Рішення № 87704204, 20.02.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/3706/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Волинській області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) про сплату боргу (недоїмки) за єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 15 листопада 2019 року № Ф-13564-55 на суму 6 970 грн 70 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Волинській області. Основним видом економічної діяльності позивача є діяльність у сфері права (КВЕД 69.10.). Разом з тим, контролюючим органом протиправно винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15 листопада 2019 року № Ф-13564-55, якою зобов`язано сплатити заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як платника, який провадить незалежну професійну діяльність в розмірі 6 970 грн 70 коп., що призвело до подвійного оподаткування його діяльності.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

В поданих до суду відзивах на позовну заяву від 08 січня 2020 року № 50/03-20-08-02-07 та від 14 січня 2020 року № 696/10/03-20-08-02-07 відповідач позов не визнав, з тих підстав, що оскільки, згідно із даними АІС «Податковий блок» в інтегрованій картці ФОП ОСОБА_1 за платежем «єдиний соціальний внесок для фізичних осіб-підприємців, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» станом на 31 жовтня 2019 року рахувався борг по єдиному внеску в загальній сумі 6 970 грн 70 коп., ГУ ДПС у Волинській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15 листопада 2019 року № Ф-13564-55. Оскаржувана вимога включає в себе єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за І-ІІІ квартали 2019 року не сплачений ОСОБА_1 саме як фізичною особою-підприємцем, а не як адвокатом. При цьому, інтегрованою карткою платника по єдиному внеску також підтверджується той факт, що нарахування єдиного внеску за період І-ІІІ квартали 2019 року ОСОБА_1 як адвокату не здійснювалося, а відтак жодного подвійного оподаткування його діяльності у вказаний період не відбувалося.

З врахуванням зазначеного, відповідач вважає оскаржувану вимогу такою, що прийнята в межах та з урахуванням норм чинного законодавства, тому в задоволенні позову просить відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову належить відмовити, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування, вид господарської діяльності 69.10 – «діяльність у сфері права», що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія В00 № 367875 від 16 грудня 1998 року та Свідоцтвом платника єдиного податку від 04 травня 2012 року.

Відповідно до рішення Волинської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 18 січня 2006 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 305.

15 листопада 2019 року ГУ ДПС у Волинській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-13564-55, відповідно до якої станом на 31 жовтня 2019 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 6 970 грн 70 коп.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ).

Відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є; фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

За пунктом 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно із частиною восьмою статті 9 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Системний аналіз наведених норм права свідчить, що до платників єдиного внеску законодавцем віднесено осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську, та отримують дохід від цієї діяльності.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до статті 13 Закону № 5076-VI, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Суд встановив, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на спрощеній системі оподаткування, основним видом економічної діяльності позивача є – «діяльність у сфері права».

Згідно з пунктами 63.1, 63.2 статті 63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Пунктом 63.5 статті 63 Податкового кодексу України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 65.2 статті 65 Податкового кодексу України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

При цьому, згідно із підпунктом 65.4.4 пункту 65.4 статті 65 Податкового кодексу України, контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Отже, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Податковий кодекс України передбачає обов`язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов`язок передбачено у разі коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність. Однак, слід зазначити, що Кодексом передбачено, що контролюючий орган відмовляє у повторному взятті на облік особи, яка вже взята на облік як самозайнята особа, тобто, якщо особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 2464-VІ облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» розроблено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 24 листопада 2014 року № 1162, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за № 1553/26330 (далі - Порядок № 1162).

Пунктами 1, 2 Розділу ІІІ Порядку № 1162 передбачено, що взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755) контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

Згідно із пунктом 4 Розділу VІ Порядку № 1162 якщо контролюючими органами при здійсненні своїх функцій за результатами перевірок та звірок, або на підставі інформації від третіх осіб, або на підставі даних інших державних органів чи відповідних державних реєстрів встановлено, що: фізична особа, зареєстрована як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, але не перебуває на обліку чи знята з обліку в контролюючому органі, то такий орган повідомляє таку особу про необхідність подання заяви за формою 1-ЄСВ для взяття її на облік як платника єдиного внеску. Така фізична особа обліковується в реєстрі страхувальників як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, з ознакою платник не подав заяви для взяття на облік.

Водночас, підпункт 1 пункту 6.7 Розділу 6 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 (надалі - Порядок № 1588) встановлює, що взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (далі - фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність), здійснюється за місцем постійного проживання у порядку, встановленому цим Порядком для фізичних осіб-підприємців: 1) для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання: - заяву за формою № 5-ОПП (додаток 8); - копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально.

Пунктом 6.8 Порядку № 1588 передбачено, якщо контролюючим органом за інформацією від іншого державного органу чи при виконанні власних функцій виявляється фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, що є зареєстрованою, але не перебуває на обліку у контролюючому органі, контролюючий орган повідомляє таку особу про необхідність подання заяви для взяття її на облік.

Таким чином, автоматичне взяття позивача на облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, без заяви цієї особи встановленої форми, є помилковим.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Вищезазначені судом пункти 4 і 5 частини першої статті 4 Закону № 2464 свідчать, що законодавець розмежовує як платників єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, при цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом № 2464 не передбачений.

Облік платників єдиного внеску здійснюється відповідно до статті 5 Закону № 2464, зокрема, відповідно до частини третьої статті 5 Закону № 2464 взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 116 від 24 листопада 2014 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 вересня 2019 у зразковій справі №520/3939/19.

Водночас, судом встановлено, що в інтегрованій картці позивача відбулося нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі мінімального страхового внеску за наступні періоди:

19 квітня 2019 року в розмірі 2 754 грн 18 коп. – єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що сплачується фізичною особою - підприємцем, в тому числі на спрощеній системі оподаткування за І квартал 2019 року: (4 173 грн 00 коп. (мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2019 року) X 22 відсотки = 918 грн 06 коп. X 3 місяці);

19 липня 2019 року в розмірі 2 754 грн 18 коп. – єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що сплачується фізичною особою - підприємцем, в тому числі на спрощеній системі оподаткування за II квартал 2019 року: (4 173 грн 00 коп. (мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2019 року) X 22 відсотки = 918 грн 06 коп. X 3 місяці);

21 жовтня 2019 року в розмірі 2 754 грн 18 коп. – єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що сплачується фізичною особою - підприємцем, в тому числі на спрощеній системі оподаткування за III квартал 2019 року: (4 173 грн 00 коп. (мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2019 року) X 22 відсотки = 918 грн 06 коп. X 3 місяці).

При цьому, відповідно до частини шостої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування», за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

З урахуванням зазначеного, як вбачається із інтегрованої картки на погашення боргу по єдиному внеску за І квартал 2019 року була спрямовано часткова сплата в сумі 361 грн 84 коп. згідно з платіжним дорученням №212 від 06 вересня 2019 року на загальну суму 930 грн 00 коп. та сплата згідно з платіжним дорученням №225 від 01 жовтня 2019 року на загальну суму 930 грн 00 коп.

Таким чином, станом на 31 жовтня 2019 року за позивачем рахувався борг, по єдиному внеску в сумі 6 970 грн 70 коп., який нарахований йому за здійснення виключно підприємницької діяльності.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, довів правомірність винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15 листопада 2019 року № Ф-13564-55, а тому у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Керуючись статтями 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484) про визнання протиправною та скасування вимоги, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк