 в розмірі 716,51 грн. та від 25.10.2019 №0308/210/210/7 про повернення зайво виплаченої страхової виплати в розмірі 143,30 грн. за кожний місяць, починаючи з 01.10.2019 до погашення сум зайво виплачених коштів в розмірі 2886,09 грн.
Позивач вважає вищевказані постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки останні прийняті внаслідок невірного трактування відповідачем положень нормативно-правового акта, що регулює порядок обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.
Ухвалою суду від 20.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву від 26.12.2019 представник відповідача проти задоволення позовних вимог позивача заперечив з тих підстав, що оскільки позивач пропрацював на займаній посаді до настання нещасного випадку, а саме - 19.06.1997, менше двох місяців, для обчислення середньої заробітної плати для розрахунку щомісячних страхових виплат необхідно було застосовувати абзац 2 п.11 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 №1266, замість п.7 зазначеного Порядку.
В результаті зміни розрахункового періоду, середньомісячна заробітна плата для розрахунку страхових виплати змінилась та відповідно змінився розмір щомісячної страхової виплати та станом на 09.07.2018 склав 682, 35 грн. замість 873, 65 грн., а розмір перерахованої з 01.03.2019 щомісячної страхової виплати склав 716, 51 грн. замість 917, 31грн., як наслідок переплата по щомісячних страхових виплатах за період з 09.07.2018 по 30.09.2019 склала 2686, 64 грн.
У зв`язку із чим, вважає оскаржувані постанови правомірними, а відтак підстави для їх скасування відсутні.
19.02.2020 позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних, у якій просить визнати протиправними та скасувати постанови від 25.10.2019 №0308/210/210/6 “Про продовження раніше призначеної страхової виплати”, постанови від 25.10.2019 №0308/210/210/7 “Про повернення зайво виплаченої суми страхової виплати”, зобов`язати відповідача повернути позивачу суму стягнутої страхової виплати та продовжити виплату страхової виплати в попередньому розмірі.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що згідно акту за формою Н-1 від 20.06.1997 з позивачем стався нещасний випадок на виробництві - 19.06.1997.
Рішенням Волинської обласної спеціалізованої профпаталогічної МСЕК від 17.09.2018 позивачу встановлено 10 відсотків втрати професійної працездатності з 09.07.2018 довічно.
01.08.2018 позивач звернувся до Любомльського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області за призначенням страхових виплат.
Постановою Любомльського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області від 09.08.2018 №0308/210/210/2 позивачу було призначено щомісячну страхову виплату у розмірі 873, 62 грн. із розрахунку середньої заробітної плати за 12 календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку.
Згідно постанови Любомльського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області від 20.03.2019 №0308/210/210/4, позивачу було проведено перерахування сум щомісячних страхових виплат у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати відповідно до коефіцієнта, затвердженого Кабінетом Міністрів України на підставі даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, сума перерахованої щомісячної страхової виплати склала 917, 31 грн.
При перевірці особової справи позивача встановлено, що при розрахунку середньомісячної заробітної плати для призначення страхових виплат не вірно визначено розрахунковий період, чим порушено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) д ля розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266, та допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.
В результаті зміни розрахункового періоду, постановою Любомльського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області від 25.10.2019 №0308/210/210/6 про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати, продовжено потерпілому ОСОБА_1 раніше призначену щомісячну страхову виплату у розмірі 716, 51 грн. (з урахуванням перерахування сум щомісячних страхових виплат у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати).
В подальшому, відповідачем винесено постанову від 25.10.2019 №0308/210/210/7 про повернення зайво виплаченої страхової виплати в розмірі 143, 30 грн. за кожний місяць, починаючи з 01.10.2019 до погашення сум зайво виплачених коштів в розмірі 2886, 09 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон України №1105) нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.
Положеннями статті 38 Закону України №1105 визначено, що ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров`я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, причину, час настання та групу інвалідності у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а також необхідні види медичної та соціальної допомоги.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.47 Закону України №1105 страхові виплати провадяться в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а в разі смерті потерпілого - у місячний строк з дня смерті застрахованого особам, які мають на це право.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.
У зв`язку з цим, до правовідносин щодо нарахування та виплати потерпілому одноразової допомоги мають застосовуватися правила, що діяли на день виникнення у нього права на виплату.
Пунктом 9 статті 42 Закону України №1105 встановлено, що середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв`язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Так, розрахунок середньої заробітної плати для відповідних страхових виплат проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266 зі змінами та доповненнями (далі - Порядок №1266).
Пунктом 7 Порядку №1266 передбачено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення), є 12 календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку (для розрахунку допомоги по безробіттю - реєстрації особи в державній службі зайнятості як безробітної).
Водночас, п.11 Порядку №1266 визначено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.
Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).
У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.
Згідно із записами №№16, 17 в трудовій книжці ОСОБА_1 Серії НОМЕР_1 , позивач з 22.04.1991 був призначений завідувачем ТКПП "Ягодин" Волинської митниці, а 31.03.1997 був звільнений із займаної посади у зв`язку з ліквідацією Волинської митниці відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України.
Відповідно до запису №18 позивача з 01.04.1997 призначено на посаду комірника сектору МТЗ господарсько-експлуатаційного відділу Волинської митниці Державної митної служби України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту за формою Н-1 від 20.06.1997 нещасний випадок на виробництві із ОСОБА_1 стався 19.06.1997, тобто під час роботи позивача у Волинській митниці Державної митної служби України.
Водночас, судом встановлено, що звільнення позивача 31.03.1997 із займаної у Волинській митниці посади - завідувача ТКПП "Ягодин" Волинської митниці та призначення з 01.04.1997 на посаду - комірника сектору МТЗ господарсько-експлуатаційного відділу Волинської митниці Державної митної служби України, відбувалося у зв`язку із реорганізацією Волинської митниці, що підпорядковувалася Держаному митному комітету України та утворенням Державної митної служби України, що є правонаступником ліквідованого Держаного митного комітету України стосовно його зобов`язань, прав та обов`язків.
А відтак, суд приходить висновку, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, в даному випадку ОСОБА_1 , є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.
Таким чином, суд вважає помилковим твердження представника відповідача про те, що середня заробітна плата позивача, для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, повинна обчислюватися за два фактично відпрацьовані календарні місяці роботи позивача на посаді комірника сектору МТЗ господарсько-експлуатаційного відділу Волинської митниці Державної митної служби України.
Отже, до спірних правовідносин, при проведенні розрахунку розміру середньої заробітної плати слід застосовувати положення п.7, ч.1 п.11 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням №1266, згідно з якими розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправними та скасування постанов Любомльського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Волинській області від 25.10.2019 №0308/210/210/6 “Про продовження раніше призначеної страхової виплати” та від 25.10.2019 №0308/210/210/7 “Про повернення зайво виплаченої суми страхової виплати”, зобов`язання відповідача повернути позивачу суму стягнутої страхової виплати та продовжити виплату страхової виплати в попередньому розмірі.
Керуючись статтями 241-246, 250, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати постанови Любомльського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Волинській області від 25.10.2019 №0308/210/210/6 “Про продовження раніше призначеної страхової виплати” та від 25.10.2019 №0308/210/210/7 “Про повернення зайво виплаченої суми страхової виплати”.
Зобов`язати Любомльське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Волинській області повернути ОСОБА_1 суму стягнутої страхової виплати та продовжити виплату страхової виплати в попередньому розмірі
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Любомльське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Волинській області, адреса: 44301, м. Любомль, вул. Незалежності, 23.
Суддя Ю.Ю. Сорока
Судове рішення № 87704218, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 20.02.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/3626/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: